11.6. Міжнародний форфейтинг
Форфейтинг (франц. A forfait – цілком, загальною сумою) – купівля середньострокових векселів, інших боргових і платіжних
Компанія, яка здійснює купівлю боргових зобов’язань без регресу на експортера, має назву форфейтингової компанії чи форфейтера.
Форфейтингова операція – купівля експортних вимог форфейтером (банком або спеціалізованою фінансовою компанією) з виключенням права регресу на експортера (форфейтиста) у випадку несплати.
Форфейтинг застосовується у фінансових операціях – з метою швидкої реалізації довгострокових фінансових зобов’язань, в
Купівля торговельних зобов’язань призначається на певну дату, але без права повернення (регресу) до попереднього власника.
Форфейтер надає фінансове забезпечення для покупців, які перебувають за кордоном, і негайно розраховується з експортером без права обороту. Імпортер повинен надати простий вексель з гарантією банку. Експортер продає його форфейтинговому банку зі знижкою, яка найчастіше базується на домінуючій на даний момент процентній ставці. Форфейтер бере на себе всі політичні та комерційні ризики.
Форфейтування доповнює традиційні методи кредитування зовнішньої торгівлі і державне страхування експортних кредитів, вагу боржникам з країн з високим міжнародним рейтингом. На початку форфейтування використовувалося для першокласних експортних операцій і при поставці заводів “під ключ”, а в сучасних умовах – для кредитування експорту обладнання, сировини, товарів широкого вжитку.
Форфейтинговими інструментами є вексель та інші боргові та товарні документи, що виникають із товарних поставок.
На відміну від традиційного обліку, векселі форфейтування застосовуються:
у разі поставки обладнання на великі суми (мінімальна сума – 250 тис.
348 н.348 .);за умови надання тривалої відстрочки – платежу від 6 місяців до 5–7 років (понад традиційні 90–180 днів);
якщо вексель містить гарантію чи аваль першокласного банку, які необхідні для переобліку векселів.
Форфейтування використовується для мобілізації капіталів на середній термін кредитно-фінансовими установами на вторинному ринку шляхом перерахунку експортних векселів, термін яких ще не закінчився. Цей ринок дістав назву “а форфе”. Для роботи на вторинному ринку банки створюють дочірні форфейт-інститути. Учасники ринку “а форфе“ (форфейтування) – форфейт-інституції і банки – укладають угоди переважно по телефону з наступним підтвердженням.
Організацію форфейтингової операції відображено на рис. 11.6.
Рисунок 11.6 – Організація форфейтингової операції:
1 – між експортером та імпортером укладається угода з установленим терміном платежу;
2 – експортер звертається у форфейт-компанію, яка визначає умови операції;
3 – імпортер виписує комерційний вексель і авалює його;
4 – векселі, що індосовані банком країни імпортера, відсилаються експортеру;
5 – експортер індосує векселі і продає їх форфейт-компанії на первинному ринку документів без права регресу;
6 – експортер отримує інвалютну виручку;
7 – форфейтингова компанія індосує векселі і перепродає їх на вторинному ринку, що представлений спеціалізованими фінансовими установами з форфейтування в Цюріху, Люксембурзі, Лондоні, Парижі тощо;
8 – форфейт-компанія подає імпортеру вексель до оплати;
9 – імпортер через свій банк оплачує наданий вексель в обумовлений строк.
Переваги, що дає форфейтування експортеру:
поліпшення позиції експортера з ліквідності, тому що фірма негайно отримує готівку;
експортер звільняється від валютних, кредитних і процентних ризиків;
зменшуються довгострокові вимоги у балансі фірми, що сприяє зростанню її кредитоспроможності;
знімається необхідність контролю за погашенням кредиту і роботи з інкасації платежів;
форфейтинг не впливає на ліміти експортера з овердрафту чи на інший кредит, що надається банком.
Недоліки форфейтингу:
Висока вартість: ставка з форфейтування значно вища звичайних ставок за кредитами, тому що форфейтер бере на себе ризики.
Витрати з форфейтингу складаються з:
витрат на отримання банківської гарантії чи авалю за векселем;
ризикової премії за політичний ризик;
витрат на мобілізацію грошових коштів, що залежать від ставок процентів на євроринку;
управлінських витрат;
комісії форфейтера, що становить різницю в часі між укладанням угоди і наданням документів.
Отже, облікова ставка може досягати 10 % річних і вище, залежно від ризику країни. Але на відміну від інших експортних кредитів, форфейтингова форма кредитування не включає страхових премій і банківських зборів за організацію й управління кредитом.
