2. Види джерел права соціального забезпечення
Джерела права соціального забезпечення класифікуються за різними критеріями, з яких найбільш загальним є поділ усіх джерел цієї галузі права на 2 великі групи, з огляду на юридичну природу норм, що містяться в актах, які регулюють відносини соціального забезпечення. За цим критерієм виділяють акти договірного характеру та нормативно-правові акти.
Перші становлять чималу групу джерел, норми яких є результатом договірного правовстановлення, тобто прийняті за угодою 2 чи більше осіб і спрямовані на врегулювання відносин учасників, які уповноважили цих осіб на підписання договору. Зазвичай нормативно-правовий договір містить правила, що поширюються на певне коло неперсоніфікованих суб'єктів, є чинними впродовж тривалого часу або безстроково, не вичерпують своєї обов'язковості визначеною кількістю застосувань і їх виконання забезпечується державним примусом.
Систему договорів - джерел права соціального забезпечення України - складають:
а) міжнародні договори (міжнародно-правові акти), які уклала, до яких приєдналася чи щодо яких у порядку правонаступництва підтвердила свої повноваження Україна;
б) договори, укладені у сфері соціального партнерства, як результат колективних переговорів. Це договори, що, крім регулювання трудових відносин, містять положення, які стосуються соціального забезпечення.
Виходячи з особливостей нормативно-правових угод, укладених на міжнародному рівні, їх можна поділити на 2 види: міжнародні договори та міжнародно-правові акти. Міжнародним договором є виражена певним чином угода між 2 або кількома державами чи іншими суб'єктами міжнародного права щодо встановлення, виконання, зміни або припинення їх взаємних прав і обов'язків. Ці угоди встановлюють відповідні норми права, які кожен з учасників договору зобов'язується виконувати переважно на своїй території щодо другої сторони - держави або щодо громадян цієї держави.
Існують також міжнародні угоди, укладаючи які держави-учасниці беруть на себе зобов'язання дотримуватися певних норм права щодо своїх громадян. Це міжнародно-правові акти з прав людини. Вони поширюють свою дію на територію відповідної держави після ратифікації їх уповноваженими державними органами. До таких актів належать майже усі документи щодо захисту прав людини.
Законодавство України повинно відповідати ратифікованим Верховною Радою України міжнародно-правовим актам. Ці акти встановлюють загальноправові стандарти прав і свобод особи, що визначають відповідний рівень, нижче якого держави не можуть опускатися, гарантуючи права і свободи для своїх громадян. Універсальний набір прав і свобод, здатний забезпечити нормальну життєдіяльність людини, сформульований в таких міжнародно-правових актах, як Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, Факультативний протокол до Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Завдяки цим документам людина стала суб'єктом міжнародного права.
Чимало у системі джерел права соціального забезпечення двосторонніх угод, які містять норми прямої дії, наприклад Угода між Україною і Королівством Іспанія про соціальне забезпечення громадян від 7 жовтня 1996 p.; Угода між Урядом України і Урядом Соціалістичної Республіки В'єтнам про взаємне працевлаштування громадян та їх соціальний захист від 8 квітня 1996 р. тощо.
Крім міжнародних угод, джерелом права соціального забезпечення в Україні є також акти соціального партнерства - колективні договори і угоди. Це специфічний вид угод (договорів) з чітко визначеними законом сторонами, спеціальним порядком його укладення, вирішенням розбіжностей і з особливим юридичним значенням.
Колективні договори (угоди), що укладаються між профспілками (їх об'єднаннями) як представниками інтересів найманих працівників та роботодавцями або їх представниками відповідно до Закону України від 1 липня 1993 р. "Про колективні договори і угоди" з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин та узгодження інтересів сторін, можуть містити норми, які надають працівникам додаткові, порівняно із законодавством, пільги і переваги в сфері соціального захисту. Це можуть бути додаткові виплати на оздоровлення, забезпечення медикаментами, путівками, доплатило пенсій ветеранам праці, пільги для жінок, що мають дітей, додаткові гарантії для інвалідів, надання житла за рахунок підприємства та інші соціальні пільги.
