9.5.6 Автоматизована система управління Національним банком України

Під автоматизованою системою управління Національним банком розуміється сукупність функціональних і забезпечуючих підсистем, що автоматизують функції управління НБУ. Структуру НБУ створено за принципом централізації з вертикальним підпорядкуванням. До складу організаційної структури Національного банку входять його центральний апарат, територіальні управління, центральна розрахункова палата, Банкнотно-монетний двір, фабрика банкнотного паперу, Державна скарбниця України, центральне сховище та ін. Кожний із наведених структурних підрозділів в інформаційній системі Національного банку виділений в локальну систему. Ці локальні системи поділяються на функціональні і забезпечувальні підсистеми. Перелік функціональних підсистем в автоматизованій системі центрального апарату НБУ визначається статусом центрального банку й узгоджений зі складом структурних підрозділів. Такий підхід до створення автоматизованої системи управління в центральному апараті Національного банку притаманний і його 25 територіальним управлінням.

Однією з основних функціональних підсистем є підсистема управління готівковим грошовим обігом. До складу функціональних комплексів задач (виділених технологічних процесів) цієї підсистеми належать:

- прогнозування готівкового обігу та емісій;

- облік готівкових коштів у резервних фондах;

- аналіз інкасацій торгової виручки;

- розрахунок зведеного балансу касових оборотів; статистична звітність з касових оборотів.

Прогнозування готівкового обігу здійснюється з урахуванням основних напрямів грошово-кредитної політики, прогнозних розрахунків, балансу грошових доходів і витрат населення, показників соціально-економічного розвитку та звітності касових оборотів. Порядок і форми проведення розрахунків балансу грошових доходів і витрат населення визначаються звітними показниками Міністерством статистки України, а прогнозні показники розраховують Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України. Спочатку розрахунки проводяться на регіональному рівні. Для складання балансу грошових доходів і витрат населення територіальні управління НБУ надають обласним управлінням статистики звітну інформацію про касові обороти за попередній період, а регіональним органам, які займаються прогнозуванням, направляються матеріали з аналізу стану грошового обігу, що склався в регіоні за попередній період. На основі отриманих матеріалів регіональні державні органи проводять дослідження та розрахунки прогнозних показників грошових доходів і витрат населення з використанням спеціальних пакетів програм або типового пакета «STATISTICA». Результати розрахунків передаються з регіональних державних органів в територіальне управління НБУ, де формується зведений документ - баланс грошових доходів і витрат населення регіону. Ці результати використовуються на наступному етапі прогнозування готівкового обігу в регіоні, а саме - для складання прогнозу касових оборотів готівки. У свою чергу, ТУ НБУ подають прогнози касових оборотів в області електронною поштою департаменту готівково-грошового обігу Національного банку України. Департамент складає квартальний прогноз касових оборотів в цілому по Україні зі щомісячним розподілом всіх показників по регіонах. За результатами збалансування надходжень готівки і її видатків здійснюється підкріплення оборотної каси з резервних фондів чи перерахування з оборотної каси до резервних фондів.

Облік готівкових коштів у резервних фондах повинен забезпечити автоматизоване формування зведень про наявність грошових коштів по окремих приміщеннях і в цілому по сховищах в розрізі видів, номіналів і виробників грошей, дані про залишки резервних фондів на рахунках та сумарні дані по операціях за місяць. Основними напрямами автоматизації процесу обліку резервних фондів є: ввод первинної облікової інформації в ЕОМ, передача даних по локальній мережі, машинна технологія обробки даних, передача результатів користувачу. Процес автоматизації обліку резервних фондів зводиться до того, щоб на основі вхідної інформації, яка характеризує наявність і рух коштів, з використанням комп'ютерних технологій сформувати довідки і зведення про залишки коштів у резервних фондах за заданими ознаками - видами грошей, їх виробниками, місцями зберіганням тощо. Технологічні процеси обробки інформації на практиці розподілені на дві задачі: Облік резервних фондів грошових коштів на позабалансових рахунках і Облік резервних фондів грошових коштів у сховищах цінностей. Перша задача розв'язується на АРМ бухгалтера з обліку резервних фондів, а друга — на АРМ начальника відділу зберігання. Розв'язування задач здійснюється з видачею даних на запит, а зведені показники надаються на початок наступного робочого дня.

