14.1. Історія розвитку банківської системи Угорщини
Австрійський національний банк (далі - ЛНБ) заснований патентом імператора 1 червня 1816 року. Це було зумовлене необхідністю створення незалежного банкіра уряду для подолання інфляційних процесів, викликаних Наполеонівськими війнами.
Банківський акт 1862 року був прийнятий для регулювання відносин між державою і центральним банком. Згідно з даним Актом АНБ стає більш незалежним, ніж Банк Пруссії або навіть Банк Франції. Незалежність ЛНБ проіснувала до 1878 року, коли був заснований Австро-Угорський банк Організаційна структура банку була комплексною. Менеджмент банку був розділений на виконавчу гілку і гілку, що відповідає за ухвалення рішень. У межах другої гілки централізовано існувала Верховна рада, керівник і комітети Верховної ради. Також було 2 ради директорів. Верховна рада здійснювала загальні наглядові функції усередині операційної діяльності банку. Кожна країна вибирала по два представники у Верховну раду, які також були членами Ради директорів. Представники Ради директорів і навіть контролери з уряду брали участь у засіданні Верховної ради. Під час становлення Австро-Угорського банку грошова система існувала на основі срібного стандарту і після 1878 року, коли європейські країни переходили на золотий стандарт. Крім того, видобуток срібла зростав, що стало причиною зменшення ціни на даний метал. Австро-Угорщина не стала винятком.
Процес становлення центрального банку як банку банків завершився у 1914 році, коли почалася Перша світова війна. З того часу почалися виплати за урядовими позиками. Принципи покриття золотої валюти були поступово пом'якшені. Австро-Угорський банк приймав облігації із забезпеченням до 75 % їх номіналу, таким чином фінансуючи військові витрати уряду.
Тривале падіння обмінного курсу крони і виснаження запасів дорогоцінних металів змусило створити 1 лютого 1916 року Іноземний обмінний центр, який створювався з досвіду аналогічного інституту в Німеччині, тільки на місяць пізніше. Під час війни в країні пройшла хвиля революцій, в ході яких держава розділилася на безліч дрібних країн, кожна з яких створила свою валюту. Економіка Угорщини опинилася у скрутному становили. Рівень інвестицій різко впав, були виснажені валютні запаси. Зросла інфляція, оскільки військові витрати фінансувалися неврегульованою емісією.
Після закінчення Першої світової війни уряд почав замислюватися про центральний банк як більш незалежний від влади інститут. За підтримки Англії 10 вересня 1919 року був підписаний договір про ліквідацію Австро-Угорського банку. Термін його ліцензії закінчувався 31 грудня 1919 року. Австрійський і угорський управлінські апарати були розділені між Віднем і Будапештом.
У серпні 1921 року був створений Королівський інститут банкнотної емісії. Його засновником став Сандор Поповіц, колишній міністр фінансів. Даний інститут був покликаний підготувати перехід від системи "крони" до нової системи, він узяв на себе активи, частину бізнесу колишнього акціонерного центрального банку, а також робочий особовий склад.
У лютому 1924 року Європейський комітет розвитку прийняв угорську програму реорганізації. У межах даної програми 26 квітня 1924 року, згідно з Актом V, були визначені підстава і генеральні причини діяльності Національного банку Угорщини (далі - НБУ)1. Згідно з документом уряд доручав Національному банку регулювати емісію банкнот до 31 грудня 1943 року. Перші збори засновників пройшли в церемоніальному холі Академії 24 травня 1924 року, на якому президентом був призначений Сандор Поповіц, генеральним директором - Біл Шробер. 24 червня того ж року був опублікований баланс банку. Держава була найбільшим власником і володіла 39,5 % акцій. Власниками стали також фінансові установи Будапешта, а також австрійські, швейцарські, німецькі, румунські і чехословацькі фінансові компанії.
Національний банк Угорщини взяв на себе функції управління системою національних рахунків і обслуговування національного боргу. Також він був акціонером Банку міжнародних платежів з 1930 року.
До 1924 року інфляцію вдалося стабілізувати, курс крони був прив'язаний до англійського фунта стерлінга. У квітні 1925 року знову введений золотий стандарт, введена нова валюта "пенго", яка була офіційно представлена в листопаді 1925, введена в обіг 27 грудня 1926року.
У воєнізованій економіці, проголошеній в 1938 році, друк банкнот збільшився, почав зростати національний борг. Для того, щоб фінансувати бюджет, незалежність банку була обмежена, і він був зобов'язаний фінансувати військові цілі держави. Кредитування також здійснювалося комерційними банками, які видавали короткострокові позики під гарантію Центробанку. Це стало причиною гіперінфляції в 1944році.
