10.2. Загальна схема аналізу банківського прибутку

Прибутковість комерційного банку залежить від багатьох факторів як внутрішнього, так і зовнішнього характеру. Найважливішими внутрішніми факторами є обсяг і масштаби діяльності банку, стан та ефективність використання ресурсів, які є у розпорядженні банку, рівень доходів і витрат банку та їх співвідношення.

Відправною точкою для вирішення стратегічних завдань підвищення прибутку банку є побудова факторної моделі, яка описує залежність результативного показника від обраних факторів. Чим більше факторів включено у факторну модель, тим глибший аналіз можна зробити. При цьому фактори мають перебувати в прямій функціональній залежності з результативним показником, тобто описуватись конкретною формулою. Чинники, що перебувають у стохастичній залежності з результативним показником, вивчаються за допомогою кореляційно-регресійного аналізу. Залежність прибутку від перелічених вище факторів можна описати такою формулою:

де P — абсолютний розмір прибутку банку;

і_а — відносна дохідність активних операцій банку;

Q — обсяг залучених ресурсів банку;

H — норма обов’язкового резервування;

K — капітал банку;

R — сума іммобілізації (вкладення в недохідні активи);

і_п — відносна витратність залучених ресурсів (пасивів);

В_у — умовно постійні витрати (управлінські).

При цьому відносна дохідність активних операцій може бути виражена у вигляді відсотка і розраховуватись за формулою:

,

де D — доходи банку (у вигляді як процентів, так і комісійних та інших доходів);

A_d — дохідні активи.

Відносна витратність залучених ресурсів банку (пасивів) буде визначатись аналогічно за формулою:

,

де B — витрати на залучення ресурсів;

Q — обсяг залучених ресурсів.

Як видно з наведеної моделі, основними факторами, що впливають на прибуток банку, є відносний рівень дохідності активних операцій банку, відносний рівень витратності за пасивними операціями, обсяг залучених ресурсів, рівень умовно-постійних витрат банку. Більшість з цих факторів залежить від зусиль банку лише частково, тобто більшою мірою вони обумовлені зовнішніми чинниками, що діють на ринку капіталів. Наприклад, середня дохідність активних операцій залежить від рівня інфляції, попиту та пропозиції на кредитні ресурси, конкуренції між банками, політики НБУ тощо.

Може виникнути ситуація, коли для прийняття оптимального варіанта з погляду дохідності банку недостатньо ресурсів або підняття відсоткової ставки за кредитами та зниження відсоткової ставки за депозитами обмежене певними екзогенними факторами, що діють у ринкових умовах та не залежать від банківської установи. Отже, у стратегічному аналізі великого значення набуває врахування обмежувальних факторів. При розробці стратегії розвитку економічної ситуації може бути як один обмежувальний фактор, так і кілька. Аналіз ситуації з двома і більше обмежувальними факторами передбачає використання методів лінійного програмування. Ситуаційний аналіз передбачає вибір певного рівня окремих факторів, що дають змогу отримати необхідний рівень прибутку або досягти точки беззбитковості.

Виходячи із загальної моделі, що описує вплив факторів на прибуток, можна обчислити значення окремих факторів, що забезпечують необхідний рівень прибутку.