7.3.1. Аналіз основних показників платіжних балансів провідних країн світу
Під рівновагою платіжного балансу частіше за все розуміють такий стан, коли надходження і витрати збалансовані, а офіційні резерви суттєво не змінюють своєї величини. Нерівновага платіжного балансу протягом певного часу може мати негативні наслідки для відкритої економіки. Тому країни, як правило, прагнуть регулювати платіжний баланс таким чином, щоб досягнути нульового або заданого цільового значення балансу офіційних розрахунків.
Платіжний баланс показує лише потоки (flows) товарів, послуг і фінансових активів впродовж певного періоду (квартал, рік), а не так звану інвестиційну позицію країни, що характеризує загальну вартість і структуру наявних активів та зобов’язань наростаючим підсумком (stocks). Країни, що розвиваються, переважно є чистими дебіторами, тобто акумулюють зовнішні зобов’язання. Більшість промислових країн (Австралія, Австрія, Данія, Іспанія, Канада, Нова Зеландія, Португалія, Фінляндія тощо) також мають від’ємну інвестиційну позицію. Поведінка інвестиційної позиції все більше враховується при моделюванні платіжних дисбалансів. Якщо у 1994 р. зовнішні зобов’язання найбільших країн-боржників (США, Австралія, Канада, Бразилія і Мексика) становили 3,5 % від світового ВВП, a інвестиційна позиція найбільших країн-кредиторів (Японія, Швейцарія, Німеччина, Тайвань, ОАЕ) – 5 %, то у 2003 р. зобов’язання найбільших країн-боржників (США, Австралія, Іспанія, Бразилія, Мексика) зросли до 10,3 %, а найбільших країн-кредиторів (Японія, Швейцарія, Гонконг, Тайвань, Сінгапур) – до 8,2 % від світового ВВП.
Використовуючи офіційні статистичні дані МВФ, що розповсюджуються в електронному вигляді (International Financial Statistics CD-ROM) [10], проаналізуємо поточні тенденції врівноваження платіжних балансів країн світу. Для підвищення репрезентативності результатів нами розглянуто по три країни (у розрізі груп країн за класифікацією МВФ), що мають найбільшу частку у світовому ВВП. У дослідженні МВФ, присвяченому перспективам розвитку світової економіки, наводиться поділ країн світу за групами, а також зазначаються частки даних груп і окремих провідних країн у структурі світового ВВП за результатами 2008 року [11, с. 184–189].
Таким чином, із групи “країни з розвинутою економікою” до вибірки включено США (частка у світовому ВВП 20,7 %), країни зони євро (частка у світовому ВВП 15,7 %) та Японію (частка у світовому ВВП 6,4 %). Із групи “країни з ринком, що формується, та країни, які розвиваються” до вибірки включено Китай (частка у світовому ВВП 11,4 %), Індію (частка у світовому ВВП 4,8 %) та Росію (частка у світовому ВВП 3,3 %). Отже, до вибірки включено країни, які у сукупності виробляють 62,3 % світового ВВП та можуть вважатись основними суб’єктами міжнародних економічних відносин.
