9.2. Суб’єкти та види валютних ринків
Учасники економічних відносин, що здійснюють валютні операції, є суб’єктами валютного ринку. Склад учасників валютного ринку визначає його інституційну структуру. З інституційного погляду, валютний ринок – це сукупність комерційних банків, інвестиційних компаній, бірж, брокерських контор, які здійснюють валютні операції.
Характерною особливістю діяльності учасників валютного ринку є проведення ними операцій з обміну іноземних валют на постійній, професійній основі і, як правило, для своїх клієнтів – підприємств, міжнародних компаній і фінансових установ, які здійснюють іноземні вкладення активів і отримують виручку за кордоном, а також
Таким чином, учасників валютного ринку можна умовно поділити на дві основні групи – тих, хто здійснює валютні операції на професійній основі, і тих, хто користується послугами перших, беручи участь у валютних угодах, тобто непро
Важливими суб’єктами валютного ринку є центральні банки різних країн, які через застосування інструментів валютної політики відповідно до її стратегічних і тактичних цілей здатні впливати на всіх учасників ринку як на національному, так і на регіональному та міжнародному рівні.
До основних функцій центральних банків як учасників валютного ринку належать:
формування певної стратегії і тактики при здійсненні політики валютного регулювання;
управління золотовалютними резервами країни;
вплив на головні чинники курсоутворення шляхом здійснення валютних інтервенцій;
регулювання рівня облікової ставки та нормативів обов’язкових резервів;
контроль за обсягами грошової маси в обігу та
262 н..
Серед центральних банків найбільш впливовими є Федеральна резервна система США, Європейський центральний банк і Банк Англії, діяльність яких може суттєво вплинути на кон’юнктуру
Потрібно зауважити, що валютний ринок не є якимось абстрактним поняттям, а має цілком конкретне організаційне на
Біржовий ринок – це організаційно оформлений і постійно функціонуючий валютний ринок у вигляді валютних бірж.
Валютна біржа – це самостійна фінансово-кредитна установа, що організовує торги іноземною валютою, цінними паперами, вартість яких визначається в іноземній валюті, а також біржовими валютними деривативами.
Валютні біржі не виступають контрагентом у валютних угодах, скоріше вони є торговельним майданчиком, функції якого полягають не в отриманні високої норми прибутку, а, перш за все, в організації валютного ринку, мобілізації коштів для здійснення валютно-обмінних операцій, встановленні реальної ринкової вартості валют, а також забезпеченні належного рівня ліквідності валютних цінностей. Біржовий валютний ринок діє за чіткими правилами, що фіксують основні параметри здійснення валютних угод.
Як зазначалося, валютні біржі існують у багатьох країнах як самостійні фінансові установи. Так, в Японії, Франції, скандинавських країнах завдання валютних бірж полягає у визначенні валютних курсів та фіксації довідкових курсів. У деяких країнах валютні біржі здійснюють функції обміну валют для юридичних осіб та формують ринковий валютний курс. При цьому держава в особі центрального банку, використовуючи компактність біржового ринку, регулює обмінний курс через валютні інтервенції та інші заходи економічного та адміністративного характеру.
Останнім часом досить часто на універсальних або спеціалізованих біржах створюються спеціальні підрозділи, які займаються валютними операціями. Крім того, в останні роки почали з’являтися спеціалізовані валютні біржі, які обслуговують строковий сегмент валютних ринків (біржі валютних деривативів):
Лондонська міжнародна біржа валютних ф’ючерсів (LIFFE);
Токійська міжнародна біржа фінансових ф’ючерсів (TIFFE);
Європейська опціонна біржа в Амстердамі (EOE);
Німецька строкова біржа у Франкфурті-на-Майні (DTB);
Біржа строкової торгівлі у Сіднеї (SFE);
Австрійська строкова опціонна біржа (OeTOB) та інші [19].