Для розв'язування задач використовується нормативно-довідкова інформація та вхідні повідомлення, на основі яких формуються файли оперативної інформації: файли повідомлень про одержання/відправлення грошових коштів, дані про грошові знаки в дорозі, дані про видані обласним управлінням дозволи. При розв'язуванні задач визначають такі показники: кількість монет, пачок або мішечків чи коробів за видами грошей у сховищі; вага грошових коштів, сума надходжень, сума видатку та залишок резервних фондів грошових коштів. Так, залишок резервних фондів -го виду грошових коштів на кінець -го місяця визначається за алгоритмом

,

дe - залишок -го виду грошових коштів на початок -го місяця;

- надходження коштів -го виду за -й місяць в - день за -ю операцією;

- видано коштів -го виду за -й місяць в -й день за -ю операцією.

Результатами розв'язання задачі є файли результатної інформації, відеокадри і машинограми. Результатними є: файл залишків грошових коштів у сховищі, файл даних про рух грошових коштів, дані про емісійно-касові операції в Центральному сховищі НБУ, дані про видані обласним управлінням дозволи, файл даних про залишки резервних фондів на позабалансових рахунках, файл сумарних даних по операціях за день/місяць у сховищі. На основі результатних файлів формують вихідні повідомлення на екрані і до друку. Вихідні повідомлення є довідковими або звітними формами. Довідки видаються такого змісту: про емісійно-касові операції, про залишки резервних фондів за день/місяць, про сумарні дані по операціях з резервними фондами, про грошові знаки в дорозі, про видані дозволи обласним управлінням тощо. Звітні форми відображують рух резервних фондів за день/місяць, залишки резервних фондів на задану дату, відомості про емісійно-касові операції, видані дозволи обласним управлінням НБУ на використання резервних фондів, сумарні дані по операціях за місяць в Центральному сховищі. Крім звітів, на основі існуючої бази даних можна скласти таблиці для аналізу динаміки змін. Результати обробки інформації надаються як безпосереднім користувачам - начальникам відділів зберігання і бухгалтерам з обліку резервних фондів, так і головному бухгалтеру і керівнику Центрального сховища, а також у Департамент готівково-грошового обігу НБУ.

Інкасація виручки згідно із Законом України «Про банки і банківську діяльність» покладається на Національний банк, а відповідальними виконавцями є територіальні управління НБУ. За дорученням НБУ інкасацією займаються і деякі комерційні банки. Технологія проведення інкасації регламентується спеціальним нормативним документом. Важливе місце серед основних напрямів поліпшення організації інкасації є запровадження прогресивних технологій автоматизації банківського обліку надходжень виручки. На певному етапі з цією метою запроваджувалися спеціальні програмно-апаратні комплекси (наприклад, BANK VKP, який має призначення оброблення інформації у вечірніх касах, касах перерахунку, бухгалтерії банку). Програмно-апаратний комплекс може функціонувати на персональній ЕОМ, сумісній з IBM PC, до якої приєднуються за допомогою встановленого в комп'ютері 8- або 12-канального мультіплексора і набору кабелів пристрої для підрахунку грошових білетів типу «Купюра 1-03», «Банкнота 1» чи їх аналоги. Комплекс розрахований на користувача-непрофесіонала у сфері комп'ютерних технологій, забезпечений підказками, широким контролем введення інформації і різними довідниками, має дина-мічну структуру баз даних. У базах даних програмно-апаратного комплексу підтримуються довідники, файли оперативної інформації DBF-формату та результатні файли. До довідників належать: маршрути інкасації, МФО (коди банків), номери банківських рахунків, номери сумок клієнтів, відсотки оплати інкасації та ін. Файли оперативної інформації формуються на основі вхідних повідомлень, а це: довідки про видачу інкасаторам сумок і явочних карт, накладні та супроводжувальні відомості до сумок з грошовою вируч-кою, довідки про прийняті вечірньою касою сумки з грошима. До складу комплексу входять такі автоматизовані робочі місця: АРМ бухгалтера вечірньої каси, АРМ бухгалтера з інкасації, АРМ касира-контролера, АРМ завідуючого касою. Кожний із цих АРМ має закріплені, виведені в головне меню функції.

