10.4. Основні кризи в процесі розвитку банківської системи

Розглядаючи банківську систему Росії, необхідно згадати і про кризи, які відбувалися під час її становлення та розвитку. Так, перша криза банківської системи припадає на 1995 рік, пов'язана з неефективністю ринку міжбанківських кредитів. Але протягом двох років вдалося стабілізувати ринок банківських послуг, налагодити систему взаєморозрахунків між банками, хоча це і призвело до скорочення кількості комерційних банків.

Уже в серпні 1998 року банківська система Росії зазнала другої кризи, яка супроводжувалася значною девальвацією національної валюти. У даному випадку від кризи постраждали більше фізичні особи. Такий стан банківської системи здійснив руйнівний вплив як на мікро-, так і на макроекономічному рівні. У цілому, за дві кризи в банківському секторі економіки в Росії постраждало декілька десятків мільйонів фізичних осіб.

У зв'язку з цим пріоритетом можна назвати формування банківського сектору як системи, галузі народного господарства. Сьогодні в ній відсутні цілі блоки: немає установ дрібного кредиту; кредитної кооперації, банків розвитку, банківської інфраструктури; інформаційного, повного методичного, наукового, кадрового забезпечення, без чого не обходиться жодна галузь сучасної економіки.

Серед основних причин криз - низька оцінка банківських ризиків: саме банки, які інвестували невиправдано великий обсяг позичкових засобів, у тому числі вкладників у спекулятивні інструменти, потерпіли серйозне фіаско.

Центральний банк Росії виступає за підвищення ролі грошей в економіці. Сьогодні можна спостерігати в Росії зростання кількості бартерних операцій, квазігрошей тощо. З цим же пов'язана проблема інфляції і пошуку точки рівноваги на грошовому ринку.

Глобальне завдання економічної політики, яку проводить Банк Росії разом із урядом, її найважливішого грошово-кредитного сегменту полягає в стимулюванні зростання споживчого попиту і забезпеченні на цій основі стійкого зростання ВВП. Можна констатувати, що останніми роками відбулася серйозна еволюція в постановці цілей грошово-кредитної політики - від прямих впливів на інфляційні процеси до конструктивного підходу в стимулюванні споживчого попиту, зростання ВВП, забезпечення зайнятості і збільшення доходів населення. Перебільшення ролі інфляції в системі індикаторів стало очевидним у 1998 p., коли зниження інфляції не змогло запобігти фінансовій кризі.

Слід зазначити, що разом зі зниженням інфляції максимальні значення були досягнуті і за іншим важливим параметром грошово-кредитної політики - золотовалютними резервами, що збільшилися. Однак і цей захід не врятував від кризи. Значного негативного впливу на банківську систему здійснила і фінансова криза, яка почалася у кінці 2008 року.

Отже, зважаючи на ряд недоліків банківської системи Росії, Асоціація російських банків пропонує декілька можливих варіантів стабілізувати стан ринку банківських послуг. Основними із них є підтримка банківської системи Росії за рахунок федерального бюджету; за рахунок коштів міжнародних фінансово-кредитних організацій або за рахунок надання додаткових фінансових ресурсів Агентством з реструктуризації кредитних організацій, яке є державною установою.

Побудова нової банківської системи можлива лише шляхом відновлення принципу функціонування кредитних установ, прийнятих у цивілізованому світі і що спираються на багатовіковий досвід ринкових банківських структур. Тому таким важливим є вивчення зарубіжної практики організації банківських систем, які продемонстрували свою високу ефективність.

З початку 90-х Росія, як і інші постсоціалістичні країни, практично з "лакмусового паперу" почала побудову своєї банківської системи. Були неминучі всі зроблені помилки, оскільки був відсутній досвід банківської діяльності в ринковій економіці. У світі уже достатньо прикладів, що допоможе не допускати основних помилок при становленні банківської системи або принаймні невіліювати їх негативні наслідки.