Позабіржовий ринок – це сукупність операцій з обміну іноземної валюти, що здійснюються банками та іншими фінансовими установами без участі посередників. Діяльність позабіржового ринку
Таблиця 9.1 – Найбільші учасники міжнародного валютного ринку (за станом на січень 2010 р.)
№ пор. | Назва банку (маркет-мейкера) | Частка в обсязі ринку, % |
1 | Deutsche BankAG | 19,30 |
2 | UBS AG | 14,85 |
3 | Citibank NA | 9,00 |
4 | The Royal Bank of ScotlandGroup | 8,90 |
5 | Barclays Bank plc | 8,80 |
6 | Bank of America | 5,29 |
7 | HSBC | 4,36 |
8 | Goldman Sachs | 4,14 |
9 | JP MorganChase | 3,33 |
10 | Morgan Stanley | 2,86 |
Інші банки | 19,17 |
Банки та фінансово-кредитні установи, які функціонують на валютному ринку, за ступенем їхнього впливу на формування валютної політики і тенденцій динаміки валютних курсів поділяються на дві основні групи:
Маркет-мейкери (market makers) – найбільші банки та
264 н.264 264 264 пво-кредитні установи, які здійснюють значні обсяги валютних операцій і завдяки своєму панівному становищу на ринку формують стратегію динаміки валютних курсів, відсоткових ставок тощо. Зазвичай,банки та фінансові компанії є маркет-мейкерами за однією або кількома валютами. Наприклад, Union Bank of Switzerland AG є маркет-мейкером за конверсійними операціями зі швейцарським франком (CHF), Bank of America – з американським доларом (USD) та євро (EUR), Bank of Montreal – з канадським доларом (CAD), Bank of Tokyo – Mitsubishi UFJ – з японською єною (JPY).
Маркет-мейкери визначають поточні курси іноземних валют шляхом постійного здійснення валютних операцій один з одним та з меншими банками, які є по відношенню до маркет-мейкерів користувачами ринку.
2. Маркет-юзери (market users) – дрібні банки та фінансово-кредитні установи, які є користувачами валютного ринку і виконують значно менші обсяги валютних операцій, а їх діяльність не спричиняє суттєвого впливу на валютну політику та динаміку валютних курсів.
З організаційного погляду, взаємодія між учасниками позабіржового валютного ринку – дилерами – забезпечується телефоном, телефаксом та комп’ютерними мережами. Перевагами позабіржового валютного ринку є порівняно низька собівартість затрат на здійснення операцій з обміну валют, а також вища швидкість розрахунків, ніж при торгівлі на валютній біржі. У зв’язку з цим обсяги операцій з обміну іноземних валют на міжбанківському ринку істотно переважають (близько 90 % обороту) порівняно з біржовим ринком.
Повноцінними суб’єктами валютного ринку є інвестиційні фонди. Ці компанії, представлені міжнародними інвестиційними, пенсійними, взаємними фондами, страховими компаніями і трастами,
Іншими професійними учасниками валютного ринку є брокерські контори. Валютні брокерські фірми, які є юридичними особами і, зазвичай, працюють з біржами та банками, виконують функції посередників на замовлення своїх клієнтів за кредитно-депозитними, конверсійними чи дилінговими операціями. Найбільш відомими на міжнародних валютних ринках є такі брокерські фірми: Bierbaum, Lasser Marshall, Harlow Butler, Intermoney Financial Products та інші.
З кола непрофесійних учасників валютного ринку можна виділити підприємства, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, міжнародні корпорації та фінансові установи, які здійснюють іноземні вкладення активів, а також фізичних осіб.
Підприємства та організації, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, мають постійний попит на іноземну валюту та створюють її пропозицію залежно від спрямованості експортно-імпортних потоків. Вони є активними учасниками валютного ринку, але здійснюють кредитно-депозитні, розрахункові та конверсійні операції переважно через комерційні банки.