АРМ вечірньої каси:

- оперативна обробка надходжень (з потрійним контролем) інкасаторських сумок з оголошеними сумами, покупюрними зведеннями та іншими документами строгої звітності;

- оперативна видача документів про прибуткування виручки, що інкасується;

- підготовка інформації про інкасаторські сумки для каси перерахунку.

АРМ бухгалтера з інкасації:

- автоматична обробка інформації вечірньої каси і друк таких вихідних документів: відомості попереднього зарахування; поділ прийнятої грошової готівки за рахунками клієнтів, символами і відділеннями банків; довідники за рахунками клієнтів, сумками, символами, МФО; інші документи за вимогою ко ристувача.

АРМ каси контролера:

- три режими прийому і подвійний контроль результатів перерахунку з пристроїв перерахунку грошових білетів «Купюра 1-03»;

- автоматичне визначення номера сумки на основі покладеної суми і покупюрного зведення, оголошеного вечірньою касою;

- оперативна видача переліку сумок контрольної відомості, довідка по бригадах і по касі перерахунку, покупюрне зведення прийнятої в касу і перерахованої грошової готівки за будь-який період протягом місяця з розбивкою по кожному касиру і контролеру, видача актів нестач або надлишків, а також інших звітних документів за запитами;

- ручне коригування змісту вихідних документів і їх друк.

АРМзавідуючого касою:

- введення результатів перерахунку;

- друк балансу по касі та відомості фактичного зарахування, меморіальні ордери по надлишках/нестачах;

- вуведення накопичувальних відомостей; нарахування плати за інкасацію.

Програмно-технологічний комплекс динамічний і легко переналашто-вується самим користувачем на задані функції. Він скомпонований з окре-мих модулів, працює в локальному режимі. У разі потреби окремі модулі можуть переміщатися по мережі між АРМами. Програми комплексу можуть функціонувати з різними версіями програмного комплексу «Операційний день банку».

Розрахунок зведеного балансу касових оборотів здійснюється на основі прогнозу касових оборотів у банках регіону, що визначений на основі касових заявок і занесений в базу даних, а також на основі аналізу фактичних даних про щомісячні касові обороти. Обробка інформації для аналізу касових оборотів проводиться за окремі періоди (за місяць, за квартал, за рік) із накопиченням з початку року за квартал, за рік. Збалансування касових оборотів по приходах і видатках проводиться за ці самі періоди. Розрахунок зведення балансу касових оборотів проводиться для визначення емісійного результату в регіоні. За результатами цих розрахунків приймається рішення щодо емісій в регіоні.

Статистична звітність з касових оборотів надається електронною поштою установами банків, які здійснюють касове обслуговування клієнтів, в територіальне управління НБУ, а територіальне управління НБУ після узагальнення направляє інформацію в Департамент готівково-грошового обігу НБУ за структурою звітних файлів 12 і 13. Звітний файл 12 «Дані про касові обороти» надається щоденно після складання на основі його аналізу і затвердження звітної форми 747Д, яка залишається в установі банку, а звітний файл 13 і відповідно форма 748 надається один раз на місяць.

Звіти про касові обороти в регіонах і в Україні складають операційні відділи територіальних управлінь НБУ і в цілому операційні управління Національного банку України за формами 747Д-Н і 748-Н. Звіти в частині оборотів готівки складаються за символами (01-73) на основі даних бухгалтерського обліку надходжень і видатків готівки. При розподілі касових оборотів за символами звітів необхідно користуватись інструкцією № 4 «Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України», додаток № 24 «Методичні вказівки щодо порядку складання статистичної звітності про касові обороти банків України». Згідно з методичними вказівками за всіма символами надходжень і видатку проводиться логічна перевірка, яка закладена в алгоритм обробки даних.

