10.3. Другий рівень банківської системи Росії

Комерційні банки утворюють базис другого рівня банківської системи Росії. Основне їх призначення - акумулювати заощадження і розподіляти їх між позичальниками. Для корпорацій і споживачів банки є основним джерелом кредитів.

Поповнення обігових коштів підприємств і надання споживчого кредиту - це класична функція комерційних банків. Окрім цього, банки надають велику кількість спеціальних послуг державі, підприємствам і населенню. Це і чекове обслуговування, і розрахунково-касові операції, видача грошей під заставу майна, средньо- і довгострокове кредитування спеціального призначення (наприклад компаній, які розробляють родовища корисних копалин), проектне фінансування модернізації виробництва, надання позик в іноземній валюті, фінансування ризикових, венчурних проектів, лізинг устаткування та інші банківські операції і послуги.

Комерційні банки є юридичними особами, яким на підставі ліцензії, виданої Банком Росії, надається право залучати грошові кошти фізичних і юридичних осіб та від свого імені розміщувати їх на умовах повернення, платності, забезпечення, цільового характеру, а також здійснювати інші види банківських операцій.

Комерційні банки за формою власності можуть бути:

а) акціонерними товариствами різного типу;

б) приватними, компаніями;

в) кооперативною власністю.

Банками-лідерами за отриманими прибутками на 1 квітня 2001 року в Росії можна вважати: Альфа банк, Сітібанк, Менатеп СПб банк, Міжнародний промисловий банк, Промзв'язок банк, Нікойл банк.

Узагальнено комерційні банки здійснюють такі банківські операції:

1) залучають депозити і надають кредити;

2) випускають, купують, продають і зберігають платіжні документи і цінні папери (чеки, акредитиви, векселі та інші документи), а також здійснюють інші операції з ними;

3) відкривають і ведуть рахунки клієнтів та банків-кореспонденті в. у тому числі іноземних;

4) купують у російських та іноземних юридичних і фізичних осіб й продають їм наявну іноземну валюту;

5) ведуть розрахунки за дорученням клієнтів і банків-корес-пондентів та здійснюють їх касове обслуговування;

6) видають поручительства, гарантії, інші зобов'язання за третіх осіб;

7) фінансують капітальні вкладення за дорученням вкладників або розпорядників засобів, що інвестуються, а також за рахунок власних засобів банку;

8) купують і продають у країні та за її межами дорогоцінні метали, каміння, вироби з них;

9) надають брокерські та консультаційні послуги, здійснюють лізингові операції;

10) залучають і розмішують засоби, управляють цінними паперами за дорученням клієнтів (трастові операції).

Банківські операції можуть проводиться як у національній валюті (рублях), так і в іноземній валюті за наявності відповідної ліцензії Банку Росії.

Крім того, є внутрішні ліцензії, які дають право на:

- ведення рахунків в іноземних валютах клієнтів банку за умови відкриття комерційним банком кореспондентського рахунку в банківській установі;

- проведення розрахунків, пов'язаних із експортно-імпортними операціями клієнтів банку у вигляді документального акредитиву, інкасо, банківського переказу;

- залучення і розміщення засобів в іноземних валютах у вигляді кредитів, депозитів, внесків, а також видачу гарантії на користь клієнта в іноземній валюті (у межах власних валютних засобів);

- посередництво на комісійній основі при обміні засобів валютних клієнтів банку тощо.

Також комерційним банкам надається генеральна ліцензія, яка дає можливість комерційному банку встановлювати прямі кореспондентські відносини з іноземними банками. Комерційні банки, що мають генеральну ліцензію, можуть відкривати кореспондентські рахунки для проведення валютних операцій з іншими комерційними банками.

Оцінюючи ефективність банківської системи Росії, необхідно визначити, яке основне призначення банків в економічній системі, яка переходить із командно-адміністративного до ринкового типу. Сьогодні роль банку виражається в тому, що він забезпечує, по-перше, концентрацію вільних капіталів і ресурсів, необхідних для підтримки безперервності прискорення виробництва; по-друге, впорядкування раціоналізації грошового обігу. Реалізовуючи суспільне призначення, банки за допомогою грошових монетарних інструментів роблять істотний вплив на ефективне функціонування економіки і фінансового ринку, ринку виробництва і ринку товарів.