2.4.3. Міжнародні розрахунки з використанням акредитивів
Міжнародні розрахунки з використанням акредитивів здійснюються згідно з «Положенням про порядок здійснення уповноваженими банками операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями», що затверджене постановою Правління НБУ від 3 грудня 2003 р. № 514. Це Положення встановлює загальні правила щодо відкриття, авізування, супроводження, виконання та закриття документарних акредитивів, що здійснюють уповноважені банки для будь-яких фізичних чи юридичних осіб, представництв юридичних осіб-нерезидентів під час їх розрахунків за договорами з нерезидентами, оформленими відповідно до вимог законодавства України та/або для власних потреб.
Відповідно до п. 1.2 Розділу I Положення № 514 під час здійснення розрахунків за договорами в іноземній та національній валюті особи можуть використовувати всі види акредитивів, що передбачені діючими «Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів», розробленими МТП, або іншими міжнародними документами, які регулюють питання проведення розрахунків за акредитивами, затвердженими МТП, з урахуванням міжнародної банківської практики та особливостей, визначених Положенням № 514, які не суперечать законодавству України.
Слід вказати, що відповідно до «Уніфікованих правил та звичаїв для документарних акредитивів» (редакція 1993 р., публікація МТП № 500) документарні акредитиви означають будь-яку угоду, як би вона не була названа або позначена, згідно з якою банк (банк-емітент), діючи на прохання і на підставі інструкцій клієнта (заявника) або від свого імені:
(І) повинен провести платіж третій особі (бенефіціару) або його наказу, або акцептувати і сплатити переказні векселі (тратти), виставлені бенефіціаром, або
(II) уповноважує інший банк провести такий платіж або акцептувати і сплатити переказні векселі (тратти), або
(III) уповноважує інший банк негоціювати проти передбачених документів при дотриманні строків та умов акредитива.
Іншими словами, документарні акредитиви є дорученням покупця (імпортера) своєму банку здійснити платіж проти надання відповідних документів (транспортних чи складських документів, торгівельних фактур, страхових документів, сертифікатів, митних документів тощо).
В «Уніфікованих правилах та звичаях для документарних акредитивів» розрізняються такі види документарних акредитивів:
- відкличний акредитив (може бути змінений або анульований банком-емітентом у будь-який момент без попереднього повідомлення бенефіціара) або безвідкличний (не може бути змінений банком- емітентом в односторонньому порядку). Тому акредитив повинен ясно вказувати, чи є він відкличним або безвідкличним;
- підтверджений (платіж за ним гарантується банками країни експортера та імпортера) та непідтверджений (за ним відповідальність несе тільки банк імпортера, а банк експортера здійснює оплату по факту надходження коштів віж банку імпортера та повідомляє бенефіціара про відкриття акредитива);
- покритий (резервуються кошти на депозиті під платіж) та непокритий (кошти не резервуються);
- трансферабельний (переказний) акредитив дає можливість здійснювати платежі як бенефіціару, так і третім особам, та компенсаційний (можливість платежів третім особам не передбачена, прямо відкривається бенефіціаром на користь третіх осіб) тощо.
Згідно з п. 1.4 розділу I Положення № 514 в акредитиві має бути чітко зазначено спосіб виконання акредитива (шляхом платежу за пред'явленням або платежу з розстрочкою, або акцепту чи негоціації, або змішаного платежу).
Платіж за акредитивом здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування коштів відповідно до умов акредитива.
При цьому, згідно з п. 1.6 розділу I вищевказаного Положення акредитив є угодою, що відокремлена від договору з купівлі-продажу або іншого документа, який має силу договору, на якому він базується. Під час здійснення операцій за акредитивами всі сторони мають справу лише з документами (проти яких здійснюватиметься платіж), а не з товарами або іншими видами виконання зобов'язань.
У розділі II Положення № 514 детально регламентується процедура надання до уповноваженого банку заяви про відкриття акредитива та порядок відкриття акредитива на підставі заяви встановленого зразка (яка повинна містити обов’язкові та допоміжні реквізити). Разом із заявою про відкриття акредитива наказодавець акредитива подає до уповноваженого банку-емітента оригінал та копію договору (з підписами відповідальних осіб, засвідченими відбитком печатки) або інший документ, який згідно із законодавством України має юридичну силу договору, оформлений відповідно до вимог законодавства України.
