47. Страхування додаткової пенсії.
У більшості розвинених країн світу пенсійне забезпечення громадян здійснюється із трьох джерел:-державної пенсійної системи (в межах соціального страхування);
-пенсійних фондів підприємств, професійних спілок та міжнародних організацій;-страховими компаніями та іншими фінансовими організаціями.
При такій структурі системи пенсійного забезпечення страхування додаткової пенсії здійснюється страховими компаніями та пенсійними фондами, а гарантована (основна) пенсія виплачується державою і залежить від здатності держави акумулювати необхідні для цієї мети грошові засоби.
Пенсійні недержавні фонди за економічною природою є ощадними інституціями. Вони акумулюють грошові засоби у формі пенсійних внесків учасників фонду, інвестують їх, а дохід від інвестування розподіляють на потреби самого фонду (підприємницький дохід) та між його учасниками пропорційно до суми внесків. Вважається, що цих засобів має вистачити і до кінця життя застрахованого.
Із усього розмаїття страхового забезпечення пенсійними фондами виділяють три головних напрямки:
індивідуальне страхування пенсій, коли клієнт страхує ("купує") пенсію певного розміру;
індивідуальне страхування пенсії в страховій компанії чи пенсійному фонді, яке ґрунтується на нагромадженні індивідуальних засобів у страховій організації і отриманні пенсії, адекватної нагромадженій сумі;
групове страхування, коли пенсії учасників адекватні загальній сумі.
Найпоширенішим є другий варіант страхового забезпечення громадян. Засади, на яких цей варіант j ґрунтується, мають бути покладені в основу реформування пенсійної системи України в цілому. Передбачається, що пенсійне страхування в Україні має базуватися на системі персональних пенсійних рахунків громадян. Вона акумулюватиме грошові засоби й інвестуватиме їх у спеціальні державні облігації які будуть індексуватися відповідно до рівня інфляції.
Засоби, отримувані від продажу їх і доповнювані надходженнями від податків, передбачається використовувати для фінансування поточних державних пенсійних витрат. З часом вони спрямовуватимуться для інвестування в економіку (спочатку в державний, а потім і в приватний сектор). Очікується, що така система в перспективі дасть змогу громадянам України отримувати трудові пенсії виключно за рахунок засобів, нагромаджених шляхом відрахувань із заробітної плати на персональні пенсійні рахунки.
Власне система страхування додаткової пенсії ґрунтується на таких засадах. Термін страхування визначається як різниця між пенсійним віком та віком страхувальника на момент укладення договору. Для страхувальників, котрі досягли 60 років (жінки) та 65 років (чоловіки), встановлюється строк страхування 5 років. Після закінчення строку страхового договору пенсія виплачується довічно, якщо договір повністю оплачено страховими внесками.
Дискредитація створених недержавних пенсійних фондів України в перші роки її незалежності зумовлена такими причинами:
фонди рекламують себе через обіцянки надмірно низьких внесків та досить високих пенсій;
деякі з них починали здійснювати пенсійні виплати через кілька місяців після одержання внесків, що прирікало їх на банкрутство;
фонди значною мірою будувались за принципом "піраміди", що забезпечувало їм саморекламу в період їхнього становлення та позбавляло їх перспективи.
- 1. Передумови виникнення і форми страхування.
- 2. Зміст, функції та принципи страхування.
- 3. Необхідність і форми страхового захисту.
- 4. Об’єкт, предмет, методи та методологія досліджень у страхуванні.
- 5. Страховий фонд: принципи формування і використання.
- 4. Розкладання збитків серед широкого кола учасників страхування.
- 5. Страховий фонд – це форма поєднання інтересів індивіда і суспільства.
- 6. Роль страхування в ринковій економіці.
- 7. Поняття класифікації страхування та її значення.
- 8. Класифікація страхування за об’єктами.
- 9. Обов’язкова та добровільна форми страхування.
- 11. Зміст та структурна характеристика ризику.
- 12. Концепція управління ризиками.
- 14. Визначення тарифів за договорами загального страхування.
- 15. Становлення та характеристика страхового ринку україни.
- 16. Структура страхового ринку.
- 17. Тенденції розвитку страхового ринку україни.
- 18. Зміст та цілі маркетингу в страховій діяльності.
- 19. Комплекс маркетингу на страховому ринку.
- 20. Стратегія збуту на страховому ринку.
- 21. Страхові посередники.
- 22. Страхова компанія як база ланка страхового ринку.
- 23. Стратегія страхової компанії.
- 24. Організаційна структура страхової компанії
- 25. Ресурси страхової компанії.
- 26. Органи управління страховою компанією.
- 27. Об’єднання страховиків та їх функції.
- 28. Необхідність та зміст державного регулювання страхової діяльності.
- 29. Ліцензування страхової діяльності.
- 30. Оподаткування страховиків.
- 31. Порядок укладання страхового договору.
- 32. Права і обов’язки суб’єктів страхового зобов’язання.
- 34. Функції та повноваження держфінпослуг у нагляді за страховою діяльністю.
- 35. Структура й завдання органів державного нагляду за страховою діяльністю.
- 36. Зміст і види страхування життя.
- 37. Змішане страхування життя.
- 38. Стан та перспективи розвитку страхування життя в україні.
- 39. Зміст та структура страхування від нещасних випадків.
- 40. Обов’язкове державне страхування від нещасних випадків.
- 41. Добровільне страхування від нещасних випадків.
- 42. Страхування від нещасних випадків пасажирів.
- 43. Необхідність та структура медичного страхування.
- 44. Обов’язкове медичне страхування.
- 45. Добровільне медичне страхування.
- 46. Страхування ренти (ануїтетів).
- 47. Страхування додаткової пенсії.
- 48. Структура та принципи майнового страхування.
- 49. Вартісна оцінка майна,що підлягає страхуванню
- 50. Врегулювання вимог страхувальника щодо відшкодування збитків.
- 51. Страхування майна на випадок вогню, стихійного лиха та крадіжки
- 52. Страхування технічних ризиків.
- 53. Страхування будівель.
- 54. Страхування тварин.
- 55. Страхування домашнього майна.
- 56. Автомобільне страхування.
- 57. Страхування водних транспортних засобів, морське страхування.
- 58. Авіаційне страхування.
- 59. Страхування вантажів на різних видах транспортних засобів.
- 60. Місце страхування в страховому захисті підприємництва.
- 61. Різновиди страхування підприємницьких ризиків
- 62. Страхування підприємницької діяльності в промисловості
- 63. Страхування в системі управління підприємницьким ризиком в аграрному бізнесі
- 64. Економічний зміст страхування кредитів
- 65. Форми страхування кредитів
- 66. Страхування депозитів
- 67. Страхування фінансових гарантій
- 68. Особливості іпотечного страхування банків
- 69. Необхідність, зміст і структура страхування цивільної відповідальності
- 70. Страхування професійної відповідальності
- 71. Страхування джерел підвищеної небезпеки
- 72. Страхування інших видів відповідальності
- 73. Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів
- 74. Страхування відповідальності перевізника вантажів
- 75. Необхідність та перспективи розвитку співстрахування в україні
- 76. Поняття та значення перестрахування у забезпеченні гарантій страхового захисту
- 77. Види та методи перестрахування
- 78. Стан та перспективи розвитку перестрахування в україні
- 79. Доходи страховика
- 80. Витрати страхової компанії
- 81. Прибуток страховика
- 82. Поняття фінансової надійності
- 83. Джерела забезпечення фінансової безпеки страхової організації
- 84. Платоспроможність страховика та методи її оцінки