На рис. 7.3 наведено основні показники платіжних балансів (п. б.) провідних країн з ринковою економікою, що включені до вибірки. Стовбці відображають сальдо основних статей платіжного балансу (ліва шкала), а лінії – загальне сальдо платіжного балансу (права шкала). Як видно із рисунка, формально, серед провідних країн з розвинутою економікою найбільш збалансованим є платіжний баланс США: загальне сальдо платіжного балансу (за виключенням 2005 року) коливалось у межах плюс 4,9 та мінус 2,8 млрд
Рисунок 7.3 – Сальдо основних показників платіжних балансів провідних країн з розвинутою економікою
Однак, якщо проаналізувати динаміку абсолютних значень сальдо поточного та фінансового рахунку США та порівняти їх з відповідними показниками Японії та країн єврозони, можна зробити висновок щодо суттєвої розбалансованості платіжного балансу США. Потрібно зазначити, що рівень розбалансованості як поточного, так і фінансового рахунків США зростав у більшості періодів. Середні темпи росту сальдо поточного рахунку протягом 2000–2007 років становили 9 %, станом на 01.01.2008 абсолютне значення даного показника склало –731,2 млрд
Країни єврозони мають більш врівноважені показники експорту та імпорту, що дозволяло їм демонструвати додатне сальдо поточного рахунку протягом 2002–2007 років. Фінансовий рахунок за
Станом на 2009 рік до зони євро входили 16 країн [11, с. 185], що ускладнює збирання статистичної інформації щодо зовнішньоекономічних операцій резидентів даних країн та її узагальнення у межах статей платіжного балансу. Як наслідок, значний вплив на сальдо платіжного балансу країн єврозони здійснює стаття “чисті помилки та упущення”: за результатами 2006 та 2007 років значення даної статті становило –140,6 та –170,1 млрд
На відміну від США та країн зони євро, Японія у всіх періодах забезпечувала значне додатне сальдо платіжного балансу, яке коливалось у межах від 22,3 млрд
Далі проаналізуємо динаміку квартальних показників сальдо поточного та фінансового рахунків провідних країн з розвинутою економікою (рис. 7.4). У першій половині 2008 року на світових
Рисунок 7.4 – Сальдо поточного та фінансового рахунків провідних країн з розвинутою економікою
Зазначені негативні процеси безпосередньо вплинули на квартальні показники платіжних балансів. По-перше, продовжилась
Завершимо аналіз основних показників платіжних балансів провідних країн світу дослідженням провідних країн з ринком, що формується, та країн, що розвиваються: Китай, Індія, США (рис. 7.5). Стовбці відображають сальдо основних статей платіжного балансу (ліва шкала), а лінії – загальне сальдо платіжного балансу (права шкала). У кожної із країн даної групи протягом 2000–2007 років
Рисунок 7.5 – Сальдо основних показників платіжного балансу провідних країн з ринком, що формується, та країн, що розвиваються
Як свідчить динаміка основних показників платіжного балансу, Китай стрімко перетворюється на беззаперечного світового лідера міжнародних економічних відносин. На підтвердження даної тези наведемо ряд показників. По-перше, за результатами 2007 року обсяг експорту китайських товарів становив 1,2 трлн
По-друге, за результатами 2006 та 2007 років Китай, перевершивши відповідний показник Японії, став світовим лідером за величиною додатного сальдо поточного рахунку. Абсолютне значення профіциту поточного рахунку Китаю, починаючи із 2002 року, у середньому збільшувалось на 70 % щорічно та станом на 01.01.2008 досягло 371,8 млрд
По-третє, додатне сальдо поточного рахунку поряд із
З самого початку складання платіжного балансу (1994 рік) і до 1999 року включно у Росії спостерігалось його від’ємне сальдо. Протягом 2000–2002 років зовнішньоекономічна діяльність резидентів Росії забезпечувала порівняно незначне додатне сальдо, яке коливалось у межах від 7 до 14 млрд
Починаючи з 2003 року, спостерігалась стійка тенденція щодо динамічного зростання величини додатного сальдо платіжного балансу Росії. Середньорічні темпи приросту даного показника протягом 2004–2007 років становили 52 % (2003 рік виключено у зв’язку з низькою базою порівняння). Даний ріст сальдо платіжного балансу Росії протягом 2003–2006 років забезпечувався ростом додатного сальдо поточного рахунку (середньорічні темпи приросту 36 %). Однак за результатами 2007 року спостерігалось падіння додатного сальдо поточного рахунку, яке було повністю компенсоване тридцятикратним зростанням позитивного сальдо фінансового рахунку. Таким чином, значні обсяги притоку коштів за статтями фінансового рахунку дозволили Росії за результатами 2007 року сформувати додатне сальдо платіжного балансу у розмірі 148,9 млрд
Аналізуючи показники платіжного балансу Індії, необхідно відмітити обмеженість даних: відсутні дані за результатами 2007 року та дані щодо рахунку операцій з капіталом. Сальдо платіжного балансу Індії було додатнім протягом усього періоду аналізу, але характеризувалось нестабільністю динаміки. Основним фактором формування додатного сальдо платіжного балансу був приплив у Індію ресурсів за статтями фінансового рахунку, сальдо якого протягом 2002–2007 рр. зростало в середньому на 39 % щорічно. Детальні показники основних статей платіжного балансу Китаю, Росії та Індії наведено у додатку Н.
