14.2. Принципи організації та проблеми інтеграції в Європейське Співтовариство

В Угорщині діє у формі акціонерних товариств 44 банки, з яких ЗО є класичними комерційними банками, а останні - спеціалізовані банки, серед яких 4 житлово-ощадні каси і 2 іпотечних банки. Крім того, функціонує 7 спеціалізованих кредитних установ. Емісійним центром є Угорський національний банк, що відповідає за реалізацію загальнодержавної монетарної політики. На нього покладені завдання визначення курсу національної валюти, кредитування фінансових установ і регулювання зовнішніх кредитно-фінансових відносин. Інтеграція угорської економіки, що прискорилася за останні роки, в господарську систему Західної Європи призвела до того, що банківський сектор Угорщини почав все більше наближатися за деякими показниками до відповідних показників держав Євросоюзу. Це зумовило і те, що значна частина банків і підприємств Угорщини після масової приватизації опинилася у власності іноземних компаній, в основному західноєвропейських фірм і транснаціональних корпорацій.

Базисом угорської банківської системи, як і в Європейському Союзі, є комерційні банки. 80 % усіх грошових внесків в Угорщині припадає саме на ці банки, 6,5 % - на інвестиційні фонди і страхові компанії, 3,5 % - на пенсійні фонди. Хоча загальна сума наданих угорськими банками кредитів значно менша, ніж у країнах Євросоюзу, проте за структурою активів і пасивів (джерела фінансування) вона уже відповідає західноєвропейським параметрам. Наприклад, частка кредитів приватному сектору в Угорщині досягла 43 %, а частка внесків цього сектору перевищила 53 % в загальній структурі кредитів і джерел фінансування, що дещо вище за характерні для ЄС середні показники. Частка власних засобів у банківських фінансових ресурсах перевищує в Угорщині середній рівень по Євросоюзу, що опосередковано свідчить про високий потенціал подальшого розвитку банківської системи. Обсяг наданих фізичним особам кредитів в Угорщині поки що залишається істотно нижчим, ніж у західноєвропейських державах. Структура банківських кредитів в Угорщині за деякими іншими важливими показниками за останній час також має тенденцію до поліпшення умов функціонування банків. Питома вага довгострокових кредитів підприємствам у загальній структурі їх кредитування становить 53 %, а в загальній структурі кредитів фізичним особам - 87 %. Проте більша частина згаданих довгострокових кредитів надається іноземними банками.

Практично завершена гармонізація правової бази Угорщини та Євросоюзу. У законодавство, що регулює діяльність кредитно-фінансових установ, вносяться зміни, згідно з якими до іноземних і угорських клієнтів банків застосовується принцип рівнозначності. Учасники банківського сектору Угорщини і Євросоюзу використовують схожі банківські технології, надають практично однакові продукти і послуги. Водчас є певні відмінності між банківськими системами Угорщини і Євросоюзу. Угорський банківський сектор за багатьма показниками відстає від середнього європейського рівня. Угорські банки функціонують з питомими витратами, що перевищують середній рівень західноєвропейської банківської системи. Витрати, пов'язані з діяльністю угорських банків, становлять 3,6 % сукупних банківських активів, що в два рази вище середнього рівня країн Євросоюзу. У загальній структурі собівартості послуг угорських банків найбільша питома вага припадає на інші витрати, пов'язані з потребою модернізації технічної інфраструктури (інфраструктурні інвестиції, впровадження сучасних технологій тощо).

