logo
Navch_pos_ISvE

Автоматизація банківської діяльності

Використання сучасних інформаційних технологій кардинально впливає й змінює бізнес-процеси в банках, виводячи їх на принципово інший рівень. Банківські технології нерозривно пов'язані з інформаційними технологіями, які забезпечують комплексну автоматизацію бізнесу. Реаліза-ція інформаційних процесів у банках здійснюється на основі автомати-зованих банківських систем (АБС).

АБС - спроектована й функціонуюча об'єднана сукупність елементів (інформації, техніки, програм, технологій і т.д.), що виконують єдиним комплексом інформаційні й управлінські задачі, що стоять перед банком. Таким чином, АБС є взаємозалежним набором засобів і методів роботи з інформацією з метою управління банком.

При розробці ідеології побудови АБС створюється модель роботи банку, що поєднує ряд рівнів і ланок: розмаїтість банківських послуг і операцій, обслуговування юридичних і фізичних осіб, забезпечення внутрішніх і зовнішніх інформаційних потреб і т.д. Оскільки в українській банківській справі немає устояних магістральних технологій, то для забез-печення стійкого розвитку банку на ринку банківського сектора пропону-ються різноманітні сімейства АБС, у яких сполучаються різні концептуальні (ідеологічні) підходи. Безліч пропонованих до використання автоматизо-ваних банківських систем відбиває складний технологічний рівень розвитку банківської справи в Україні. Західні банківські системи мають високу функціональність, що створює для банку істотний запас міцності в розвитку бізнесу. Вони дозволяють вирішувати завдання автоматизації всіх бізнес- процесів, починаючи зі стратегічного планування й закінчуючи господар-ською діяльністю. Такі системи дорогі й доступні найбільш великим банкам.

Використання інформаційної системи українського і російського вироб-ництва забезпечує бухгалтерську й операційну діяльність кредитної органі-зації, але функціональність подібних систем у таких сферах бізнесу, як стра-тегічне управління, управління клієнтськими відносинами, керування ризи-ками, значно відстає і є більш вузькою, у порівнянні з західними системами.

Власні розробки банку в сфері автоматизації характерні для малих і середніх банків, але вони поступово відходять. З'явилася тенденція переходу на аутсорсінг у сфері інформаційних технологій.

Аутсорсінг означає передачу деяких функцій, наприклад по автоматизації банківських операцій, зовнішньому виконавцеві.

Розглянемо найважливіші напрямки розвитку банківського бізнесу, які на сьогодні найбільш актуальні й визначають вибір інформаційно-технологічних рішень.

По-перше, зросла конкуренція за клієнтуру, особливо за якісного клієнта. Необхідно, щоб банк мав достатню інформацію про ринки й клієнтів, міг гнучко й оперативно реагувати на запити клієнтів, прогнозувати мінливі потреби клієнтури й розробляти нові продукти з урахуванням таких прогнозів. Таке положення стосується в першу чергу тих банків, які стали розвивати роздрібний бізнес, приватний банкинг і т.д.

По-друге, зріс інтерес до систем, що забезпечують комплексне керування ризиками, і насамперед кредитними.

По-третє, впровадження сучасної корпоративної інформаційної системи, що охоплює всі сторони діяльності великої кредитної організації, тобто банку.

По-четверте, насущною є проблема стратегічного керування й планування. Нормативні документи й рекомендації НБУ про бізнес-плани кредитних організацій стимулюють банки до використання сучасних інформаційних систем у сфері стратегічного розвитку бізнесу.

Щоб уникнути технологічного відставання банки повинні визначити свою нішу й сконцентруватися на автоматизації вибраних напрямків бізнесу. Чим більш высокотехнологичный банк, тим вище його конкуренто-спроможність. Процеси злиття і поглинань, що відбуваються в українській банківській системі, вимагають адекватності розвитку інформаційних систем у банках для мінімізації ризику й втрати їх керованості.

