logo
Navch_pos_ISvE

Структура аіс "Страхування"

Інформаційний простір організації, який представляється автоматизованою інформаційною системою обробки даних, функціонує на базі певних складових об'єктів. Наведемо основні категорії об'єктів і технологію їх функціонування:

Центральний офіс страхової фірми, або ж головна організація, має одну або декілька високошвидкісних локальних обчислювальних мереж, які об'єднуються одна з одною через високошвидкісні мости та маршрутизатори. Локальну обчислювальну мережу можна розглядати, як інформаційний центр всієї компанії, яка містить потужні обчислювальні ресурси - файлові сервери, системи управління базами даних та інші. Особ-ливістю локальної обчислювальної мережі центрального офісу є те, що в її склад входить система централізованого моніторингу і управління, як ло-кальними, так і віддаленими мережними пристроями, що входять у філіали.

Регіональні офіси страхової компанії (філіали) - масштабні організації, нерідко оснащуються власними крупними локальними обчислювальними мережами, мають гарантований та достатньо швидкісний зв'язок. Для деяких з них вимагається цілодобове високошвидкісне з'єднання з центральним офісом, що забезпечується спеціально виділеними каналами зв'язку. Під'єднання, організоване таким чином, має меншу вартість у порівнянні з виділеним.

Відділення страхової компанії мають, як правило, свою невелику локальну мережу, яка включає декілька персональних комп'ютерів. Зв'язок з регіональним офісом проходить по заздалегідь встановленому розкладу у певні години, але не виключається необхідність незапланованого термінового доступу.

Представництва чи агентства страхової компанії найчастіше оснащуються одним чи кількома комп'ютерами. Зв'язок з відділеннями здійснюється по необхідності і забезпечується на протязі дня.

Віддалені користувачі мережі - інспектори страхової компанії, перевіряючі, тобто співробітники, які згідно посадових обов'язків проводять день не у власному офісі, а наприклад, у клієнтів, а також керівники, що знаходяться у відрядженні чи відпустці і можуть користуватися переносним комп'ютером з модемом. Сеанс зв'язку віддалених користувачів страхової компанії з локальною обчислювальною мережею офісів найчастіше буває нетривалим і може встановлюватися в будь-який час.

На рис.10.1 - наведено об'єкти автоматизованої інформаційної системи страхової компанії, їх підпорядкованість і взаємозв'язки.

Основною особливістю організації інформаційного забезпечення автоматизованої інформаційної системи є необхідність забезпечити доступ до повної бази даних по всіх договорах компанії за максимально довгий період. Це пов'язано з тим, що під час підписання нового договору з клієнтом потрібно мати повну інформацію про його попередні страховки (наявність та характер оплат) і забезпечити перегляд всіх зв'язаних в таких випадках документами. Така інформація повинна зберігатися в базі даних, постійно обновлюватися і отримувати її потрібно відразу ж після запиту. Так, під час розрахунків, наприклад, ставки внесків чи тарифу, необхідно вибрати необхідну статистику та виконати розрахункові дії по договорах страхування за суттєво довший минулий період - у цьому випадку обробляється кожен договір.

Звідси випливає вимога до повноти бази даних інформаційної системи центрального офісу. В інших великих підрозділах страхової компанії (регіональні філії, відділення) необхідності мати базу даних всієї

Рис. 10.1 - Організаційна структура автоматизованої нформационной системи страхової компанії.

компанії, тому що в кожному з підрозділів є база даних своїх страхуваль-ників. Власна база даних кожного підрозділу страхової компанії охоплює своє страхове поле, формоване по територіальному принципу, тому перети-нань по страхувальниках у однорівневих підрозділів немає. Необхідність запитів інформації й всієї бази компанії виникає лише при переїзді страху-вальника або коли страхувальник - велика організація і її підрозділи розташовані в більш ніж одному регіоні.

Все розглянуте дозволяє виділити три рівні баз даних:

- центрального офісу - містить інформацію із всієї фірми;

- регіональної філії - містить інформацію тільки по даному регіоні;

- відділення - містять всі дані по охоплюваній їм території.

