Задачі маркетингу

Система маркетингу припускає рішення великої кількості задач, що нерідко суперечать одна одній. Цим обумовлюється багатоцільовий характер маркетингового планування, в результаті чого виникає задача узгодження цілей. Всі питання зважуються на рівні математичної постановки комплексу задач маркетингу.

Відповідно до концепції маркетингу, можна сформулювати головну ціль, розв'язувану в ході проектування й експлуатації системи автомати-зованого маркетингу. Вона випливає з необхідності аналізувати, максимі-зувати й задовольняти споживчий попит. Глобальна ціль функціонування кібернетичної системи керування мікропопитом полягає в оптимальному по кількості і якості складі продуктового ряду в сенсі максимальної відповідності структурі споживчих запитів.

В системі управління маркетингом необхідно розрізняти наступні етапи функціонування:

- робота із впровадження системи в умовах стабільної ринкової й економічної ситуації;

- робота в експлуатаційному режимі;

- робота в аварійному режимі при нестабільній економічній або кон'юнктурній ситуації (інфляційні процеси, різкі зльоти й падіння попиту, активізація конкурентів і т.д.).

Призначення критеріїв оптимізації для кожного етапу експлуатаційного режиму системи - найважливіша частина проблеми, що не може цілком вирішуватися формалізованими методами. Встановлене правило вибору або цільова функція може підлягати корекції за результатами ухваленого рішення ітераційним шляхом.

З урахуванням того, що задача зважується на мікрорівні "усередині" фірми, можна сформулювати глобальний критерій оптимізації системи:

λ _п • П + λ _с • С — λ _з • 3 -> мах,

где П — прибуток;

С — попит,

3 — сумарні витрати на виробництво й реалізацію;

λ_п, λ_с, λз — адаптивні коефіцієнти, обумовлені залежно від стадії експлуатації системи й ринкової ситуації.

Корекція функціонала здійснюється на основі результатів чисельних експериментів після синтезу оптимального керування.

Виходячи з аналізу даних про стан ринкового сегмента, керівництво розробляє стратегію відносно асортиментного набору, ціни, припустимого рівня ризику. Теоретично можливі п'ять типів стратегій маркетингу:

- надання існуючих послуг старим клієнтам (продаж старих товарів на старих ринках);

- робота в освоєному ринковому сегменті із продажу старих продуктів новим споживачам (стратегія проникнення);

- продаж освоєних товарів на новому ринку (стратегія розвитку);

- пропозиція нових видів продуктів на колишньому ринку (стратегія інновацій);

- впровадження нових послуг або товарів на новому ринку (стратегія диверсифікованості).

Шлях "найменшого опору" - це вибір стратегії першого типу; останній тип стратегії - найбільш ризикований. Залишитися в освоєній ринковій ніші для фірми означає упустити можливу вигоду, але мінімально знизити ризик своєї діяльності. Освоювати нові ринки, пропонуючи нові унікальні товари, заманливо з погляду необмеженого (і практично непередбаченого) зростання прибутку, однак відомо, що ризик подібних стратегій також максимальний, до того ж важко піддається попередній оцінці. Оптимальне рішення завжди компромісне й визначається після проведення спеціальних досліджень.

Теорія маркетингу пропонує багато інструментів реалізації ринкової стратегії: планування продукту, включаючи асортиментну й об'ємну політику; ціноутворення; керування збутом, наприклад оптимальний вибір каналів збуту й порядку обслуговування клієнтів; комунікаційна політика, що використовує такі прийоми, як особистий продаж, реклама, різні методи стимулювання збуту й роботи із громадськістю. За визначенням Ф. Котлера, комплекс маркетингу - це набір змінних факторів маркетингу, що піддаються контролю, сукупність яких фірма використовує в прагненні викликати бажану відповідну реакцію з боку цільового ринку. В комплекс маркетингу входить усе, що фірма може запропонувати для надання впливу на попит свого товару. Численні можливості можна об'єднати в чотири основні групи: товар, ціна, методи поширення й стимулювання.

План маркетингу є підсистемою загальної системи стратегічного планування діяльності фірми. Стратегія маркетингу погоджує цілі фірми з її потенційними можливостями й реальними шансами в довгостроковій перспективі. Вона будується виходячи зі сформульованої програмної заяви фірми шляхом конкретизації цілей і задач на різних організаційних рівнях комерційної структури, згідно із планами розвитку господарського портфеля й напрямками диверсифікаційного росту.

