40. Обслуговування центральним банком внутрішнього боргу.

Основні методи фінансування внутрішнього державного боргу за участю центрального банку - це:

• здійснення емісії грошей;

• надання прямих кредитів центрального банку уряду;

• залучення внутрішніх позик.

Найпростішим методом фінансування державного боргу є емісія грошей центральним банком, унаслідок якої збільшується обсяг доходів бюджету за рахунок різниці між номінальною вартістю грошей та фактичними затратами на їх виготовлення (сеньйораж). Недоліком цього методу є підвищення інфляції та знецінення грошей у результаті зростання кількості засобів платежу в обігу, що не забезпечені реальними активами.

Надання прямих кредитів центральним банком уряду є досить простим способом фінансування державного боргу. За своєю економічною суттю надання прямих кредитів не відрізняється від емісії грошей, і використання цього методу в розвинутих країнах або є забороненим узагалі, або здійснюється в межах чітко визначених параметрів (наприклад, для кредитування тимчасового «сезонного» розриву між видатками та надходженнями бюджету). Широкого поширення надання прямих кредитів уряду для фінансування державного боргу набуло в країнах, що розвиваються.

Активне застосування цих двох методів не є доцільним, особливо за значної питомої ваги зовнішнього державного боргу, оскільки сплачувати його слід в іноземній валюті.

Важливим джерелом фінансування державного боргу є внутрішні державні позики, що мобілізуються акумулюванням тимчасово вільних коштів юридичних і фізичних осіб (підприємств і населення) на певний термін на умовах виплати доходу та оформлюються борговими зобов'язаннями держави у безготівковій чи готівковій формі. Важливе значення при цьому має вид джерела коштів - чи цінні папери уряду розміщуються серед приватних суб'єктів, чи їх купує центральний банк.

У разі первинного розміщення державних цінних паперів у центральному банку останній випускає в обіг додатковий обсяг незабезпечених засобів платежу, що призводить до інфляції. Така операція центрального банку є лише прихованою емісією і має ті ж негативні наслідки, що й попередні методи.

Внутрішній державний борг України складається з:

• випущених державних цінних паперів у вигляді облігацій внут

• рішньої державної позики (ОВДП);

• інших зобов'язань у грошовій формі, гарантованих Урядом України;

• кредитів, одержаних Урядом України;

• частини боргових зобов'язань СРСР, що їх перебрала Ук раїна.

Відповідно до чинного законодавства України боргові зобов'язання уряду, що оформлені державними цінними паперами, виступають у вигляді облігацій і казначейських зобов'язань України.