24. Організаційна структура страхової компанії
Під структурою компанії розуміються насамперед зв'язки, що існують між різними частинами організації для досягнення її мети. Це поділ роботи на окремі завдання, що виконуються керівництвом, галузевими та функціональними управліннями (департаментами), відділами, секторами й іншими підрозділами центрального офісу та регіональної мережі компанії.
Структура управління компанією може будуватись за такими принципами:
1) Принцип лінійного підпорядкування. Це означає, що вищі керівники наділяються правом давати розпорядження підлеглим співробітникам з усіх питань, що випливають з їхньої діяльності.
2)Принцип функціонального підпорядкування. Право давати розпорядження надається щодо виконання конкретних функцій, незалежно від того, хто їх виконує.
3)Принцип лінійно-штабного підпорядкування. Це, здебільшого, "мозкові" центри (штаби), які виконують консультаційні функції у процесі стратегічного планування, підготовки рішень з інших найважливіших питань роботи компанії. До них, крім штатних працівників, нерідко залучають консультантів і експертів з вузів, наукових лабораторій та інших установ. Такі фахівці опрацьовують ті чи інші питання та подають керівництву свої висновки і пропозиції. Консультанти не наділяються правом давати розпорядження працівникам компанії.
Багато компаній мають розгалужену мережу дирекцій, філій, відділень та представництв.
Філія страховика – це відокремлений підрозділ, що не є юридичною особою. Він може мати власну назву, яку дозволяється використовувати згідно Положенням про філію, має відокремлений баланс та здійснює страхову діяльність за видами, на які страховик отримав ліцензії і право на здійснення яких було надано філії загальними зборами учасників страховика. Таке право може бути надане повністю або з обмеженнями.
Централізована система. Вона передбачає прийняття всіх рішень, що стосуються андеррайтингу та відшкодування збитків, на рівні центрального офісу (головної контори). Тут підписуються поліси, здійснюються розрахунки, пролонгуються поліси. На філії покладаються видача бланків, отримання і перевірка анкет на страхування та покриття збитків.
Рис. 1. Типова структура страхової компанії.
Ці документи пересилаються до центрального офісу для прийняття рішень. Переваги цієї системи полягають у тому, що вона вимагає менше висококваліфікованих фахівців, скорочуються витрати на ведення справи. До недоліків слід віднести те, що працівники філій мають малі перспективи для кар'єри, на прийняття рішень витрачається багато часу, причому рішення не завжди враховують місцеві умови.
Децентралізована система. За цієї системи більшість рішень, що стосуються укладення договорів і відшкодування збитків, приймаються у філії. Остання самостійно поновлює договори і веде облік. Звичайно, що рішення філії мають узгоджуватися з політикою, що її проводить компанія в цілому. Перевагою є те, Що у філії працює більш кваліфікований персонал, ніж при централізованій системі, клієнти мають можливість оперативно отримати більше послуг. До недоліків можна віднести недостатній обсяг роботи для кваліфікованих працівників, ускладнення Щодо перестрахування ризиків.
Регіональна система. За такої системи серед філій виокремлюються головні для даного регіону. У них зосереджується група фахівців з андеррайтингу, оцінювання та відшкодування збитків. Вони обслуговують потреби кількох філій, що працюють у даному регіоні. Це компромісний варіант, де враховуються переваги і недоліки централізованої і децентралізованої систем.
Представництво страховика – це відокремлений підрозділ останнього, який не є юридичною особою, діє згідно з Положенням про представництво, не маючи права безпосередньо продавати страхові поліси, а також здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність. Представництво виконує функції і завдання, які сприяють організації та здійсненню статутної діяльності страховика, виступає від імені страховика і фінансується ним. Представництва можуть бути створені на території як України, так і іноземних держав. Вони мають такі завдання: збір інформації, реклама, пошук клієнтів страховика в даному регіоні або країні, виконання репрезентативної функції, надання консультацій.
Також можуть діяти агентства страхових компаній, які надають представницькі послуги, виконуючи водночас деякі операції, пов'язані з підготовкою проектів страхових договорів, обстеженням наслідків страхових випадків.
- 1. Передумови виникнення і форми страхування.
- 2. Зміст, функції та принципи страхування.
- 3. Необхідність і форми страхового захисту.