Покажемо, як взаємодіють ці бази даних між собою. Інформація виникає на рівні відділення страхової компанії. Там ведеться безпосередня, сама масова робота зі страхування. Ця інформація накопичується протягом дня або іншого нетривалого періоду часу в БД відділення страхової компанії і додається до вже наявної. При настанні заздалегідь певного терміну відбувається автоматичний зв'язок з комп'ютером регіонального офісу страхової компанії й відбувається так звана реплікація баз даних.

Зміст реплікації баз даних полягає в наступному: одна із двох баз вибирається "головною", вона містить у собі найбільш актуальні дані, а інша є "підлеглою" і одержує копії інформації з головної. Таким чином, дві бази даних синхронізують свій стан, оновляють дані й погоджують конфлікти, якщо такі виникли. Метод реплікації реалізується на рівні самих систем керування базами даних. Це стандартна й високоефективна процедура дозволяє за досить невеликий по тривалості сеанс зв'язку привести дві великі бази даних до ідентичного стану, оскільки по лініях зв'язку передаються тільки зміни, що відбулися в період, починаючи з попереднього сеансу зв'язку. Іншими словами для приведення у відповідність двох баз даних необхідно передати тільки інформацію, отриману протягом дня при періодичності сеансів зв'язку - раз у добу.

Діючи в такий спосіб з кожним з відділень страхової компанії, регіональна філія збирає інформацію із всіх підлеглих йому відділень у свою власну базу даних. Це приводить до того, що база даних регіонального рівня поповнюється автоматично, без постійної участі страхового службовця й містить повну інформацію з всього регіону. При цьому дані, що виникають у процесі діяльності регіонального офісу, працівники страхової компанії можуть уводити в інтерактивному режимі. На рис.10.2 наведено структуру розподілу даних по об'єктах автоматизованої інформаційної системи страхової компанії. Описані об'єкти баз даних, довідників, користувачів автоматизованої інформаційної системи страхової компанії з носіями або джерелами інформації як такий, але інформація як статична сутність, не являє собою особливої цінності.

Рис.10.2 - Структура розподілу даних по об'єктах автоматизованої інформаційної системи страхової компанії.

Цінність інформації укладена в можливості одержання її для яких-небудь потреб діяльності страхової компанії. Забезпечити таку можливість доступу і зробити його ефективним (швидким, надійним, захищеним, недорогим) повинен мережний комплекс страхової компанії (рис.10.3 ). Весь комплекс обчислювальної мережі можна розділити на дві основні складові:

- мережі конкретних структурних підрозділів - філій страхової компанії;

- мережі, що забезпечують зв'язок між ними.

Для кожного підрозділу страхової компанії створюється відповідна саме його масштабу мережа з вимогою надання належної ефективності доступу до внутрішньої інформації. Такі мережі повинні бути досить швидкісними, тому що обсяг переданих внутрішніх даних може бути

Рис. 10.3 - Структурна схема мережного комплексу страхової компанії.

більшим. Зв'язок між окремими філіями страхової компанії забезпечує передачу значно меншого обсягу даних, тому, що в такій мережі відбуваються запити конкретної інформації, а також звірення й передача змін баз даних підрозділів різних рівнів.