Найважливішою задачею інформаційних технологій (ІТ) серед інших є досягнення бізнесів-цілей. Будь-яка діяльність в області ІТ лише тоді має сенс, коли вона спрямована на одержання кінцевого результату й зв'язана зі стратегією розвитку банку. При правильній організації управління кредит-ною організацією Іт-Менеджер повинен брати безпосередню участь у визна-ченні цілей і виробленню стратегії їх досягнення. В області ІТ засобами досягнення є ресурси, їх збалансованість. Основні ресурси ІТ-це технології, інформація, персонал, програмно-технічне оснащення. Загальним ресурсом є гроші, час. Використання сторонніх ресурсів, тобто аутсорсинг, в області ресурсного забезпечення ІТ для деяких задач є більше кращим і усе більше розширюється. ем і його ресурсами, що є більше економічним способом її реалізації. Послуги по аутсорсингу можуть бути пов'язані з перекладом інформаційних технологій банку на нове програмно-технічне оснащення (платформу), із заміною й відновленням мережної операційної системи й т.д. При вирішенні конкретних задач необхідно визначити, який вид використання ресурсів є більш ефективним - внутрішній або сторонній. З аутсорсингом пов'язані й нові специфічні ризики, керування якими є частиною оперативної діяльності ІТ- Служб.

У міжнародній практиці банків для рішення проблем оптимальної організації інформаційних технологій використовують не тільки досвід і знання менеджерів і іншого персоналу, але й застосовують також яку-небудь розроблену на стороні або власну методологію управління ІТ. Такі методології містять визначення основних цілей і задач, структури керування інформаційними технологіями, складу функцій, технологій, організацію робіт з їх впровадження. До переваг відомих методологій ставляться пропозиція перевірених підходів і рішень, що відповідають міжнародним юридичним нормативам і технічним стандартам, досягнення поставлених цілей і результатів і ін.

Найбільш відомими методологіями і стандартами в області інформаційних технологій є:

-Соbіт - управління, контроль і аудит всіма аспектами інформаційних технологій (використовується в американській практиці);

-ІTІ, ІTSM - управління обслуговуванням інформаційних систем (використовується в європейських країнах);

-ІSO 9000-управління якістю інформаційних технологій і програмних продуктів;

- Tіckі - управління якістю ІТ і програмних продуктів;

- ДСТ - державні нормативно-технічні документи, що встановлюють певні норми й правила створення й функціонування ІТ;

- BS7799 - організація інформаційної безпеки й т.д.

Впровадження зазначених методологій є складним задачами не завжди може бути здійснене без зовнішньої підтримки. Зв'язано це з тим, що в про-цесі впровадження необхідно оцінити послідовність дій і сформувати сис-тему пріоритетів. Для великих банків крім вибору і використання перевіре-них методологій необхідністю є централізація методологічного управління інформаційними технологіями як у головному офісі, так і у філіях. Ключо-вим підходом у управлінні ІТ є необхідність їх постійного вдосконалення і оптимізації. Ще однією складовою правильної організації й керування ІТ є документальне відбиття головних аспектів впровадження й функціонування ІТ. Як приклади таких напрямків можна привести наступні: стратегія в об-ласті ІТ, програмно-технічна платформа, політика інформаційної безпеки, угоди про обслуговування бізнес-процесів і їх підрозділів, Іт- Бюджет та ін.

Ефективність роботи банку оцінюється на підставі ряду ключових показників, що відбивають, наскільки успішно менеджери управляють власними й притягнутими засобами, яка прибутковість процентних і непроцентних операцій, ступінь прибутковості активів, капіталу, частку витрат на апарат керування й ін. Однак фінансові показники надійні для оцінки вже проведеної роботи й не повною мірою адекватні, коли мова заходить про майбутній розвиток банку. У власників банку в основному переважає стратегічний погляд на його розвиток. Досвід показує, що банки, які мають ясну стратегію й чіткі плани, частіше домагаються успіху.

Процес перекладу стратегії й планів банку в дію нерозривно пов'язаний з розвитком інформаційних технологій. Тому необхідно розши-рити систему показників, додати їй збалансованість для відбиття не тільки минулого періоду, але й майбутнього, формуючи цілі й етапи їх досягнення.

Зведення стратегічного завдання банку по моніторингу (контролю) окремих показників, більшість з яких треба відслідковувати в процесі оперативної діяльності, і являє собою в майбутньому переклад стратегії в дію. Ступінь виконання окремих цілей визначається зворотним зв'язком, необхідним для коректування розвитку банку по здійсненню довгострокової програми.