Підприємства, міжнародні корпорації, фінансові установи, які здійснюють іноземні вкладення активів, працюють на міжнародних валютних ринках, ставлячи перед собою певні цілі, зокрема:
вкладення виробничих інвестицій у свої іноземні філії та дочірні підприємства;
організація діяльності на міжнародному фондовому ринку (
265 н.265 265 во на ринку державних цінних паперів іноземних країн);проведення спекулятивних операцій завдяки різниці у відсоткових ставках та валютних курсах на міжнародних і національних валютних ринках.
Фізичні особи, як учасники валютного ринку, здійснюють операції з купівлі-продажу готівкової іноземної валюти у сфері туризму, переказу заробітної плати, гонорарів, пенсій, добровільних внесків тощо.
Залежно від обсягів торгівлі валютою і сфери поширення валютних операцій валютний ринок поділяється на внутрішній, регіональний і міжнародний.
Внутрішній (національний) валютний ринок – це валютний ринок однієї країни, тобто біржовий та позабіржовий ринок, що функціонує в її межах. Національний валютний ринок охоплює сукупність валютних операцій, що здійснюються банками і валютними біржами, розташованими на території однієї країни.
Національний ринок забезпечує рух валютних потоків у даній країні та обслуговує зв’язки з міжнародними валютними центрами. Його розвиненість залежить від стану фінансово-кредитної системи країни, рівня її інтеграції у світову економіку, системи валютного регулювання та інших чинників.
Регіональний валютний ринок – це валютний ринок, розташований у певному географічному регіоні світу.
Виділяють наступні види регіональних валютних ринків:
європейський (найбільші центри: Лондон, Цюріх, Париж, Франкфурт-на-Майні) – 40 % обсягу світового ринку;
північноамериканський (Нью-Йорк, Філадельфія, Лос-Анджелес, Сан-Франциско, Оттава, Монреаль) – 35 %;
азіатський (Сідней, Токіо, Сінгапур, Гонконг, Бахрейн) – 25 %.
Міжнародний валютний ринок – це ринок, який включає валютні ринки всіх країн світу. Це глобальний ринок обміну провідних валют, що функціонує цілодобово й операції здійснюються децентралізовано. Основна частка валютних угод на ньому здійснюється безпосередньо між банками з використанням електронних засобів зв’язку.
Специфічні риси сучасного міжнародного валютного ринку:
посилення інтернаціоналізації, пов’язане з поглибленням господарських зв’язків, підвищенням рівня концентрації виробництва та фінансового капіталу, створенням спільних банків тощо;
високий динамізм здійснення валютних операцій;
наявність уніфікованих, а в більшості випадків – стандартизованих методів організації торгівлі та укладення валютних контрактів;
підвищення в структурі обороту частки спекулятивних угод і, відповідно, зниження частки комерційних (клієнтських) валютних операцій;
високий рівень технічної оснащеності фінансово-кредитних установ;
використання спеціальних телекомунікаційних систем (Рейтер, Блумберг, Телерейт);
широке застосування міжнародних розрахункових одиниць;
лібералізація національних валютних законодавств і зміцнення внутрішніх валютних ринків тощо.
У сучасних умовах зазначений поділ ринків має великою мірою умовний характер, оскільки валютний ринок дедалі більше набуває організаційної цілісності у світовому масштабі.
На сьогодні тенденції розвитку валютного ринку визначаються такими основними факторами:
глобалізація та посилення взаємозв’язку національних і регіональних валютних ринків, унаслідок чого зміни в одному з центрів світової торгівлі безпосередньо впливають на загальний стан міжнародного валютного ринку;
зростання рівня волатильності (мінливості) обмінних курсів валют, що визначають збільшення масштабів спекулятивних операцій та посилюють нестабільність організації валютних відносин;
переважання обсягів спекулятивних валютних операцій над операціями, пов’язаними з обслуговуванням комерційних угод про міжнародний рух товарів і послуг;
уніфікація техніки здійснення валютних операцій по всьому світу в умовах глобалізації економічних процесів та зростання масштабів здійснюваних валютних угод;
транспарентність (прозорість) ринку, що пов’язано з практично необмеженим доступом до інформації про формування кон’юнктури (динаміка курсових співвідношень основних валют постійно повідомляється всім учасникам ринку: банкам, брокерським фірмам, рейтинговим агентствам та
267 н..);лібералізація умов діяльності основних учасників валютного ринку в результаті поступового послаблення валютного регулювання і валютного контролю з боку держави.