Структура статистичної звітності НБУ, побудована за ієрархічним принципом, має такі рівні: власне НБУ, територіальні управління НБУ, комерційні банки та їх філії. На кожному з цих рівнів, у тому числі і в підрозділах комерційних банків, адаптовано програмний комплекс «Статзвітність», до функцій якого належить не тільки формування вхідних даних, але і їх обробка. АРМ «Статзвітність» забезпечує отримання електронною поштою звітних файлів 12 і 13, передачу підрозділам НБУ по локальній мережі, автоматичне складання вихідних документів, що містять різні аналітичні таблиці. При цьому для різних користувачів виконується настроювання програми і різних інформаційних компонент.

У департамент готівково-грошового обігу НБУ надходять звітні файли з даними про касові обороти. На основі цих даних, крім зведень за формами 747 і 748, в департаменті складають низку аналітичних таблиць (наприклад, звіт про касові обороти регіону за поточний рік у розрізі місяців порівняно з минулим роком, звіт про касові обороти в Україні за поточний рік у розрізі місяців порівняно з минулим роком, звіт про касові обороти регіону і в цілому за місяць в розрізі кожного дня (порівняно з попереднім місяцем). Ці та інші зведення і довідки використовуються спеціалістами Національного банку для аналізу готівково-грошового обігу і підготовки управлінських рішень.

Кредитна політика є важливою функцією Національного банку України. У системі державного регулювання вона має стратегічні і тактичні або оперативні напрями впливу на економіку країни. Стратегічні напрями пов'язані з бюджетом, податковою, валютною зовнішньоекономічною діяльністю. Вони виявляються в забезпеченні внутрішньої і зовнішньої сталості гривні, досягненні фінансової стабілізації і створенні на цій основі сприятливих умов для розвитку економіки та вирішення важливих соціальних проблем. Інструментами здійснення стратегічних напрямів кредитної політики є регламентація процентних ставок за кредитами, депозитами і маржі цих коштів економіки, рефінансування, створення резервів за ставками, запровадження відкритого ринку цінних паперів тощо. Але, на жаль, визначення цих інструментів ще не формалізовано. Тому управлінські рішення зі стратегічних напрямів кредитної політики прийма-ються суб'єктивно, як правило, на основі колегіальної думки, тоді як тактич-ні напрями кредитної політики можуть мати обґрунтування на основі авто-матизованого розв'язання задач у межах таких функцій НБУ, як кредитно-розрахункове обслуговування уряду, кредитно-розрахункове обслугову-вання комерційних банків, формування статистичних зведень про кредитні і депозитні операції.

Кредитно-розрахункове обслуговування уряду здійснюється низкою автоматизованих підсистем. Однією з таких локальних підсистем є «Управління державним боргом». У межах цієї підсистеми функціонують такі автоматизовані робочі місця: АРМ «Позика», АРМ «Фактичні платежі», АРМ «Платежі за кредитною угодою». Для функціонування підсистеми підтримуються такі довідники: валют, країн, банків, кредиторів, позичальників, процентних ставок, статусів платежів, видів позик, типи облігацій, поточних рахунків, типи боргу, характери угод, макропоказники тощо. На кожному з наведених автоматизованих робочих місць через меню настроюється АРМ на відповідну процедуру обробки даних. Підсистема «Управління державним боргом» функціонує як інформаційно-довідкова (наприклад, ведення реєстру позик). Для подальшого аналізу даних про позики передбачено експорт даних реєстрів до MS Excel.

Кредитні відносини НБУ з комерційними банками здійснюються через реалізацію цінних паперів (ломбардний кредит), як правило, на кредитних аукціонах. Технологія таких операцій виконується через платіжну систему. Кожна операція кредитування (рефінансування) відображується на кореспондентських рахунках і засобами пакета «Операційний день банку» в бухгалтерському обліку. На кожний кредит виділяється окремий аналітичний рахунок. Таким чином, кредитно-розрахункове обслуговування Національним банком комерційних банків здійснюється в технологічному аспекті типовими програмними комплексами «Операційний день банку» і «Система електронних платежів».