Плани маркетингу можна класифікувати по видах:

- планування підрозділів;

- планування споживачів;

- планування окремих продуктів - як старих, так і нових.

Звичайний план маркетингу містить кілька розділів. Серед них стандартними є: зведення контрольних показників; оцінка кон'юнктури ринку й поточного положення фірми; гальмуючі й стимулюючі фактори; постановка задач стратегії маркетингу; конкретизація стратегій у програмах ринкової діяльності; розробка бюджету; порядок маркетингового контролю.

Специфіка планування на рівні підрозділів фірми полягає в тім, що кожному з них доводиться розробляти багато паралельних планів за кількістю ринкових сегментів, що обслуговуються. Для визначення кількісних змін у регульованих факторах у ці стратегічні плани включаються основні показники:

- ефективність управління - змінна, що задає параметри управлінських інформаційних систем і характеризує рівень підготовки кадрів, ефективність системи санкцій і заохочень, обґрунтованість організаційної структури підрозділів;

- ефективність систем обробки інформації - показник, що визначає ступінь доцільності централізації обробки даних і її автоматизації;

- сегментування - показник множинності охоплення ринкових сегментів;

- удосконалення товарів - ступінь якісної й кількісної відповідності асортиментного набору потребам кожного ринкового сегмента;

- забезпечення ресурсами - інтегрована змінна, що відбиває зміни чисельності персоналу, розмірів грошових фондів, складу устаткування, структури й площі офісів і т.д.

Загальні вимоги до модельної бази випливають із вимог до автоматизованої системи маркетингу й являють:

- здатність до адаптації з метою компенсації несприятливого впливу середовища (зниження рівня попиту, активізація конкурентів, ускладнення загальної економічної ситуації в регіоні й т.д.);

- одночасне відбиття як структурних, так і динамічних властивостей моделюємого об'єкту, оскільки попит, з одного боку, можна класифікувати відповідно до призначених характеристик товару, а з іншого боку - вивчати як змінне в часі соціально-економічне явище;

- можливість подання в алгоритмічному вигляді для подальшої реалізації на ЕОМ, чому сприяє максимальний ступінь формалізації структурно-динамічної моделі попиту;

- необов'язковість попереднього аналізу дослідника, у той же час проведення такого аналізу й облік експертних даних скорочують час адаптації всієї системи;

- ілюстративність, наочність і зручність подання даних, з огляду на те, що експлуатацію системи будуть здійснювати вузькі фахівці в області маркетингу, що мають мінімальні знання про архітектуру й системну організацію комп'ютера;

- розумне поєднання простоти й ефективності - необхідна умова застосовності моделі в процесі її втілення в реальній діючій економіко-кібернетичній системі;

- аналітичні й синтетичні властивості моделі, що дозволяють вирішувати у режимі реального часу задачі визначення параметрів об'єкта керування й регулювання купівельного попиту, задовольняючи при цьому умовам, що обмежують час прийняття рішення.

Для того щоб забезпечити ілюстративність викладу, звернемося до маркетингу швейних і трикотажних виробів.

З огляду на характерні риси попиту на дані асортименти, можна сформулювати специфічні вимоги до його економіко-математичної моделі:

- відбиття ієрархічної структури об'єкта моделювання, що поєднує групи моделей одягу, види фасонів, характеристики деталей і вузлів конструкції, що враховує найбільш істотні ознаки в процесі формування попиту на одяг;

- включення в модель у якості самостійної змінної фактора часу з метою наочного подання прогнозного характеру результатів;

- нечутливість до статистичних характеристик вхідного потоку інформації, що гарантує працездатність моделі в умовах малого обсягу попередньої інформації про попит або відсутність такий;

- гнучкість моделі відповідно до змін в об'єкті, що досягається шляхом автоматичного розпізнавання змін вхідного потоку при збереженні стійкості до завад у вихідних даних;

- зростання цінності більш пізньої інформації з порівняння з ранньою, що є присутнім у будь-якій економічній системі, у тому числі й в автоматизованій системі маркетингу одягу;

- урахування основних тенденцій розвитку процесу, а також можливих циклічних коливань моди як головного визначального фактора попиту на одяг; разом з тим занадто високих вимог до точності моделі не пред'являється;

- конкретний зміст одержуваних оцінок, таких, як сумарна характеристика попиту на модель, що регулює ціна на комплект одягу, оптимальне плановане число комплектів певної модельної конструкції з урахуванням діапазону розмірів і т.д.

