Аналіз виконання плану по пасивах

Дані таблиці 3.3. показують, що не були досягнуті планові показники росту основних джерел залучення засобів – вкладів до запитання, строкових вкладів і внесків, приваблюваних за допомогою продажу емітованих банком цінних паперів.

Дані таблиць 3.2. і 3.3. дозволяють зробити висновок про те, що банк переоцінив свої можливості по збільшенню валюти балансу, що є мінусом аналітичної служби, або не зовсім удало працювали основні функціональні підрозділи банку, які не зуміли справитися з поставленими задачами.

У цілому ж можна говорити про те, що банк домігся значного зростання обсягу своїх операцій. Збільшення валюти балансу за рік на 21,2% може вважатися досить високим показником, за умови обмежених темпів інфляції.

Розглянемо тепер які висновки дозволить зробити другий етап аналізу, а саме аналіз зміни фактичної структури балансу банку в порівнянні з базисною і плановою структурами. Подібний аналіз покликаний визначити основні пропорції між рахунками і виявити тенденції їх змін.

Таблиця 3.4. містить відомості про базову, планову і фактичну структури балансу банку, розрахованих на підставі таблиць 3.2. і 3.3.

Дані таблиці 3.4. свідчать про те, що структура балансу за аналізований період практично не змінилася в порівнянні з базисним періодом (зміни в 1% у ту чи іншу сторону не можуть розглядатися як істотні). Таким чином, можна констатувати той факт, що зростання валюти балансу зовсім не відбилося на співвідношенні його статей.

У той ж час аналіз структури балансу підтверджує висновок про те, що банку не вдалося досягти планових завдань по збільшенню обсягу різних видів внесків і зростанню кредитних вкладень. Це знову дає підстави задуматися над переглядом планів, або над аналізом умов залучення внесків і роботи відповідних банківських підрозділів.

Описаний у книзі Ширінської Є.Б. «Операции коммерческих банков и зарубежный опыт» третій етап аналізу будується на розрахунку співвідношень фактичної прибутковості банку за різними видами послуг до планових чи базисних показників.

На наш погляд, розрахунок співвідношень може використовуватися як додаткова ілюстрація різних структур балансу банку.

Більш важливим є розрахунок абсолютних величин відхилень від планових і базисних величин, з обліком планового і фактичного рівня середньозважених ставок по залученню і розміщенню коштів. Використовуючи такий підхід ми можемо чітко простежити, як відбилося на підсумковому відхиленні від виконання плану по прибутку недовиконання чи перевиконання плану за обсягом залучених ресурсів, зміна процентних ставок. Слід ураховувати що, планувати рівень процентних ставок по залученню і розміщенню коштів досить складно, оскільки в наших умовах ситуація на ринку зміняються досить часто в силу різних, у першу чергу політичних, факторів.

Таблиці 3.5. і 3.6. містять інформацію про базисні і планові показники обсягу і вартості залучених і розміщених ресурсів. Причому, планові ставки встановлені на рівні базисного періоду.

Відповідно до планового зростання обсягу активних і пасивних операцій, при незмінному рівні процентних ставок, прибуток банку повинен був зрости на 33317879 грн. у результаті значного росту кредитних вкладень (значно більшого порівняно з ростом процентних витрат за залучені ресурси). Втім, у зв’язку з описаними вище причинами, цього не відбулося. Як наслідок, якщо глянути на підсумковий результат роботи банку при фактичному рівні середньозважених ставок і планових об'ємних показників залучення і розміщення ресурсів, то недовиконання плану повинне бути скориговане.

Дані про фактичні обсяги отриманого прибутку і прибутку при досягненні планових показників обсягу залучених і розміщених ресурсів і фактичних процентних ставок приведені в таблицях 3.7. і 3.8.

Таблиця 3.4.