35. Характеристика міжбанківських розрахунків.

Важливим елементом грошових розрахунків є міжбанківські розрахунки. Вони є обов'язковою передумовою міжгосподарських розрахунків, що здійснюються між економічними суб'єктами-клієнтами різних банків або різних філій одного банку. В цих випадках виникає потреба переказу­вати кошти з банку платника в банк одержувача.

Для забезпечення міжбанківських розрахунків створюються спеціальні платіжні системи. Вив­чивши кращий світовий досвід та запровадивши найсучасніші комп'ютерні технології, вона створила досить оперативну, ефективну й надійну систему міжбанківських розрахунків — Систему електронних платежів (СЕП), що відповідає світовим стандартам. Ця система розбудована на державному рівні, оскільки ініціатором і ор­ганізатором її був НБУ. Через неї здійснюється переважна частина міжбанківських розрахунків в Україні, вона спроможна задовольнити потреби в розрахунках усіх банків.

Крім Системи електронних платежів, міжбанківські розрахунки можуть здійснюватися і через інші системи, а саме: 1)внутрішньобанківську платіжну систему (ВПС); 2)комбінацію систем ВПС і СЕП; 3)міжнародні системи електронних розрахунків, наприклад SWIFT; 4)двосторонні прямі корес­пондентські відносини.

Головним призначенням кожної з названих систем с якнайшвидше транспортування розра­хункових документів між банками та переказу­вання коштів від платника до одержувача. Для цього банки повинні відкривати один для одного особливі рахунки, які називаються кореспон­дентськими (коррахунками), та мати недорогу, швидкісну і надійну систему зв'язку для пере­дання інформації.

В українській практиці використовуються корра­хунки кількох видів: 1)відкриті на взаємній основі, коли два банки (філії банків) відкривають їх один для одного; 2)відкриті в односторонньому порядку, коли один банк відкриває тільки собі рахунок у другому банку. Такі рахунки відкривають, як правило, українські банки в іноземних або малі банки у великих банках-резидентах; 3)відкриті банками другого рівня в регіональних управліннях НБУ. В практиці міжбанківських розрахунків через СЕП їх нази­вають реальними коррахунками; 4)технічні коррахунки, відкриті банкам — учасникам СЕП регіональних розрахункових палатах; 5)клірингові рахунки, що є різновидом корра­хунків і відкриваються в клірингових центрах (розрахункових банках) для проведення заліку взаємних вимог між банками.