Висновки

Автоматизована інформаційна система є сукупністю технико-інформаційних елементів і фахівців, організованих для рішення певних задач. Ядром цієї системи є інформаційна технологія - результат реалізації методів і порядок здійснення дій по перетворенню інформації від початкового до кінцевого етапу технологічного процесу.

За типом основної моделі об'єкта розрізняють імовірнісні й детерміновані інформаційні системи; за типом об'єкта - економічні, технічні та ін.; за методом рішення задач - експертні, імітаційні, інформаційно-радячі і ін.; за сферою застосування - фінансові, банківські, маркетингові й т.д. Вибір типу системи здійснюють менеджери й фахівці фірми залежно від рівня управління.

Автоматизована система маркетингу складається з ряду підсистем: технічної, інформаційної, кадрової та ін. Вони призначені для забезпечення процесу прийняття маркетингових рішень на рівні вищого керівництва фірмою. У свою чергу, інформаційна технологія маркетингу є базою для проведення маркетингових досліджень. Одним з можливих підходів до розробки такої технології може служити методологія мікроекономічного наскрізного маркет- моделювання, застосовна в рамках єдиної організаційно-економічної системи фінансово-промислової групи.

Постановка задачі припускає розробку організаційно-економічної схеми, математичного та інформаційного забезпечення, обчислювальних алгоритмів. Рішення маркетингових задач багато в чому допускає універсалізацію й стандартизацію підходів. Сучасне визначення маркетингу допускає кібернетичну інтерпретацію й подання ядра АРМ маркетингу за допомогою динамічних графовых моделей, що дозволяють вирішити практичні задачі.

Інформаційне забезпечення що характеризує стан об'єкта управління, є основою для прийняття управлінських рішень і тісно пов'язане із програмним і технологічним забезпеченням.

Формування економічних показників, складання класифікаторів і кодів, розробка форм первинних і зведених документів, а також конструювання состава бази даних, розміщеної на машинних носіях, є основою проектування інформаційного забезпечення.

Використання класифікаторів тісно пов'язане із введенням у машину різних довідників, широко використовуваних при комп'ютерній обробці економічних задач, класифікаторів і кодів, що розроблюються в АІС- Маркетингу, призначених для складання зведених даних на ПЕОМ, угруповання інформації з певними реквізит- ознаками.

Застосування штрихового кодування значно прискорює процес введення даних у ЕОМ й знаходить все більше застосування при урахуванні типових операцій.

Документи є основними носіями інформації в умовах АІС- Маркетингу; виділяють первинні й зведені документи. Безсумнівна перевага нової інформаційної технології - формування документів за допомогою комп'ютера, що істотно скорочує час їх створення й заповнення.

Рішення маркетингових завдань характеризується великими обсягами інформації й складним документообігом, удосконалення якого відбувається на основі спеціально розроблених машинних програм, що забезпечують електронний документообіг.

Внутрімашинне ІЗ має організацію даних у вигляді файлів, баз і банків даних, баз знань. Для створення цих структур використовуються різноманітні підходи, вибір яких залежить від обсягів даних, складності поставлених задач, вимог користувачів і конкретних умов реалізації. Створення внутрімашинного ІЗ повинне бути ефективним насамперед у співвідношенні вартість - продуктивність - надійність.

Маркетингова діяльність фірми (підприємства), вирішуючи задачу найбільш ефективної організації збуту продукції, будується на автоматизації інформаційних процесів. АІТ маркетингу з використанням ПЕОМ і комутаційних засобів реализує весь комплекс задач по руху товарів, керуванню товарними запасами, контролю за витратами обігу, вивченню й прогнозуванню попиту, товарообігу, цінової політики й т.п. АІТ базується на розвиненому технічному забезпеченні рішення функціональних задач збутової діяльності, що включає не тільки електронні пристрої збору, реєстрації за допомогою штрих-кодів інформації в автоматизованих вузлах розрахунку за куплені й відпущені товари, але й АРМи локальних обчислювальних мереж, що працюють у режимі " клієнт-сервер".

Значне поширення в організації АІТ маркетингу отримали системи термінальної багаторівневої архітектури з використанням мейнфреймів, коли користувач одержує можливість спілкуватися з ЕОМ у режимі діалогу через швидкісні пристрої вводу-виводу інформаційно-обчислювального комплексу мейнфрейму або працюючи на терміналі, підключеному до центральної машини комплексу.

