4. Поняття, ознаки та порядок встановлення стійкої непрацездатності
Юридичними фактами, що визначають настання стійкої втрати працездатності особи, є: 1) встановлення групи інвалідності; 2) встановлення групи інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності; 3) встановлення ступеня втрати професійної працездатності.
Інвалідністю вважається соціальна недостатність (дезадаптація) внаслідок обмеження життєдіяльності людини, яка викликана порушенням здоров'я зі стійким розладом функцій організму, що призводить до необхідності соціального захисту і допомоги. При цьому соціальна недостатність (дезадаптація) визначається як нездатність людини виконувати звичайну для її становища роль у суспільстві.
Що стосується життєдіяльності, яка теж фігурує у законодавчому визначенні інвалідів, то тут йдеться про повсякденну діяльність, завдяки якій людина забезпечує своє існування шляхом навчання, спілкування, орієнтації, пересування, самообслуговування, контролю за своєю поведінкою, участі у трудовій діяльності тощо. Відповідно, обмеження життєдіяльності пов'язане з неможливістю здійснення активних функцій, властивих людині, що ставить її в незручне становище щодо інших членів суспільства.
Основними критеріями життєдіяльності людини законодавство України визначає: 1) здатність до самообслуговування; 2) здатність до пересування; 3) здатність до орієнтації; 4) здатність до спілкування (комунікативна здатність); 5) здатність контролювати свою поведінку; 6) здатність до навчання; 7) здатність до трудової діяльності.
Інвалідність у повнолітніх осіб визначається шляхом експертного обстеження МСЕК, підпорядкованими республіканському в Автономній Республіці Крим, обласним та міським в містах Києві та Севастополі центрам (бюро) медико-соціальної експертизи.
Направляють хворого до МСЕК з метою його огляду лікувально-консультаційні комісії лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання або лікування за наявності стійкого чи незворотного характеру захворювання, а також у тому разі, коли хворий був звільнений від роботи протягом 4 місяців з дня настання тимчасової непрацездатності чи протягом 5 місяців у зв'язку з одним і тим самим захворюванням за останні 12 місяців, а при захворюванні на туберкульоз - протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності.
Відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317, медико-соціальна експертиза повинна здійснюватись після повного та всебічного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, визначення клініко-функціонального діагнозу, соціально-психологічного стану, професійно-трудового прогнозу, отримання результатів відновного лікування, соціально-трудової реабілітації та інших даних, що підтверджують стійкий або незворотний характер захворювання.
Рішення про інвалідність ґрунтується на оцінці комплексу клініко-функціональних, соціально-педагогічних, соціально-побутових та професійних факторів.
Датою встановлення інвалідності вважається день надходження до МСЕК документів, необхідних для освідування хворого. Інвалідність встановлюється до першого числа місяця, наступного за місяцем, на який призначено чергове переосвідування хворого.
Періодичне освідування інвалідів проводиться через 1—3 роки.
Законодавством передбачено 3 випадки, коли інвалідність встановлюється без зазначення терміну переосвідування: 1) особам, які досягли пенсійного віку; 2) інвалідам, у яких строк переосвідування настає після досягнення пенсійного віку; 3) при анатомічних дефектах і прирівняних до них станах, стійких незворотних змінах та порушеннях функцій органів і систем організму, за неможливості відновлення соціальної адаптації.
Встановлення групи інвалідності на визначений термін (чи безстрокове) не позбавляє права особу пройти освідування у МСЕК достроково. Переосвідування інвалідів раніше вказаних строків, а також громадян, інвалідність яким встановлено без зазначення строку переосвідування, проводиться при зміні стану здоров'я і працездатності або при виявленні фактів зловживань чи помилок, допущених у встановленні групи інвалідності.
Ступінь втрати професійної працездатності потерпілому від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання встановлюється МСЕК за участю Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. МСЕК встановлює ступінь обмеження професійної працездатності потерпілого, визначає професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, причину, час настання та групу інвалідності у зв'язку з ушкодженням здоров'я.
Ступінь втрати професійної працездатності, Ідо встановлюється МСЕК потерпілому, визначається у відсотках професійної працездатності, яку він мав до ушкодження здоров'я.
