13.2. Особливості функціонування центрального банку Польщі

Правовий статус, принципи організації і основи діяльності Національного банку Польщі (далі - ИБП) визначені Конституцією Польщі та Законом "Про Національний банк Польщі", що був прийнятий 29 серпня 1997 року. Він визначає сучасні форми польської банківської системи, а також структуру та обсяг діяльності центрального банку. Відповідно до закону НБП є центральним банком Республіки Польщі, має статус юридичної особи і право використовувати печатку із державним гербом, має відокремлене майно, що є об'єктом права державної власності та перебуває у його повному господарському віданні.

НБП належить виключне право емісії грошових знаків Республіки Польща. Відповідно до Конституції основна роль Національного банку Польщі - це утримання стабільного рівня цін та зміцнення польської валюти. НБП регулює грошовий обіг у державі та рівновагу платіжного балансу. Також його діяльність полягає у наданні кредитів уряду, обслуговуванні державного боргу та касовому обслуговуванні бюджету.

Основними завданнями Національного банку Польщі є:

1) організація грошових розрахунків;

2) розпорядження девізними резервами;

3) ведення банківського обслуговування державного бюджету;

4) регулювання ліквідності банків та їх рефінансування;

5) формування умов, необхідних для розвитку банківської системи;

6) підготовка звітного платіжного балансу, а також звіту про зовнішні зобов'язання держави.

Органами управління Національного банку Польщі є:

1) голова НБП;

2) Рада грошової політики;

3) Правління НБП.

Голова НБП призначається на 6 років Сеймом за поданням Президента Республіки Польща. Може виконувати функції протягом двох термінів. Одночасно є головою Ради грошової політики. Рада грошової політики (далі - РГП) складається з дев'яти членів, призначених на 6-річний термін Сеймом, Сенатом, Президентом та Головою НБП. Під час виконання функцій члени зобов'язані припинити діяльність у політичних партіях та профспілках.

Основне призначення Ради грошової політики - щорічне визначення напрямів грошової політики. У межах реалізації грошової політики РГП визначає рівень процентних ставок НБП, принципи операції відкритого ринку та перерахування обов'язкового резерву комерційними банками. РГП також оцінює діяльність Правління НБП.

Рада грошової політики визначає щорічні основи грошово-кредитної політики та представляє їх Сейму одночасно з внесенням Кабінетом Міністрів проекту Закону про державний бюджет. Крім того, вона подає Сеймові звіт із виконання затверджених основних положень грошово-кредитної політики не пізніше 5 місяців від закінчення бюджетного року.

Враховуючи основні положення грошово-кредитної політики, Рада грошової політики1:

1) визначає розмір процентних ставок НБП;

2) визначає принципи та процентні ставки обов'язкового резерву банків;

3) визначає верхні межі зобов'язань, які виникають під час повернення позичок та кредитів, що були отримані НБП у іноземних банківських і фінансових установах;

4) затверджує фінансовий план НБП та звіт його діяльності;

5) приймає річні фінансові звіти НБП;

6) визначає правила операцій відкритого ринку.

Основні засади грошово-кредитної політики розробляються на основі:

- прогнозів економічного і соціального розвитку Республіки Польща на коротко-, середньо- та довгостроковий періоди;

- показників проекту державного бюджету Республіки Польща на плановий рік;

- аналізу очікуваних результатів грошово-кредитної політики за рік, що передує плановому, на який розробляються Основні засади грошово-кредитної політики.

Розробка Основних засад грошово-кредитної політики Республіки Польща здійснюється щорічно. У них повинні міститися:

- стислий огляд макроекономічної та фіскальної ситуації в країні за минулий і поточний роки та основних проблем розвитку економіки і соціальної сфери;

- очікувані зміни зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної ситуації та їх вплив на економіку країни;

- оцінка можливого впливу заходів державної політики на розвиток економіки та соціальної сфери;

- основні параметри грошово-кредитної політики на плановий рік та прогнозні показники на три наступні роки.

Підготовка Основних засад грошово-кредитної політики передбачає:

1. Аналіз економічного і соціального розвитку країни за минулий та поточний роки, у тому числі динаміку валового внутрішнього продукту за його складовими; інфляцію та фактори її формування; проведення фіскальної політики; зміни у соціальній сфері, які включають зайнятість населення, його доходи та інше.

2. Аналіз стану розвитку основних секторів економіки, домашніх господарств, нефінансових підприємств і організацій; державних фінансів; фінансового сектору.

3. Аналіз стану грошово-кредитного ринку Польщі та реалізації грошово-кредитної політики у минулому та поточному роках.