Істотно впливає на стан угорських банків і те, що в західноєвропейських країнах рівень доходів населення приблизно в 3 рази перевищує угорський, а середній розмір заощаджень - в 10 разів. На основі показника прибутку до оподаткування, розрахованого пропорційно активам, показник прибутковості угорських банків (ROA) в середньому коливається між 1-2 %, що більше ніж середній рівень по Євросоюзу. Це пов'язано з тим, що в Угорщині рівень інфляції вищий, ніж в західноєвропейських країнах. Відповідно виший і рівень відсоткової ставки, більша номінальна вартість різних банківських продуктів. У сукупному доході угорських банків частка відсоткових доходів у 2006 році становила 75 % а частка непроцентних доходів - 22 %, що в два рази нижче середнього показника по Євросоюзу. У загальній структурі банківських доходів тенденцію до збільшення мають доходи за платежами, зборами і комісійними винагородами, які складають 20 %, що відповідає середньому рівню в державах Євросоюзу. Значна частка доходів угорських банків формується за рахунок посередницької діяльності. Після вступу Угорщини до Євросоюзу роль посередницької діяльності угорських банків починає знижуватися і обмежується міжбанківськими операціями, а також наданням кредитів у форинтах. Західноєвропейські банки, що працюють з меншою маржею, після вступу Угорщини до Європейського Союзу отримали конкурентні переваги з доступу до угорських клієнтів.

Посилення конкуренції в умовах єдиного ринку Євросоюзу сприяє вирівнюванню банківської маржі і призводить до зниження прибутковості угорських банків. На думку експертів, зниження рівня прибутку угорських банків можуть компенсувати три чинники. Із завершенням інтенсивного інфраструктурного розвитку угорського банківського сектору знизиться рівень інших витрат у загальній структурі собівартості банківських послуг. У банківському секторі активізуються процеси купівлі, злиття і поглинання. Збільшиться зростання доходів від банківських непроцентних операцій, частка яких значно відстає від середнього рівня Євросоюзу.

Приєднання Угорщини до ЄС сприятиме витісненню з угорського ринку банківських послуг неефективних банків. Інтенсивність цього процесу залежить від того, наскільки гнучко зможуть адаптуватися угорські банки до конкуренції. Можна очікувати, що ринок залишать банки, які до приєднання до ЄС не змогли зайняти стійку позицію на ринку банківських продуктів та послуг, оскільки в умовах відкритого ринку ця можливість різко ЗНИЗИТЬСЯ. Менш ефективні угорські банки зможуть зберегти ринкові позиції в тому випадку, якщо вони розширять коло клієнтів за рахунок видачі кредитів з підвищеним ризиком.

Процес інтеграції може знизити капіталізацію угорського банківського сектору. Оскільки велика частина банків знаходиться у власності банків ЄС, можливо, багато хто з них почне перетворювати філіали своїх банків у банківські відділення, робота яких буде істотно дешевшою. Це, фактично, не становить загрози для стабільності угорської банківської системи, оскільки будь-який банк всім капіталом несе відповідальність за діяльність своїх відділень. Проте поява в Угорщині нових банківських відділень з держав Західної Європи може змінити існуючі позиції угорських банків і з часом негативно впливати на їх стабільність. Така небезпека найбільш вірогідна для банків, що надають послуги великим підприємствам. Конкуренцію підсилюватиме той факт, що іноземні банки орієнтовані на аналогічне коло споживачів банківських послуг щодо великих фірм. Загострення конкурентної боротьби може негативно відобразитися на інших споживачах банківських послуг: населенні, малих і середніх підприємствах тощо. У секторі банківських послуг, що надаються фізичним особам, позиції угорських банків менш схильні до впливу конкуренції, оскільки в даному сегменті ринку існують значні резерви для розширення банківської діяльності.

Підвищення ефективності діяльності угорських контрольно-наглядових органів також сприятиме зростанню стабільності банківського сектору. Після вступу Угорщини в ЄС покращилася кооперація й інтенсивність взаємодії угорських наглядових органів з органами Євросоюзу, з'явився доступ до достовірних і надійних інформаційних даних.

Таким чином, основні негативні наслідки для угорського банківського сектору, у зв'язку з приєднанням Угорщини до ЄС, пов'язані з майже неминучим зниженням рівня прибутковості банків цієї країни. Проте зниження їх відсоткових доходів може бути частково компенсоване за рахунок збільшення прибутковості непроцентних операцій. Одночасно з цим очікується пожвавлення ринку цінних паперів, активізація діяльності інвестиційних фондів і розширення операцій страхового типу.