Мережний комплекс центрального офісу, безсумнівно є самим вимогливим до швидкості передачі інформації. Центральний офіс, як правило, має одну або трохи ЛВС стандартів FDDI або Ethernet, об'єднаних один з одним за допомогою високопродуктивних мостів або маршрутизаторів. Особливістю ЛВС центрального офісу є те, що часто до її складу входить система централізованого моніторингу й управління як локальними, так і вилученими мережними пристроями, що перебувають у філіях і відділеннях компанії. Використання маршрутизатора в якості центрального мережного пристрою дозволяє забезпечити високошвидкісне з'єднання локальних мереж, зв'язок з мережами філій і доступ вилучених користувачів. Такий пристрій здійснює маршрутизацію (напрямок потоків даних по каналах зв'язку) і у випадку використання для передачі каналів з низькою пропускною здатністю компресію (стиск) переданої інформації, що дозволяє підвищити швидкість передачі. Основним ЛВС центрального офісу може бути мережа, побудована на базі кільця FDDI на 100 Мбайт/с. Воно забезпечує необхідну швидкість і надійність передачі даних. У кільце РОБ1 можуть включатися сервер баз даних, файл-сервер, архіваційний сервер і маршрутизатор. У кожному конкретному випадку кількість пристроїв, що входять у кільце, може бути різним. Через маршрутизатор ця ЛВС має вихід на інші ЛВС структурних підрозділів центрального офісу. Такий зв'язок повинні забезпечувати також один або кілька комутаторів і концентратори. Шлях даних при описаній схемі з'єднань наступний: дані з мережі FDDI проходять через основний маршрутизатор і попадають на комутатор, при цьому передача йде на повній (100 Мбайт/с) швидкості; концентратор у свою чергу передає дані на потрібний концентратор, що направляє їх до місця призначення (робочої станції). Передача від концентратора до робочої станції відбувається на швидкості цієї станції (звичайно 10 Мбайт/с). Наведені умови дозволяють у загальних каналах забезпечувати більш високу швидкість передачі й уникати заторів у випадку активної роботи в мережі великої кількості користувачів автоматизованої інформаційної системи страхової компанії.

Задачі, розв'язувані у філіях страхової кампанії, висувають менші вимоги до загальних структурних можливостей їх локальної мережі. Однак обсяги даних можуть бути великі й необхідно також використовувати мережу зі змішаними швидкостями передачі даних. Основою такої мережі може служити комутатор, що здійснює зв'язок з одним або декількома серверами на швидкості 100 Мбайт/з, а з концентраторами або робочими станціями на швидкості 10 Мбайт/с. Найбільш зручним як по простоті побудови, так і за вартістю всієї системи є використання мережі Еthernet.

Мережі відділень також будуються на базі Еthernet. Швидкість у мережі 10 Мбайт /з є цілком достатньою для тих завдань, які виникають у відділеннях страхової компанії.

На рис. 10.3 наведено зразкову структурну схему мережного комплексу страхової компанії. Накопичений в Україні й Росії досвід автоматизації страхової справи дозволяє зробити висновок, що переклад робіт страхування на автоматизовані інформаційні технології відбувається в основному у великих страхових компаніях, що володіють серйозними матеріально-фінансовими ресурсами. Але й тут роботи автоматизовані переважно на нижньому рівні керування - на робочих місцях фахівців. Рівні верхньої й середньої ланки керування (керівників філій, страхової компанії) практично не автоматизоване (виключення становить бухгалтерська діяльність страхової компанії). Для подальшої автоматизації потрібне розвиток аналізу страхової справи для всіх видів страхування й рівнів керування.

Нова технологія вимагає інтеграції інформаційних процесів:

-Залучення високопродуктивних програмних засобів розробки автоматизо-ваних інформаційних систем страхової справи, таких як, Огас1е Forms 4/5 (мова для створення екранних форм), Огас1е Reports 2.5 (створен-ня звітів

Рис. 10.4 - Структурний склад функціональних підсистем АІС «Страхування»

- Процес страхової діяльності передбачає рішення різних функціональних задач, починаючи з оформлення договорів страхування, підготовки управлінських рішень, що вимагає автоматизації трудомістких інформаційних процесів і створення АІС, АІТ і АРМ фахівця на всіх рівнях функціонування страхової системи.

- Особливості інформаційного забезпечення рішення функціональних завдань в області страхування, територіальна рассредоточенность компаній, філій, АРМ фахівців, зайнятих страховою діяльністю, визначили необхідність використання ПЕВМ і комунікаційних засобів інформаційної взаємодії фахівців, зайнятих у цій галузі.

- Практика створення й застосування АІТ у страховій діяльності підтверджує доцільність експлуатації розподіленої інформаційно-обчислювальної мережі або багаторівневої мережі, що передбачає наявність єдиної технологічної платформи, із загальною інформаційною базою для взаємодії як з файл- сервером, так і з іншими ресурсами мережі.