Більш поширеним джерелом права соціального забезпечення продовжує залишатись нормативно-правовий акт. Порівняно з іншими джерелами права він має ряд істотних переваг. Зокрема:
- у ньому найбільш чітко, повно і однозначно формулюються права і обов'язки учасників соціально-забезпечувальних відносин;
- завдяки йому існує можливість найшвидше і найповніше довести зміст правових норм до безпосередніх суб'єктів суспільних відносин;
- він забезпечує умови для адекватного і однакового розуміння норм права;
- за його допомогою здійснюється оперативне реагування на потреби правового регулювання відповідних суспільних відносин;
- нормативно-правові акти піддаються систематизації, а це сприяє полегшенню користування ними.
На відміну від актів договірного характеру, нормативно-правові акти є волевиявленням держави або всього народу, тобто приймаються тільки державними або іншими органами, що наділені відповідними державно-владними повноваженнями, і є їхнім одностороннім волевиявленням; містять у собі правові норми; назовні дістають вияв письмового документу
встановленої форми; наділені юридичною силою, яка має значення у визначенні їх місця і ролі у системі законодавства під час правового регулювання.
За суб'єктами прийняття нормативно-правові акти права соціального забезпечення належать до актів, що видаються органами держави: за сферою дії вони поділяються на загальнодержавні та локальні; за ступенем загальності правових норм - на загальні та спеціальні.
За юридичною силою ці джерела можна класифікувати на закони України та підзаконні нормативно-правові акти. З-поміж останніх виділяють: укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти міністерств та відомств, нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування.
Закони України як акти вищої юридичної сили, з огляду на їх значущість та місце в системі законодавства соціального забезпечення, поділяються на:
- конституційні або основні. Це, насамперед, Конституція та закони з питань, що безпосередньо випливають із неї. Конституція є Основним Законом держави, у якому, зокрема, визначаються права особи у сфері соціального забезпечення. Положення, закріплені у Основному Законі, конкретизуються у конституційних законах. Прикладом такого конституційного закону може бути Закон України від 28 лютого 1991 р. "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції Закону від 19 грудня 1991 p.), який конкретизує положення ч. 1 ст. 50 Конституції: "Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди";
- звичайні або поточні. Це всі інші чинні в державі закони. До цієї групи законів у сфері соціального забезпечення можна віднести Закон України від 10 лютого 2000 р. "Про формування, порядок надходження і використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення".
Підзаконні нормативно-правові акти приймаються компетентними органами на підставі закону та спрямовані на його виконання. У праві соціального забезпечення до них належать: укази Президента України; постанови Кабінету Міністрів України; інструкції, положення, розпорядження міністерств та відомств України; нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування.
Підзаконні акти іноді ще називають похідними чи конкретизуючими. Такими, наприклад, є затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1112 Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, а також Порядок видачі свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2000 р. №. 1306.
Ще одним видом джерел цієї галузі є акти, що приймаються страховими фондами.
Страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Вони належать до некомерційних самоврядних організацій, що діють на підставі статутів, затверджених у встановленому законами України порядку.
У межах своєї компетенції такі фонди вправі приймати документи нормативного характеру, які стосуються прав і обов'язків страхувальників та застрахованих осіб. Ці акти підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому для реєстрації нормативно-правових актів органів виконавчої влади. З моменту такої реєстрації вони отримують державне санкціонування і набувають ознак правових актів. Разом із іншими нормативно-правовими актами та нормативно-правовими договорами вони забезпечують повноту правового регулювання відносин у сфері соціального захисту громадян.