Такі тенденції відображають особливу чутливість валютно
- Міжнародні фінанси
- Передмова
- Розділ 1. Система міжнародних фінансів
- Предмет вивчення науки про міжнародні фінанси
- 1.2. Система міжнародних фінансів та її функції
- 1.3. Суб’єкти міжнародних фінансів
- 1.4. Міжнародні фінанси у сучасному світовому господарстві
- 1.5. Міжнародна фінансова політика
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 2. Глобалізація світового фінансового середовища. Світові фінансові кризи
- 2.1. Сутність, виміри та форми прояву фінансової глобалізації
- 2.2. Наслідки фінансової глобалізації
- 2.3. Світові фінансові кризи
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 3. Заборгованість у системі міжнародних фінансів
- 3.1. Сутність, структура, наслідки існування зовнішнього боргу та основні показники вимірювання зовнішнього боргу
- Показники вимірювання зовнішнього боргу
- 3.2. Міжнародні валютно-кредитні і фінансові організації у сфері управління зовнішнім боргом
- Характеристики Лондонського та Паризького клубів кредиторів
- 3.3. Реструктуризація зовнішнього боргу в системі методів управління зовнішнім боргом
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 4. Світова валютно-фінансова система та етапи її еволюції
- 4.1. Елементи валютно-фінансової системи
- 4.2. Етапи формування світової валютної системи
- 4.3. Європейська валютна система
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 5. Фінансова і монетарна політикаєвропейського валютного союзу
- 5.1. Валютно-фінансова конвергенція як передумова створення Європейського валютного союзу
- 5.2. Монетарні і фіскальні аспекти інтеграції в межах Європейського валютного союзу
- 5.3. Роль євро у міжнародній валютно-фінансовій системі
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 6. Міжнародні розрахунки та їх організаційні засади
- 6.1. Економічні основи міжнародних розрахунків та їх організаційні засади
- 6.2. Порівняльна характеристика основних форм міжнародних розрахунків
- 6.3. Недокументарні форми міжнародних розрахунків
- 6.3.1. Авансова форма розрахунків
- 6.3.2. Розрахунки за відкритим рахунком
- 6.4. Документарні форми міжнародних розрахунків
- 6.4.1. Інкасо
- 6.4.2. Документарний акредитив
- Види акредитивів у міжнародній практиці
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 7. Платіжний баланс країн світу
- 7.1. Платіжний баланс як інструмент міжнародно-фінансового аналізу
- 7.2. Методика складання платіжного балансу та класифікація його статей
- 7.2.1. Методичні підходи мвф до формування платіжного балансу
- 7.2.2. Організаційні основи складання платіжного балансу України
- 7.3. Сучасні тенденції врівноваження платіжних балансів країн світу
- 7.3.1. Аналіз основних показників платіжних балансів провідних країн світу
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 8. Світовий фінансовий ринок та його структура
- 8.1. Фінансові ресурси світового господарства та механізм їх перерозподілу
- 8.2. Міжнародні фінансові активи та їх властивості
- 8.3. Міжнародні валютно-фінансові потоки
- 8.4. Світовий фінансовий ринок. Сутність і структура
- 8.5. Моделі фінансового ринку
- 8.6. Особливості державного регулювання фінансового ринку
- 8.7. Офшорні банківські центри
- 8.8. Міжнародні фінансові центри
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 9. Валютні ринки та валютні операції
- 9.1. Поняття, функції та структура валютного ринку
- 9.2. Суб’єкти та види валютних ринків
- 9.3. Організаційні засади функціонування ринку “форекс”
- 9.4. Валютні операції як інструменти валютного ринку
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 10. Міжнародний фондовий ринок
- Сутність, значення та сучасні тенденції розвитку міжнародного фондового ринку