При встановленні втрати професійної працездатності МСЕК керується Положенням про медико-соціальну експертизу, а також Положенням про індивідуальну програму реабілітації інваліда, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. № 757, Положенням про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317, та Порядком встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, затв. наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22 листопада 1995 р. № 212.
- Тема 1 поняття права соціального забезпечення та його система Час: 2 год
- 1. Соціальне забезпечення та його місце у системі соціального захисту
- 2. Поняття соціально-забезпечувальних відносин
- 3. Види соціально-забезпечувальних відносин
- 4. Предмет права соціального забезпечення
- 5. Метод права соціального забезпечення
- 6. Система (структура) права соціального забезпечення
- 7. Система науки та система навчальної дисципліни "Право соціального забезпечення"
- Тема 2 принципи права соціального забезпечення Час: 1 год
- 1. Поняття та види принципів права соціального забезпечення
- 2. Загальна характеристика принципів права соціального забезпечення
- Тема 3 . Джерела права соціального забезпечення Час: 1 год
- 1. Поняття джерел права соціального забезпечення та їх особливості
- 2. Види джерел права соціального забезпечення
- Тема 4 правовідносини соціального забезпечення Час: 2 год
- 1. Поняття та види правовідносин соціального забезпечення
- 2. Соціально-забезпечувальні правовідносини, їх види та підстави виникнення
- 3. Процедурні правовідносини у праві соціального забезпечення
- 4. Соціально-страхові правовідносини
- 5. Юридичні факти, що породжують соціально-забезпечувальні правовідносини
- 6. Об'єкти соціально-забезпечувальних правовідносин
- 7. Страховий стаж за правом соціального забезпечення
- 8. Спеціальний трудовий стаж та його значення для права соціального забезпечення
- Тема 5 суб'єкти права соціального забезпечення Час: 2 год
- 1. Загальна характеристика суб'єктів права соціального забезпечення
- 2. Громадяни як суб'єкти, що отримують соціальне забезпечення
- 3. Громадяни як спеціальні суб'єкти права соціального забезпечення
- 4. Суб'єкти, які сприяють реалізації права на соціальне забезпечення
- 5. Державні органи як суб'єкти права соціального забезпечення
- 6. Соціальні страхові фонди як суб'єкти права соціального забезпечення
- 7. Пенсійний фонд України як суб'єкт права соціального забезпечення
- Тема 6. Соціальні ризики Час: 2 год
- 1. Поняття, ознаки та види соціальних ризиків
- 2. Непрацездатність як соціальний ризик
- 3. Загальна характеристика постійної непрацездатності
- 4. Поняття, ознаки та порядок встановлення стійкої непрацездатності
- 5. Загальна характеристика груп інвалідності
- 6. Причини інвалідності
- 7. Поняття та загальний порядок розслідування нещасного випадку на виробництві
- 8. Поняття та загальний порядок розслідування професійного захворювання
- 9. Поняття, порядок підтвердження тимчасової втрати працездатності
- 10. Поняття безробіття, часткового безробіття. Порядок визнання громадянина безробітним
- 11. Втрата годувальника як соціальний ризик
- 12. Поняття, критерії та порядок підтвердження малозабезпеченості
- Тема 7. Державні соціальні стандарти та нормативи соціального забезпечення Час: 1 год
- 1. Державні соціальні стандарти та соціальні гарантії у сфері права соціального забезпечення
- 2. Прожитковий мінімум - базовий державний соціальний стандарт
- Тема 8. Організаційно-правові форми соціального забезпечення в україні Час: 3 год
- 1. Поняття та види організаційно-правових форм соціального забезпечення
- 2. Відмінність загальнообов'язкового державного соціального страхування від цивільно-правового договору страхування
- 3. Поняття загальнообов'язкового державного соціального страхування
- 4. Організація пенсійного страхування в Україні
- 5. Організація солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування
- 6. Застраховані особи як суб'єкти солідарної системи пенсійного страхування
- 7. Страхувальники як суб'єкти солідарної системи пенсійного страхування
- 8. Добровільна участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування
- 9. Припинення участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування
- 10. Запровадження обов'язкової накопичувальної системи пенсійного страхування
- 11. Суб'єкти обов'язкової накопичувальної системи пенсійного страхування
- 12. Організація загальнообов'язкового соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням
