logo
Bankivska_sistema_1

Класифікація кредитів рефінансування.

Для підтримання ліквідності банківської системи НБУ здійснює рефінансування комерційних банків – кредитування окремих банків на їх прохання у випадках тимчасової нестачі ліквідності.

Кредити рефінансування НБУ є для банків джерелом тимчасових ресурсів, які необхідні для поповнення ліквідних коштів. Доступ до них залежить від багатьох факторів, головними з яких є: + стан грошово-кредитної системи країни; + фінансовий стан комерційного банку-позичальника.

Кредити рефінансування розрізняються залежно від:

1.Форми забезпечення:

а) облікові кредити;

б) ломбардні кредити.

2.Термінів використання:

а) короткострокові, що надаються на 1 або кілька днів (кредит ”овернайт”);

б) середньострокові - до 1 року (ломбардне кредитування);

в) довгострокові - терміном погашення більше одного року (стабілізаційні кредити).

3.Методів надання:

а) прямі кредити;

б) кредити, що надається шляхом аукціону.

4. Цільового характеру:

а) коригуючі кредити;

б) сезонні кредити.

5.В залежності від спрямування на сектори фінансового ринку:

а) рефінансування через операції на відкритому ринку цінних па перів (операції РЕПО, іпотечне рефінансування);

б) рефінансування через операції на міжбанківському ринку (наприклад, ломбардне рефінансування).

Таким чином, регулюючи процес кредитування комерційних банків, центральний банк впливає на рівень їх ліквідності, а отже, і на загальну масу грошей в обігу.