logo
Navch_pos_ISvE

Призначення, мета створення системи аіс „Страхування”

Страхування є одним з найбільш інформаційно насичених та інформаційно залежних видів бізнесу. Розвиток ринкових відносин та входження в світові інтеграційні процеси заставляє вже сьогодні наближатися до вимог світових стандартів. Зростають вимоги до об'єктивної оцінки фінансового стану підприємств, координації стратегій, що спрямовується на зменшення фінансових ризиків та отримання конкурентних переваг. Це обумовлює необхідність впровадження в процес страхування автоматизованих інформаційних технологій.

Страхування - це система економічних відносин, які призначена для подолання і відшкодування різного типу втрат в результаті непередбачених випадковостей. Вона надає всім господарським суб'єктам і членам суспільства гарантії у відшкодуванні втрат, одержаних в результаті нещасних випадків, стихійного лиха, викликаними непередбаченими обставинами в діяльності підприємств, фірм, банків. Багаторічний досвід страхування переконливо показав, що страхування є потужним фактором позитивного впливу на економіку. Страхування підвищує інвестиційний потенціал і дає можливість збільшити майно і багатство нації. Це важливо і для економіки України. Саме тому налагодження неперервного і безперебійного виробничого процесу, підтримка стабільності та стійкості економічного розвитку, підвищення рівня життя населення вимагає формування ефективної системи страхування.

Страхування включає сукупність форм і методів формування цільових фондів грошових засобів та їх використання на відшкодування втрат при непередбачуваних ризиках, а також для надання допомоги громадянам при наступленні певних подій в їхньому житті. Маючи справу з масовими явищами, по відношенню до яких організується страховий захист, страхування збирає, групує і узагальнює інформацію з метою вироблення оптимальної стратегії своєї діяльності. На сьогодні всі інформаційні процедури управління страховою діяльністю базуються на автоматизованих інформаційних технологіях і системному підході до розгляду страхування. Зокрема, різноманітні функції і задачі можуть бути впорядковані і представлені у вигляді взаємозв'язаної системи.

По походженню й змісту страхування має риси, що поєднують його з категоріями "фінанси" і "кредит" (перерозподіл грошового фонду, зворотність отриманої позички) і в той же час принципові відмінності від фінансів і кредиту, характерні тільки для нього функції.

Функції страхування і його зміст органічно зв'язані. До числа найважливіших функцій відносяться:

- формування спеціалізованого страхового фонду коштів;

- відшкодування збитку й особисте матеріальне забезпечення громадян;

- попередження страхового випадку й мінімізації збитку.

Перша функція - це формування спеціалізованого страхового фонду деніжних засобів як плати за ризики, які беруть на свою відповідальність страхові компанії. Цей фонд може формуватися як в обов'язковому, так і в добровільному порядку. Держава, виходячи з економічної й социальний обстановки, регулює розвиток страхової справи в країні.

Друга функція страхування - відшкодування збитку й особисте матеріальне забезпечення громадян. Право на відшкодування збитку в майно мають тільки фізичні і юридичні особи, які є учасниками формування страхового фонду. Відшкодування збитку через зазначену функцію здійснюється фізичними або юридичними особами в рамках наявних договорів майнового страхування.

Третя функція страхування - попередження страхового випадку й мінімізація збитку - припускає широкий комплекс заходів, у тому числі фінансування заходів щодо недопущення або зменшення негативних наслідків нещасних випадків, стихійних лих і т.п.

Маючи справу з масовими явищами, у відношенні яких організується страховий захист, страхування збирає, групує й узагальнює інформацію з метою вироблення оптимальної стратегії своєї діяльності. Всі інформаційні процедури керування страховою діяльністю ґрунтуються на автоматизо-ваних інформаційних технологіях і системному підході до розгляду страхування. Зокрема, різноманіття функції й функціональних задач може бути впорядковане й представлено у вигляді взаємозалежної системи.

