1.1 Структура енергетичного господарства

Енергетичне господарство країни являє собою ком- плекс пристроїв та процесів, призначених для забезпечен- ня народного господарства паливно-енергетичними ресур- сами (ПЕР) у вигляді палива, електричної та теплової енер- гії, гарячої та холодної води, стиснутого та кондиціонова- ного повітря.

В енергетиці мають місце зв’язки та системи як всере- дині енергетичного господарства, так і зовнішні зв’язки з іншими господарськими та галузевими системами і струк- турами.

В енергетиці можна виділити два напрями:

- перший – об’єднує енерговидобувні (нафтова, газова,

вугільна, атомна) та енергогенеруючі (електроенерге-

тика та теплоенергетика) галузі;

- другий – енергоспоживаючі, що споживають паливо,

електроенергію, тепло та інші енергоресурси.

Для забезпечення різними видами енергоресурсів галу- зей народного господарства та населення країни викорис- товуються транспорт (залізничний, автомобільний, трубо- провідний, електричні та теплові мережі), склади паливних ресурсів, генеруючі, акумулюючі, трансформуючі, переда- вальні, розподільні пристрої.

Усі системи взаємопов’язані і повинні забезпечувати енергопостачання з достатнім рівнем надійності. Останнє викликане тим, що елементи та ланки постачання будь-

якого енергоресурсу (наприклад, вугілля) від його видобу- тку до споживання являє собою єдиний ланцюг, у якому зміни в одній із ланок приводять до змін в усіх ланках. На- приклад, зниження видобутку вугілля на одній з шахт при- водить до простою транспорту, запланованого для транс- портування цієї частки вугілля, зниження виробітку енергії та тепла на електростанціях, що працюють на цьому вугіл- лі, недовідпуску електроенергії та тепла споживачам, зме- ншення випуску продукції промисловими та іншими спо- живачами. Або ж перебої з транспортом викликають зато- варювання вугілля в копальнях, зниження кількості елект- роенергії, що виробляється, та тепла на теплових станціях тощо.

Таким чином, кожна ланка цього ланцюгу енергопоста- чання має постійно забезпечувати виконання своїх функ- цій.

Зовнішні зв’язки енергетики проявляються у двох на-

прямах:

- оперативні – виконуються з технологічними процеса-

ми промисловості, транспорту, сільського господарст- ва, комунально-побутового господарства. Нерозрив- ність цих зв’язків визначається практичними співвід- ношеннями у часі процесів виробництва, передачі та споживання електроенергії, газу, теплоти. Відсутність можливості запасати енергію у практично відчутній кількості приводить до необхідності створення резер- вів генеруючих потужностей палива на теплових та атомних станціях, води на гідроелектростанціях (ГЕС).

- забезпечувальні – визначаються необхідністю забезпе-

чення передчасного збалансованого розвитку паливної промисловості, металургії, машинобудування, будіве- льної індустрії, транспортних пристроїв.

Сукупність підприємств, установок, будівель, що забез-

печують видобуток, переробку первинних ПЕР, їх достав-

ку споживачам у доступній для використання формі фор-

мують паливно-енергетичний комплекс (ПЕК).

ПЕК є надзвичайно капіталомістким. На розвиток пали-

вної промисловості та електроенергетики країни витрача- ється до 40 % сумарних капіталовкладень у промисловість. Енергетичний фактор відіграє значну роль у вирішенні за- вдань щодо розташуванню підприємств на території краї- ни.

Структура споживання первинної енергії наведена на

рис. 1.

_{Україна Європа Світ}

Нафта

13%

Атомна енергія та ін.

14% Вугілля

28%

Газ

45%

Атомна енергія та ін.

16%

Нафта

42%

Вугілля

21%

Газ

21%

Атомна енергія та ін.

^10% Вугілля

27%

Нафта

39%

Газ

24%

Рисунок 1.1 – Структура споживання первинної енергії

Як показують дані рис.1, структура споживання пер- винної енергії Україна відрізняється від інших країн збі- льшеною часткою споживання газу. При цьому Україна споживає близько 70 млрд м³ газу на рік, з яких добуваєть- ся в Україні близько 20 млрд м³/рік.

Україна має надзвичайно високу енергоємність валово- го внутрішнього продукту – 2,4 тони нафтового еквівален- та на 1000 дол. США, тоді як у країнах Західної Європи цей показник становить 0,4.

Потенціал енергозбереження у народному господарстві

України оцінюється на рівні 40-50 %. З цієї цифри не важ-

ко зробити розрахунки та визначити першочергові заходи в енергетичному та газовому секторах.

Основний видобуток газу в Україні проводиться у Пол-

тавській, Сумській, Харківській, Луганській областях та на

Тернопільщині, Івано-Франківщині, Львівщині.