10.3. Методика розрахунку «точки беззбитковості» роботи банку
Розглянемо варіант прийняття рішень в ситуації, коли для одержання оптимального прибутку недостатньо ресурсів. Попередній аналіз стратегії банку щодо отримання певного рівня прибутку передбачає порівняння розрахункової величини необхідного рівня ресурсів та фактичного обсягу ресурсів, які банк може залучити.
Необхідний рівень ресурсів, що забезпечує беззбиткову роботу банку визначатиметься за формулою:
.
Якщо планується отримати певний рівень прибутку, то формула набуває такого вигляду:
.
Отже, рівень залучених ресурсів, що забезпечує беззбиткову (або прибуткову) роботу банку, передусім обумовлюється рівнем умовно постійних (управлінських) витрат, значенням спреду та питомою вагою іммобілізованих ресурсів, що зменшують вільний капітал банку, який може бути використаний в активних операціях.
Якщо розрахункове значення обсягу ресурсів перебуває в межах фактичного (ймовірного) обсягу ресурсів, то цей фактор не буде обмежувальним, і коригування стратегії підвищення прибутковості банку потрібно робити в напрямку оптимізації інших факторів.
Мінімальне значення дохідності активних операцій, що забезпечує беззбиткову роботу банку, розраховується за формулою:
.
Розрахунок дохідності активів за умови одержання певного рівня прибутку передбачає використання такої формули:
.
Максимальне значення витратності залучених ресурсів, що забезпечує беззбиткову роботу банку, визначається за формулою:
.
Розрахунок рівня витратності залучених ресурсів за умови одержання певного рівня прибутку передбачає використання такої формули:
.
Порівняння розрахункових показників дохідності активів та витратності залучених коштів банку з відповідними показниками інших банків або середніми показниками в цілому по банківській системі дає змогу визначити резерви підвищення ефективності роботи банку. Якщо показник дохідності нижчий, ніж середнє його значення по інших банках, то доведення цього показника до середьостатистичного рівня дає змогу намітити резерви підвищення прибутку банку. При цьому потрібно враховувати причини, що обумовили відносно нижчий його рівень. Стратегія банку щодо здешевлення своїх послуг та встановлення нижчих відсоткових ставок за кредитами дає змогу підвищити конкурентоспроможність банку та розширити масштаби кредитної діяльності. Якщо відносно низький рівень дохідності не пов’язаний зі стратегією залучення нових позичальників, а обумовлений неповерненням кредитів, поганою фінансовою дисципліною позичальників та незадовільною структурою активів, то доведення значення дохідності активів до середнього значення по банківській системі є необхідною умовою підвищення ефективності роботи банку. Розрахунок резерву підвищення прибутку за рахунок фактору дохідності активних операцій буде здійснюватись за формулою:
,
де Δіп — відхилення фактичного значення дохідності активів від середнього по банківській системі.
Інші фактори включаються в модель на рівні фактичних значень, що склалися в аналізованому періоді.
Аналіз стратегії депозитної політики банку базується на порівнянні фактичної відносної витратності залучених коштів з відповідним середнім показником по банківській системі. У тому разі, коли розрахунковий показник витратності залучених коштів банку буде вищим від середнього значення, необхідно з’ясувати причини такого відхилення. Якщо перевищення відсоткових ставок за депозитами компенсується додатковим залученням ресурсів (причому дія фактору обсягу ресурсів сприяє додатковому отриманню прибутку, незважаючи на підвищення витратності пасивів), то така стратегія банку є виправданою. Якщо ж підвищення відносної витратності залучених коштів не супроводжується додатковим зростання обсягу ресурсів, необхідно розглядати відхилення за цим показником (фактичного значення від середнього) як потенційний резерв підвищення прибутку банку. Розрахунок резерву зростання прибутку за рахунок цього фактору здійснюється за формулою:
де Δіп — відхилення фактичного значення величини витратності залучених ресурсів від середнього значення цього показника.
Серед факторів, які впливають на розмір прибутку банку та ефективність його діяльності в цілому, важливими є рівень умовно постійних витрат, їх співвідношення з умовно змінними витратами та їх питома вага в маржинальному доході банку. Маржинальний дохід, у свою чергу, розраховується як різниця між загальним доходом та умовно змінними витратами. Цей фактор залежить безпосередньо від самого банку і серед екзогенних факторів насамперед підпадає під коригування під час розроблення стратегії підвищення прибутковості роботи банку.
