17.4. Взаємозв'язок Європейського центрального банку з іншими наднаціональними органами

Діалог між ЄЦБ і Європейським парламентом, в основному, відбувається під час виконання цілей і завдань ЄЦБ. Відповідно до Угоди ЄС президент ЄЦБ зобов'язаний представляти Річний звіт ЄЦБ Європейському парламенту на його пленарній сесії. Після цього Парламент приймає рішення, яке забезпечує всесторонню оцінку дій ЄЦБ і проведення валютної політики.

Крім того, президент ЄЦБ та інші члени Виконавчого органу, на вимогу Європейського парламенту або з їх власної ініціативи, можуть звітувати перед компетентними комітетами Парламенту. Відповідно до цієї умови президент ЄЦБ з'являється чотири рази на рік до Парламентського комітету з економічних і грошово-кредитних справ. Згідно з Парламентськими правилами процедури, цей Комітет створений як комітет, відповідальний за взаємовідносини з ЄЦБ. Протягом цих слухань президент пояснює особливості проведення валютної політики ЄЦБ і відповідає на питання членів Комітету.

Інші члени Виконавчого органу ЄЦБ також з'являються перед Комітетом з економічних і грошово-кредитних справ. За останні роки віце-президент взагалі запрошувався представити Річний звіт ЄЦБ Комітету, готуючи подальший розгляд на пленарній сесії. Крім того, один раз на рік Комітет запрошує члена Виконавчого органу, відповідального за економіку і дослідження, представляти погляди ЄЦБ щодо щорічного розгляду Комісією економіки ЄС і проекту "Основних принципів економічної політики". Комітет також може запрошувати й інших членів Виконавчого органу з питань, що входять до компетентності ЄЦБ.

Засідання комітету зазвичай публічно відкриті, стенограма слухань розміщена на офіційній інтернет-сторінці Європейського парламенту одразу після його проведення. Крім того, Річний звіт ЄЦБ містить певний розділ, присвячений відповідальності і відносинам ЄЦБ з Парламентом.

На додаток до прямої взаємодії і обміну думками між президентом ЄЦБ і членами Комітету з економічних і грошово-кредитних справ Парламентські правила процедури також дозволяють усім членам Європейського парламенту подавати запитання у письмовій формі ЄЦБ через секретаря Комітету. Ці запитання, разом з відповідями, підготовленими ЄЦБ, згодом видаються в офіційному журналі Європейського Союзу. Вони, таким чином, оприлюднюються на всіх офіційних мовах Співтовариства, хоча ні Угода, ні Статут ЄСЦБ не містять ніяких зобов'язань щодо цього, проте ЄЦБ погодився на таку процедуру, що збільшує довіру до нього.

Крім того, є три інші важливі області взаємодії між ЄЦБ і Європейським парламентом:

1. З парламентом консультуються щодо призначення президента ЄЦБ та інших членів Виконавчого органу. Комітет з економічних і грошово-кредитних справ проводить слухання, залучаючи членів ЄЦБ.

2. Парламент залучений до законотворчої діяльності Співтовариства, щоб виправляти і доповнювати Статут ЄСЦБ. Його згода необхідна для внесення поправок до Статуту.

3. Парламент також залучений до законотворчої діяльності у сферах, які знаходяться в межах відповідальності ЄЦБ.

ЄЦБ розділяє відповідальність з Радою ЄС з питань обмінного курсу і міжнародного представлення європейської зони. Крім того, він кооперується з Радою у співпраці щодо проведення економічної політики на європейському рівні. Рада ЄС визнає незалежність ЄЦБ і його завдання, проте зважає на те, що відносини ЄЦБ з Радою і Єврогрупою в області економічної політики можуть тільки мати необов'язковий діалог, що передбачає координування валютної політики з іншими політиками. Також Рада має рекомендувати уряду держав призначення президента, віце-президента та інших членів Виконавчого органу ЄЦБ.

Юридично є тільки одна Рада ЄС, проте вона фактично зустрічається в різних складах, залежно від предмета розгляду того чи іншого питання. Для надзвичайно важливих рішень ЄВС, зокрема вступу країни-члена ЄС до Європейського валютного союзу або поправок до статей Статуту ЄСЦБ, Рада зустрічається у складі голів держав або урядів. На відміну від цього, поточні питання ЄВС знаходяться в межах дії Ради економіки і міністрів фінансів (Рада ECOFIN). У цьому контексті Рада ECOFIN є центром координації економічної політики країн-членів.

