10.1. Страхування наземного транспорту

Страхування транспортних засобів - це вид страхування, де об'єктом виступають механізовані й інші транспортні засоби. Залежно від виду шляху транспортне страхування поділяється на наземне, річкове, морське і повітряне.

Наземний транспорт як об'єкт підвищеної небезпеки містить ризик довкіллю, особливо життю та здоров'ю людей, а водночас сам досить часто і легко стає об'єктом ушкодження.

Страхування транспортних засобів іменується «КАСКО», а страхування вантажів - «КАРГО» страхуванням.

Наземне транспортне страхування громадян проводиться лише у добровільній формі (за винятком виїзду за кордон). На страхування приймаються транспортні засоби, які підлягають реєстрації в органах ДА1.

Страховик здійснює добровільне страхування автотранспортних засобів, що належать юридичним і фізичним особам, і причепів до цих засобів, відповідного приладдя та обладнання (додаток 12). Як правило, на страхування приймається автотранспортний засіб і причепи до нього в технічно справному стані.

За цим видом страхування страховими ризиками вважаються:

♦ пошкодження, знищення об'єкта страхування внаслідок аварії та інші пошкодження, що сталися в процесі руху;

♦ пошкодження, знищення об’єкта страхування внаслідок протиправних дій третіх осіб при його перебуванні або у будь-якому місці, або на стоянці, що охороняється, чи в гаражі;

♦ пошкодження, знищення об'єкта страхування внаслідок стихійних лих (буря, ураган, смерч, злива, град, обвал, лавина, зсув, вихід підґрунтових вод, паводок, повінь, сель, удар блискавки,

просідання фунту, землетрус), падіння дерева, нападу тварин, а , також пожежі чи вибуху в автотранспортному засобі; • ♦ угон або викрадення автотранспортного засобу й причепів до ;: нього, а також крадіжка відповідного приладдя та додаткового

обладнання в разі перебування або у будь-якому місці, або на

стоянці, що охороняється чи в гаражі. Транспортні засоби страхуються за такими варіантами:

♦ на випадок пошкодження або втрати транспортного засобу внаслідок ДТП;

♦ на випадок пошкодження або втрати транспортного засобу, його складових частин, деталей, обладнання, при викраденні чи спробі викрадення, пошкодження внаслідок навмисних дій третіх осіб;

♦ на випадок пошкодження внаслідок стихійного лиха (буря, повінь, землетрус тощо);

♦ викрадення автотранспортного засобу й причепів до нього, а також крадіжка відповідного обладнання у разі перебування або у будь-якому місці, або на стоянці, що охороняється, чи в гаражі.

Страхова сума складає повну або частину вартості транспортного засобу і визначається на підставі поданих заяви на страхування і документів, що підтверджують вартість автотранспортного засобу, причепів до нього та додаткового обладнання. Вартість транспортного засобу визначається за довідкою-рахунком торговельної організації, біржової ціни або на підставі висновків товарознавців страхової компанії. Страхова сума не повинна перевищувати діючої вартості транспортного засобу на день укладання договору з урахуванням зносу.

У разі настання страхового випадку страхувальник повинен повідомити органи ДАІ та страхову компанію.

Після надходження заяви страховик у тридобовий термін оглядає об'єкт страхування, складає акт про страховий випадок у присутності страхувальника, винної особи та двох свідків.

Страхові платежі залежать від строку експлуатації транспортного засобу, від стану водія. Як правило, на страхування приймається автотранспортний засіб та причепи до нього в технічно справному вигляді. Страхова премія обчислюється страховиком залежно від страхової суми та обраних страхувальником страхових випадків - чинників, що впливають на рівень ймовірності виникнення страхового випадку: марки автомобіля, року його випуску, стажу та віку водія, наявності охоронної сигналізації і пристрою проти викрадення та розміру умовної франшизи.

Страхове відшкодування не виплачується, якщо страхувальник був у нетверезому стані, внаслідок навмисних дій та при невчасному повідомленні про страховий випадок (оскільки це не дає змоги визначити причини і розмір збитків), а також у разі:

♦ використання автотранспортного засобу та причепів до нього у заздалегідь відомому страхувальникові аварійному стані;

♦ управлінь автотранспортним засобом особою, яка не має посвідчення водія;

♦ управління автотранспортним засобом водієм, що перебуває у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння;

♦ непокори владі (втеча з місця події тощо), вчинення дій, пов'язаних з порушенням Правил дорожнього руху;

♦ порушення правил пожежної безпеки, перевезення та зберігання вогненебезпечних речовин і предметів, що легко займаються;

♦ передачу страхувальником керування автотранспортним засобом особі, що перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, а також особі, яка не має посвідчення водія з дозволеною категорією відповідного транспортного засобу.

Не вважаються страховими випадками, а отже страховик не здійснює страхового відшкодування, якщо має місце знищення чи ушкодження автотранспортного засобу та причепів до нього внаслідок:

♦ військових дій чи заходів та їх наслідків, громадянської війни, громадських заворушень і страйків, конфіскації, арешту чи знищення за вимогою військових чи цивільних влад;

♦ прямого чи непрямого впливу атомного вибуху, радіації чи радіоактивного ураження, пов'язаних з будь-яким застосуванням атомної енергії і використанням радіоактивних матеріалів;

♦ перевезення автотранспортного засобу морським, залізничним та іншими видами транспорту;

♦ збитків, що виникли внаслідок участі автомобільного засобу в змаганнях (гонки);

♦ гниття, корозії, зруйнування і (або) втрати природних властивостей матеріалів, що були використані в автотранспортному засобі через зберігання у несприятливих умовах, природних хімічних процесів тощо;

♦ обробки теплом, вогнем чи іншим термічним впливом на автотранспортний засіб чи причепи до нього (сушіння, зварювання, гаряче оброблення тощо);

♦ збитків, завданих майну страхувальника, водія або пасажирів, які перебували у транспортному засобі під час страхового випадку;

♦ природного спрацювання транспортного засобу в цілому, а також його окремих деталей і вузлів, втрати товарного вигляду, заводського браку;

♦ ушкодження покришок, внаслідок поганого стану проїжджої частини, наїздом на гострі предмети, їх природним спрацюванням (якщо таке ушкодження не призвело до збільшення збитків);

♦ експлуатації автотранспортного засобу та причепів до нього з використання покришок (шин) зі спрацюванням протектора понад допустиму норму.

Договір страхування (додатки 14, 15) укладається згідно тарифів (додаток 16), як правило, на рік і може бути укладений як на користь страхувальника, так і на користь іншої особи, визначеної страхувальником, що має встановлені законодавством права на використання автотранспортного засобу.

У міжнародній практиці транспортного страхування виділяють три види правил страхування і відповідно три види полісів: поліс англійський, або Ллойда, -в основі лежать правила, яких дотримуються Англія, США, Японія, Канада, Австралія; німецький, або Гамбурзький, поліс базується на правилах, характерних для Німеччини, Скандинавії, Росії; Південний, або Марсельський, поліс поширений в Італії, Іспанії, Франції.