У 1946 році вводиться нова грошова одиниця - форинт. В умовах централізованої командної економіки Національний банк Угорщини фактично став абсолютно новою організацією під контролем Міністерства фінансів. Йому були надані ексклюзивні права контролювати фінансову діяльність заводів і фабрик, які становили до 80 % ВВП. Всі компанії були зобов'язані вести всі рахунки через персональний рахунок у НБУ. У межах однорівневої банківської системи також були створені Інвестиційний банк, Кооперативний кредитний інститут, Національний Ощадбанк і Банк іноземної торгівлі. У першу п'ятирічку (1950-1954 рр). НБУ повинен був підтримувати інвестиції, посилену програму розвитку Холодної війни, реорганізувати сільське господарство. У той час основними інструментами грошово-кредитної політики були адміністративні.
У 1949 році, згідно з Конституцією, НБУ повернув собі статус акціонерного товариства, проте акції розмішувалися під контролем держави. З 1950 р. - право на ліцензування зарубіжних обмінно-валютних операцій. У подальшому процес економічних реформ у країні надавав все більше прав і незалежності НБУ.
З січня 1972 року НБУ став відповідальним за фінансування інвестицій і поточної діяльності організацій. Була введена заборона на фінансування інвестиційних проектів з бюджету. У 1980році економіка повинна була пристосовуватися до зовнішнього економічного простору. Негнучкість банківської системи була пом'якшена: з'явилися нові банки, прийнято торгове законодавство, почали відкриватися кредитні лінії і був введений факторинг. Коли в 80-х pp. почали активно розвиватися ринкові відносини, стало зрозуміло, що необхідна трансформація банківської системи.
У грудні 1984 року ЦК УРРП декларує резолюцію, що дала початок підготовці до переходу на дворівневу банківську систему. Офіційно перехід був затверджений 1 січня 1987року. НБУ з того часу виконував функції банку банків і держави, контролювався президентом Ради Міністрів. Основними інструментами банку стали економічні ринкові інструменти. До функцій НБУ додалися функції регулювання діяльності комерційних банків.
З 1991 року Актом Парламенту затверджена повна незалежність НБУ від уряду. Банківська система вийшла з кризи, проте поспішність і невибірковість процедури украй негативно позначилися на розвитку банків: був створений прецедент, і вони зрозуміли, що держава завжди прийде на допомогу. Ефективними ліками стала жорстка конкуренція з іноземними банками. Уряд вирішив зробити банківський сектор відкритим. Частка контрольованих іноземцями національних банківських активів до 1995 року зросла до 25 %, що нечувано багато не тільки для Східної Європи, але і латиноамериканських країн. Причому частка іноземного капіталу в банківському секторі Угорщини постійно зростає.
- Тема 1. Історичний аспект виникнення і розвитку банківських систем
- 1.1. Економічна природа функціонування банківських систем
- 1.2. Трансформація банківських систем на різних етапах розвитку суспільства
- Розвиток банківських систем при капіталізмі
- Розвиток банківських систем при соціалізмі
- 1.3. Види банків. Особливості діяльності комерційних банків
- 1.4. Вплив банківських систем на темпи і пропорції економічного розвитку
- Завдання і запитання для самоконтролю
- Тема 2. Банківські системи в економіці держави
- 2.1. Особливості функціонування банківської системи в умовах ринку
- 2.2. Класифікація та функції банків у сучасних банківських системах
- 2.3. Організаційні банківські структури
- 2.4. Взаємозв'язок банківської системи з іншими системами та ринками
- Завдання і запитання для самоконтролю
- Тема 4. Банківська система Сполучених Штатів Америки
- 4.1. Історичні передумови виникнення банківської системи
- 4.2. Федеральна резервна система: створення та організаційна структура
- 4.3. Основні функції та цілі діяльності Федеральної резервної системи
- 4.4. Особливості діяльності комерційних банків
- 4.5. Банківські холдинги
- Завдання і запитання для самоконтролю
- Тема 5. Банківська система Великобританії
- 5.1. Становлення банківської системи
- 4.2. Банк Англії як центральний орган банківської системи
- Відсоткові ставки
- Валютний курс
- Резервна політика
- Управління державним боргом
- Емісійний центр країни
- Банківський нагляд
- 4.3. Функції комерційних банків та діяльність банківських об'єднань
- 4.4. Основні операції комерційних банків та їх співпраця зі спеціалізованими фінансово-кредитними установами
- Структура банківських депозитів у Великобританії
- Види і форми кредитних операцій
- Страхування банківських депозитів в Англії
- Завдання і запитання для самоконтролю
- Тема 6. Банківська система Канади
- 6.1. Еволюція банківської системи
- 6.2. Банк Канади - емісійний банк країни
- 6.3. Види комерційних банків у банківській системі
- 6.4. Взаємозв'язок діяльності комерційних банків з небанківською сферою
- Завдання і запитання для самоконтролю
- Тема 7. Банківська система Німеччини
- 7.1. Історія створення банківської системи
- 7.2. Особливості функціонування центрального банку