Страхування можна класифікувати по сферах діяльності, формам проведення, видам (галузям) страхування.

Сфера діяльності страхових організацій розрізняється по сферах економічної діяльності: внутрішні, зовнішні й змішаний страхові ринки. Це організаційна класифікація страхування як виду економічної діяльності.

Форма проведення страхування може бути обов'язковою (у силу закону) і добровільною. За формою організації страхування виступає як державне, акціонерне, взаємне й кооперативне. В умовах ринкової економіки, виходячи з характеристики об'єктів страхування, виділяються чотири основні види страхування:

Такий поділ на чотири види (галузі) страхування характерний для вітчизняного страхового ринку і визначається переліком об'єктів і ризиками, які підлягають страхуванню.

Особисте страхування можна інтерпретувати, як галузь страхування, де об'єктом страхування виступає життя, здоров'я та працездатність людини.

Майнове страхування трактується, як галузь страхування, в якій об'єктом страхових правовідносин виступає майно в різних формах. Його економічне призначення - компенсація збитків, які виникли внаслідок страхового випадку. Страхувальниками в таких випадках виступають не тільки власники майна, але й інші юридичні та фізичні особи, які несуть відповідальність за його збереження.

Страхування відповідальності - галузь страхування, де об'єктом виступає відповідальність перед третіми (фізичними та юридичними) особами, яким можуть бути завдані збитки внаслідок деякої дії або ж бездіяльності страхувальника. Через страхування відповідальності здійснюється страховий захист економічних інтересів можливих призвідців шкоди, які в кожному конкретному страховому випадку знаходять свій грошовий вираз.

В страхуванні економічних ризиків (підприємницьких ризиків) виділяють підвиди: страхування ризику прямих та опосередкованих втрат. До прямих втрат відносяться, наприклад, недоотримання прибутку, збитків від простоїв обладнання внаслідок недопоставок сировини, матеріалів і комплектуючих виробів, страйків та інших об'єктивних причин. Опосередковані втрати пов'язані із страхуванням втраченої нагоди, банкротством підприємства та інші.

Автоматизовані інформаційні технології у вигляді автоматизованих інформаційних систем (АІС) в діяльності страхової компанії спрямовані на впровадження систем, які охоплюють всі основні елементи технологічного процесу та гарантують повну безпеку даних на всіх етапах обробки інформації. Автоматизовані інформаційні технології діяльності страхової компанії спрямовані на впровадження систем, що охоплюють всі основні елементи технологічного процесу страхування і гарантують повну безпеку даних на всіх етапах обробки інформації. Призначення автоматизованої інформаційної системи страхової компанії полягає в автоматизації роз-в'язування задач страхової, фінансової, бухгалтерської та інших видів діяль-ності. Коротко розглянемо основні функціональні задачі, що застосову-ються в умовах автоматизованої інформаційної системи страхування:

1. Процес підписання угоди. Перевірка наявності попередніх договорів по кожному страхувальнику, випадків страхових виплат, розрахунок коефіцієнтів для поправок до тарифної ставки та особливих умов, розрахунок комісійних агенту, занесення договору в базу даних для наступної обробки, видача необхідних документів.

2. Підписання додаткового договору. Розрахунки по умовах або об'єктах страхування, що змінилися, з урахуванням основного договору, поповнення бази даних про нові договори чи внесення змін у вже підписані.

3. Підписання договору перестрахування. Перевірка відповідної інформації, розрахунок комісійних.

4. Внесення страхової премії (чи її частини). Перерахунок грошових засобів по рахунках, у випадку наявності перестрахування - розрахунок з перестрахувальниками.

5. Закінчення договору страхування. Переміщення інформації в бази для формування резервів та інших розрахунків.

6. Настання страхових подій. Розрахунок відшкодувань, перевірка виплат, перерахунок по договору чи його зупинення, ведення бази страхових подій.

