39. Характеристика розрахунків за допомогою платіжних вимог-доручень.

Розр-к платіжними вимогами-дорученнями – комбінований розрахунковий документ, що складається з двох частин. Верхня - вимога підприємства-постачальника підприємству-покупцю оплатити вартість товару, виконаних робіт, послуг. Нижня – доручення покупця (платника) своєму банку про переказ суми коштів із його розрахун­кового рахунку на рахунок постачальника.

Платіжне вимога-доручення заповнюється одер­жувачем коштів і направляє платнику. Таким чином, цей документ, що містить вимога про­давця до покупця і доручення покупця своєму банку оплатити на підставі спрямованих йому розрахункових і відвантажувальних документів вартість товару, виконані роботи і послуги. Платник, при згоді оплатити товар (роботи, послуги) заповнює нижню частину цього доку­мента і передає його в банк, котрий його обслуго­вує для перерахування акцептованої суми на розрахунковий рахунок продавця.

1 – постачальник відвантажує продукцію покупцеві; 2 – постачальник передає вимогу-доручення в свій банк для переказу коштів; 3 – покупець передає платіжну вимогу-доручення в свій банк для переказу коштів; 4 – банк покупця списує кошти з його рахунку; 5 – банк покупця направляє в банк постачальника платіжну вимогу-доручення; 6 – банк постачальника зараховує кошти на його рахунок; 7 – банки сповіщають клієнтів за допомогою виписок з їх розрахункових рахунків.

Переваги: спрощується документообіг, у зв’язку з чим зменшуються витрати по веденню розрахунків; постачальник має змогу отримати у банку факторинговий кредит. Недоліки: відсутність гарантій платежу (несвоєчасна оплата, відмова від акцепту).