78. Зміст роботи банку з овдп.
До середини 1998 p., тобто до кризи на фінансовому ринку, українські банки здійснювали активну інвестиційну діяльність на ринку державних цінних паперів, і передусім на ринку облігацій внутрішньої державної позики, які характеризувалися високим рівнем дохідності, ліквідності і користувалися довірою суб'єктів ринку, враховуючи своєчасні розрахунки уряду з власниками облігацій. Починаючи з 2000 р. Уряд України проводить політику, спрямовану на поступову реанімацію ринку державних цінних паперів.
Банки можуть здійснювати операції з цінними паперами за рахунок власних та залучених коштів, як на первинному ринку, так і на вторинному, на біржовому і позабіржовому. Так, облігації внутрішньої державної позики (КДО — короткострокові державні облігації і СДО - середньострокові державні облігації) банки можуть купувати на первинному ринку, беручи участь в аукціонах з розміщення облігацій, що проводяться НБУ. До участі в аукціонах допускаються банки—юридичні особи, які згідно з чинним законодавством здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів та уклали договори з НБУ як депозитарієм державних цінних паперів про депозитарне обслуговування. Банки можуть подавати заявки на придбання облігацій на аукціонах від власного імені та за рахунок власних коштів, а також від власного імені за дорученням і за рахунок коштів клієнтів.
Рішення про час і форму проведення аукціонів (торгів), обсяги та умови розміщення облігацій, що пропонуються на продаж, строк подання заявок на участь в аукціонах приймаються Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України. Аукціон може проводитись за одним із двох критеріїв: на підставі введення цінових умов продажу облігацій або рівня дохідності за облігаціями. Як генеральний агент уряду з обслуговування випуску та погашення облігацій НБУ надсилає електронною поштою повідомлення про умови проведення аукціону банкам. Розміщення облігацій здійснюється у вигляді електронних торгів з використанням телекомунікаційної мережі передання даних. На підставі договору з НБУ банкам -— учасникам торгів надаються програмно-технологічні засоби системи «ЛІГА», які забезпечують формування і передання заявок на участь у торгах та отримання даних за їх результатами. З використанням системи «ЛІГА» банки подають до НБУ заявки з пропозиціями щодо кількості, ціни придбання облігацій або рівня їх дохідності. Пропозиції можуть бути конкурентними та неконкурентними. Конкурентна пропозиція передбачає, що банк має намір купити облігації за фіксованими цінами або встановленим рівнем дохідності, які він указує в заявці. Неконкурентна пропозиція означає, що банк згоден купити облігації за середньозваженими цінами, або середньозваженим рівнем дохідності, які будуть установлені в результаті проведення аукціону. Міністерство фінансів на основі аналізу заявок учасників торгів визначає ціну відсікання або рівень дохідності і дає доручення НБУ на задоволення заявок з придбання облігацій.
Починаючи з другої половини 1998 р. НБУ проводить також аукціони з розміщення облігацій за попередніми та остаточними заявками та умовами. Аукціон проводиться за такими правилами. Банки подають до НБУ попередні заявки щодо придбання облігацій у день проведення аукціону. Міністерство фінансів на підставі заявок визначає попередню ціну продажу облігацій, нижче від якої заявки не будуть задовольнятися, або попередній рівень дохідності; за вищим рівнем заявки не будуть задовольнятися. Міністерство визначає також обсяг продажу облігацій. Цю інформацію НБУ засобами електронного зв'язку розсилає банкам. У свою
чергу, банки на підставі отриманої інформації уточнюють свої заявки на придбання облігацій і надсилають остаточні заявки до НБУ засобами програмного комплексу «ЛІГА». В остаточні конкурентні заявки банкам дозволяється вносити корективи, а саме:
—збільшувати кількість придбаних облігацій;
—підвищувати ціни придбання облігацій у разі проведення аукціону за критерієм цінових умов або знижувати рівень дохідності при проведенні аукціону за критерієм дохідності. В неконкурентні заявки не дозволяється вносити корективи.
Якщо НБУ не отримає остаточних скоригованих заявок від банків до встановленої години дня проведення аукціону, попередні заявки набувають сили остаточних.