7. Розрив договору страхування. Розрахунки з страхуючим, проводка грошових засобів, здійснення змін в базі договорів.

8. Розрахунок базових тарифних ставок по видах страхування. Перегляд в базі даних всіх договорів по конкретному виду страхування, по страхових подіях, розрахунок з використанням статистичних таблиць.

9.Розрахунок резервного фонду. Аналіз поточного стану рахунків, відслідковування змін в кількості та сумах договорів по видах страхування, розрахунок по вимогах та поточному стану.

10. Аналіз страхового портфелю. Визначення тенденцій страхового ринку, аналіз власної діяльності, прогнозування подальшого розвитку, аналіз варіантів можливих управлінських дій.

11.Ведення внутрішньої бухгалтерії. Розрахунок заплат співробітникам компанії: облік власності та інше.

Повна технологія страхування передбачає обробку великих і взаємопов'язаних масивів даних:

- договорів страхування і перестрахування;

- страхових полісів;

- брокерських договорів;

- документів по заплаті страхових представників;

- платіжних доручень;

- касових ордерів і бухгалтерських проводок;

- заяв на виплату страхового відшкодування;

- актів про страхові випадки та інше.

Накопичення і обробка інформації проходить в різних підрозділах і службах страхової компанії (бухгалтерії, відділах - фінансово-економічному, власників полісів, виплат, перестрахування, кадрів, агентствах та інших).

Перехід до автоматизованих інформаційних технологій супроводжується зміною характеру та якості управління. Аналітична робота менеджерів стає головною, формує в них нові пріоритети. Це дозволяє перетворювати інформацію в один з ключових і реально доступних ресурсів компанії, а подальший розвиток автоматизованих інформаційних технологій стає обов'язковим елементом її стратегії розвитку організації.

Але автоматизовані інформаційні технології ефективні і рентабельні у випадку існування достатньо апробованої та відшліфованої схеми діловод-ства, оскільки автоматизації підлягають лише стабільні, підпорядковані пев-ним законам процеси. Якщо ж кожна робоча ситуація унікальна, якщо винятки і поправки розмивають і маскують закономірності і правила, тоді спроби впровадження інформаційних технологій не може принести нічого окрім витрат засобів та часу. Для страхових компаній це означає, що насамперед повинні бути розроблені та затверджені з перспективою на довготривале використання форми всіх первинних та звітних документів, пов'язаних із страхуванням. Наприклад, заява на страхування, поліс, договір страхування, акт по страховому випадку, рахунки прибутків та збитків бухгалтерського балансу.

Для проведення автоматизації насамперед потрібно, щоб були:

- детально продумані, відлагоджені та документально оформлені у вигляді правил, інструкцій та положень всі робочі процедури;

- описані в інструкціях ( а ще краще - описані та зображені на схемах) шляхи та умови руху всіх документів, а якщо це документи фінансового характеру, то і рух грошей.

Зокрема, такі схеми документопотоків дозволяють повністю відслід-кувати життєвий цикл кожного документу та проаналізувати документообіг в компанії, а врешті решт його - покращити та спростити, а при необхідності доповнити та розвинути на базі нових технологічних рішень. Якщо ця робота не проведена, тоді розробка ефективної автоматизованої інформаційної технології стає практично нездійсненною справою.

Страхування є одним із самих інформаційно насичених і информационно залежних видів бізнесу. Розвиток у нашій країні ринкових відносин, включення у світові інтеграційні процеси змушує вже сьогодні наближатися до вимог світових стандартів. Зростають вимоги до об'єктивної оцінки фінансового становища підприємств, координації стратегій, що спрямовано на зниження фінансових ризиків і одержання конкурентних переваг. Це обумовлює необхідність впровадження в процес страхування автоматизованих інформаційних технологій.

