12. Поняття, критерії та порядок підтвердження малозабезпеченості

Вперше поняття малозабезпеченості отримало законодавче закріплення у Законі "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям". Малозабезпеченість як соціальний ризик визначає неспроможність особи чи сім'ї з огляду на об'єктивні чинники забезпечити середньомісячний сукупний дохід на рівні прожиткового мінімуму в державі.

Середньомісячним сукупним доходом сім'ї вважається обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім'ї з усіх джерел надходжень протягом 6 місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги. Правила та порядок його обчислення визначаються за Методикою обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги, затв. наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 15 листопада 2001 р. № 486/202/524/455/3370.

Рівень забезпечення прожиткового мінімуму (гарантований мінімум), необхідний для визначення розміру допомоги малозабезпеченим сім'ям, передбачається законом про державний бюджет на відповідний рік.

Малозабезпеченість є нестраховим соціальним ризиком, оскільки фінансується за рахунок асигнувань, які враховані в розрахунках розміру коштів, передбачених з державного бюджету України до бюджетів Автономної Республіки Крим, обласних, міст Києва і Севастополя, у вигляді дотацій та нормативів відрахувань від загальнодержавних податків та зборів.