Формування статистичних зведень про кредитні і депозитні операції виконується засобами програмного комплексу АРМ «Статзвітність» на трьох рівнях ієрархії банківської інформаційної системи: комерційний банк, територіальне управління і центральний банк. Комерційні банки формують на АРМ «Статзвітність» і передають у територіальні управління такі звітні файли:

- про суми та процентні ставки за кредитами та депозитами — 03, 04, 05, 06 і форми звітності 310, 310Д, 31 ОМ, 350, 350Д, 316;

- про залишки за коштами до запитання, кредитними та депозитними рахунками, зобов'язаннями резидентів — 14, 17, 18, 19 і форми звітності — 320, 361, ЗОЇ, 341, 314, 352, 314Г, 352;

- про списану безнадійну заборгованість — 21 і форму звітності 601;

- про формування резерву на можливі втрати за кредитними операціями — ЗО і форми звітності 604 і 624.

На основі звітних файлів про кредитні і депозитні операції, що надійшли до територіального управління, засобами АРМ «Статзвітність» формують зведені дані, які направляються на верхній рівень. Слід зазначити, що левова частка роботи з аналізу стану кредитного портфеля комерційних банків припадає на територіальні управління НБУ.

Валютне регулювання і контроль є важливим інструментом валютної, грошово-кредитної і в цілому економічної політики країни. Валютне регулювання в Україні здійснює Верховна Рада, Кабінет Міністрів і Національний банк України. Верховна Рада України видає закони з валютного регулювання і затверджує ліміт зовнішнього державного боргу України. Кабінет Міністрів України у сфері валютного регулювання бере участь у складанні платіжного балансу України; забезпечує виконання бюджетної та податкової політики в частині валютних операцій; забезпечує формування і виступає розпорядником Державного валютного фонду України; визначає порядок використання надходжень від виконання міжнародних договорів України та ін.

Головним органом валютного регулювання і контролю в Україні є Національний банк України. У сфері валютного регулювання НБУ: проводить валютну політику на підставі принципів загальної економічної політики України; складає разом з Кабінетом Міністрів України платіжний баланс України; нагромаджує, зберігає і використовує резерви валютних цінностей для здійснення державної валютної політики; визначає валютні (обмінні) курси іноземних валют, виражених у валюті України.

Функції валютного регулювання в НБУ покладено на Департамент валютного регулювання у сфері валютного контролю, який: здійснює контроль за виконанням правил валютних операцій на території України; видає ліцензії на здійснення валютних операцій і приймає рішення про їх скасування; забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю.

Крім Національного банку, контроль за проведенням валютних операцій здійснюють уповноважені банки, Державна податкова адміністрація, Державний митний комітет і Міністерство зв'язку України. Для взаємодії цих контролюючих органів через комп'ютерні мережі і технології обробки даних використовуються загальнодержавні класифіка-тори і відомчі довідники: країн, валют, валютних операцій, банків, курсів валют, клієнтів банків, звітних файлів, звітних форм, видів кредитів, територіальних управлінь НБУ.

Відомо, що основна кількість валютних операцій здійснюється комерційними банками, де засобами мультивалютного пакета програм «Операційний день банку» ведеться облік руху коштів на валютних рахунках. У технології виконання та обліку валютних операцій задіяні: АРМ операціоніста, АРМ касира, АРМ тех-нолога-контролера, АРМ бухгалтера, АРМ спеціаліста валютного відділу, АРМ керівника. Незалежно від технології виконання валютних операцій усі вони знаходять відображення в балансі комерційного банку і у відповідних звітах.

