Tema_10

3.1. Органи валютного контролю та їх повноваження

НБУ є головним органом валютного контролю, який:

- здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» до компетенції інших державних органів;

- забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» та іншими актами валютного законодавства України.

Уповноважені банки здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці банки, тобто виконують функції агентів валютного контролю. Змістом зазначеного контролю є запобігання уповноваженими банками проведенню резидентами і нерезидентами через ці банки незаконних валютних операцій та/або своєчасне інформування уповноваженими банками у випадках та в порядку, встановленому законодавством, відповідних державних органів про порушення резидентами і нерезидентами законодавства, пов’язаного з проведенням ними валютних операцій.

Відсутність в уповноважених банках документів, що підтверджують правомірність проведення ними валютних операцій своїх клієнтів, за умови, що з дати здійснення цих операцій минуло не більше п’яти років, кваліфікується як нездійснення цими банками функцій агента валютного контролю.

Органи, що здійснюють валютний контроль, мають право вимагати і одержувати від резидентів і нерезидентів повну інформацію про здійснення ними валютних операцій, стан банківських рахунків в іноземній валюті у межах повноважень, визначених Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», а також про майно, що підлягає декларуванню.

НБУ зобов’язує банки при купівлі іноземної валюти по заявках клієнтури здійснювати суцільні перевірки наявності відповідних контрактів, забезпечувати своєчасну оплату зобов’язань перед нерезидентами, контролювати в установленому порядку дотримання законодавчо встановлених термінів надходження в Україну товарів та послуг.

Відповідно до «Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями», затвердженої постановою Правління НБУ від 24 березня 1999 р. № 136 (п. 4.1) банки зобов’язані вимагати від своїх клієнтів повної інформації про експортні та імпортні, розрахунки за якими останні проводять через ці банки. Зокрема, згідно з правилами розділу 4 вказаної вище Інструкції банки зобов'язані у разі перерахування резидентом коштів на користь нерезидента, надходження від нерезидента коштів на користь резидента або, якщо резидент зазначений у реєстрі вивізних вантажно-митних декларацій (скорочено – ВМД), вимагати від останнього (залежно від виду операції) копії договору з нерезидентом, ВМД, актів та інших документів, що підтверджують здійснення експорту (імпорту) продукції, виконання робіт (надання або отримання послуг), здійснення експорту прав інтелектуальної власності, та інших документів, що необхідні банку для здійснення контролю за своєчасністю розрахунків за експортними, імпортними операціями його клієнтів. Копії цих документів підлягають збереженню у справі клієнта протягом строку, визначеного в «Переліку документів, що утворюються в діяльності Національного банку України та банків України, із зазначенням строків зберігання», затвердженому постановою Правління НБУ від 8 грудня 2004 р. № 601.

Згідно з п. 4.3 розділу 4 «Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями» банк реєструє валютні операції своїх клієнтів у спеціальних журналах (строк зберігання журналів - 10 років). В залежності від виду валютної операції, до вищевказаного журналу вноситься той чи інший обсяг інформації. Так, якщо резидент здійснює авансовий платіж (попередню оплату) у будь-якій формі або банк здійснює платіж на користь нерезидента при застосуванні розрахунків у формі документарного акредитива, або банк здійснює платіж на підставі пред'явленої резидентом ВМД, інформація про яку відсутня у реєстрах ВМД, то банк фіксує в журналі назву імпортера, постачальника продукції, країну постачальника, суму перерахованих коштів і дату їх перерахування, дату та номер договору, дату закінчення законодавчо встановлених строків розрахунків, інформацію про надані за цим договором резидента висновки, дату поставки продукції та вартість поставленої продукції.

У разі експорту або імпорту послуг (робіт, прав інтелектуальної власності) банк фіксує в журналі найменування імпортера, експортера, країни контрагента-нерезидента, дату та № договору, дату закінчення законодавчо встановлених строків розрахунків, інформацію про одержані за цим договором ліцензії, суму коштів і дату їх перерахування або отримання, дату підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт (надання послуг тощо), та суму коштів, зазначену в цьому акті (документі).

Якщо оплата товару, що імпортується, проводиться за рахунок коштів, отриманих на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок резидента, то контроль за такою операцією здійснює той банк, який надав кредит (незалежно від того, чи відкритий у цьому банку поточний рахунок резидента) або банк, що обслуговує кредит, залучений резидентом від нерезидента.

Якщо оплата товару, що імпортується, проводиться за рахунок іноземної валюти, купленої за власну іноземну валюту резидента на міжнародному ринку без проміжного зарахування цих коштів на поточний рахунок цього резидента, відкритий у банку, то контроль за такою операцією здійснює той банк, який за дорученням резидента купив іноземну валюту і перерахував її за призначенням.

Якщо резидент закриває рахунок в одному банку і переходить на обслуговування в інший банк, то банк, клієнтом якого був резидент, повинен протягом трьох банківських днів з дня закриття рахунку надати банку, у якому резидент відкриває рахунок (якщо резидент повідомив про цей банк), у довільній формі наявну в нього інформацію про незавершені експортні, імпортні операції цього резидента, які були поставлені банком на контроль.

Банк знімає операцію резидента з контролю:

- у разі експорту – після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок експортера (п. 2.3 розділу 2 «Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями»);

- у разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках - після пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг, а також з інших додаткових підстав, передбачених п. 3.3 розділу 3 «Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями».

Відповідно до п. 1.5 глави 1 «Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями» перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за експортними, імпортними операціями резидентів дозволяється на підставі висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Содержание