- Тема 1 поняття права соціального забезпечення та його система Час: 2 год
- 1. Соціальне забезпечення та його місце у системі соціального захисту
- 2. Поняття соціально-забезпечувальних відносин
- 3. Види соціально-забезпечувальних відносин
- 4. Предмет права соціального забезпечення
- 5. Метод права соціального забезпечення
- 6. Система (структура) права соціального забезпечення
- 7. Система науки та система навчальної дисципліни "Право соціального забезпечення"
- Тема 2 принципи права соціального забезпечення Час: 1 год
- 1. Поняття та види принципів права соціального забезпечення
- 2. Загальна характеристика принципів права соціального забезпечення
- Тема 3 . Джерела права соціального забезпечення Час: 1 год
- 1. Поняття джерел права соціального забезпечення та їх особливості
- 2. Види джерел права соціального забезпечення
- Тема 4 правовідносини соціального забезпечення Час: 2 год
- 1. Поняття та види правовідносин соціального забезпечення
- 2. Соціально-забезпечувальні правовідносини, їх види та підстави виникнення
- 3. Процедурні правовідносини у праві соціального забезпечення
- 4. Соціально-страхові правовідносини
- 5. Юридичні факти, що породжують соціально-забезпечувальні правовідносини
- 6. Об'єкти соціально-забезпечувальних правовідносин
- 7. Страховий стаж за правом соціального забезпечення
- 8. Спеціальний трудовий стаж та його значення для права соціального забезпечення
- Тема 5 суб'єкти права соціального забезпечення Час: 2 год
- 1. Загальна характеристика суб'єктів права соціального забезпечення
- 2. Громадяни як суб'єкти, що отримують соціальне забезпечення
- 3. Громадяни як спеціальні суб'єкти права соціального забезпечення
- 4. Суб'єкти, які сприяють реалізації права на соціальне забезпечення
- 5. Державні органи як суб'єкти права соціального забезпечення
- 6. Соціальні страхові фонди як суб'єкти права соціального забезпечення
- 7. Пенсійний фонд України як суб'єкт права соціального забезпечення
- Тема 6. Соціальні ризики Час: 2 год
- 1. Поняття, ознаки та види соціальних ризиків
- 2. Непрацездатність як соціальний ризик
- 3. Загальна характеристика постійної непрацездатності
- 4. Поняття, ознаки та порядок встановлення стійкої непрацездатності
- 5. Загальна характеристика груп інвалідності
- 6. Причини інвалідності
- 7. Поняття та загальний порядок розслідування нещасного випадку на виробництві
- 8. Поняття та загальний порядок розслідування професійного захворювання
- 9. Поняття, порядок підтвердження тимчасової втрати працездатності
- 10. Поняття безробіття, часткового безробіття. Порядок визнання громадянина безробітним
- 11. Втрата годувальника як соціальний ризик
- 12. Поняття, критерії та порядок підтвердження малозабезпеченості
- Тема 7. Державні соціальні стандарти та нормативи соціального забезпечення Час: 1 год
- 1. Державні соціальні стандарти та соціальні гарантії у сфері права соціального забезпечення
- 2. Прожитковий мінімум - базовий державний соціальний стандарт
- Тема 8. Організаційно-правові форми соціального забезпечення в україні Час: 3 год
- 1. Поняття та види організаційно-правових форм соціального забезпечення
- 2. Відмінність загальнообов'язкового державного соціального страхування від цивільно-правового договору страхування
- 3. Поняття загальнообов'язкового державного соціального страхування
- 4. Організація пенсійного страхування в Україні
- 5. Організація солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування
- 6. Застраховані особи як суб'єкти солідарної системи пенсійного страхування
- 7. Страхувальники як суб'єкти солідарної системи пенсійного страхування
- 8. Добровільна участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування
- 9. Припинення участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування
- 10. Запровадження обов'язкової накопичувальної системи пенсійного страхування
- 11. Суб'єкти обов'язкової накопичувальної системи пенсійного страхування
- 12. Організація загальнообов'язкового соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням
- 13. Страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
- 14. Організація загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття
- 15. Організація недержавного пенсійного страхування
- 16. Суб'єкти недержавного пенсійного страхування
