3. Пенсії у зв'язку з втратою годувальника

На підставі Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" призначається та виплачується лише пенсія в разі втрати годувальника, який помер внаслідок загального захворювання.

Умовами призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника є: 1) належним чином підтверджена смерть годувальника, визнання його у встановленому законом порядку безвісно відсутнім або оголошення померлим; 2) наявність у годувальника на день смерті законодавче визначеного пенсійного страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності. У випадку смерті пенсіонера або осіб, які отримали інвалідність чи померли в період проходження строкової служби, пенсія призначається незалежно від тривалості страхового стажу.

Пенсія в разі втрати годувальника призначається:

1) чоловікові (дружині), батькові, матері померлого годувальника, якщо вони є інвалідами чи досягли загального пенсійного віку. Цим особам пенсія призначається, якщо вони: були на повному утриманні померлого; одержували від нього допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Якщо вони не були на утриманні померлого, але у зв'язку з його смертю втратили джерело засобів до існування, що встановлюється у судовому порядку, то їм теж може бути призначено пенсію;

2) дітям померлого годувальника (у тому числі тим, які народились не пізніше 10 місяців з дня його смерті), якщо їм не виповнилось 18 років або незалежно від віку, якщо вони стали інвалідами до 18 років. Пенсію призначають незалежно від того, чи були діти на утриманні померлого годувальника. Право на пенсію зберігається і у випадку усиновлення дітей померлого годувальника. Усиновлені діти мають право на пенсію нарівні з рідними. Пасинок (падчерка) мають право на пенсію нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків;

3) дітям померлого, які навчаються за денною формою навчання в загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, професійно-технічних навчальних та вищих навчальних закладах до закінчення ними навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років. Пенсію призначають незалежно від того, чи були вони на утриманні померлого;

4) дітям-сиротам (у яких померли обоє з батьків) до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні. Пенсію призначають незважаючи на те, були вони на утриманні обох чи лише одного з померлих батьків;

5) чоловікові (дружині), а в разі їх відсутності - одному з батьків, брату чи сестрі, дідусеві чи бабусі померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років. Пенсія призначається, якщо зазначені особи були на повному утриманні померлого годувальника або одержували від нього допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право за бажанням перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Пенсія у зв'язку з втратою годувальника обчислюється у відсотках до розміру пенсії за віком померлого годувальника: на одного непрацездатного члена сім'ї пенсія - 50%; на 2 та більше -- 100%. Дітям-сиротам така пенсія призначається з урахуванням розміру пенсії за віком кожного з батьків.

Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, - довічно.

Пенсія у зв'язку з втратою годувальника може призначатись як одна спільна пенсія на всіх членів сім'ї, які мають таке право, або як окремі частини, виділені із загальної суми пенсії на вимогу всіх чи одного члена сім'ї. Виділення частини пенсії провадиться з першого числа місяця, що настає за тим, у якому надійшла заява про виділення частини пенсії.