Програмне забезпечення АІТ маркетингу дозволяє автоматизувати обробку комерційної інформації й вирішувати задачі управління товарними запасами, організації руху товарів, контролю за витратами обігу, вибору каналів і методів збуту товарів, аналізу, планування й контролю за товарообігом, ціновою політикою й ін.

Функції маркетингу визначають зміст методики рішення задач і технологію їх реалізації з використанням апаратно-програмних засобів. Тому системний аналіз процесу маркетингової діяльності передує моделюванню й розробці АІТ.

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте ринок інформаційних технологій як сферу

підприємницької діяльності.

2. У чому виражається актуальність інформатизації всіх видів економічної діяльності суб'єктів мікроекономіки?

3. Дайте характеристику процесу інформатизації й нових тенденцій у цій сфері.

4. Визначите поняття: "автоматизована інформаційна "система" і "технології".

5. Перелічте засоби й принципи побудови інформаційних технологій.

6. Назвіть типи АІТ.

7. Який характер зв'язку маркетингових задач зі статистичними задачами?

8. Назвіть підсистеми автоматизованої системи маркетингу й основні напрямки маркетингових досліджень.

9. У чому полягають особливості автоматизованої системи банківського маркетингу й мікроекономічного наскрізного маркет- моделювання?

10. Виділіть основні складові АІТ маркетингу.

11. Назвіть типи моделей подання даних.

12. Дайте визначення технології проектування й технологічної операції.

13. Приведіть приклад інтегрованої АІТ маркетингу.

14. У чому суть модульного принципу побудови АІТ?

15. Які склад і зміст кожної із чотирьох частин .постановки задачі?

16. Приведіть приклад динамічного графа зв'язків факторних ознак, що

відбиває який-небудь сектор товарного або фінансового ринку.

17. Дайте визначення інформаційного забезпечення системи автоматизації маркетингової діяльності.

18. Сформулюйте перелік інформації, необхідної для управління маркетингом.

19. Що розуміється під позамашинним інформаційним забезпеченням?

20. Обґрунтуйте необхідність використання штрихових кодів.

21. Розкрийте поняття уніфікованого документа й охарактеризуйте побудову його основних зон.

22.Приведіть визначення внутрімашинного інформаційного забезпечення.

23. Яке зміст баз даних маркетингової діяльності?

24. Розкрийте напрямку використання банків даних у маркетинговій діяльності.

25. Дайте поняття технологічного забезпечення АІТ маркетингу.

26. Визначите загальнотеоретичні й організаційно-технологічні принципи, що лежать в основі автоматизирован'ной інформаційної технології управління збутом.

27. Які організаційні форми використання технічних засобів лежать в основі функціонування автоматизованої інформаційної технології управління збутому?

28. Дайте характеристику технології "клієнт-сервер" і можливостям її використання для рішення задач маркетингу.

29. Охарактеризуйте технології експертних систем, можливості застосування їх для рішення задач у маркетинговій діяльності.

30. Назвіть сфери застосування нейромережевих технологій.

Тести до розділу 11

1.Маркетингова інформаційна система може розглядатися як____________ інформаційна система (ЕІС). Вставте пропущене слово.

2 Технологічне забезпечення АІТ складається з підсистем:

а) що автоматизують інформаційне обслуговування рішення задач із застосуванням ЕОМ;

2) утворюючих програмное забезпечення;

3) і інших технічних засобів управління у встановлених режимах роботи.

3. Відповідні економіко-математичні моделі базуються на положеннях:

а) теорії графів;

б) кластерного аналізу;

в) теорії оптимального управління;

г) інших положеннях і моделях.

4. В економічній кібернетиці при аналізі й проектуванні складних систем застосовується методологічний принцип:

а) при макропідході вивчаються входи й виходи системи;

б) сама система розглядається як "чорний ящик";

в) при мікропідході моделюються внутрішня структура й динаміка функціонування досліджуваної системи.

5.RAD-технологію можна характеризувати як _________________________розробку додатків (Joіnt Applіcatіon Development -JAD) в умовах обмежених строків створення специфікацій і вимог до програмувальних засобів. Вставте пропущени слова.

6. Основою для проектувальника АІС маркетингу повини бути:

а) системний підхід;

б) декомпозиція системи.