Хоча не всі країни-члени ЄС - це частина єврозони, представники всіх країн-членів (включаючи ті, які не беруть участь в ЄВС) беруть участь в обговоренні Радою ЄС питань ЄВС. Проте права голосу представники країн, що не беруть участь, не мають у більшості питань ЄВС. Вийнятком є ті, де голосують усі члени, законодавство Співтовариства, яке Рада ЄС приймає на основі

Угоди ЄС, а саме: виправлення законодавства і доповнення Статуту ЄСЦБ.

Президент ЄЦБ запрошується брати участь на зустрічах Ради ECOFIN завжди, коли питання порядку денного стосуються цілей і завдань ЄСЦБ, наприклад включають Основні принципи економічної політики, емісії грошей, реформи в європейському фінансовому секторі і зовнішньому представленні Співтовариства в межах ЄВС, так само як і проблеми, пов'язані з валютною політикою.

Раду ЄС, що зустрічається у складі глав держав або урядів, не потрібно плутати з Європейською радою. Остання включає глав держав або урядів країн-членів ЄС і президента Європейської комісії, надає Європейському Союзу необхідний стимул для його розвитку і визначає загальні політичні управлінські принципи.

ЄЦБ також бере участь на зустрічах Ради ECOFIN, коли йде обговорення "додаткового законодавства" або поправок до певних умов Статуту ЄСЦБ. У цих випадках ЄЦБ також представлений у дорадчих органах Ради, готуючи сесію Ради ECOFIN. Крім того, ЄЦБ взагалі запрошується спостерігати за процесом підготовки іншого законодавства Співтовариства у сферах специфічної доцільності.

Президент ЄЦБ регулярно відвідує неофіційні дворічні зустрічі Ради ECOFIN, які забезпечують можливість відкритого обговорення актуальних проблем, вільних від звичайних процедурних обмежень формальних сесій Ради. Керівники національних банків також запрошуються на ці зустрічі, на яких вони супроводжують відповідних міністрів.

ЄЦБ також має важливі зобов'язання в інформаційній співпраці з Радою ECOFIN. Наприклад, президент ЄЦБ представляє Річний звіт ЄЦБ Раді.

Як зазначалося, Рада ЄС вирішує питання ЄВС у повному складі, хоча здебільшого з припиненням права голосу для представників від країн, що не беруть участь у ЄВС. Угодою не передбачено орган, який складався б з міністрів фінансів європейських країн-членів Союзу, для вирішення питань загального характеру, які стосуються Європейського Союзу і єдиної валюти. Щоб виправити цю ситуацію, Люксембурзька європейська рада у грудні 1997 вирішила створити "Єврогрупу" - неофіційний орган, до якого входять міністри фінансів європейських країн і спеціального уповноваженого з економічних і грошово-кредитних справ. ЄЦБ запрошений брати участь на усіх зустрічах Єврогрупи.

Єврогрупа встановлює канал комунікації на європейському рівні, подібному до неофіційних контактів, які традиційно існують між урядами і центральними банками в межах держав. Неофіційний характер Єврогрупи дозволяє відкрито обговорювати всі проблеми Європейського Союзу. Клімат відвертості і довіри підтриманий тим фактом, що зустрічі Єврогрупи кількісно обмежені міністрами, підзвітними спеціальному уповноваженому і президентові ЄЦБ (кожен з однією супроводжуючою особою). Це знаходиться на абсолютному контрасті великої кількості осіб, які зазвичай відвідують формальні сесії Ради ЄС.

Єврогрупа взагалі зустрічається один раз на місяць перед зустрічами Ради ECOFIN. Обговорення в межах Єврогрупи концентрується на питаннях загального функціонування європейської економіки, економічних перспектив для Європейського Союзу, бюджетної політики в індивідуальних європейських країнах-членах єврозони і способах забезпечити політичні імпульси для подальших структурних реформ.

Європейська комісія також залучена до співпраці між ЄЦБ і Радою ECOFIN. Спеціальний уповноважений з економічних і грошово-кредитних справ відвідує відповідні зустрічі Ради ECOFIN і Єврогрупи, так само як зустрічі Ради керуючих ЄЦБ. Також, як доповнення до цієї співпраці на найвищому рівні, Комісія і ЄЦБ підтримують тісні робочі відносини, які підкріплені частими контактами з питань багатосторонніх призначень, зокрема Економічного і Фінансового комітету або Комітету економічної політики на двосторонніх зустрічах. Зокрема, Комісія пов'язана з виконанням певних завдань щодо ЄВС, які включають:

- формулювання рекомендацій для Основних принципів економічної політики (BEPGs);

- контроль бюджетної ситуації у країнах-членах і звітування щодо цього Раді ECOFIN;

- підготовка принаймні одного разу кожні два роки, дослідження щодо конвергенції країни-члена, яка повинна прийняти євро, виконала критерії конвергенції.

