1. Соціальне забезпечення та його місце у системі соціального захисту
Основний Закон нашої держави у ст. 1 проголошує Україну суверенною, незалежною, демократичною, соціальною та правовою державою. При цьому наголошується, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. А права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Отже, здійснюючи притаманну їй соціальну функцію, держава тим самим забезпечує соціальний захист своїх громадян у сфері суспільних відносин.
Соціальний захист у широкому значенні цього терміна становить окрему ланку суспільних відносин, що існують у державно організованому суспільстві, з приводу забезпечення достатніх можливостей особи для її всебічного розвитку та її нормальної життєдіяльності. Суб'єктами соціального захисту є усі громадяни, а не лише ті, які в силу об'єктивних обставин втратили роботу (безробітні), пенсіонери, хворі, інваліди тощо. Проголошуючи, наприклад, право громадян на безпечне і здорове довкілля (ст. 50 Конституції України), держава тим самим гарантує соціальний захист кожному громадянину, а не тільки тим, що постраждали внаслідок техногенних катастроф. Або ж, створюючи можливості здобуття освіти своїм громадянам, держава піклується про кожного з них, забезпечуючи гарантії соціального захисту права на освіту (ст. 53 Конституції).
Соціального захисту потребують особи, які працюють, займаються підприємницькою діяльністю, проходять службу в Збройних Силах, правоохоронних органах тощо. У разі порушення законних прав і свобод людини держава гарантує соціальний захист ними своїх прав шляхом звернення до суду, до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, навіть до відповідних міжнародних судових установ чи до інших органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна (ст. 55 Конституції).
Отже, поняття "соціальний захист" є досить містким та широким за змістом, на відміну від іншого поняття, що властиве для системи суспільних відносин, які існують у сфері такого захисту, - поняття "соціальне забезпечення". Досить часто і на практиці, і в літературі ці поняття ототожнюються, що є не зовсім вірним. Насправді це - 2 різних за змістом поняття, які опосередковують дещо відмінні між собою суспільні явища, котрі співвідносяться як частина і ціле.
Існують декілька варіантів наукового визначення поняття соціального забезпечення. Зокрема, воно розглядається як: форма розподілу, що гарантує громадянам нормальний рівень життєвого та культурного стандарту понад винагороду за працю з настанням старості, втрати працездатності чи годувальника; система матеріального забезпечення і обслуговування громадян за віком, через хворобу, інвалідність, безробіття, на випадок втрати годувальника, виховання дітей та в інших випадках, передбачених законодавством; спосіб розподілу частки валового внутрішнього продукту шляхом надання громадянам матеріальних благ з метою вирівнювання їх особистих доходів у випадку настання соціальних ризиків за рахунок засобів цільових фінансових джерел в обсязі та на умовах, встановлених державою, для підтримання їх повноцінного соціального статусу.
Дещо інше визначення поняття соціального забезпечення знаходимо у роботах Н.Б. Болотіної. Вона, зокрема, визначає його як "організаційно-правову діяльність держави щодо матеріального забезпечення, соціального утримання, обслуговування, надання медичної допомоги за рахунок спеціально створених фінансових джерел осіб, які зазнали соціального ризику, внаслідок якого втратили здоров'я та(або) засоби до існування і не можуть матеріально забезпечити себе та своїх утриманців".
Тут наголошується не на функції держави щодо розподілу матеріальних благ з-поміж осіб, які цього потребують у силу об'єктивних обставин, а йдеться про те, що соціальне забезпечення є організаційно-правовою діяльністю держави. Такий підхід можна вважати більш правильним, оскільки держава
справді є обов'язковим учасником відповідних суспільних відносин та гарантом соціальних прав громадян.
Однак якщо розглядати соціальне забезпечення як суспільне явище, а тим більше - як правову категорію, необхідно виходити з того, що ми маємо справу з певним видом суспільних відносин. І ці відносини передбачають наявність взаємних прав і обов'язків суб'єктів з приводу матеріального забезпечення осіб, які в силу об'єктивних обставин втратили роботу, здоров'я, працездатність, а головне - засоби до існування та не можуть себе матеріально забезпечити.
Якщо соціальний захист у суспільстві досягається завдяки здійсненню державою своєї соціальної функції, і зрештою ми отримуємо певну сферу суспільних відносин, то соціальне забезпечення - всього лише елемент, складова частина соціального захисту і окремий вид суспільних соціально-захисних відносин, які називаються соціально-забезпечувальними відносинами і є об'єктом правового регулювання.