7. ІЗ маркетингу це:

а) сукупність зовнішньої й внутрішньої інформації;

б) інформації маркетингових досліджень і аналізу;

в) методів і засобів організації інформації для задоволення потреб користувачів.

8. Для внутрімашинного інформаційного забезпечення збітовой діяльності пред'являються наступні вимоги:

а) організація швидкого й ефективного пошуку потрібної інформації;

б) висновок даних у формі, зручній для користувача або рішення кожної конкретної задачі;

в) наявність можливості ведення й коректування даних, підтримуючих їх в актуальному стані;

г) надійність і працездатність даних і т.д.

9. База знань містить:

а) дани про предметну область;

б) правила використання предметної області для прийняття оптимального управлінського рішення по маркетинговій діяльності підприємства;

в) спеціальне програмное забезпечення.

10. Технічне забезпечення АІТ маркетингової діяльності це:

а) сукупність комплексу технічних засобів (КТЗ);

б) сукупність методичних матеріалів по його створенню й функціонуванню і персоналу;

в) наявність професійно подготовленніх працівників.

11. Локальні обчислювальні мережі (ЛОМ) є _____________для побудови комп'ютерних інформаційних систем управління матеріальними ресурсами по всіх ланках маркетингової діяльності підприємства або фірми. Вставте пропущени слова.

12. Програмне забезпечення АІТ це:

а) сукупність програм регулярного застосування;

б) описів і інструкцій з їх використання, призначених для технічної експлуатації автономних ЕОМ;

в) АРМ обчислювальних систем і мереж;

г) участь фахівців-програмістів у створенні й супроводі програмних продуктів.

13. Технічний аналіз реалізується за допомогою:

а) графічних методик;

б) математичної апроксимации й циклічного аналізу тимчасових рядів;

в) знання інших закономірностей..

14. Експертна система FOLІ допомагає:

а) консультантам по інвестиціях визначати мети клієнтів;

б) підбирати портфелі цінних паперів;

г) найкраще задовольнити потреби клієнтів.

14.Hавчаючі системи, створені на базі нейротехнологій, мають наступні властивості:

а) здатністю навчатися на множині пропонованих прикладів;

б) з високою точністю розпізнавати нові вхідні значення;

в) зберігати стійкість роботи й точність розпізнавання у випадках, коли вхідні дані суперечливі, перекручені або містять щумовые перешкоди;

г) самостійно приймати рішення.

15. Глобальним критерієм оптимізації системи є:

а) λ _п • П + λ _с • С — λ _з • 3 -> мах;

б) λ _п • П + λ _с • С + λ _з • 3 -> мах;

в) λ _п • П + λ _с • С — λ _з • 3 ->min.

ЛІТЕРАТУРА

Законодавчі та нормативні акти

1. Закон України «Про інформацію» від 2.10.1992 // Там само. - 1992. - № 48.

2. Закон України «Про концепцію Національної програми інформатизації» від 4.02.1998 // Там само. - 1998. - № 27.

3. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Національну програму інформатизації» (2002 р.);

4. Указ Президента України «Про вдосконалення інформацій­но-аналітичною забезпечення Президента України та органів державної влади» (2000 р.);

5. Постанова Верховної Ради України «Про затвердження за­вдань Національної програми інформатизації на 2000—2002 роки» (2000 р.);

6. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку формування та виконання галузевої програми і проекту інформатизації» (2001 р.).

7. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 20.03.1991 // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 25.

8. Закон України «Про бюджетну систему України» // Там само. — 1995. — № 26.98. Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996 // Там само. — 1996. — № 51.

10. Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 // Там само. — 1991. — № 6.

11. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 // Там само. — 1997. — № 24.

12. Закон України «Про Рахункову палату Верховної Ради України» від 11.07.1996 // Там само. — 1996. — № 43.

Літературні джерела

13. Зацеркляний М.М. Інформаційни системи і технології у финансово-кредитних установах [Текст]: навч. посібник / М.М. Зацеркляний,О.Ф.Мельников; К.: Видавничиї дім „Професіонал”. 2007.- 327.-ІSBN 966-370-042 – 4.

14.Шуремов Б.А..Информационне системы управления предприятием [Текст]: / Б.А. Шуремов, О.В. Чистов, Г.В.Лямова.- М.: Из-во Бухгалтерский учет, 2006.- 356 с.