- 17. Недержавні пенсійні фонди та їх види
- 18. Асигнування з бюджету як організаційно-правова форма соціального забезпечення
- Тема 9. Система страхового пенсійного забезпечення
- 1. Структура системи страхового пенсійного забезпечення в Україні
- 2. Поняття та правові ознаки страхових пенсійних виплат
- Тема 10. Призначення пенсій у солідарній пенсійній системі
- 1. Суб'єкти права на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної пенсійної системи
- 2. Загальні умови пенсійного забезпечення за солідарною пенсійною системою; Пенсійний страховий стаж
- 3. Порядок визначення заробітної плати для обчислення пенсій у солідарній пенсійній системі
- 4. Порядок призначення пенсії у солідарній пенсійній системі
- 5. Порядок виплати пенсії в солідарній пенсійній системі
- Тема 11. Види пенсій у солідарній пенсійній системі
- 1. Пенсії за віком
- 2. Пенсії по інвалідності
- 3. Пенсії у зв'язку з втратою годувальника
- Тема 12. Пенсії у накопичувальній пенсійній системі
- 1. Види довічних пенсій в накопичувальній пенсійній системі
- 2. Порядок укладення договору страхування довічної пенсії
- 3. Умови та порядок отримання одноразової виплати з коштів Накопичувального фонду
- 4. Загальні умови призначення пенсій у недержавній пенсійній системі
- 5. Пенсійний контракт
- 6. Пенсійні схеми
- 7. Довічний ануїтет (довічна пенсія в системі недержавного пенсійного забезпечення)
- 8. Пенсія на визначений термін у недержавній пенсійній системі
- 9. Пенсійна виплата, що здійснюється одноразово в недержавній пенсійній системі
- Тема 13. Правове регулювання спеціальних пенсій
- 1. Поняття та правові ознаки спеціальних пенсій, що передбачені законодавством України
- 2. Державні пенсії особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим особам
- 3. Пенсійне забезпечення державних службовців
- 4. Пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування
- 5. Пенсійне забезпечення народних депутатів
- 6. Пенсійне забезпечення суддів і службових осіб органів прокуратури
- 7. Пенсійне забезпечення наукових (науково-педагогічних) працівників
- 8. Правове регулювання пенсій за особливі заслуги перед Україною
- 9. Пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
- Тема 14. Страхові допомоги
- 1. Поняття та види страхових допомог
- 2. Підстави та умови надання допомоги по безробіттю застрахованим особам
- 3. Підстави, умови та розмір надання допомоги по тимчасовій непрацездатності
- 4. Тривалість виплати допомог по тимчасовій непрацездатності
- 5. Допомога по вагітності та пологах, що надається Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
- 6. Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, що надається потерпілому від нещасного випадку на виробництві
- 7. Допомоги Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, що надаються у зв'язку із стійкою втратою працездатності
- 8. Страхові допомоги сім'ї потерпілого від нещасного випадку на виробництві
- Тема 15. Державні соціальні допомоги
- 1. Поняття державних соціальних допомог, їх ознаки та види
- 2. Допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам
- 3. Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям
- 4. Допомоги дітям-інвалідам та інвалідам з дитинства
- 5. Державні допомоги сім'ям з дітьми
- 6. Державна соціальна допомога у зв'язку з вагітністю та пологами
- 7. Допомога при народженні дитини
- 8. Допомога при усиновленні дитини
- 9. Державна соціальна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею
- 10. Державна соціальна допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування
- 11. Державна соціальна допомога на дітей одиноким матерям
- 12. Субсидії на оплату житлово-комунальних послуг
- 13. Державні допомоги особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській аес
- Тема 16. Соціальні пільги
- 1. Поняття та ознаки соціальних пільг
- 2. Класифікація соціальних пільг
- 3. Звільнення або зменшення плати за житло та комунальні послуги
- 4. Право на безоплатне або пільгове придбання ліків
- Тема 17. Соціальне обслуговування
- 1. Поняття та форми соціального обслуговування
- 2. Соціальне обслуговування громадян похилого віку
- 3. Соціальне обслуговування неповнолітніх
- 4. Індивідуальна програма реабілітації інваліда
- Питання до екзамену з дисципліни «Право соціального та пенсійного забезпечення»