Комерційні банки звітують перед територіальними управліннями НБУ про валютні операції і залишки валюти такими звітними файлами і формами звітності (ф. з.):

-файл 01 - «Дані про залишки на рахунках» і ф. з. 540 і 550Д - відповідно про відкриті валютні позиції на кінець операційного дня і розшифровка валютних рахунків за видами валют;

-файл 02 - «Дані про обороти та залишки на рахунках» (звіт 550 про обороти за місяць за рахунками в іноземних валютах);

-файл 32 - «Дані про кількість пунктів обміну іноземної валюти та про суми купленої/проданої в них валюти» (ф. з. 526, 527);

-файл 34 - «Дані про залучення та обслуговування іноземного гарантованого та негарантованого кредиту» (ф. з. 503);

-файл 35 - «Дані про планові платежі з одержання і погашення інозем-них довгострокових гарантованих і негарантованих кредитів» (ф. з. 504);

-файл 36 - «Звіт про порушення законодавче встановлених строків розрахунків за експортно-імпортними операціями» (ф. з. 531);

-файл 37 - «Звіт про дані дозволи на продовження строку завершення розрахунків за експортно-імпортними операціями» (ф. з. 532);

- файл 39 - «Дані про курс валют та обсяги операцій з іноземною валютою» (ф. з. 520, 521);

-файл 40 - «Дані про рух коштів на коррахунках іноземних банків в українських банках» (ф. з. 522);

-файл 44 - «Дані про використання готівкової інвалюти і банківських металів, ввезених за спеціальними дозволами НБУ та про вивезення готівкової інвалюти і банківських металів за інди відуальними ліцензіями НБУ» (ф. з. 537, 570, 571);

-файл 70 - «Інформація про купівлю безготівкової іноземної валюти суб'єктами підприємницької діяльності» (ф. з. 538);

-файл 73 - «Дані про обіг готівкової іноземної валюти в уповноважених банках» (ф. з. 525).

Наведені файли і форми звітності формують засобами АРМ «Статзвітність» у головних комерційних банках і передають в територіальні управління НБУ згідно зі строками, наведеними в додатку 6, де проходить їх узагальнення інстальованим тут АРМ «Статзвітність», аналіз і передача електронною поштою відповідно в Департамент валютного контролю і ліцензування. Тут інформація про валютні операції і залишки піддається необхідній обробці на функціональних АРМ та використовується у процесі вироблення необхідних рішень для валютного регулювання.

Регулювання та аналіз банківської діяльності є однією з найважливіших функцій Національного банку України. За Законом України «Про банки та банківську діяльність» НБУ надаються широкі повноваження щодо нагляду за установами комерційних банків, дотримання ними економічних нормативів, встановлених Національним банком. Для виконан-ня нагляду та регулювання діяльності комерційних банків в організаційній структурі Національного банку передбачені такі підрозділи: Генеральний департамент банківського нагляду, Департамент реєстрації та ліцензування банків, Департамент реорганізації та ліквідації банків, Департамент інспек-тування та моніторингу банків. На рівні територіальних управлінь Націо-нального банку створено відповідні підрозділи. Дії цих підрозділів регла-ментуються нормативним документом «Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків», затвердженим постановою НБУ, № 368 від 28.08.2001 р. Нормативні документи про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків видаються відповідно до вимог Законів України «Про Національний банк України» та «Про банки та банківську діяльність». Вони містять методику, алгоритми та джерела інформації (перелік балансових рахунків) для розрахунку нормативних показників.

Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні, розроблена відповідно до загальноприйнятих у міжнародній практиці прин-ципів і стандартів, передбачає розрахунок низки нормативних показників:

-нормативи капіталу: мінімальний розмір регулятивного капіталу (НІ), адекватність регулятивного капіталу (Н2), адекватність основного капіталу (НЗ); -нормативи ліквідності: миттєва ліквідність (Н4), поточна ліквідність (Н5), короткострокова ліквідність (Н6); - нормативи кредитного ризику: максимальний розмір кредит ного ризику на одного контрагента (Н7), великих кредитних ризиків (Н8), максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9), максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдером (Н10); -нормативи інвестування: інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11), загальної суми інвесту вання (НІ 2); -норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої") валютної позиції банку.