- Міжнародні фінанси
- Передмова
- Розділ 1. Система міжнародних фінансів
- Предмет вивчення науки про міжнародні фінанси
- 1.2. Система міжнародних фінансів та її функції
- 1.3. Суб’єкти міжнародних фінансів
- 1.4. Міжнародні фінанси у сучасному світовому господарстві
- 1.5. Міжнародна фінансова політика
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 2. Глобалізація світового фінансового середовища. Світові фінансові кризи
- 2.1. Сутність, виміри та форми прояву фінансової глобалізації
- 2.2. Наслідки фінансової глобалізації
- 2.3. Світові фінансові кризи
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 3. Заборгованість у системі міжнародних фінансів
- 3.1. Сутність, структура, наслідки існування зовнішнього боргу та основні показники вимірювання зовнішнього боргу
- Показники вимірювання зовнішнього боргу
- 3.2. Міжнародні валютно-кредитні і фінансові організації у сфері управління зовнішнім боргом
- Характеристики Лондонського та Паризького клубів кредиторів
- 3.3. Реструктуризація зовнішнього боргу в системі методів управління зовнішнім боргом
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 4. Світова валютно-фінансова система та етапи її еволюції
- 4.1. Елементи валютно-фінансової системи
- 4.2. Етапи формування світової валютної системи
- 4.3. Європейська валютна система
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 5. Фінансова і монетарна політикаєвропейського валютного союзу
- 5.1. Валютно-фінансова конвергенція як передумова створення Європейського валютного союзу
- 5.2. Монетарні і фіскальні аспекти інтеграції в межах Європейського валютного союзу
- 5.3. Роль євро у міжнародній валютно-фінансовій системі
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 6. Міжнародні розрахунки та їх організаційні засади
- 6.1. Економічні основи міжнародних розрахунків та їх організаційні засади
- 6.2. Порівняльна характеристика основних форм міжнародних розрахунків
- 6.3. Недокументарні форми міжнародних розрахунків
- 6.3.1. Авансова форма розрахунків
- 6.3.2. Розрахунки за відкритим рахунком
- 6.4. Документарні форми міжнародних розрахунків
- 6.4.1. Інкасо
- 6.4.2. Документарний акредитив
- Види акредитивів у міжнародній практиці
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 7. Платіжний баланс країн світу
- 7.1. Платіжний баланс як інструмент міжнародно-фінансового аналізу
- 7.2. Методика складання платіжного балансу та класифікація його статей
- 7.2.1. Методичні підходи мвф до формування платіжного балансу
- 7.2.2. Організаційні основи складання платіжного балансу України
- 7.3. Сучасні тенденції врівноваження платіжних балансів країн світу
- 7.3.1. Аналіз основних показників платіжних балансів провідних країн світу
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 8. Світовий фінансовий ринок та його структура
- 8.1. Фінансові ресурси світового господарства та механізм їх перерозподілу
- 8.2. Міжнародні фінансові активи та їх властивості
- 8.3. Міжнародні валютно-фінансові потоки
- 8.4. Світовий фінансовий ринок. Сутність і структура
- 8.5. Моделі фінансового ринку
- 8.6. Особливості державного регулювання фінансового ринку
- 8.7. Офшорні банківські центри
- 8.8. Міжнародні фінансові центри
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 9. Валютні ринки та валютні операції
- 9.1. Поняття, функції та структура валютного ринку
- 9.2. Суб’єкти та види валютних ринків
- 9.3. Організаційні засади функціонування ринку “форекс”
- 9.4. Валютні операції як інструменти валютного ринку
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 10. Міжнародний фондовий ринок
- Сутність, значення та сучасні тенденції розвитку міжнародного фондового ринку