Динаміка та джерела формування монетарної бази та грошової маси; структура грошової маси; чисті внутрішні активи; монетарні коефіцієнти; кредити в реальний сектор економіки.

4. Аналіз чинників формування валютного курсу та оцінка впливу валютного курсу на грошово-кредитну сферу та економіку в цілому. Стан резервів НБП.

5. Аналіз використання інструментів, за допомогою яких здійснювалось регулювання грошово-кредитного ринку Польщі, а також характеристику прогнозу макроекономічного розвитку країни, включаючи валовий внутрішній продукт за його складовими; рівень інфляції; показники бюджету і платіжного балансу; ринок праці; доходи населення та заробітну плату.

6. Характеристику показників основних засад грошово-кредитної політики на плановий рік:

а) визначення кінцевої та проміжної мети грошово-кредитної політики з урахуванням макроекономічної ситуації і стану грошово-кредитної сфери;

б) механізм забезпечення прогнозного рівня інфляції. Прогнозні показники монетарної бази, грошової маси, темпів їх зростання;

в) прогнозну динаміку курсу національної валюти відносно світових резервних валют;

г) узгодженість грошово-кредитної політики з економічною політикою уряду.

Правління НБП здійснює управління поточною діяльністю НБП та займається реалізацією постанов РГП. До складу входять голова та 6-8 членів, серед яких 2 віце-голови. Члени правління призначаються президентом за пропозицією голови НБП. Призначення правління - реалізація постанов РГП та прийняття рішень і ухвал щодо діяльності НБП.

Відповідно до закону про НБП була також створена Комісія банківського нагляду (далі - КБН), що визначає принципи діяльності банків та здійснює нагляд за виконанням законів і статуту, а також періодично виконує оцінку економічною стану банків. Головою КБН є голова НБП, а до її складу входить 6 членів. Роль виконавчого органу Комісії виконує Генеральний інспекторат банківського нагляду.

У виконанні своїх завдань НБП співпрацює з відповідними органами держави у формуванні та реалізації основних засад грошово-кредитної системи, зокрема:

1) передає державним органам інформацію щодо реалізації грошово-кредитної політики та ситуації в банківській системі;

2) співпрацює з міністром фінансів у розробці фінансових планів держави;

3) висловлює свій погляд щодо проектів правових актів у галузі економічної політики;

4) надає власну резолюцію щодо проектів правових актів, які стосуються діяльності банків та пріоритетні для банківської системи1.

Згідно зі статтею 3 Закону "Про Національний банк Польщі" основною функцією Національного банку Польщі є збереження стабільного рівня цін, при одночасній підтримці економічної політики уряду. Для виконання зазначеної функції Національний банк сприяє дотриманню стабільності банківської системи, а також стабільності грошової одиниці.

Центральний банк є визначальним в ринковій економіці Польщі, тому на нього покрадено виконання таких базисних функцій:

1. Емісійний центр . НБП має монопольне право емісії валюти, яка є законним платіжним засобом Польщі. Національний банк Польщі визначає кількість валюти, необхідної для обігу.

2. Банк банків. НБП виконує регулюючі функції щодо інших банків, для того щоб гарантувати безпеку депозитів вкладникам та стабільність банківського сектору. НБП організовує грошово-кредитну клірингову систему, поточні міжбанківські взаєморозрахунки і бере активну участь на ринку міжбанківських кредитів. Національний банк Польщі відповідальний за стабільність і безпеку банківської системи. Як банк банків, НБП контролює дії інших банків і, зокрема, їх діяльність відповідно до вимог банківського законодавства.

3. Центральний банк уряду. НБП надає банківські послуги уряду, обслуговує рахунки уряду та інших державних установ і виконує їх платіжні доручення.

До другорядних функцій Національного банку Польщі можна віднести:

- виступає кредитором останньої інстанції для банків і організовує систему рефінансування;

- встановлює для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна;

- визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками;

- визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює, координує та контролює створення електронних платіжних засобів, платіжних систем, автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації;

- здійснює банківське регулювання та нагляд;

- складає платіжний баланс, здійснює його оцінку та прогнозування;

- представляє інтереси Республіки Польщі в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах, де співробітництво здійснюється на рівні центральних банків;

- здійснює, відповідно до визначених спеціальним законом повноважень, валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами, які здійснюють валютні операції;

- аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, цінових та валютних відносин.

Нагляд за діяльністю банків здійснює Комісія банкового нагляду (далі - Комісія). Рішення та визначені Комісією завдання виконує та координує організаційно виділений в межах структури НБП генеральний Інспекторат банківського нагляду.