Розрахунки наведених нормативних показників здійснюються засобами програмного комплексу АРМ «Статзвітність», у головному меню якого виділено функцію 9 - «Економічні нормативи», через яку користувач входить на наступний рівень меню для виклику програмного модуля для розрахунку відповідних за номером показника економічних нормативів. Інформаційну базу для розрахунку економічних нормативів становлять звітний файл 01 «Дані про залишки на рахунках» та спеціальні довідники, що підтримуються для АРМ «Статзвітність».

Механізм розрахунку економічних нормативів реалізується таким чином.

Розрахунок середньозваженої величини виконується за формулою

,

де - значення економічного нормативу за -й робочий день;

- кількість робочих днів у місяці (для нормативу ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку - кількість робочих днів, у які відкривалася довга/коротка валютна позиція).

Розрахунок середньолінійного відхилення здійснюється за формулою

,

де - значення економічного нормативу за -й робочий день;

- абсолютне значення відхилення за -й робочий день;

п - кількість робочих днів у місяці (для нормативу ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції банку - кількість робочих днів, у які відкривалася довга/коротка валютна позиція).

Перерахування середньозваженої виконується за формулою

.

При визначенні складова розраховується за такими варіантами:

а) для нормативів Н2, НЗ, Н4, Н5, Н6:

якщо ; якщо ;

б) для нормативів Н11, Н12, Н13:

якщо ; , якщо .

Результати розрахунку заносяться в звітну форму 611 «Звіт про дотримання економічних нормативів» (додаток 7). Ця звітна форма передається з комерційного банку в територіальне управ ління НБУ, а після аналізу та узагальнення через Центральну розрахункову палату в Генеральний департамент банківського нагляду НБУ.

Висновки

Реформування банківської системи усе більше наближає її до світових стандартів і практики, прийнятої в західних країнах. Порушення цілісності й стабільності банківської системи становить небезпеку для економіки, населення й держави в цілому. Банківські технології нерозривно пов'язані з інформаційними технологіями. Найважливішею задачею інформаційних технологий є підтримка бізнесу й досягнення цілей.

Оптимальна організація інформаційних технологій вимагає застосування методології управління інформаційними технологіями, а також знань і досвіду управлінського персоналу в області ІТ. Управління банком і ІТ вимагає їх постійного вдосконалювання й розвитку.

Проблеми інформаційного забезпечення в банку звужуються на основі єдиного інформаційного простору, що дозволяє мати швидкий доступ до всіх видів інформації, робить інформацію більше якісною й прозорою. Провідним напрямком в організації й використанні інформації є технологія баз і банків даних.

Зміна умов ведення банківського бізнесу й перепроектування бізнес- процесів приводять до змін в інформаційному забезпеченні, до реструктуризації баз даних і/або до створення нових баз. Неоднорідність споживчої маси банківських послуг обумовлює їхня розмаїтість і сегментированность, поява нових ідей і послуг у банківському секторі.

Інтенсивне зростання числа інновацій у банківській діяльності обумовлений високим рівнем розвитку інформаційних і тілі комунікаційних технологій.

Контрольні запитання

1. Яка роль інформаційних технологій у розвитку банківської системи Україні?

2. Перелічите функції, виконувані банківською системою.

3. Назвіть найбільш важливі фактори, що визначають розвиток банківської справи.

4. Розкрийте поняття автоматизованої банківської системи.

5. Яка роль системи показників у регулюванні банківської діяльності?

6. Що являє собою управління клієнтськими відносинами в банку? Як реалізується це управління?

7. Що відбиває інформаційна модель у базі даних банку?

8. Для чого використовується технологія сховищ даних?

9. Які напрямки розвитку інноваційних процесів у банках є провідними?

10.Наведіть характеристику структури інформаційної системи НБУ. Якими інформаційними системами державних органів здійснює обмін інформацією НБУ і якими інформаційними повідомленнями?

11.Визначте загальні принципи функціонування інформаційної сис теми НБУ.

