17.3. Основні принципи стратегії валютної політики Європейського центрального банку

Первинна мета Євросистеми - підтримка цінової стабільності - основна умова розділу валютної політики Угоди. Це відображає сучасний економічний погляд на роль, можливості і межі валютної політики і саме це лежить в основі встановленої та організаційної мети центральної банківської справи в ЄВС.

Мета підтримки цінової стабільності була визначена відповідно до Угоди ЄС у зв'язку з певними причинами. По-перше, десятиліття практичного досвіду і велика кількість економічних досліджень свідчить, що стабільна валютна політика, яка підтримується протягом тривалого часу, приводить до поліпшення економічних перспектив і підйому життєвого рівня населення. По-друге, теоретичні основи валютної політики демонструють, що валютна політика може тільки впливати на ціновий рівень в економіці. Таким чином, цінова стабільність - це основна мета валютної політики у середньостроковому періоді.

Мета цінової стабільності передбачає загальний рівень цін в економіці і відхід від тривалої інфляції та дефляції. Є декілька напрямів, за якими цінова стабільність робить свій внесок у досягнення високих рівнів економічної діяльності та зайнятості:

1. Цінова стабільність полегшує процес порівняння у відносних цінах, які не підлягають коливанням на певному ціновому рівні. Це дозволяє суб'єктам господарювання і споживачам реалізувати кращі, обґрунтовані рішення щодо споживання та інвестування. Це, у свою чергу, дає змогу на ринку розмішувати засоби ефективніше, і, як наслідок, вони використовуються найбільш продуктивно. Отже, цінова стабільність піднімає продуктивний потенціал економіки.

2. Впевненість інвесторів у стабільності цін у довгостроковому періоді призводить до скорочення інфляційного ризику, який може бути врахований при наданні активів у номінальній вартості. Зменшуючи такий ризик в реальному часі, процентна ставка і валютна політика можуть вплинути на зміну ефективності ринку капіталу, збільшуючи стимули вкладання додаткового капіталу. Це, у свою чергу, сприяє зростанню економічного добробуту.

3. Обслуговування цінової стабільності також приводить до ефективнішого використання грошових засобів. Наприклад, в умовах інфляції є стимул запасати реальні товари, оскільки вони зберігають їх цінність краще, ніж гроші або деякі фінансові активи в такому випадку. Проте запас товарів - це неефективне інвестиційне рішення і тому перешкоджає економічному зростанню.

4. Цінова стабільність усуває реальні економічні витрати, пов'язані з інфляційним посиленням податкового тягаря і бездіяльністю систем соціального забезпечення. Підтримці цінової стабільності запобігає значний і довільний перерозподіл багатства й доходів, який виникає і в інфляційних, і в дефляційних умовах. Стійкість цін підтримує соціальну єдність та стабільність. Декілька випадків у XX столітті показали, що високі норми інфляції або дефляції створювали соціальну і політичну нестабільність.

Отже, як показано вище, вагомий внесок, який ЄЦБ може зробити у своєму розвитку, це життєздатне і неінфляційне зростання економіки країн-членів ЄС і високий рівень зайнятості в відповідальні за підтримку національної валютної політики і таким чином виключені з ухвалення участі в основних діях Євросистеми, особливо щодо проведення єдиної валютної політики. Керівники цих національних банків не є членами Ради керуючих ЄЦБ і не беруть участі у процесі ухвалення рішення щодо функціонування Євросистеми. Аналогічно ці центральні банки не залучені до здійснення єдиної валютної політики і пов'язаних з цим функцій.

Крім того, членство у ЄСЦБ передбачає тісну співпрацю з Євросистемою з декількох позицій: наприклад, вони підтримують систему надання статичної інформації. Крім того, європейський механізм обмінного курсу II (ERM II) забезпечує єдину структуру співпраці для реалізації грошово-кредитної політики з Євросистемою. Створений орган, який забезпечує таку співпрацю, - Генеральна рада ЄЦБ.