Відповідно до п. 1.6 глави 1 розділу II Положення № 514 уповноважений банк-емітент відкриває акредитив за умови, що він забезпечений грошовими коштами наказодавця акредитива (покритий акредитив), або на підставі відкритих наказодавцю акредитива уповноваженим банком-емітентом кредитних ліній, або на підставі отриманих у кредит коштів, або на підставі гарантій, наданих третіми сторонами на користь уповноваженого банку-емітента, або на підставі забезпечення наказодавцем акредитива відповідною заставою, порукою тощо, або без будь-якого забезпечення згідно з внутрішніми положеннями уповноваженого банку-емітента (непокритий акредитив). Протягом трьох робочих днів банк-емітент надсилає повідомлення про відкриття акредитива до іноземного банку (за реквізитами, зазначеними в заяві про відкриття акредитива). Акредитив уважається відкритим з дня відправлення повідомлення про це до іноземного банку, крім випадків, якщо текст акредитива містить окрему умову щодо дати або події, після якої відкритий акредитив набере чинності.
Згідно з п. 4.1 глави 4 розділу II Положення № 514 якщо за умовами акредитива уповноважений банк-емітент визначено виконуючим банком, то він здійснює оплату коштів за акредитивом лише після отримання документів та встановлення їх належного представлення.
Якщо виконуючим банком визначено інший іноземний банк, то саме цей банк здійснює перевірку документів та платіж за акредитивом. У цій ситуації банк-емітент здійснює лише відповідні облікові проводки, а відповідні кошти або попередньо перераховуються виконуючому банку, або ж після здійснення платежу. Зокрема, якщо акредитив відкрито без резервування коштів грошового забезпечення (для покриття майбутніх платежів) за акредитивом в іноземному підтверджуючому (виконуючому) банку та в разі отримання повідомлення від підтверджуючого (виконуючого) банку про надання бенефіціаром документів відповідно до умов акредитива з вимогою щодо його оплати, то уповноважений банк-емітент перераховує кошти за цим акредитивом згідно з пунктами 5.1, 5.2 та 5.4 глави 5 розділу II Положення № 514.
Положенням № 514 також встановлено правила внесення змін до умов акредитива, здійснення платежу за ним, дострокового закриття (або анулювання) акредитива, ним регулюються ситуації надання документів з розбіжностями, оплати комісійної винагороди та відшкодування витрат уповноваженому банку-емітенту імпортного акредитива тощо.
- Тема 10. Правове регулювання операцій банків з валютними цінностями
- 1. Загальні засади правового регулювання валютних операцій банків
- 1.1. Для чого у країні впроваджується валютний режим?
- 1.2.Поняття резидента та нерезидента
- 1.3. Поняття валютних цінностей
- 1.3. Поняття валютних операцій
- 1.4. Поняття уповноваженого банку
- 1.5. Види операцій банків з валютними цінностями
- 1.6. Випадки, коли банку слід одержати індивідуальну ліцензію на здійснення валютної операції
- 2. Правове регулювання основних валютних операцій банків
- 2.1. Неторговельні операції банків з валютними цінностями
- 2.1.1. Здійснення операцій з купівлі та продажу готівкової іноземної валюти і дорожніх чеків
- 2.1.2. Здійснення операцій з конвертації готівкової іноземної валюти однієї іноземної держави на готівкову іноземну валюту іншої іноземної держави
- 2.1.3. Здійснення операцій з приймання на інкасо банкнот іноземних держав та іменних чеків
- 2.2. Ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України
- 2.3. Обслуговування банками операцій з використання готівкової іноземної валюти на території України при здійсненні розрахунків
- 2.4. Правове регулювання відкриття та функціонування в уповноважених банках України кореспондентських рахунків банків-нерезидентів в іноземній валюті та в гривнях
- 2.4. Міжнародні розрахунки через уповноважені банки
- 2.4.1. Міжнародні розрахунки шляхом інкасо
- 2.4.2. Міжнародні розрахунки чеками
- 2.4.3. Міжнародні розрахунки з використанням акредитивів
- 2.4.4. Міжнародні розрахунки банківськими переказами
- 2.5. Залучення та розміщення іноземної валюти
- 2.5.1. Залучення валютних вкладів (депозитів) резидентів
- 2.5.2. Розміщення коштів в іноземній валюті у вигляді кредитів
- 2.6. Здійснення операцій з іноземною валютою та банківськими металами на міжбанківському валютному ринку
- 2.6.1. Купівля-продаж уповноваженими банками валюти на міжбанківському валютному ринку
- 2.6.2. Правила торгівлі банківськими металами
- 2.6.3. Офіційний курс іноземної валюти та банківських металів
- 2.7. Залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках
- 2.7.1. Залучення позик і кредитів нерезидентів та їх обслуговування
- 3. Правила здійснення банками валютного контролю
- 3.1. Органи валютного контролю та їх повноваження
- 4. Відповідальність за порушення банками вимог валютного законодавства
- 4.1. Фінансова відповідальність за порушення банками вимог валютного законодавства
- 4.2. Адміністративна відповідальність осіб за порушення вимог валютного законодавства
- 4.3. Кримінальна відповідальність осіб за порушення вимог валютного законодавства