До завдань Комісії належать:

1) визначення принципів діяльності банків, які забезпечують безпеку депозитних рахунків клієнтів банку;

2) нагляд за банками в галузі дотримання законів, статуту та інших приписів закону та фінансових норм;

3) проведення періодичних оцінок економічного стану банків та передача їх Раді, а також вплив грошової, податкової і контрольної політики на їх розвиток;

4) надання висновку про правила організації банкового нагляду й відзначення порядку його здійснення.

До складу комісії входять:

1) голова комісії - голова НБП;

2) заступник голови комісії - міністр фінансів або делегований ним віце-міністр (державний секретар або віце-секретар) у Міністерстві фінансів;

3) представник Президента Республіки Польща;

4) голова Правління Банківського гарантійного фонду;

5) голова Комісії з цінних паперів і бірж або його заступник;

6) генеральний інспектор банківського нагляду.

Комісія приймає рішення в межах своїх повноважень більшістю голосів за присутності, як мінімум, половини складу Комісії. У випадку рівної кількості голосів вирішальним є голос голови Комісії.

Для формування пропозиції грошей та кредитної діяльності НБП нагромаджує обов'язкові резерви банків. Обов'язковим резервом банків є виражена у національній валюті частина грошових коштів у будь-якій валюті, що нагромаджені на банківських рахунках; кошти, одержані від продажу цінних паперів, та інші кошти, що піддягають поверненню, прийняті банком, за винятком коштів, прийнятих від іншого вітчизняного банку, а також кошти, прийняті від іноземного банку на підставі угод, укладених перед днем набрання чинності закону, або кошти, одержані з-за кордону на строк менше ніж 2 роки.

Кооперативні банки утримують обов'язковий резерв у банку, в якому вони асоційовані, а регіональні банки асоційовані в Банку харчового господарства А.Т. (BG S.A.) Вони утримують резерви на рахунку в тому банку в сумі, яка відповідає резервам асоційованих у них кооперативних банків і власним обов'язковим резервам. Суми обов'язкових резервів регіональних банків BG S.A. передає на свій рахунок у НБП. Асоційовані кооперативні банки, які діють поза структурою Банку харчового господарства А.Т., зберігають власні обов'язкові резерви у кооперативних банках, які в них асоційовані, на своїх рахунках у НБП.

Процентна ставка обов'язкового резерву банків може бути диференційована залежно від періоду зберігання грошових коштів та виду валюти. Ця ставка визначається щодо середньомісячних ставок. Правління НБП визначає правила та порядок нарахування й утримання обов'язкових резервів у НБП, у тому числі види банківських рахунків, яких не стосується обов'язок утримання резервів. Крім того, може визначати розмір готівкового резерву в національній валюті, зберігання якого в банківських касах буде рівноцінне утриманню резервів у НБП. У випадку порушення обов'язку утримання резерву банк виплачує на користь НБП відсотки від різниці між сумою, яка підлягає зберіганню на рахунках, та сумою, яка фактично є на тих рахунках.

НБП може надати банкам кредит рефінансування в національній валюті з метою поповнення їх грошового запасу. При наданні кредиту рефінансування НБП керується спроможністю банку повернути його разом з відсотками у строках, передбачених на його повернення, із застереженням. НБП може надати кредит рефінансування також банку для реалізації програми процедури оздоровлення банку.

Кредит рефінансування може надаватися:

1) до чітко визначеного розміру суми в межах кредитного рахунку;

2) під заставу цінних паперів - до розміру, рівного визначеній частині номінальної вартості цих паперів (ломбардний кредит);

3) в іншій формі, прийнятій Правлінням НБП.

Голова НБП оголошує визначені Радою ставки дисконтну та переобліку векселів, процентні ставки кредиту рефінансування й ломбардного кредиту та обов'язкового резерву банків. У випадку загрози для реалізації грошово-кредитної політики Рада може в порядку постанови ввести або обмеження розміру грошових коштів, наданих банками у розпорядження позичальників, або обов'язок утримання безвідсоткового депозиту в НБП від іноземних коштів, використаних банками й вітчизняними підприємцями.

Кредити, взяті НБП у іноземних банківських і фінансових установах, можуть призначатися на надання кредиту вітчизняним банкам у іноземній валюті. Національний банк Польщі може: емітувати та продавати цінні папери; продавати та купувати цінні папери державної скарбниці в операціях відкритого ринку; організовувати оборот цінними паперами, емітентом яких він є, та цінними паперами державної скарбниці. НБП може приймати цінні папери для зберігання та управління, а також використовувати їх як предмет застави.

Національний банк Польщі виконує традиційні функції центрального банку, однак із вступом країни до Європейського валютного союзу він підтримує усі положення Європейського центрального банку щодо впровадження основних засад грошово-кредитної політики, а також мінімізації взаємозв'язків з державним сектором економіки.