- 4. Об’єкт, предмет, методи та методологія досліджень у страхуванні.
- 5. Страховий фонд: принципи формування і використання.
- 4. Розкладання збитків серед широкого кола учасників страхування.
- 5. Страховий фонд – це форма поєднання інтересів індивіда і суспільства.
- 6. Роль страхування в ринковій економіці.
- 7. Поняття класифікації страхування та її значення.
- 8. Класифікація страхування за об’єктами.
- 9. Обов’язкова та добровільна форми страхування.
- 11. Зміст та структурна характеристика ризику.
- 12. Концепція управління ризиками.
- 14. Визначення тарифів за договорами загального страхування.
- 15. Становлення та характеристика страхового ринку україни.
- 16. Структура страхового ринку.
- 17. Тенденції розвитку страхового ринку україни.
- 18. Зміст та цілі маркетингу в страховій діяльності.
- 19. Комплекс маркетингу на страховому ринку.
- 20. Стратегія збуту на страховому ринку.
- 21. Страхові посередники.
- 22. Страхова компанія як база ланка страхового ринку.
- 23. Стратегія страхової компанії.
- 24. Організаційна структура страхової компанії
- 25. Ресурси страхової компанії.
- 26. Органи управління страховою компанією.
- 27. Об’єднання страховиків та їх функції.
- 28. Необхідність та зміст державного регулювання страхової діяльності.
- 29. Ліцензування страхової діяльності.
- 30. Оподаткування страховиків.
- 31. Порядок укладання страхового договору.
- 32. Права і обов’язки суб’єктів страхового зобов’язання.
- 34. Функції та повноваження держфінпослуг у нагляді за страховою діяльністю.
- 35. Структура й завдання органів державного нагляду за страховою діяльністю.
- 36. Зміст і види страхування життя.
- 37. Змішане страхування життя.
- 38. Стан та перспективи розвитку страхування життя в україні.
- 39. Зміст та структура страхування від нещасних випадків.
- 40. Обов’язкове державне страхування від нещасних випадків.
- 41. Добровільне страхування від нещасних випадків.
- 42. Страхування від нещасних випадків пасажирів.
- 43. Необхідність та структура медичного страхування.
- 44. Обов’язкове медичне страхування.
- 45. Добровільне медичне страхування.
- 46. Страхування ренти (ануїтетів).
- 47. Страхування додаткової пенсії.
- 48. Структура та принципи майнового страхування.
- 49. Вартісна оцінка майна,що підлягає страхуванню
- 50. Врегулювання вимог страхувальника щодо відшкодування збитків.
- 51. Страхування майна на випадок вогню, стихійного лиха та крадіжки
- 52. Страхування технічних ризиків.
- 53. Страхування будівель.
- 54. Страхування тварин.
- 55. Страхування домашнього майна.
- 56. Автомобільне страхування.
- 57. Страхування водних транспортних засобів, морське страхування.
- 58. Авіаційне страхування.
- 59. Страхування вантажів на різних видах транспортних засобів.
- 60. Місце страхування в страховому захисті підприємництва.
- 61. Різновиди страхування підприємницьких ризиків
- 62. Страхування підприємницької діяльності в промисловості
- 63. Страхування в системі управління підприємницьким ризиком в аграрному бізнесі
- 64. Економічний зміст страхування кредитів
- 65. Форми страхування кредитів
- 66. Страхування депозитів
- 67. Страхування фінансових гарантій
- 68. Особливості іпотечного страхування банків
- 69. Необхідність, зміст і структура страхування цивільної відповідальності
- 70. Страхування професійної відповідальності
- 71. Страхування джерел підвищеної небезпеки
- 72. Страхування інших видів відповідальності
- 73. Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів
- 74. Страхування відповідальності перевізника вантажів
- 75. Необхідність та перспективи розвитку співстрахування в україні
- 76. Поняття та значення перестрахування у забезпеченні гарантій страхового захисту
- 77. Види та методи перестрахування
- 78. Стан та перспективи розвитку перестрахування в україні
- 79. Доходи страховика
- 80. Витрати страхової компанії
- 81. Прибуток страховика
- 82. Поняття фінансової надійності
- 83. Джерела забезпечення фінансової безпеки страхової організації
- 84. Платоспроможність страховика та методи її оцінки