2. Труднощі для експортера у пошуку банку, який би бажав діяти як форфейтер.
Для форфейтування експортних вимог необхідно виконувати такі умови:
1) експортна вимога має бути зворотною і безумовною;
2) векселі повинні бути простими на імпортера;
3) на векселі має бути аваль банку країни покупця, інші вимоги повинні супроводжуватися банківською гарантією;
4) у разі сумніву щодо платоспроможності імпортера форфейтер може вимагати аваль чи гарантію банку третьої країни;
5) експортер може бути звільнений від відповідальності за векселем. У даному разі на простому векселі ставиться помітка “Без регресу” чи “Без зобов’язань”, до переказного векселя в деяких випадках додається спеціальний документ про звільнення експортера від відповідальності.
Форфейтування відрізняється від лізингу простотою документального оформлення, відсутністю права регресу (тобто експортер не несе ризику неплатежу імпортера).
На відміну від експортного факторингу, форфейтування має ширшу сферу покриття ризиків (неплатежу,
Таблиця 11.1 – Порівняльна характеристика факторингу і форфейтингу*
Критерій порівняння | Факторинг | Форфейтинг |
За строками | Приймаються вимоги строком до одного року | Приймаються довгострокові векселі (строком понад один рік) |
За сумою | Відсутні обмеження | Великі суми (від 500 тис. |
За сферою обігу | Переважно на внутрішньому ринку | Переважно в операціях |
За обліком ризиків | Можливий регрес вимог експортера | Без регресу на покупця |
За валютою | Широке коло валют | Тільки у вільно конвертованій валюті |
Додаткові гарантії | Вимагаються не завжди | Обов’язковий банківський аваль |
* Джерело: Международный менеджмент [Текст] /
- Міжнародні фінанси
- Передмова
- Розділ 1. Система міжнародних фінансів
- Предмет вивчення науки про міжнародні фінанси
- 1.2. Система міжнародних фінансів та її функції
- 1.3. Суб’єкти міжнародних фінансів
- 1.4. Міжнародні фінанси у сучасному світовому господарстві
- 1.5. Міжнародна фінансова політика
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 2. Глобалізація світового фінансового середовища. Світові фінансові кризи
- 2.1. Сутність, виміри та форми прояву фінансової глобалізації
- 2.2. Наслідки фінансової глобалізації
- 2.3. Світові фінансові кризи
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 3. Заборгованість у системі міжнародних фінансів
- 3.1. Сутність, структура, наслідки існування зовнішнього боргу та основні показники вимірювання зовнішнього боргу
- Показники вимірювання зовнішнього боргу
- 3.2. Міжнародні валютно-кредитні і фінансові організації у сфері управління зовнішнім боргом
- Характеристики Лондонського та Паризького клубів кредиторів
- 3.3. Реструктуризація зовнішнього боргу в системі методів управління зовнішнім боргом
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 4. Світова валютно-фінансова система та етапи її еволюції
- 4.1. Елементи валютно-фінансової системи
- 4.2. Етапи формування світової валютної системи
- 4.3. Європейська валютна система
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 5. Фінансова і монетарна політикаєвропейського валютного союзу
- 5.1. Валютно-фінансова конвергенція як передумова створення Європейського валютного союзу
- 5.2. Монетарні і фіскальні аспекти інтеграції в межах Європейського валютного союзу
- 5.3. Роль євро у міжнародній валютно-фінансовій системі
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 6. Міжнародні розрахунки та їх організаційні засади
- 6.1. Економічні основи міжнародних розрахунків та їх організаційні засади
- 6.2. Порівняльна характеристика основних форм міжнародних розрахунків
- 6.3. Недокументарні форми міжнародних розрахунків
- 6.3.1. Авансова форма розрахунків
- 6.3.2. Розрахунки за відкритим рахунком
- 6.4. Документарні форми міжнародних розрахунків
- 6.4.1. Інкасо
- 6.4.2. Документарний акредитив
- Види акредитивів у міжнародній практиці
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 7. Платіжний баланс країн світу
- 7.1. Платіжний баланс як інструмент міжнародно-фінансового аналізу
- 7.2. Методика складання платіжного балансу та класифікація його статей
- 7.2.1. Методичні підходи мвф до формування платіжного балансу
- 7.2.2. Організаційні основи складання платіжного балансу України
- 7.3. Сучасні тенденції врівноваження платіжних балансів країн світу
- 7.3.1. Аналіз основних показників платіжних балансів провідних країн світу
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 8. Світовий фінансовий ринок та його структура