Для оцінки, аналізу й прогнозування стану інформаційних технологій необхідно так само, як і для банку в цілому, мати об'єктивну систему показ-ників по основних аспектах діяльності АБС. Такі показники забезпечують контроль, управління й досягнення кінцевих результатів діяльності по напрямках ІТ У закордонній практиці такі показники називають ключовими індикаторами виконання. Як приклад можна привести наступні: задоволе-ність користувачів роботою служб ІТ, кількість підтримуваних користувачів на одного працівника АБС, відсоток завантаженості працівників АБС, ріст бюджету АБС у порівнянні з ростом операцій, час вирішення проблем у користувачів, відсоток проектів ІТ, що не укладаються в строки або бюджет, доступність критичних ресурсів (100% означають, що певні ресурси доступні 24 години) і т.д. Важливо визначити, які з показників необхідно враховувати при оцінці діяльності ІТ банку.

Одним з основних аспектів реалізації стратегії розвитку банку є організація інформаційних технологій у напрямку комплексної автоматизації банківської діяльності на основі інтеграції функцій керування банком у цілому. Тому автоматизована банківська система (АБС) кредитної організації повинна функціонувати як інтегрований комплекс, у якому крім традиційних рішень, сучасних засобів, має місце система візуалізації ключових показників, у тому числі й щодо майбутньої діяльністй банку.

Рівень автоматизації будь-якої кредитної установи в силу досягнутого прогресу в області ІТ визначається доцільністю, потребами фахівців і ресурсних можливостей банку. Головна задача банківського менеджменту складається в пошуку оптимального рішення відносно ціни і якості, економічності й прибутковості. Для цього керуючим банку доводиться шукати відповіді на цілий ряд питань.

1. Яка цінність кожного конкретного бізнес-процесу для банку, з якими функціями він зв'язаний і в якому ступені?

2. Які властивості даного бізнес-процесу дійсно потрібні банку?

3. Які вигоди отримає банк за рахунок його автоматизації (або знизяться витрати, або виростуть доходи)?

4. Яким образом автоматизувати даний процес і скільки ресурсів раціонально в нього вкласти?

Одним із провідних напрямків у діяльності банків є розвиток відносин із клієнтами і їх індивідуалізацією. Головною проблемою при цьому є взаємозумовленість попиту та пропозицій банківських продуктів і послуг на основі глибокого розуміння потреб клієнтів. Для цього потрібне забез-печення чіткої й координованої роботи всіх підрозділів банку. Управління клієнтськими відносинами (customer relatіonshіp management, CRM) дає знання запитів і потреб клієнтів і дозволяє виробити економічно доцільні способи їх обслуговування. У такий спосіб створюються передумови для більш активного ведення бізнесу. Автоматизація клієнтського напрямку в діяльності банку базується на такій побудові інформаційно-технологічної системи, що забезпечувала б ефективне створення й застосування інтелек-туальних активів, якими є знання про клієнтів. Управління клієнтськими відносинами дозволить у майбутньому отримувати додатковий дохід від використання знань про клієнтів, але для цього потрібно:

- створення єдиного інформаційного клієнтського простору;

- інтеграція взаємодії ІТ на рівні межсерверного обміну;

-забезпечення "прозорості" роботи клієнтських менеджерів, що підтримують роботу підрозділів і інших користувачів CRM- Системи;

- введення ключових показників оцінки діяльності клиенто-орієнтованих підрозділів і т.д.

Дистанційне банківське обслуговування клієнтів, застосування нових технологій вимагає інтеграції телефонних і комп'ютерних систем, але в остаточному підсумку дозволяє надавати споживачам нові послуги. Зростаюча мережа філій диктує необхідність їх інтеграції в загальну автоматизовану банківську систему. Клієнт у даному відділенні банку повинен отримувати весь набір послуг, доступний у центральному офісі.

В остаточному підсумку консолідація інформації навколо клієнта дозволяє реалізувати окупність інвестицій у відомості й знань про клієнтів. Вибір напрямків розвитку банківських бізнес-процесів і їх автоматизації повинен бути науково обґрунтованим, економічно доцільним і технологічно здійсненним.