Впровадження інформаційних технологій у процес планування й керування діяльністю страхових компаній передбачає не тільки обробку більших і взаємозалежних масивів даних, але може використовуватися також для їх аналізу й обґрунтувань варіантів управлінських рішень. При цьому важливу роль грають облік різноманітних відомостей щодо секторів економіки, регіонів, фірм й інших господарюючих суб'єктів, а також облік фінансових, трудових і матеріальних ресурсів. Обсяги інформації, високі вимоги до точності й вірогідності, необхідність ефективного аналізу фінансового стану клієнтури й страхової фірми - от основні причини, що визначають автоматизацію страхового бізнесу. Із впровадженням обчислювальної техніки в страхову діяльність страхові задачі стали оброблятися з використанням усього різноманіття технічних засобів. Авто-матизація задач страхової справи залежить у першу чергу від зміни форм взаємодії машини й користувача. На початкових етапах застосування ЕОМ переважно вирішувалися задачі, що формують зведені дані про результати діяльності страхової організації за звітний період. ЕОМ використовувалися в режимі пакетної обробки, що викликало затримку в прийнятті рішень і виключало роботу страховиків із клієнтами в реальному масштабі часу.

Положення змінилося, коли значна частина працюючих у страхових компаніях комп'ютерів стали являти собою один з типів розподілених обчислювальних систем. Розподілені системи в страховій діяльності будуються на базі АРМ фахівця, з'єднаних каналами зв'язку в обчислювальні мережі многопроцессорных комп'ютерів і многомашинных обчислювальних комплексів.

Автоматизовані робочі місця оснащені персональними комп'ютерами й прикладними програмами, призначеними для реалізації окремих функцій (розрахунок заробітної плати, облік страхових полісів) або блоків функцій, наприклад бухгалтерських операцій, інвестицій і т.п. Всі АРМ приєднані до єдиної технологічної платформи, що працює на базі могутнішого сервера. При такій схемі електронної обробки інформації організується багатокорис-тувальницька робота з різними або тими самими програмами й наборами даних. Це дозволяє уникнути надмірності й суперечливості даних, а також їхні втрати й перекручування. Практикується введення даних однією службою користувачів із числа співробітників компанії по паролю, тобто тими, що мають відповідні повноваження для роботи із цими даними. Такі можливості в цей час надають автоматизовані інформаційні технології страхової діяльності досить широко.

Поява подібних систем, реалізуючих задачі в області фінансово-кредитної діяльності, пояснюється, у першу чергу, тим, що ці системи потенційно мають краще співвідношення "продуктивність/вартість". Технічний прогрес привів до появи дешевих і потужних ПЭВМ і високошвидкісних засобів зв'язку. Страховим компаніям стало вигідно купувати кілька комп'ютерів середнього класу й зв'язувати їх у мережу, що забезпечило швидке технічне оснащення знов створюваних у ринкових умовах страхових компаній.

Широке використання розподілених обчислювальних систем у страховій справі визначили характер самих прикладних задач і організацію їх рішення. Співробітники, відділи, філії страхової компанії, окремі спожи-вачі інформації (агенти, брокери), як правило, розосереджені по деякій території. Ці користувачі досить автономно вирішують свої задачі, тому зацікавлені у використанні власних обчислювальних ресурсів. Однак розв'язувані ними задачі взаємозалежні, тому їх обчислювальні засоби повинні бути об'єднані в єдину систему. Адекватним рішенням у такій ситуації є лише використання обчислювальних мереж (локальних, відкритих, глобальних). Очевидна перевага розподілених систем - принципово більш висока надійність, необхідна надмірність інформації.

Надійність тут розуміється як здатність системи виконувати свої функції при відмовах окремих елементів апаратури і неповній доступності даних. Основою підвищеної надійності розподілених систем є обґрунтована надмірність інформації. Надмірність збережених даних страхової компанії проявляється, наприклад, у тім, що в розподілених базах деякі набори даних можуть дублюватися на пристроях пам'яті декількох серверів, так що при відмові одного з них дані однаково залишаються доступними.