- 8.1. Фінансові ресурси світового господарства та механізм їх перерозподілу
- 8.2. Міжнародні фінансові активи та їх властивості
- 8.3. Міжнародні валютно-фінансові потоки
- 8.4. Світовий фінансовий ринок. Сутність і структура
- 8.5. Моделі фінансового ринку
- 8.6. Особливості державного регулювання фінансового ринку
- 8.7. Офшорні банківські центри
- 8.8. Міжнародні фінансові центри
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 9. Валютні ринки та валютні операції
- 9.1. Поняття, функції та структура валютного ринку
- 9.2. Суб’єкти та види валютних ринків
- 9.3. Організаційні засади функціонування ринку “форекс”
- 9.4. Валютні операції як інструменти валютного ринку
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 10. Міжнародний фондовий ринок
- Сутність, значення та сучасні тенденції розвитку міжнародного фондового ринку
- Регулювання міжнародного ринку цінних паперів
- 10.3. Особливості функціонування міжнародного ринку титулів власності
- Міжнародний ринок боргових зобов’язань
- Фондові біржі на світовому фондовому ринку
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 11. Міжнародний ринок банківських кредитів
- 11.1. Міжнародний кредит як економічна категорія
- 11.2. Форми міжнародного кредиту
- 11.3. Основи організації міжнародного кредитування
- 11.4. Міжнародний лізинг
- 11.5. Міжнародний факторинг
- 11.6. Міжнародний форфейтинг
- 11.7. Сек’юритизація міжнародних кредитів
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 12. Міжнародний ринок дорогоцінних металів
- 12.1. Значення і роль золота у міжнародній валютній системі
- 12.2. Сутність, класифікація та особливості функціонування ринку золота
- 12.3. Характеристика операцій із золотом та особливості проведення “золотих” аукціонів
- 12.4. Ринок банківських металів в Україні
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 13. Міжнародний ринок похідних цінних паперів (деривативів)
- 13.1. Поняття, еволюція розвитку, функції та учасники міжнародного ринку деривативів
- 13.2. Характеристика похідних фінансових інструментів
- 13.2.1. Форвардні операції
- 13.2.2. Операції “своп”
- 13.2.3. Ф’ючерсні контракти
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 14. Фінанси транснаціональних корпорацій
- 14.1. Тнк: класифікація й види
- 14.2. Фінанси і фінансова політика тнк
- 14.3. Джерела фінансування тнк
- 14.4. Внутрішні фінансові ресурси транснаціональних корпорацій
- 14.5. Зовнішні джерела фінансування транснаціональних корпорацій
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 15. Міжнародна банківська справа
- 15.1. Розвиток міжнародної банківської діяльності
- 15.2. Сучасні тенденції в міжнародній банківській справі
- 15.3. Банківська система України на тлі міжнародних тенденцій
- 15.4. Основи банківського нагляду та регулювання
- Вимоги до капіталу
- Врахування ризику ліквідності
- Корпоративне управління
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 16. Міжнародне оподаткування
- 16.1. Сутність та еволюція податкових систем світу
- 16.2. Міжнародні податкові відносини і уникнення подвійного оподаткування
- 16.3. Специфіка податкових систем країн світу
- 16.4. Офшорні зони і креативний облік
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 17. Міжнародне страхування
- 17.1. Міжнародний досвід функціонування страхових ринків
- 17.2. Тенденції розвитку міжнародного страхового ринку
- 17.3. Місце і роль страхування в інвестиційному процесі та залученні іноземних інвестицій
- 17.4. Міжнародне перестрахування як необхідний елемент залучення українського страхового ринку в міжнародні ринки страхування і перестрахування
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 18. Україна у світовому фінансовому середовищі
- 18.1. Еволюція та сучасні тенденції розвитку валютного ринку України
- 18.2. Ринок банківських металів в Україні
- 18.3. Оцінка позицій платіжного балансу України
- 18.4. Зовнішнє фінансування української економіки
- 18.4.1. Аналіз тенденцій зовнішньої заборгованості України
- 18.4.2. Співробітництво України з Міжнародним валютним фондом
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Додаток а
- Додаток б
- Додаток в
- Додаток ж
- Додаток з
- Додаток к Укрупнена класифікація стандартних компонентів платіжного балансу відповідно до п’ятої редакції рекомендацій мвф
- 1. Current Account (поточний рахунок)
- 2. Capital and Financial Account (рахунок операцій з капіталом та фінансових операцій)
- Додаток м
- Додаток н
- Додаток п
- Додаток р
- Додаток с
- Додаток т
- Додаток у
- Додаток ф
- Міжнародні фінанси