- 7.3. Відомство з нагляду за кредитною справою як основний наглядовий орган у банківській системі Німеччини
- 7.4. Структура комерційних німецьких банків
- Універсальні банки
- Кооперативні банки
- Спеціалізовані банки
- Банківські союзи
- 7.5. Асортимент банківських продуктів і послуг
- Грошові внески
- 7.6. Роль банківського сектору Німеччини у сприянні розвитку малих і середніх підприємств
- Завдання і запитання для самоконтролю
- Розділ 8. Банківська система Японії
- 8.1. Історичні передумови розвитку банківської системи
- 8.2. Центральний банк Японії
- 8.3. Особливості діяльності комерційних банків
- 8.4. Проблеми функціонування та особливості регулювання банківської системи
- 8.5. Особливості міжнародної експансії комерційних банків
- Завдання і запитання для самоконтролю
- Модуль 3. Банківські системи деяких пострадянських країн Тема 9 Банківська система Росії
- 9.1. Історичний розвиток банківської системи
- 10.2. Особливості функціонування центрального банку Росії
- 10.3. Другий рівень банківської системи Росії
- 10.4. Основні кризи в процесі розвитку банківської системи
- Завдання і запитання для самоконтролю
- Тема 11. Банківська система Білорусі
- 11.1. Становлення банківської системи
- 11.2. Національний банк Республіки Білорусь
- 11.3. Другий рівень банківської системи Білорусі
- 11.4. Характерні риси функціонування банківської системи
- Завдання і запитання для самоконтролю
- 12.1. Становлення та розвиток банківської системи
- 12.2. Реформування банківської системи
- 12.3. Основні перспективи функціонування банківської системи Казахстану
- Завдання і запитання для самоконтролю
- Розділ 13. Банківська система Польщі
- 13.1. Основні етапи становлення банківської системи
- 13.2. Особливості функціонування центрального банку Польщі
- 13.3. Характеристика банків другого рівня
- 13.4. Іноземний капітал у польському банківському секторі
- 13.5. Основні банківські продукти, що пропонуються банківським сектором
- Завдання і запитання для самоконтролю
- 14.1. Історія розвитку банківської системи Угорщини
- 14.2. Принципи організації та проблеми інтеграції в Європейське Співтовариство
- 14.3. Основні оператори ринку банківських продуктів та послуг
- 14.4. Проблеми капіталізації угорських банків
- Завдання і запитання для самоконтролю
- 15.1. Етапи розвитку банківської системи Чехії
- 15.2. Чеський національний банк, його функції та структура
- 15.3. Комерційні банки Чехії
- 15.4. Особливості регулювання чеського банківського сектору та позиції іноземного капіталу в банківській системі
- Завдання і запитання для самоконтролю
- 16.1. Коротка історія розвитку банківської системи
- 16.2. Структура банківської системи та функції її складових елементів
- 16.3. Основні банківські продукти комерційних банків
- Завдання і запитання для самоконтролю
- Частина V. Міжнародна банківська система
- 17.1. Історичні передумови розвитку Європейської системи центральних банків
- 17.2. Характеристика діяльності Системи
- 17.3. Основні принципи стратегії валютної політики Європейського центрального банку
- 17.4. Взаємозв'язок Європейського центрального банку з іншими наднаціональними органами
- Завдання і запитання для самоконтролю
- 18.1. Історія становлення групи Світового банку
- 18.2. Формування ресурсів групи Світового банку та його організаційна структура
- 18.3. Основи діяльності Міжнародного банку реконструкції та розвитку
- 18.4. Інші складові Всесвітнього банку
- Завдання і запитання для самоконтролю
- 19.1. Особливості становлення та основи діяльності Міжнародного валютного фонду
- 19.2. Організаційна структура управління Міжнародного валютного фонду
- 19.3. Капітал Фонду і механізм залучення фінансових ресурсів
- 19.4. Основні напрями кредитної діяльності Фонду
- Завдання і запитання для самоконтролю
- 20.1. Історія створення Банку міжнародних розрахунків
- 20.2. Організаційна структура Банку
- 20.3. Функції Банку міжнародних розрахунків
- Завдання і запитання для самоконтролю
- 21.1. Мета створення та особливості діяльності єбрр
- 21.2. Функції Європейського банку реконструкції та розвитку
- 21.3. Організаційна структура управління й капітальні ресурси Банку
- 21.4. Основні напрями фінансування єбрр
- Завдання і запитання для самоконтролю
- 22.1. Азіатський банк розвитку
- 22.2. Міжамериканський банк розвитку
- 22.3. Ісламський банк розвитку
- 22.4. Група Африканського банку розвитку
- 22.5. Кредитні організації в рамках Європейського Союзу
- 22.6. Чорноморський банк торгівлі та розвитку
- Завдання і запитання для самоконтролю
- 23.1. Особливості діяльності клубів кредиторів
- 23.1. Особливості діяльності клубів кредиторів
- 23.2. Принципи діяльності Паризького клубу
- 23.3. Умови реструктуризації боргу
- 23.4. Відмінності Лондонської о і Паризького клубів
- Завдання і запитання для самоконтролю
- 24.1. Зміст і масштаби офшорних банківських операцій
- 24.2. Регулювання офшорного банківського бізнесу
- 24.3. Основні переваги офшорних банків
- 24.4. Офшорний банк - зарубіжний фінансовий центр компаній
- Завдання і запитання для самоконтролю