Частина 1 ст. 46 Конституції, проголошуючи право громадян нашої держави на соціальний захист, передбачає, що воно включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Як бачимо, законодавець до соціального захисту відносить соціальне забезпечення і при цьому робить наголос на окремих його видах, що традиційно розглядаються у науковій та навчальній літературі саме як різновиди соціального забезпечення. Однак для повного і об'єктивного визначення соціального забезпечення важливе значення має і ч. 2 цитованої ст. 46 Основного Закону. Тут, зокрема, наголошується, що "це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними". А отже, соціальне забезпечення - це не тільки заходи держави як основного соціального гаранта, спрямовані на матеріальну допомогу непрацездатним, хворим, інвалідам, безробітним тощо, а й створення спеціальної мережі соціального страхування з метою мобілізації коштів (страхових внесків) роботодавців, найманих осіб для забезпечення гарантій соціального захисту громадян. Тобто якщо визначати відносини соціального забезпечення, то норма ст. 46 Конституції цілком адекватно відображає суть цих суспільних відносин з відповідними суб'єктами, об'єктами та характером змісту. Відповідно, поза сферою соціального забезпечення залишаються інші види соціального захисту: медична допомога і медичне страхування, соціальне житло, екологічна безпека, обов'язкова освіта, соціальне партнерство тощо.
Таким чином, соціальне забезпечення можна визначити як систему суспільних відносин, що існують для створення достатніх умов життя і діяльності осіб, які з незалежних від них обставин втратили засоби до існування, завдяки мережі соціального страхування, бюджету та іншого фінансування.
- Тема 1 поняття права соціального забезпечення та його система Час: 2 год
- 1. Соціальне забезпечення та його місце у системі соціального захисту
- 2. Поняття соціально-забезпечувальних відносин
- 3. Види соціально-забезпечувальних відносин
- 4. Предмет права соціального забезпечення
- 5. Метод права соціального забезпечення
- 6. Система (структура) права соціального забезпечення
- 7. Система науки та система навчальної дисципліни "Право соціального забезпечення"
- Тема 2 принципи права соціального забезпечення Час: 1 год
- 1. Поняття та види принципів права соціального забезпечення
- 2. Загальна характеристика принципів права соціального забезпечення
- Тема 3 . Джерела права соціального забезпечення Час: 1 год
- 1. Поняття джерел права соціального забезпечення та їх особливості
- 2. Види джерел права соціального забезпечення
- Тема 4 правовідносини соціального забезпечення Час: 2 год
- 1. Поняття та види правовідносин соціального забезпечення
- 2. Соціально-забезпечувальні правовідносини, їх види та підстави виникнення
- 3. Процедурні правовідносини у праві соціального забезпечення
- 4. Соціально-страхові правовідносини
- 5. Юридичні факти, що породжують соціально-забезпечувальні правовідносини
- 6. Об'єкти соціально-забезпечувальних правовідносин
- 7. Страховий стаж за правом соціального забезпечення
- 8. Спеціальний трудовий стаж та його значення для права соціального забезпечення
- Тема 5 суб'єкти права соціального забезпечення Час: 2 год
- 1. Загальна характеристика суб'єктів права соціального забезпечення
- 2. Громадяни як суб'єкти, що отримують соціальне забезпечення
- 3. Громадяни як спеціальні суб'єкти права соціального забезпечення
- 4. Суб'єкти, які сприяють реалізації права на соціальне забезпечення
- 5. Державні органи як суб'єкти права соціального забезпечення
- 6. Соціальні страхові фонди як суб'єкти права соціального забезпечення
- 7. Пенсійний фонд України як суб'єкт права соціального забезпечення
- Тема 6. Соціальні ризики Час: 2 год
- 1. Поняття, ознаки та види соціальних ризиків
- 2. Непрацездатність як соціальний ризик
- 3. Загальна характеристика постійної непрацездатності
- 4. Поняття, ознаки та порядок встановлення стійкої непрацездатності
- 5. Загальна характеристика груп інвалідності
- 6. Причини інвалідності
- 7. Поняття та загальний порядок розслідування нещасного випадку на виробництві
- 8. Поняття та загальний порядок розслідування професійного захворювання
- 9. Поняття, порядок підтвердження тимчасової втрати працездатності
- 10. Поняття безробіття, часткового безробіття. Порядок визнання громадянина безробітним
- 11. Втрата годувальника як соціальний ризик
- 12. Поняття, критерії та порядок підтвердження малозабезпеченості
- Тема 7. Державні соціальні стандарти та нормативи соціального забезпечення Час: 1 год
- 1. Державні соціальні стандарти та соціальні гарантії у сфері права соціального забезпечення
- 2. Прожитковий мінімум - базовий державний соціальний стандарт
- Тема 8. Організаційно-правові форми соціального забезпечення в україні Час: 3 год
- 1. Поняття та види організаційно-правових форм соціального забезпечення
- 2. Відмінність загальнообов'язкового державного соціального страхування від цивільно-правового договору страхування
- 3. Поняття загальнообов'язкового державного соціального страхування
- 4. Організація пенсійного страхування в Україні
- 5. Організація солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування
- 6. Застраховані особи як суб'єкти солідарної системи пенсійного страхування
- 7. Страхувальники як суб'єкти солідарної системи пенсійного страхування
- 8. Добровільна участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування
- 9. Припинення участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування
- 10. Запровадження обов'язкової накопичувальної системи пенсійного страхування
- 11. Суб'єкти обов'язкової накопичувальної системи пенсійного страхування
- 12. Організація загальнообов'язкового соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням
- 13. Страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
- 14. Організація загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття
- 15. Організація недержавного пенсійного страхування
- 16. Суб'єкти недержавного пенсійного страхування
- 17. Недержавні пенсійні фонди та їх види
- 18. Асигнування з бюджету як організаційно-правова форма соціального забезпечення
- Тема 9. Система страхового пенсійного забезпечення
- 1. Структура системи страхового пенсійного забезпечення в Україні
- 2. Поняття та правові ознаки страхових пенсійних виплат
- Тема 10. Призначення пенсій у солідарній пенсійній системі
- 1. Суб'єкти права на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної пенсійної системи
- 2. Загальні умови пенсійного забезпечення за солідарною пенсійною системою; Пенсійний страховий стаж
- 3. Порядок визначення заробітної плати для обчислення пенсій у солідарній пенсійній системі
- 4. Порядок призначення пенсії у солідарній пенсійній системі
- 5. Порядок виплати пенсії в солідарній пенсійній системі
- Тема 11. Види пенсій у солідарній пенсійній системі
- 1. Пенсії за віком
- 2. Пенсії по інвалідності
- 3. Пенсії у зв'язку з втратою годувальника
- Тема 12. Пенсії у накопичувальній пенсійній системі
- 1. Види довічних пенсій в накопичувальній пенсійній системі
- 2. Порядок укладення договору страхування довічної пенсії
- 3. Умови та порядок отримання одноразової виплати з коштів Накопичувального фонду
- 4. Загальні умови призначення пенсій у недержавній пенсійній системі
- 5. Пенсійний контракт
- 6. Пенсійні схеми
- 7. Довічний ануїтет (довічна пенсія в системі недержавного пенсійного забезпечення)
- 8. Пенсія на визначений термін у недержавній пенсійній системі
- 9. Пенсійна виплата, що здійснюється одноразово в недержавній пенсійній системі
- Тема 13. Правове регулювання спеціальних пенсій
- 1. Поняття та правові ознаки спеціальних пенсій, що передбачені законодавством України
- 2. Державні пенсії особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим особам
- 3. Пенсійне забезпечення державних службовців
- 4. Пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування
- 5. Пенсійне забезпечення народних депутатів
- 6. Пенсійне забезпечення суддів і службових осіб органів прокуратури
- 7. Пенсійне забезпечення наукових (науково-педагогічних) працівників
- 8. Правове регулювання пенсій за особливі заслуги перед Україною
- 9. Пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
- Тема 14. Страхові допомоги
- 1. Поняття та види страхових допомог
- 2. Підстави та умови надання допомоги по безробіттю застрахованим особам
- 3. Підстави, умови та розмір надання допомоги по тимчасовій непрацездатності
- 4. Тривалість виплати допомог по тимчасовій непрацездатності
- 5. Допомога по вагітності та пологах, що надається Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
- 6. Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, що надається потерпілому від нещасного випадку на виробництві
- 7. Допомоги Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, що надаються у зв'язку із стійкою втратою працездатності
- 8. Страхові допомоги сім'ї потерпілого від нещасного випадку на виробництві
- Тема 15. Державні соціальні допомоги
- 1. Поняття державних соціальних допомог, їх ознаки та види
- 2. Допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам
- 3. Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям
- 4. Допомоги дітям-інвалідам та інвалідам з дитинства
- 5. Державні допомоги сім'ям з дітьми
- 6. Державна соціальна допомога у зв'язку з вагітністю та пологами
- 7. Допомога при народженні дитини
- 8. Допомога при усиновленні дитини
- 9. Державна соціальна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею
- 10. Державна соціальна допомога на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування
- 11. Державна соціальна допомога на дітей одиноким матерям
- 12. Субсидії на оплату житлово-комунальних послуг
- 13. Державні допомоги особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській аес
- Тема 16. Соціальні пільги
- 1. Поняття та ознаки соціальних пільг
- 2. Класифікація соціальних пільг
- 3. Звільнення або зменшення плати за житло та комунальні послуги
- 4. Право на безоплатне або пільгове придбання ліків
- Тема 17. Соціальне обслуговування
- 1. Поняття та форми соціального обслуговування
- 2. Соціальне обслуговування громадян похилого віку
- 3. Соціальне обслуговування неповнолітніх
- 4. Індивідуальна програма реабілітації інваліда
- Питання до екзамену з дисципліни «Право соціального та пенсійного забезпечення»