13.У чому полягають особливості організації, вимоги інформаційного забезпечення НБУ?

14. Назвіть класифікатори і довідники, які використовуються в банківській інформаційній системі.

15. Визначте технологію формування і передавання звітних файлів.

16. Як формуються і підтримуються файли оперативної інформації в Національному банку України?

17.Назвіть організаційні засади створення, підтримки та використання сховищ даних в НБУ.

18.Засоби захисту інформації в НБУ.

19.Дайте визначення телекомунікаційної системи.

20.Охарактеризуйте топологію корпоративної мережі передавання інформації в Національному банку України.

21.Розкрийте призначення системи електронних платежів міжбанківських розрахунків в Україні.

22.Наведіть характеристику архітектури СЕН.

23.Які функції АРМ НБУ, АРМ2, АРМ1?

24.НБУ — користувач S.W.I.F.T., архітектура мережі S.W.I.F.T.

25.Наведіть схеми проходження міжнародних платежів у S.W.I.F.T.

26.Розкрийте призначення програмною комплексу «Статзвітність».

27.Охарактеризуйте структуру автоматизованої системи НБУ.

28.Які функції автоматизуються в підсистемі управління готівковим обігом?

29. Назвіть комплекси задач, що розв'язуються за допомогою комп'ютерних технологій в межах кредитної політики.

30.Які комп'ютерні технології застосовуються НБУ при валютному регулюванні?

31 Як здійснюються аналіз і регулювання банківської діяльності за собами комп'ютерних технологій?

Тести к розд. 9

1. Удосконалювання банківської справи пов'язане з розвитком:

а) економіки країни;

б) інформаційних технологій;

в) інформатизації суспільства.

2. Перехід до міжнародних норм і стандартів у банківській діяльності зв'язаний:

а) зі скороченням і поглинанням слабких і дрібних банків;

б) з переходом до міжнародних стандартів бухгалтерської й фінансової звітності;

в) з корпоративними принципами управління в банківській системі.

3. Підвищення вимог до капіталу банків обумовлено:

а) укрупненням банків;

б) міжнародною інтеграцією й глобалізацією економіки;

в) попередженням ризиків у банківській діяльності.

4. Що являє собою інфраструктура інформаційних технологій у банках?

а) перелік підрозділів банку;

б) склад, співвідношення й взаємодія інформації, техніки, про грам і технологій у банку;

в) рівні управління банком.

5. Управління клієнтськими відносинами в банку визначається:

а) кількістю клієнтів;

б) якістю обслуговування клієнтів;

в) достатньою інформацією про ринки й клієнтів.

6. Серед функцій керування банком найбільш, що розвиваються,стають:

а) управління фондовою діяльністю;

б) управління клієнтськими відносинами;

в) управління розрахунково-касовим обслуговуванням.

7. Автоматизована банківська система - це:

а) комплекс автоматизованих засобів для роботи з інформацією в банку;

б) прийняття рішень для управління банком;

в) модель роботи банку.

8. Аутсорсинг у банках - це:

а) виконання частини робіт зовнішніми організаціями;

б) передача функцій управління банком;

в) заміна програмно-технічного оснащення в банку.

9. При автоматизації інформаційних технологій у банку керуються:

а) професійним рівнем кадрів банку;

б) стратегією розвитку банку;

в) контролем основних показників роботи банку.

10. Структурування інформації в банку необхідно:

а) для виявлення взаємозв'язків між об'єктами банківської діяльності;

б) для формування правил роботи з різними інформаційними сукупностями;

в) для охоплення всіх видів інформації в банківській діяльності.

Розділ 10.

АВТОМАТИЗОВАНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ В СТРАХУВАННІ

- Обґрунтування необхідності автоматизації задач страхової справи

- Призначення, ціль створення системи.

- Вимоги до створення інформаційних систем страхування

- Структура АIС “Страхування”.

- Склад і структура функціональної і забезпечувальної частини

АІС «Страхування»

- Організація АІС для розв’язання задачі „ Планування технічних

резервів страхової установи”.