Для філій страхової компанії крім надійності й надмірності розподілені системи дають можливість спільного використання інформаційних, програмних і технічних ресурсів, забезпечують засобу зв'язку з іншими філіями, а також гнучкість розподілу робіт із всієї системи.

Застосування розподілених систем породжує необхідність рішення ряду проблем, які зв'язані, насамперед, організацію ефективної взаємодії їх окремих частин.

По-перше, це складності, обумовлені програмним забезпеченням: вибір ОС, мов програмування й прикладних програм; навчання співробітників страхової компанії роботі в розподіленому середовищі; визначення й розмежування функцій користувачів.

По-друге, проблеми, що випливають із з'єднання комп'ютерів у мережу: передбачаються засоби захисту від втрати повідомлень, наприклад через перевантаження мережі, пов'язані з більшими витратами потребують спеціальних заходів щодо підвищення пропускної здатності, захисту інформації.

По-третє, це питання забезпечення комерційної таємниці, які набага-то складніше вирішуються в системі, що допускає роботу ряду користувачів

одночасно. У деяких випадках, коли для страхової компанії безпека окремих видів страхування особливо важлива, доводиться відмовлятися від включення ПЕОМ і АРМ фахівця в розподілену інформаційно-обчислювальну систему компанії.

Використання обчислювальних мереж у страховій діяльності в той же час приводить до підвищення ефективності роботи за рахунок скорочення строків обробки інформації, збільшення аналітичних можливостей, що виражається, насамперед , у збільшенні прибутку компанії. Саме завдяки впровадженню автоматизованих інформаційних систем і технологій у страхову справу забезпечується підвищення конкурентоспроможності страхових послуг, збільшується частка компанії на страховому ринку.

Розглянемо більш детально, які нові можливості одержує страхова компанія, що будує свою роботу в умовах обчислювальної мережі.

Насамперед, використання мережі приводить до поліпшення комуні-кацій, т.с.к поліпшенню процесу обміну інформацією й взаємодії між спів-робітниками компанії, а також її клієнтами. Мережа дозволяє співробіт-никам, що перебувають у різних офісах, працювати на єдиній технологічній платформі, із загальною інформаційною базою й взаємодіяти, як з файл- сервером, так і з іншими вузлами мережі. Одержуючи легкий і більш повний доступ до інформації, співробітники приймають обґрунтовані рішення за рахунок високого ступеня її вірогідності й оперативності, наявність мережі зменшує потребу страхової компанії в інших формах передачі інформації, таких, як телефон або звичайна пошта. У такий спосіб досягається не тільки обґрунтованість висновків, підвищення точності, вірогідності результатів, але й зменшення тимчасових, трудових і вартісних витрат на прийняття рішень, поліпшується обслуговування клієнтів страхових компаній.

Не менш важливим є можливість кращого використання дорогих ресурсів, таких, як сервери ПЕОМ великої потужності, кольорові принтери, модеми, оптичні диски, які створюють необмежені можливості фахівцеві для аналітичної роботи. Користувач обчислювальної мережі - працівник страхової компанії - працює за своїм комп'ютером і не надає значення тому, що він користується даними потужного комп'ютера- сервера, що перебуває нерідко за сотні кілометрів від його АРМ, а відправляє пошту через модем, підключений до комунікаційного сервера, загального для декількох підрозділів компаній або навіть включає обслуговування підприємства. У користувача створюється ілюзія, що ці ресурси підключені безпосередньо до його комп'ютера, тому що для їхн використання від нього потрібно зовсім небагато додаткових зусиль. Нарешті, мережі надають страховій компанії волю у виборі місць територіального розташування її філій, тобто дозволяють компаніям розташовувати не тільки філії, але й робітники місця страховиків і фахівців там, де вони найбільш ефективні для виконання страхових операцій. Тут немаловажне значення має й широкі використання страховиками переносних (мобільних) ПЕОМ (notebook ).