Необхідний рівень умовно постійних витрат, що забезпечує беззбиткову роботу банку, буде визначатися за формулою:
Ошибка! Ошибка внедренного объекта..
Розрахункове значення умовно постійних витрат за умови отримання певного рівня прибутку передбачає використання такої формули:
.
Порівняння фактичного значення з розрахунковим дає змогу визначити реальні резерви підвищення прибутку банку. Особливу увагу цьому фактору потрібно приділяти, якщо інші фактори в ринкових умовах обмежені певним рівнем і не можуть бути змінені в процесі стратегічного управління. Аналізуючи статті витрат, що входять до складу умовно постійних, передусім слід звернути увагу на ті витрати, які належать до управлінських витрат, а саме: витрати на відрядження, на утримання легкових автомобілів, послуги зв’язку, господарські витрати.
Аналіз підвищення ефективності роботи банку в цілому і зокрема зростання його прибутку не вичерпується наведеними напрямками аналізу. Визначення кількісного впливу окремо діючих факторів на рівень прибутку банку є першим кроком у стратегічному аналізі. Наступні етапи передбачають вивчення одночасного впливу кількох факторів, непрямих факторів, які залежать від рівня якості менеджменту і націлені на оптимізацію структури пасивів та активів з позиції не лише прибутковості, а й зменшення ризикованості та підвищення фінансової стійкості банку.
- 6.1.2. Аналіз динаміки та структури операцій з цінними паперами
- Питома вага інвестиційних активів у загальних активах:
- 6.1.3. Аналіз дохідності та прибутковості операцій з цінними паперами
- 1. Доходи за операціями з цінними паперами, всього, у тому числі:
- 6.2. Аналіз нефінансових інвестиційних активів банку
- Питання для самоперевірки
- Тема 7. Аналіз валютних операцій банку
- 7.1. Завдання аналізу валютних операцій
- 7.2. Аналіз динаміки та структури валютних операцій
- 7.3. Аналіз валютних доходів та витрат
- 7.4. Особливості аналізу неторговельних операцій
- 7.5. Методика аналізу ефективності валютних операцій
- Питання для самоперевірки
- Тема 8. Аналіз банківських послуг та інших операцій
- 8.1. Аналіз розрахункових послуг банку
- 8.2. Аналіз касових послуг банку
- Надходження
- Видатки (виплати)
- 8.3. Аналіз факторингових операцій банку
- 8.4. Аналіз лізингових операцій банку
- 8.5. Аналіз агентських послуг банку
- Питання для самоперевірки
- Тема 9. Аналіз доходів і витрат банку
- 9.1. Основні напрями та завдання аналізу
- 9.2. Аналіз динаміки та структури банківських доходів
- 9.3. Факторний аналіз доходів банку
- 9.4. Відносні показники дохідності банку
- 9.5. Аналіз структури та динаміки витрат
- 9.6. Факторний аналіз витрат банку
- 9.7. Відносні показники витратності
- Питання для самоперевірки
- Тема 10. Аналіз фІнансоВих результатів і рентабельності банку
- 10.1. Значення та завдання аналізу
- 10.2. Загальна схема аналізу банківського прибутку
- 10.3. Методика розрахунку «точки беззбитковості» роботи банку
- 10.4. Аналіз відносних показників прибутковості (рентабельності) роботи банку
- Основні коефіцієнти прибутковості (ефективності) діяльності банку
- 10.5. Аналіз ефективності діяльності працівників банку
- Питання для самоперевірки
- Тема 11. Аналіз ліквідності банку
- 11.1. Економічна сутність ліквідності банку та її значення в банківській діяльності
- 11.2. Фактори, що впливають на рівень ліквідності банку
- 11.3. Показники оцінки ліквідності, що використовуються банками України
- 11.4. Міжнародний досвід оцінки банківської ліквідності
- 11.5. Аналіз ресурсної бази та активів банку з позиції ліквідності
- 11.6. Аналітична оцінка динамічної ліквідності банку
- Питання для самоперевірки
- Тема 12. Аналіз банківських ризиків1
- 12.1. Визначення ризиків та їх класифікація
- 12.2. Аналіз зовнішніх ризиків
- 12.3. Аналіз внутрішніх ризиків
- Питання для самоперевірки
- Тема 13. Аналіз і оцінка фінансового стану банку план вивчення теми
- 13.1. Аналіз фінансової стійкості банку