41. Добровільне страхування від нещасних випадків.
Добровільне страхування здійснюється для тих суб’єктів, які не підпадають під обов’язкове страхування.
Предметом страхування є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов’язані з життям, здоров’ям і працездатністю страхувальника (застрахованої особи).
Нещасним випадком слід вважати травматичне ушкодження; випадкове гостре отруєння отруйними рослинами, хімічними речовинами (промисловими або побутовими), недоброякісними харчовими продуктами, ліками;розриви (поранення) органів або їх вилучення внаслідок неправильних медичних маніпуляцій застрахованої особи або її смерть.
Страхувальником за індивідуального страхування може виступати як громадянин, так і юридична особа, а за групового – виключно – юридична особа.
Страхувальник і застрахований є однією особою, якщо застрахований укладає страхову угоду і сплачує за себе страхові внески.Страхувальник і застрахований є різними особами, якщо підписує договір і сплачує внески дна особа (страхувальник) на користь страхового захисту іншої особи (застрахованого).
Страхова сума, тобто грошова сума, на яку страховик зобов’язується надати захист застрахованій особі, визначається згодою сторін (страхувальника та страховика).
Страховий тариф – оцінена страховиком ціна пов’язаного з нещасним випадком ризику, взятого на страхування. Це грошова оцінка одиниці ризику.
Страховий платіж визначається як добуток страхової суми на страховий тариф. У разі, коли договір страхування укладено на неповні місяці, страховий платіж сплачується як за повний місяць.
Страховими випадками є такі події:
1. Тимчасова втрата застрахованою особою загальної працездатності не менше ніж на 7 днів внаслідок нещасного випадку (для непрацюючих – під тимчасовою втратою працездатності розуміють перебування на амбулаторному або стаціонарному лікуванні не менше 7-ми днів внаслідок нещасного випадку).
2. Стійка втрата застрахованою особою загальної працездатності (встановлення групи інвалідності) внаслідок нещасного випадку.
3. Смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку. Такі випадки визнаються також страховими за умови, що вони сталися протягом 6-ти місяців з дня нещасного випадку, який відбувався під час дії договору страхування, є безпосередніми його наслідками та підтверджені документами, виданими компетентними органами у встановленому законом порядку.
Страховий тариф залежить від категорії страхувальників за групою ризику. Всіх страхувальників можна поділити на чотири категорії:
- діти;
- дорослі;
- працівники, професії яких пов’язані з підвищеним ризиком щодо настання нещасних випадків;
- спортсмени.
Залежно від групи ризику тариф може бути вищим або нижчим. Можливо також розрахувати один тариф, до якого будуть застосовуватись коефіцієнти (знижувальні чи підвищувальні).
До групи ризикових професій входять: інкасатори, працівники карного розшуку, верхолази, працівники хімічних та інших шкідливих видів виробництва, рятувальні служби, гірники та ін.
Страхові виплати зі страхування від нещасних випадків здійснюють згідно з правилами страхування, які чітко повинні бути прописані в договорі.
У разі тимчасом втрати працездатності, що настала в результаті нещасного випадку, застрахований отримує 0,5 % від страхової суми (коефіцієнт може бути й іншим, його величина визначається договором), але не більше 50% страхової суми. Як правило, в таких випадках застосовують часову франшизу. Якщо франшиза дорівнює 6-ти дням, то з 7-го дня непрацездатності починаються виплати.
Якщо франшиза безумовна, то за перші 6 днів втрати працездатності ніколи не відшкодовується страховиком. Це своєрідна форма боротьби з шахрайством (взяття незаконного лікарняного тощо).
У разі настання інвалідності І групи виплачується – 100% страхової суми, ІІ групи – 75%, ІІІ групи – 50% страхової суми. У разі настання смерті страховик сплачує вигодонабувачеві 100% страхової суми.
Договір страхування стосовно страхувальника, якому здійснювалися страхові виплати, не припиняє чинності до кінця терміну дії. Відповідальність страховика визначається як різниця між страховою сумою згідно з договором і раніше проведеними виплатами. Загальна сума страхових виплат зі страхових випадків не може перевищувати страхової суми за договором страхування.
Особливістю цього виду страхування є те, що наслідки, спричинені нещасним випадком, можуть виявитись із часом. У зв’язку з цим страховик несе відповідальність за наслідки, пов’язані з нещасним випадком, який відбувався в період дії договору, ще впродовж одного року після закінчення строку дії договору, якщо буде доведено зв'язок наслідків у стані здоров’я застрахованого зі страховою подією, тобто нещасним випадком, що стався в період дії договору.
