logo search
Bankivska_sistema_1

IV етап розвитку банківської діяльності (розширення повноважень банків)

Особливе поширення і удосконалення депозитні банки набули на даному етапі в Англії, Шотландії, Австрії, Німеччині, Швейцарії, а також в Пн. Америці.

На початку XIX в. з'являються центральні банки, які монопольно виконують функцію емісії банкнот.

Наприклад, у Франції Центральний банк був утворений Наполеоном в 1800 р., Австрійський банк — в 1806 р., Російський державний банк — в 1860 р.

З'явилися і спеціалізовані банки: іпотечні (під заставу нерухомості), народні — обслуговують населення, ремісничі — обслуговують ремісників.

З'явилися також позикові каси, які видавали кредити, ощадні каси — приймали внески населення (вони не мають права займатися кредитуванням, є державними установами і розміщують гроші у державні цінні папери).

У 1848 р. в Пруссії з'являються ломбарди, які стали дуже популярними і швидко розповсюдилися і в інші країни.

ІV етап розвитку банківської діяльності (ринок цінних паперів)

Конкуренція серед банків приводить не тільки до універсалізації банків, але і до появи нових операцій.

Так, в 1877 р. з'являється лізингова операція, дещо пізніше банки починають здійснювати факторингові операції. Розвиток ринку цінних паперів привів до розширення операцій з цінними паперами, а згодом, вже в 70-і рр. XX в., і до появи сек’юритизації активів.

Законодавчі обмеження участі банків на ринку цінних паперів, участь в капіталах підприємств сприяла виникненню трастових операцій. Банк розширює торгівлю золотом, займається валютними операціями, розвиваються кореспондентські відносини.