Міністерство фінансів після отримання остаточних результатів дає доручення НБУ на задоволення заявок на придбання облігацій. У дорученні визначається ціна відсіку та середньозважена ціна аукціону при його проведенні за ціновим критерієм або встановлюються рівень дохідності та середньозважений рівень дохідності аукціону за умови його проведення за критерієм рівня дохідності.
За результатами проведення аукціону НБУ офіційно повідомляє учасників торгів про результати аукціону. Строки та порядок розрахунків за придбані облігації визначені у повідомленні про проведення торгів. За результатами торгів НБУ складає клірингову відомість, що характеризує обсяги платежів від учасників торгів та обсяги сплат при погашенні або оплаті доходу за облігаціями за рахунок державного бюджету. Після того, як банки перерахують кошти за придбані облігації, НБУ зараховує на рахунки «депо» у депозитарії відповідну кількість облігацій, що придбана банком.
Yandex.RTB R-A-252273-3
- 1. Рівні банківської системи України, основні етапи її розвитку.
- 2. Сутність поняття „банк”.
- 3. Функції нбу.
- 4. Облікова ставка як інструмент регулювання нбу діяльності комерційних банків.
- 5. Обов’язкові резерви як інструмент регулювання нбу діяльності комерційних банків.
- 6. Визначення та класифікація комерційних банків.
- 7. Принципи діяльності банків.
- 8. Функції комерційних банків.
- 9. Класифікація операцій комерційних банків.
- 10. Порядок створення та реєстрації комерційних банків на Україні.
- 11. Охарактеризувати філії та представництва, викласти порядок їх створення.
- 12. Нормативи для комерційних банків, стосовно їх валютних позицій.
- 13. Нормативи для комерційних банків, стосовно їх кредитних ризиків.
- 14. Нормативи ліквідності комерційних банків.
- 15. Нормативи капіталу для комерційних банків.
- 16. Ліцензування операцій з іноземною валютою.
- 17. Організація роботи комерційних банків по здійсненню ними зовнішньоекономічної діяльності.
- 18. Характеристика доходів комерційного банку.
- 19. Характеристика витрат комерційного банку.
- 20. Прибуток банків та його використання.
- 21. Склад і структура ресурсів комерційного банку.
- 22. Характеристика складових власного капіталу.
- 23. Функції та джерела формування капіталу банку.
- 24. Характеристика депозитів до запитання. Порядок відкриття рахунків в банках.
- 25. Характеристика строкових вкладів, фактори, які впливають на величину процентної ставки за ними.
- 26. Вклади населення, необхідність їх залучення комерційними банками.
- 27. Мета та порядок випуску банками ощадних сертифікатів.
- 28. Емісія облігацій комерційними банками.
- 29. Види міжбанківських кредитів та порядок їх надання.
- 30. Порядок та цілі отримання банками кредитів від нбу.
- 31. Світовий досвід у проведенні аукціонів з рефінансування центробанками.
- 32. Управління залученими коштами банків на рівні самих комерційних банків.
- 33. Управління ресурсною базою на рівні нбу.
- 34. Організація та принципи проведення безготівкових розрахунків.
- 35. Характеристика міжбанківських розрахунків.
- 36. Порядок проведення міжбанківських розрахунків через сеп.
- 37. Характеристика видів платіжних карток та операцій банків з платіжними картками.
- 38. Характеристика розрахунків за допомогою платіжних доручень.
- 39. Характеристика розрахунків за допомогою платіжних вимог-доручень.
- 40. Характеристика розрахунків за допомогою чеків.
- 41. Характеристика розрахунків за допомогою акредитиву.
- 42. Характеристика розрахунків за допомогою банківського інкасо.
- 43. Характеристика розрахунків за допомогою планових платежів.
- 44. Розрахунки шляхом заліку взаємовимог.
- 45. Банківський контроль за здійсненням розрахунків.
- 46. Організація касової роботи в установах банків.
- 47. Порядок видачі банками готівкових коштів.
- 48. Порядок приймання банками готівкових коштів.
- 49. Взаємозв’язок касових і емісійних операцій банків.