- 13. Страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
- 14. Організація загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття
- 15. Організація недержавного пенсійного страхування
- 16. Суб'єкти недержавного пенсійного страхування
- 17. Недержавні пенсійні фонди та їх види
- 18. Асигнування з бюджету як організаційно-правова форма соціального забезпечення
- Тема 9. Система страхового пенсійного забезпечення
- 1. Структура системи страхового пенсійного забезпечення в Україні
- 2. Поняття та правові ознаки страхових пенсійних виплат
- Тема 10. Призначення пенсій у солідарній пенсійній системі
- 1. Суб'єкти права на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної пенсійної системи
- 2. Загальні умови пенсійного забезпечення за солідарною пенсійною системою; Пенсійний страховий стаж
- 3. Порядок визначення заробітної плати для обчислення пенсій у солідарній пенсійній системі
- 4. Порядок призначення пенсії у солідарній пенсійній системі
- 5. Порядок виплати пенсії в солідарній пенсійній системі
- Тема 11. Види пенсій у солідарній пенсійній системі
- 1. Пенсії за віком
- 2. Пенсії по інвалідності
- 3. Пенсії у зв'язку з втратою годувальника
- Тема 12. Пенсії у накопичувальній пенсійній системі
- 1. Види довічних пенсій в накопичувальній пенсійній системі
- 2. Порядок укладення договору страхування довічної пенсії
- 3. Умови та порядок отримання одноразової виплати з коштів Накопичувального фонду
- 4. Загальні умови призначення пенсій у недержавній пенсійній системі
- 5. Пенсійний контракт
- 6. Пенсійні схеми
- 7. Довічний ануїтет (довічна пенсія в системі недержавного пенсійного забезпечення)
- 8. Пенсія на визначений термін у недержавній пенсійній системі
- 9. Пенсійна виплата, що здійснюється одноразово в недержавній пенсійній системі
- Тема 13. Правове регулювання спеціальних пенсій
- 1. Поняття та правові ознаки спеціальних пенсій, що передбачені законодавством України
- 2. Державні пенсії особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим особам
- 3. Пенсійне забезпечення державних службовців
- 4. Пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування
- 5. Пенсійне забезпечення народних депутатів
- 6. Пенсійне забезпечення суддів і службових осіб органів прокуратури
- 7. Пенсійне забезпечення наукових (науково-педагогічних) працівників
- 8. Правове регулювання пенсій за особливі заслуги перед Україною
- 9. Пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
- Тема 14. Страхові допомоги
- 1. Поняття та види страхових допомог
- 2. Підстави та умови надання допомоги по безробіттю застрахованим особам
- 3. Підстави, умови та розмір надання допомоги по тимчасовій непрацездатності
- 4. Тривалість виплати допомог по тимчасовій непрацездатності
- 5. Допомога по вагітності та пологах, що надається Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
- 6. Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, що надається потерпілому від нещасного випадку на виробництві
- 7. Допомоги Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, що надаються у зв'язку із стійкою втратою працездатності
- 8. Страхові допомоги сім'ї потерпілого від нещасного випадку на виробництві
- Тема 15. Державні соціальні допомоги
- 1. Поняття державних соціальних допомог, їх ознаки та види
- 2. Допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам
- 3. Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям
- 4. Допомоги дітям-інвалідам та інвалідам з дитинства
- 5. Державні допомоги сім'ям з дітьми
- 6. Державна соціальна допомога у зв'язку з вагітністю та пологами
- 7. Допомога при народженні дитини
- 8. Допомога при усиновленні дитини
- 9. Державна соціальна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею
- 10. Державна соціальна допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування
- 11. Державна соціальна допомога на дітей одиноким матерям
- 12. Субсидії на оплату житлово-комунальних послуг
- 13. Державні допомоги особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській аес
- Тема 16. Соціальні пільги
- 1. Поняття та ознаки соціальних пільг
- 2. Класифікація соціальних пільг
- 3. Звільнення або зменшення плати за житло та комунальні послуги
- 4. Право на безоплатне або пільгове придбання ліків
- Тема 17. Соціальне обслуговування
- 1. Поняття та форми соціального обслуговування
- 2. Соціальне обслуговування громадян похилого віку
- 3. Соціальне обслуговування неповнолітніх
- 4. Індивідуальна програма реабілітації інваліда
- Питання до екзамену з дисципліни «Право соціального та пенсійного забезпечення»