Крім того, Європейська комісія залучена в широкий діапазон певних дій, які пов'язані з виконанням завдань євросистеми. У багатьох випадках такі дії можуть вимагати прямого залучення ЄЦБ:

- Eurostat і ЄЦБ тісно співпрацюють у сфері статистики як самостійні органи, так і в межах статистичних комітетів Співтовариства, особливо Комітет з грошово-кредитного, фінансового і статистики платіжного балансу (CMFB);

- у інших сферах ЄЦБ також залучений у спеціалізовані групи і регулюючі комітети. Такі організації мають справу з багатьма питаннями: наприклад фінансова інтеграція ринку ("Група Giovannini") або спостереження і фінансова стабільність (Комітет європейської банківської справи і Комітет європейських банківських супервізорів);

- Комісія і ЄЦБ працювали і продовжують працювати разом у межах ЄС з питань, пов'язаних з розширенням випусків єврооблігацій у межах ЄЦБ.

Економічний фінансовий комітет (EFC) був створений у рамках Угоди ЄС, щоб надавати Раді ECOFIN попередні дослідження у Раду з економічних і фінансових питань. Крім того, Люксембурзька європейська рада у грудні 1997 року на координації економічної політики також призначила EFC для забезпечення функціонування такої організації, у межах якої діалог (між Радою і ЄЦБ) має бути підготовлений і продовжуватися на рівні вищих посадових осіб (від міністерств, національних банків, Комісії і ЄЦБ).

Угода заявляє, що країни-члени, Комісія і ЄЦБ повинні призначити не більше двох членів у кожний Комітет. Традиційно - це два представники кожної країни-члена: одна вища посадова особа від адміністрації і одна вища посадова особа від відповідного центрального банку. Проте тепер, коли ЄС має 25 країн-членів EFC взагалі зустрічається в обмеженому складі - тільки з одним представником з країни-члена (зазвичай вища посадова особа від адміністрації) і двома представниками кожного від Комісії і ЄЦІ Представники ЄЦБ - на сьогодні віце-президент і член Виконавчого органу, який відповідає за економіку, та їх заступники - директори відділів з міжнародних відносин і економіки відповідно. У результаті участі ЄЦБ в EFC він став залученим у:

- обговоренні Основних принципів економічної політики;

- спостереженні податкових політик на основі щорічних програм стабільності і конвергенції країн-членів;

- підготовку європейських положень з міжнародних питань ЄЦБ також бере участь в інших діях EFC, які стосуються технічних аспектів, зокрема чеканки європейських монет, встановлення основних засад проведення реформ і зовнішнього представлення Співтовариства в межах ЄВС.

Обговорення в межах EFC також є підґрунтям для підготовки діалогу між європейськими міністрами фінансів і ЄЦБ, яке проводиться в розрізі Єврогрупи. Основна особливість участі ЄЦБ в EFC - це підготовка оцінок повної економічної перепекти ви для Європейського валютного союзу і стану обмінного курсу Крім того, це включає огляд стійкості суспільного добробуту доцільності загальних орієнтацій податкової політики, що в про вад жується.

Причетність ЄЦБ до EFC заснована на повному визнання його незалежності і виняткової відповідальності за єдину валют ну політику. ЄЦБ бере участь повністю в обговореннях усіх питань, але він не бере участі ні в яких процедурах голосування Крім того, EFC свідомо утримується від обговорення єдиної валютної політики. Так само ЄЦБ співпрацює під час зустрічі міжнародних організацій і форумів, таких як Міжнародний валют ний фонд або G7 (Велика сімка).

Комітет економічної політики (EPC) був заснований і 1974 році і сьогодні складається з двох представників і двох за ступників від кожної з країни-члена, Комісії і ЄЦБ.

Як EFC, ЕРС залучений до підготовки Єврогрупи і зустрічей Ради ECOFIN; проте його робота особливо зосереджується на структурних реформах. Комітет проводить щорічно всебічний огляд економічних реформ у країнах-членах. Крім того, ЕРС залучений у "Люксембурзький процес", який є платформою для координації серед країн-членів у сфері політики зайнятості. Комітет також має справу з різноманітними довгостроковими структурними питаннями, як наприклад, вплив старіння нації на бюджетну політику.

Оскільки ЄЦБ приділяє велику увагу питанням, які пов'язані із структурними реформами у країнах-членах, то він пропонує корисну можливість внести свою частку участі до роботи усіх наднаціональних органів Європейського Союзу.