15. Vudkok D. Modern information technologies of collaboration [Текст]: / D.Vudkok. – М.: Microsoft Press, 2006. – 356 с.

16. Laffont J.J. The economics of unsertainly fnd infоmashion [Текст]: / J.J.Laffont.- Cambridge: MIT Press, 1989. -289 c.

17. Sopsford D., Tzannatos Z. The economics of the labor market [Текст]: /

D. Sopsford, Z.Tzannatos.- London: Macmillon? 1993/- 468 c.

18.Информационные системы в экономике [Текст]: учебник / Б.Е.Одинцов, В.В. Брага, В.И. Суворова и др; под общ.ред .Г.А. Титаренко. -2-е изд. – М: ЮНИТИ-ДАНА, 2006. – 463 с.

19.Cендзюк М.А. Інформаційни системи в державному управлінні [Текст]: навч.посіб. / М.А.Сендзюк.- К.: КНЕУ, 2004. – 339 с. – ISBN 966-574-592-1.

20.. Андреев В.Д. Внутренний аудит [Текст]: / В.Д. Андреев — М.: Финансы и статистика, 2003.- 234 с..

21.17. Вендров А.М. CASE – Технология. Современные методы и средства проектирования информационных систем [Текст]: / А.М.Вендров. – М.: Финансы и статистика, 2005 – 289 с.

22.Гаврилова Т.А. Базы знаний интеллектуальных систем [Текст]: / Т.А. Гаврилова, В.Ф. Хоропинский - СПб.: Питер, 2001.- 278 с.

23. Базы данных. Интеллектуальная обработка информации [Текст]: / А. Гареев, В. Корнеев, В. Райх, С. Васютин. - М.: Нолидж, 2003.- 456 с.

24.Дейт К. Дж. Введение в системы баз данных [Текст]: / К. Дж. Дейт.- Киев; М.; СПб.: Издательский дом «Вильямс», 2000.- 357 с.

25..Калянов Г.Н. САSЕ. Структурный системный анализ (автоматизация и применение) [Текст]: / Г.Н. Калянов. - М.: ЛОРИ, 1996.- 296 с.

26.Калянов Г.Н. Консалтинг при автоматизации предприятий: Научно-практическое издание [Текст]: / Г.Н. Калянов. - М.: СИНТЕГ, 1997. – 359 с.

27. Коурд П. Объектные модели. Стратегии, шаблоны и приложения [Текст]: перев. с англ. / П. Коурд, Д. Норд, М. Мейфилд. - М.: ЛОРИ, 1999.-456 с.

28.Ойхман Е.Г., Попов Э.В. Реинжиниринг бизнеса: реинжиниринг организаций и информационные технологии [Текст]: / Е.Г. Ойхман, Э.В. Попов. – М.: Финансы и статистика, 2005.- 390 с.

29/ Романов А.Н., Одинцов Б.Е. Советующие информационные системы в экономике [Текст]:/ А.Н. Романов, Б.Е.Одинцов. – М.: ЮНИТИ, 2006.- 460 с.

30. Росс Г.В. Моделирование производственных и социально-экономи ческих систем с использованием аппарата комбинаторной математики [Текст]: / Г.В. Росс. - М.: Мир, 2001. – 378 с.

31.Шуремов Е.Л. Автоматизированные информационные системы бухгалтерского учета, анализа, аудита [Текст]: / Е.Л. Шуремов. - М.: Перспектива, 2001.- 317 с.

32.Шуремов Б.А..Информационне системы управления предприятием [Текст]: / Б.А. Шуремов, О.В. Чистов, Г.В.Лямова.- М.: Из-во Бухгалтерский учет, 2006.- 356 с.

33. Архитектура информационных систем для национальных и меж- дународных статистических органов. Основные положения и рекомендации. - Женева: ООН, 1999. —- 46 с.

34.Парфенцева Н. О. Міжнародні статистичні класифікації в Україні: Впровадження й використання [Текст]: / Н. О. Парфенцева. - К.: Основи, 2000. — 351 с.

35.Божко В.П. Информационные технологии в статистике [Текст]: учебник /

В.П.Божко. – М.: Финстатпром, 2007.- 315 с.- ISBN – 5 -7866-0161-7.

36. Автоматизація роботи в органах Державної податкової служби[Текст]: / За заг. ред. В. М. Росоловського, С. П. Ріппи. - Ірпінь: Акад. ДЕС України, 2002. - 401 с.