- Регулювання міжнародного ринку цінних паперів
- 10.3. Особливості функціонування міжнародного ринку титулів власності
- Міжнародний ринок боргових зобов’язань
- Фондові біржі на світовому фондовому ринку
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 11. Міжнародний ринок банківських кредитів
- 11.1. Міжнародний кредит як економічна категорія
- 11.2. Форми міжнародного кредиту
- 11.3. Основи організації міжнародного кредитування
- 11.4. Міжнародний лізинг
- 11.5. Міжнародний факторинг
- 11.6. Міжнародний форфейтинг
- 11.7. Сек’юритизація міжнародних кредитів
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 12. Міжнародний ринок дорогоцінних металів
- 12.1. Значення і роль золота у міжнародній валютній системі
- 12.2. Сутність, класифікація та особливості функціонування ринку золота
- 12.3. Характеристика операцій із золотом та особливості проведення “золотих” аукціонів
- 12.4. Ринок банківських металів в Україні
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 13. Міжнародний ринок похідних цінних паперів (деривативів)
- 13.1. Поняття, еволюція розвитку, функції та учасники міжнародного ринку деривативів
- 13.2. Характеристика похідних фінансових інструментів
- 13.2.1. Форвардні операції
- 13.2.2. Операції “своп”
- 13.2.3. Ф’ючерсні контракти
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 14. Фінанси транснаціональних корпорацій
- 14.1. Тнк: класифікація й види
- 14.2. Фінанси і фінансова політика тнк
- 14.3. Джерела фінансування тнк
- 14.4. Внутрішні фінансові ресурси транснаціональних корпорацій
- 14.5. Зовнішні джерела фінансування транснаціональних корпорацій
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 15. Міжнародна банківська справа
- 15.1. Розвиток міжнародної банківської діяльності
- 15.2. Сучасні тенденції в міжнародній банківській справі
- 15.3. Банківська система України на тлі міжнародних тенденцій
- 15.4. Основи банківського нагляду та регулювання
- Вимоги до капіталу
- Врахування ризику ліквідності
- Корпоративне управління
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 16. Міжнародне оподаткування
- 16.1. Сутність та еволюція податкових систем світу
- 16.2. Міжнародні податкові відносини і уникнення подвійного оподаткування
- 16.3. Специфіка податкових систем країн світу
- 16.4. Офшорні зони і креативний облік
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 17. Міжнародне страхування
- 17.1. Міжнародний досвід функціонування страхових ринків
- 17.2. Тенденції розвитку міжнародного страхового ринку
- 17.3. Місце і роль страхування в інвестиційному процесі та залученні іноземних інвестицій
- 17.4. Міжнародне перестрахування як необхідний елемент залучення українського страхового ринку в міжнародні ринки страхування і перестрахування
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 18. Україна у світовому фінансовому середовищі
- 18.1. Еволюція та сучасні тенденції розвитку валютного ринку України
- 18.2. Ринок банківських металів в Україні
- 18.3. Оцінка позицій платіжного балансу України
- 18.4. Зовнішнє фінансування української економіки
- 18.4.1. Аналіз тенденцій зовнішньої заборгованості України
- 18.4.2. Співробітництво України з Міжнародним валютним фондом
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Додаток а
- Додаток б
- Додаток в
- Додаток ж
- Додаток з
- Додаток к Укрупнена класифікація стандартних компонентів платіжного балансу відповідно до п’ятої редакції рекомендацій мвф
- 1. Current Account (поточний рахунок)
- 2. Capital and Financial Account (рахунок операцій з капіталом та фінансових операцій)
- Додаток м
- Додаток н
- Додаток п
- Додаток р
- Додаток с
- Додаток т
- Додаток у
- Додаток ф
- Міжнародні фінанси