- 50. Напрямки організації банками готівкового грошового обігу.
- 51. Класифікація банківських кредитів.
- 52. Характеристика суб’єктів кредитних відносин.
- 53. Принципи банківського кредитування.
- 54. Зміст методів кредитування та характеристика позичкових рахунків.
- 55. Зміст та місце кредитного договору в кредитній угоді.
- 56. Етапи процесу кредитування.
- 57. Умови одержання позичок в банках.
- 58. Оцінка банком кредитоспроможності позичальника.
- 59. Застава, заклад як методи забезпечення повернення позичок.
- 60. Страхування відповідальності позичальника.
- 61. Гарантії як засіб зниження кредитного ризику.
- 62. Уступка вимог, цесія як форми забезпечення повернення кредиту.
- 63. Кредитний ризик та шляхи його зниження.
- 64. Проблемні позички. Кредитний моніторинг.
- 65. Характеристика факторів, які впливають на розмір ставки за кредитами.
- 66. Види та порядок надання банками кредитів під заставу цінних паперів.
- 67. Організація проведення кредитування під іпотеку.
- 68. Цілі, проблеми і порядок надання банками споживчих кредитів.
- 69. Характеристика консорціумного кредиту.
- 70. Кредитування банками сільськогосподарських підприємств.
- 71. Умови надання ломбардних позичок.
- 72. Організація розрахунків за допомогою векселів.
- 73. Вексельні кредити, порядок їх надання.
- 74. Операції комерційного банку з векселями підприємств.
- 75. Торговельні операції з векселями.
- 76. Гарантійні операції з векселями.
- 77. Мета та зміст діяльності банків на ринку цінних паперів.
- 78. Зміст роботи банку з овдп.
- 79. Функціонування первинного та вторинного ринку овдп.
- 80. Суть операцій “репо”.
- 81. Види та зміст операцій банку з власними фінансовими продуктами.
- 83. Участь банків у біржовій торгівлі цінними паперами.
- 84. Порядок проведення операцій з цінними паперами у Першій фондовій торгівельній системі (пфтс).
- 85. Економічна сутність і форми інвестицій.
- 86. Класифікація інвестицій.
- 87. Правове регулювання інвестиційної діяльності в Україні.
- 9. Регулювання умов здійснення інвестицій за межі держави. Це регулювання здійснює нбу: відкриття філій за кордоном, придбання рухомого і нерухомого майна, цінних паперів та інше.
- 88. Місце банків у інвестиційній активності суспільства.
- 89. Інвестування шляхом кредитування.
- 90. Оцінка інвестиційних проектів, аналіз доцільності та ефективності інвестування.
- 91. Взаємозв’язок кредитних і інвестиційних операцій банків.
- 92. Ризики, властиві інвестиційним операціям та шляхи їх зниження.
- 93. Відкриття валютних рахунків.
- 94. Класифікація валютних операцій комерційного банку.
- 95. Правила купівлі-продажу валюти на міжбанківському валютному ринку.
- 96. Валютний курс та характеристика його видів.
- 97. Порядок організації роботи пунктів обміну іноземної валюти.
- 98. Основні положення вивезення інвалюти за кордон України.
- 99. Особливості кредитування у іноземній валюті.
- 100. Напрямки страхування валютних ризиків.
- 101. Правила використання готівкової іноземної валюти на території України.
- 102. Операції банків з міжнародних торгівельних розрахунків.
- 103. Операції банків з дорогоцінними металами.
- 104. Зміст факторингових послуг банку.
- 105. Зміст лізингових послуг банку.
- 106. Охарактеризувати елементи лізингової угоди.
- 107. Зміст трастових послуг банку.
- 108. Характеристика посередницьких, консультаційних та інформаційних послуг банка.
- 109. Формування резервів під ризики за активними операціями.
- 110. Фінансові звіти банку та оцінка його діяльності.
- 111. Прибутковість банку.
- 112. Ліквідність та платоспроможність банку.
- 113. Регулювання банківської діяльності та нагляд.
- 1. Рівні банківської системи України, основні етапи її розвитку.
- 2. Сутність поняття „банк”.