37. Лукасевич И.Я. Анализ финансовых операций. Методы, модели, техника вычислений [Текст]: / И.Я. Лукасевич. - М.: Финансы, ЮНИТИ, 1998.- 325 с.

38.Ковалева В.В. Основы финансового менеджмента [Текст]: / В.В. Ковалева. –М.: Финансы и статистика, 2006.- 324 с.

39. Росс Г.В. Моделирование производственных и социально-экономических систем с использованием аппарата комбинаторной математики [Текст]: / -М.: Мир, 2001. -287 с.

40.Алиев В.С/ Информационные технологии и системы финансового менеджмента [Текст]: учеб. пособие / В.С. Алиев.- М.:Форум: ИНФРА –М,

2007.- 317 с.- ISBN -5 -91134-062-3.

41.Бланк И.А. Финансовый менеджмент [Текст]: учебный курс. / И.А. Бланк.– К.: Ника – Центр, Эльга, 2002. – 528 с.

42. Єрьоміна Н. В. Банківські інформаційні системи [Текст]: / Н. В. Єрьоміна. – К.: КНЕУ 2000. — 220 с.

43.Габарева Я.Л. Банковские информационные системы и технологии [Текст]: / Я.Л. Габарева, Е.Р. Качанова, Т.Н.Нестерова. – М.: Финансы и статистика, 2005.- 384 с.- ISBN 5-279-03022-8.

44.Автоматизированные информационные технологии в экономике [Текст]:/ под ред.Г.А. Титаренко. – М.: Компьютер ЮНИТИ, 1998.-336 с.

45. Мишенин. А.М. Теория экономических информационных систем [Текст]: / А.М. Мишенин. – М.: Финансы и статистика, 2006.- 376 с.

46. Куликов Н.И. Страхование бизнеса [Текст]:учеб. пособие / Н.И. Куликов, Е.Ю. Бабенко.Л.П. Чайникова.- Тамбов: из-во ТГТУ, 2006,128 с.- ISBN 5-8265-0517-6.

47. Новые технологии в страховании Украины, России, СНГ и мира [Электронный ресурс]: - Режим доступа: forinsurer.com|public|?t12-138 – 18.12.2008 г.- Заглавие сэкрана.

48.Информационные технологии страхового рынка [Электронный ресурс]: материалы междунар.конф. 23 ноября 2006 г. Москва – Режим доступа: www.cnews.ru|news| line| index.shml?2006|11|28|218927- 16.12.2008 г. – Загл. с экрана.

49.Адгамов О.Р. Комплексный подход к совершенствованию страховой деятельности [Текст]: / О.Р. Адгамов.//Страховое дело. -2003.- №1. –С. 9-16.

50. Шувалова О.И. Сквозь тернии бизнеса, что влияет на результаты ИТ-проектов в страховой компании [Текст]: / О.И.Шувалова.// Руский полис. -2003. - №11. – С.50-51.

51 Информационные технологии в маркетинге [Текст]: учебник для вузов / Г. А. Титоренко, Г.Л. Макарова, Д.М.. Дайитбегов и др.; под ред.. проф.

Г.А .Титоренко - М.; ЮНИТИ-ДАНА, 2000. - 335 с.- ISBN 5-238-00154-1.

52.Баутов А.Н. Программное обеспечение по маркетингу для практиков [Текст]: / А.Н.Баутов // Страховое дело. – 2003. - №2.-С, 9-16.

53. Баканов М.И., Шемет А.Д. Теория экономического анализа [Текст]: учебник 4-е издание доп. и перераб./ М.И. Баканов, А.Д. Шемет. – М.: Финансы и статистика, 1997.-416 с.- ISBN 5-279-01681-0.

54.Романов А.Н., Одинцов Б.Е. Информационные системы в экономике [Текст]: учеб.пособие (лекции,упражнения,задачи)./ А.Н. Романов, Б.Е.Одинцов.-М.: Вузовский учебник,2007, 300 с.- ISBN 978-5-955-9-8-0034.

55. Романов А.Н., Одинцов Б.Е.Информационные системы в экономике [Текст]: учеб.пособие 2-е изд. доп. и перераб. / А.Н. Романов, Б.Е.Одинцов.-М.: Вузовский учебник, 2008, 369 с.- ISBN -5-9558-0076-Х

.

ЗМІСТ

Навчальне видання

Гурін Валерій Миколайович

Тімофєєв Володімір Олександрович