- Регулювання міжнародного ринку цінних паперів
- 10.3. Особливості функціонування міжнародного ринку титулів власності
- Міжнародний ринок боргових зобов’язань
- Фондові біржі на світовому фондовому ринку
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 11. Міжнародний ринок банківських кредитів
- 11.1. Міжнародний кредит як економічна категорія
- 11.2. Форми міжнародного кредиту
- 11.3. Основи організації міжнародного кредитування
- 11.4. Міжнародний лізинг
- 11.5. Міжнародний факторинг
- 11.6. Міжнародний форфейтинг
- 11.7. Сек’юритизація міжнародних кредитів
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 12. Міжнародний ринок дорогоцінних металів
- 12.1. Значення і роль золота у міжнародній валютній системі
- 12.2. Сутність, класифікація та особливості функціонування ринку золота
- 12.3. Характеристика операцій із золотом та особливості проведення “золотих” аукціонів
- 12.4. Ринок банківських металів в Україні
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 13. Міжнародний ринок похідних цінних паперів (деривативів)
- 13.1. Поняття, еволюція розвитку, функції та учасники міжнародного ринку деривативів
- 13.2. Характеристика похідних фінансових інструментів
- 13.2.1. Форвардні операції
- 13.2.2. Операції “своп”
- 13.2.3. Ф’ючерсні контракти
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 14. Фінанси транснаціональних корпорацій
- 14.1. Тнк: класифікація й види
- 14.2. Фінанси і фінансова політика тнк
- 14.3. Джерела фінансування тнк
- 14.4. Внутрішні фінансові ресурси транснаціональних корпорацій
- 14.5. Зовнішні джерела фінансування транснаціональних корпорацій
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 15. Міжнародна банківська справа
- 15.1. Розвиток міжнародної банківської діяльності
- 15.2. Сучасні тенденції в міжнародній банківській справі
- 15.3. Банківська система України на тлі міжнародних тенденцій
- 15.4. Основи банківського нагляду та регулювання
- Вимоги до капіталу
- Врахування ризику ліквідності
- Корпоративне управління
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 16. Міжнародне оподаткування
- 16.1. Сутність та еволюція податкових систем світу
- 16.2. Міжнародні податкові відносини і уникнення подвійного оподаткування
- 16.3. Специфіка податкових систем країн світу
- 16.4. Офшорні зони і креативний облік
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 17. Міжнародне страхування
- 17.1. Міжнародний досвід функціонування страхових ринків
- 17.2. Тенденції розвитку міжнародного страхового ринку
- 17.3. Місце і роль страхування в інвестиційному процесі та залученні іноземних інвестицій
- 17.4. Міжнародне перестрахування як необхідний елемент залучення українського страхового ринку в міжнародні ринки страхування і перестрахування
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Розділ 18. Україна у світовому фінансовому середовищі
- 18.1. Еволюція та сучасні тенденції розвитку валютного ринку України
- 18.2. Ринок банківських металів в Україні
- 18.3. Оцінка позицій платіжного балансу України
- 18.4. Зовнішнє фінансування української економіки
- 18.4.1. Аналіз тенденцій зовнішньої заборгованості України
- 18.4.2. Співробітництво України з Міжнародним валютним фондом
- Контрольні питання
- Список літератури до розділу
- Додаток а
- Додаток б
- Додаток в
- Додаток ж
- Додаток з
- Додаток к Укрупнена класифікація стандартних компонентів платіжного балансу відповідно до п’ятої редакції рекомендацій мвф
- 1. Current Account (поточний рахунок)
- 2. Capital and Financial Account (рахунок операцій з капіталом та фінансових операцій)
- Додаток м
- Додаток н
- Додаток п
- Додаток р
- Додаток с
- Додаток т
- Додаток у
- Додаток ф
- Міжнародні фінанси