Правові основи діяльності нбу.
Правовою основою утворення центрального банку України — Національного банку — став закон «Про банки і банківську діяльність», ухвалений Верховною Радою УРСР 20 березня 1991 р. Попередниками Національного банку України можна вважати Державний банк Росії і Державний банк СРСР, оскільки Україна входила до складу Російської імперії, а потім — Радянського Союзу, а також Український державний банк, який функціонував за часів української державності 1917—1920 рр.
У грудні 1917 р. Центральна Рада ухвалила закон «Про перетворення Київської контори Державного банку Росії в Український державний банк», а вже влітку 1918 р. було ухвалено закон «Про затвердження Статуту Українського державного банку й асигнування коштів до його основного капіталу». У Статуті були визначені основні завдання банку, а саме: полегшення грошового обороту, допомога шляхом короткострокового кредитування державній торгівлі, промисловості та сільському господарству на Україні, а також забезпечення сталості грошової системи.
Національною валютою було визначено український карбованець. Перший грошовий знак Української народної республіки — купюру вартістю 100 крб. було видруковано у грудні 1917 р. У березні 1918 р. Центральна Рада схвалила закон про запровадження нової грошової одиниці - гривні, яка дорівнювала ½ карбованця. У період Гетьманату було відновлено як основну грошову одиницю Української держави карбованець, що поділявся на 200 шагів. За часів правління Директорії основною грошовою одиницею УНР знову було проголошено гривню.
У 1921 р. приймається рішення про утворення Державного банку РСФСР, а у 1923 р. банк реорганізується у Державний банк СРСР. Крім Державного банку було створено цілу низку кредитних установ. Це, як правило, були спеціалізовані банки довго- і короткострокового кредитування, що надавали позички різним галузям економіки.
Держбанк СРСР, крім розрахунково-кредитного і касового обслуговування суб’єктів господарювання, здійснював емісійну діяльність. Так, обсяг емісії готівки визначався у касовому плані Держбанку СРСР, емісія безготівкових грошей (кредитна емісія) та показники планового розміру кредитів, що визначалися в кредитних планах банків з короткострокового та довгострокового кредитування, затверджувалися Радою Міністрів СРСР.
Національний банк України зі статусом центрального емісійного банку держави був утворений у 1991 р. на базі Української республіканської контори Держбанку СРСР, яку було оголошено власністю України.
На сучасному етапі правовий статус Національного банку України визначається на двох рівнях: конституційному і спеціальному законодавчому.
Згідно з Конституцією Національний банк України – це центральний банк держави, основною функцією якого є забезпечення сталості грошової одиниці.
На законодавчому рівні правове становище НБУ регулюється спеціальним законом «Про НБУ», який був ухвалений Верховною Радою України 20 травня 1999 р.
Згідно з ст. 2 законом «Про Національний банк України» Національний банк України – є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
Відмітною рисою Національного банку як особливого центрального органу державного управління є наявність у нього права законодавчої ініціативи, тобто права офіційно вносити до ВРУ пропозиції щодо прийняття або скасування законів, внесення до них змін.
Національний банк згідно з Законом «Про Національний банк України» має також нормотворчі повноваження, тобто права та обов’язки встановлювати обов’язкові для всіх правила поведінки з питань, що належать до його компетенції і потребують правового регулювання. Нормотворчі повноваження реалізуються Національним банком шляхом розроблення та прийняття нормативно-правових актів (інструкцій, положень, правил), що видаються у формі постанов Правління. Нормативно-правові акти Національного банку підлягають реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності через 10 днів після їх державної реєстрації.
Виходячи з особливого статусу Національного банку України як кредитора останньої інстанції для банків йому надано переважне і безумовне право задовольняти будь-яку вимогу, яка виникла в результаті рефінансування банку, тобто якщо комерційний банк не виконує умов кредитного договору щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитом і процентів за його користування, то Національний банк має право в безспірному порядку списати всю заборгованість з кореспондентського рахунка банку.
Поряд з правами Закон передбачає і деякі обмеження щодо діяльності Національного банку України. Зокрема, йому забороняється (за деяким винятком) здійснювати:
торговельну, виробничу та страхову діяльність,
бути акціонером або учасником банків та інших підприємств,
здійснювати операції з нерухомістю.
- Подання про сутність банку з позицій його історичного розвитку
- Етапи розвитку банківської діяльності.
- II етап розвитку банківської діяльності («жирооборот»)
- II етап розвитку банківської діяльності («державні банки»)
- III етап розвитку банківської діяльності (спеціалізовані банки)
- IV етап розвитку банківської діяльності (розширення повноважень банків)
- Сутність поняття «банківська система».
- Принципи побудови банківської системи.
- Функції банківської системи.
- Фактори, що впливають на організаційну структуру та правове регулювання банківської системи
- Організація і особливості банківської системи Великої Британії.
- Організація і особливості банківської системи сша.
- Організація і особливості банківської системи Франції.
- Організація і особливості банківської системи Японії.
- 11, 12 Формування банківської системи в Україні, основні етапи розвитку.
- Суть, цілі та принципи діяльності банків в умовах ринкової економіки.
- Види комерційних банків.
- Порядок створення і організаційна структура банку.
- Економічні нормативи, що регулюють діяльність комерційних банків.
- Банківські операції: класифікація та принципи проведення.
- Характеристика пасивних банківських операцій. Склад і структура ресурсів комерційних банків.
- Характеристика активних банківських операцій.
- Характеристика комісійно-посередницьких операцій банку.
- Цілі та принципи створення банківських об'єднань. Основні напрямки їх діяльності.
- Види банківських об'єднань. Роль та значення у банківській системі.
- Характеристика організаційно-правових форм функціонування центральних банків світу.
- Інституціональні характеристики розвитку центральних банків світу.
- Правові основи діяльності нбу.
- Функції і завдання нбу.
- Грошові агрегати, їх структура і значення.
- Класифікація кредитів рефінансування.
- Механізм здійснення тендерів щодо розміщення кредитних ресурсів нбу. Ломбардне кредитування.
- Облікова ставка нбу, принципи її встановлення.
- Надання кредитів на умовах "овернайт".
- Механізм надання стабілізаційних кредитів.
- Економічна сутність кореспондентських відносин між банківськими установами.
- Функції регіональної та центральної розрахункової палати.
- 35. Банківське регулювання, функції, завдання, види здійснення.
- 36. Банківський нагляд, функції, завдання, види здійснення.
- 37. Організація процесу вступного контролю в системі нбу.
- 39. Організація банківського нагляду в зарубіжних країнах.
- 40. Обслуговування центральним банком внутрішнього боргу.
- 41. Обслуговування центральним банком зовнішнього боргу.
- 42. Сутність грошово-кредитної політики та її інституційна основа.
- 43. Цільова спрямованість грошово-кредитної політики.
- 44. Передавальний механізм та ефективність грошово-кредитної політики.
- 45. Типи грошово-кредитної політики.
- 46. Місце і роль грошово-кредитної політики в загальній економічній політиці держави.
- 47. Класифікаційна характеристика інструментів грошово-кредитної політики.
- 48. Повноваження нбу в сфері валютного регулювання. Характеристика методів валютного регулювання і контролю.
- 49. Структура золотовалютного резерву та методи управління його розміром.
- 50. Платіжний баланс - методи його оцінки і прогнозування.
- Подання про сутність банку з позицій його історичного розвитку