Економічна сутність кореспондентських відносин між банківськими установами.

Комерційні банки для проведення міжбанківських та міжнародних операцій встановлюють кореспондентські відносини з іншими банками. Кореспондентські відносини можуть встановлюватися безпосередньо між комерційними банками або між комерційними банками та центральним банком.

Кореспондентські відносини – це договірні відносини між кредитними установами, метою яких є здійснення платежів і розрахунків за дорученням один одного, а також надання кредитів, інвестиційних та інших послуг. Такі відносини можуть виникати між банківськими установами як всередині країни, так і за її межами.

Банки-кореспонденти – це банки, які на основі договору виконують доручення один одного за платежами і розрахунками через спеціально відкриті рахунки “Лоро” і ”Ностро”.

Рахунок “Лоро” – рахунок, відкритий комерційним банком банкові-кореспонденту (“ваш рахунок у нас”).

Рахунок ”Ностро” – рахунок даного комерційного банку у банку-кореспонденті, на якому відображаються взаємні платежі (“наш рахунок у вас”).

Рахунок “Ностро” одного комерційного банку є рахунком “Лоро” для банку-кореспондента. Основні записи роблять на рахунку “Лоро”, які відображаються на рахунку “Ностро” методом “дзеркальної” бухгалтерії.

Предметом кореспондентських відносин є ділові відносини між двома банками.

Кореспондентські відносини актуальні в тому випадку, коли один банк з мето здійснення своїх операцій хоче користуватися послугами іншого банку.

Причини актуальності кореспондентських відносин:

• необхідність знання права і звичаїв торгівлі країн;

• необхідність знання особливостей іноземних ринків;

• ведення рахунку і розрахунків в інвалюті;

• географічна віддаленість;

• інший часовий пояс;

• знання іншого ринку.