8. Спеціальний трудовий стаж та його значення для права соціального забезпечення

Для отримання відповідного пенсійного забезпечення застрахована особа повинна мати, крім страхового стажу, ще й спеціальний трудовий стаж.

Спеціальний трудовий стаж, якому надається значення юридичного факту для виникнення соціально-забезпечувальних правовідносин, поділяється на 2 види: 1) спеціальний стаж, який дає право на призначення пільгового пенсійного забезпечення в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування на підставі Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"; 2) так звана вислуга років як особливий вид спеціального страхового стажу, що зумовлює виникнення права на пенсію, якщо це передбачено спеціальними законами.

З огляду на правила обчислення, перший вид спеціального трудового стажу можна поділити на декілька підвидів. Це, зокрема:

а) стаж на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість у яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (перелік визначений Списком № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. № 36);

б) стаж працівників, які безпосередньо зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (перелік визначений Списком № 2, затвердженим вищевказаною постановою Кабінету Міністрів України);

в) період трудової діяльності, яка здійснювалась в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до них*;

г) період трудової діяльності на територіях радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (див. Закон "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Другий вид спеціального трудового стажу, що застосовується у пенсійному забезпеченні, має назву "вислуга років".

Вислугою років вважаються відповідні періоди виконання особою особливого виду трудової діяльності, зокрема державної служби, військової служби, служби і роботи в правоохоронних органах, а також іншої суспільне корисної діяльності, які дають право на пенсію незалежно від віку, але за умови звільнення зі служби (роботи), у зв'язку з якою призначається пенсія'.

Важливою рисою вислуги років є те, що вона, як і вік та страховий стаж, належить до основних підстав, що зумовлюють право на пенсію. Таке її значення безпосередньо випливає із законодавчої презумпції про втрату професійної працездатності чи придатності внаслідок тривалого виконання того чи іншого виду діяльності до настання віку, який дає право на пенсію за віком на загальних підставах.

Як вид спеціального трудового стажу вислуга років різниться залежно від суб'єктів, для яких вона є необхідною при пільговому пенсійному забезпеченні.

Насамперед, вислуга років використовується для нарахування і виплати пенсій особам, звільненим з військової служби. Правове регулювання вислуги років у цьому випадку здійснюється на підставі Закону України від 9 квітня 1992 р. "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Крім того, за Законом України від 16 грудня 1993 р. "Про державну службу" вислуга років встановлена для державних службовців. Порядок обчислення стажу державної служби затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 р. № 283.

До державної служби, що зараховується як вислуга років, прирівнюється також трудова діяльність: 1) працівників Національного банку, які безпосередньо беруть участь у виконанні його функцій та обіймають посади, передбачені штатним розкладом (Закон України від 20 травня 1999 р. "Про Національний банк України"); 2) журналістів державних і комунальних засобів масової інформації (Закон України від 23 вересня 1997 р. "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів"); 3) працівників митних органів (ІМитний кодекс України); 4) посадових осіб органів місцевого самоврядування (крім виконання обов'язків на виборних посадах) (Закон України від 7 червня 2001 р. "Про службу в органах місцевого самоврядування"); 5) помічників-консультантів народних депутатів (Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затв. постановою Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. № 379/95-ВР); 6) працівників державних спеціалізованих установ судових експертиз (Закон України від 25 лютого 1994 р. "Про судову експертизу"); 7) дипломатичних працівників (Закон України від 20 вересня 2001 р. "Про дипломатичну службу"); 8) народних депутатів (Закон України від 17 листопада 1992 р. "Про статус народного депутата України" (в редакції Закону від 22 березня 2001 p.).

Важливо відзначити, що стаж державної служби має подвійне значення. З одного боку, це період, протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, тобто йдеться про страховий стаж, що дає право на пенсійне забезпечення за Законом "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". З іншого боку, він розглядається як спеціальна підстава пенсійного забезпечення державного службовця за Законом "Про державну службу" (ст. 37).

Спеціальними законами передбачено порядок обчислення трудового стажу суддів (Закон України від 7 липня 2010 р. "Про судоустрій і статус суддів") та прокурорсько-слідчих працівників (Закон України від 5 листопада 1991 р. "Про прокуратуру"). Тут, зокрема, передбачено, що періоди трудової діяльності цієї категорії працівників зараховуються до спеціального стажу державної служби, що дає право на соціальне забезпечення за Законом "Про державну службу". Натомість, періоди проходження державної служби не можуть бути зараховані до спеціального стажу суддів чи прокурорсько-слідчих працівників.

Ще одним видом вислуги років є спеціальний трудовий стаж науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів освіти 111 і IV рівнів акредитації. Цей вид стажу встановлений Законом України від 13 грудня 1991 р. "Про наукову і науково-технічну діяльність" (в редакції Закону від 1 грудня 1998 р.) та постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 р. № 257 "Про затвердження переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів ІІІ —IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Щодо цієї категорії працівників законодавець передбачив можливість взаємного зарахування державної служби та науково-педагогічного стажу. Тобто періоди здійснення науково-педагогічної діяльності за необхідності зараховуються до державної служби і навпаки.

Різновидом спеціального трудового стажу є строкова військова служба. Період, впродовж якого особа перебуває у Збройних Силах, виконуючи свій загальний військовий обов'язок, зараховується до стажу будь-якого виду.