15.2. Чеський національний банк, його функції та структура

У Чеській Республіці діє дворівнева банківська система європейського типу, включаючи Чеський національний банк (далі - ЧНБ) і мережу комерційних банків універсального типу.

Чеський національний банк заснований у 1989 році і виконує функції Центрального банку країни. Основними законодавчими актами, що регламентують сферу його діяльності, є Закон "Про Чеський національний банк" від 1993 р. № 6 і Закон Чеської Республіки "Про банківську діяльність" від 2002 р. № 405. На законодавчому рівні встановлено, що основною метою ЧНБ є забезпечення цінової стабільності в країні. У зв'язку з цим Банк зобов'язаний надавати до Парламенту Чехії не рідше двох разів на рік прогнози змін індексу цін і не пізніше березня оцінку показників інфляції за минулий рік. Крім того, ЧНБ кожен квартал повинен інформувати населення країни про динаміку зміни цін.

У межах визначеної законом компетенції ЧНБ є самостійною і незалежною від державних органів управління структурою. Водночас він виконує банківські функції на користь держави.

Головним колективним органом управління Чеським національним банком є його Рада, до складу якої сьогодні входять: керівник, два його заступники і чотири директори. Рішення Правління ухвалюються простою більшістю голосів. Керівник ЧНБ, його заступники і члени Ради призначаються і звільняються з посади Президентом Чеської Республіки. Термін їх повноважень складає 6 років і не може тривати більше двох термінів підряд.

Члени Ради ЧНБ не мають права одночасно посідати посади в органах державного управління, бути членами обраних законодавчих органів, працювати в комерційних структурах і мати будь-який інший додатковий дохід від своєї діяльності, за винятком наукової, педагогічної, літературної і творчої діяльності.

Основними функціями Ради є:

- затвердження внутрішньої структури і функціональних обов'язків підрозділів Банку, бюджету ЧНБ і контроль над його виконанням;

- визначення основних напрямів грошової політики і шляхів досягнення визначених у цій сфері завдань;

- встановлення рівня процентних ставок і обмінного курсу національної валюти;

- забезпечення умов для нормального грошового обігу і безперебійного проходження платежів;

- здійснення банківського нагляду, видача і відзив ліцензій на банківську діяльність, встановлення обов'язкових нормативів для комерційних банків;

- організація взаємодії з ЦБ Євросоюзу і національними банками країн-членів ЄС;

- організація функціональної ефективності системи запобігання легалізації доходів, здобутих злочинним шляхом.

Виконання схвалених Радою рішень покладене на робочий апарат ЧНБ , у структурі якого є 13 департаментів. Крім департаментів, ЧНБ має регіональні управління у Празі, Чеських Будєє-віцах, Плзені, Брно, Остраві, Усті-над-Лабем і Градец Кардове. Кожне Регіональне управління ЧНБ є його повноважним представником у своєму регіоні. До його функцій входить взаємодія з діючими в регіоні банками, органами місцевої адміністрації, відділеннями Чеського статистичного управління, фінансовими структурами і найбільшими клієнтами. Регіональне управління відповідальне за стан грошової маси в регіоні, за ведення звітності щодо бюджетних витрат, за функціонування системи проходження платежів, інспекцію пунктів обміну валюти і збір статистичних даних про їх операції тощо.

На сучасному етапі одним з важливих завдань ЧНБ, виходячи з процесу приєднання до єдиної європейської грошової системи "євро", є підготовка спільно з Урядом фінансової системи Чехії до відповідності вимогам Маастрихтської угоди (див. розділ 17).

За затвердженими угодою показниками Чеська Республіка досягла позитивних результатів, які особливо виразні на фоні показників сусідніх з нею держав, що одночасно вступили в ЄС. Чехія стала єдиним з чотирьох нових членів ЄС в Центральній Європі, яка виконала три з п'яти основних критеріїв Маастрихтського договору (з інфляції, рівня процентних ставок і за розміром державного боргу). Для досягнення цього Чехія змушена була піти на зниження темпів зростання національної економіки.

Хоча економіка Польщі, Словаччини і Угорщини розвивалася швидшими темпами, інфляція в цих країнах є істотно вищою, ніж в Чехії (зрозуміло, що це, насамперед, за рахунок впровадження ефективної грошово-кредитної політики ЧНБ). У 1997- 2006 pp. чеський ВВП зростав повільніше не лише серед вказаних чотирьох країн, але і щодо середнього темпу розвитку в ЄС. При цьому Чеська Республіка досягла успіху у забезпеченні стабільності цін (з 1996 р. по березень 2006 р. споживчі ціни зросли тільки на 37,2 %). Цей показник став істотно нижчим, ніж у вищезгаданих трьох країнах, що сприяє стабільному розвитку банківської системи.