Страховик може запропонувати страхувальнику й інші правила страхування від нещасного випадку.
- 1. Передумови виникнення і форми страхування.
- 2. Зміст, функції та принципи страхування.
- 3. Необхідність і форми страхового захисту.
- 4. Об’єкт, предмет, методи та методологія досліджень у страхуванні.
- 5. Страховий фонд: принципи формування і використання.
- 4. Розкладання збитків серед широкого кола учасників страхування.
- 5. Страховий фонд – це форма поєднання інтересів індивіда і суспільства.
- 6. Роль страхування в ринковій економіці.
- 7. Поняття класифікації страхування та її значення.
- 8. Класифікація страхування за об’єктами.
- 9. Обов’язкова та добровільна форми страхування.
- 11. Зміст та структурна характеристика ризику.
- 12. Концепція управління ризиками.
- 14. Визначення тарифів за договорами загального страхування.
- 15. Становлення та характеристика страхового ринку україни.
- 16. Структура страхового ринку.
- 17. Тенденції розвитку страхового ринку україни.
- 18. Зміст та цілі маркетингу в страховій діяльності.
- 19. Комплекс маркетингу на страховому ринку.
- 20. Стратегія збуту на страховому ринку.
- 21. Страхові посередники.
- 22. Страхова компанія як база ланка страхового ринку.
- 23. Стратегія страхової компанії.
- 24. Організаційна структура страхової компанії
- 25. Ресурси страхової компанії.
- 26. Органи управління страховою компанією.
- 27. Об’єднання страховиків та їх функції.
- 28. Необхідність та зміст державного регулювання страхової діяльності.
- 29. Ліцензування страхової діяльності.
- 30. Оподаткування страховиків.
- 31. Порядок укладання страхового договору.
- 32. Права і обов’язки суб’єктів страхового зобов’язання.
- 34. Функції та повноваження держфінпослуг у нагляді за страховою діяльністю.
- 35. Структура й завдання органів державного нагляду за страховою діяльністю.
- 36. Зміст і види страхування життя.
- 37. Змішане страхування життя.
- 38. Стан та перспективи розвитку страхування життя в україні.
- 39. Зміст та структура страхування від нещасних випадків.
- 40. Обов’язкове державне страхування від нещасних випадків.
- 41. Добровільне страхування від нещасних випадків.
- 42. Страхування від нещасних випадків пасажирів.
- 43. Необхідність та структура медичного страхування.
- 44. Обов’язкове медичне страхування.
- 45. Добровільне медичне страхування.
- 46. Страхування ренти (ануїтетів).
- 47. Страхування додаткової пенсії.
- 48. Структура та принципи майнового страхування.
- 49. Вартісна оцінка майна,що підлягає страхуванню
- 50. Врегулювання вимог страхувальника щодо відшкодування збитків.
- 51. Страхування майна на випадок вогню, стихійного лиха та крадіжки
- 52. Страхування технічних ризиків.
- 53. Страхування будівель.
- 54. Страхування тварин.
- 55. Страхування домашнього майна.
- 56. Автомобільне страхування.
- 57. Страхування водних транспортних засобів, морське страхування.
- 58. Авіаційне страхування.
- 59. Страхування вантажів на різних видах транспортних засобів.
- 60. Місце страхування в страховому захисті підприємництва.
- 61. Різновиди страхування підприємницьких ризиків
- 62. Страхування підприємницької діяльності в промисловості
- 63. Страхування в системі управління підприємницьким ризиком в аграрному бізнесі
- 64. Економічний зміст страхування кредитів
- 65. Форми страхування кредитів
- 66. Страхування депозитів
- 67. Страхування фінансових гарантій
- 68. Особливості іпотечного страхування банків
- 69. Необхідність, зміст і структура страхування цивільної відповідальності
- 70. Страхування професійної відповідальності
- 71. Страхування джерел підвищеної небезпеки
- 72. Страхування інших видів відповідальності
- 73. Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів
- 74. Страхування відповідальності перевізника вантажів
- 75. Необхідність та перспективи розвитку співстрахування в україні
- 76. Поняття та значення перестрахування у забезпеченні гарантій страхового захисту
- 77. Види та методи перестрахування
- 78. Стан та перспективи розвитку перестрахування в україні
- 79. Доходи страховика
- 80. Витрати страхової компанії
- 81. Прибуток страховика
- 82. Поняття фінансової надійності
- 83. Джерела забезпечення фінансової безпеки страхової організації
- 84. Платоспроможність страховика та методи її оцінки