Планові показники обсягу і фактичні показники вартості залучення і розміщення ресурсів

Планові суми по фактичних ставках
АКТИВИ	Сума	Середньо – зважена прибутковість	Річний доход	ПАСИВИ	Сума	Середньо - зважена вартість	Річна витрата
Ліквідні активи	20000000	0%		Вклади до запитання	166666667	8%	13333333
Міжбанківський кредит	46666667	27%	12600000	Міжбанківський кредит	13000000	28%	3640000
Кредити клієнтам	208000000	40%	83200000	Строкові вклади	33333333	33%	11000000
Цінні папери	10000000	35%	3500000	Цінні папери	8333333	40%	3333333
Розрахунки між філіями	70000000	20%	14000000	Розрахунки між філіями	126666667	20%	25333333
Не дохідні активи	13333333	0%		Капітал	20000000	0%
Дебіторська заборгованість	23333333	0%		Кредиторська заборгованість	23333333	17%	3966667
РАЗОМ	391333333	29%	113300000	РАЗОМ	391333333	15%	60606667
Прибуток				52693333

З приведених таблиць видно, що плановий рівень прибутковості практично за всіма напрямками вкладення коштів виявився нижче, ніж фактичний, у той час як вартість практично всіх пасивів підвищилася. Ймовірно це і послужило однією з основних причин через яку банк не став домагатися планових об'ємних показників зростання залучених і розміщених коштів.

Так, з огляду на фактичні процентні ставки, планова сума прибутку склала б не 59746667 грн., а 52693333 грн. (мінус 7053333 грн.)

У той же час, якби банк зумів досягти планового зростання активів і пасивів, то його фінансовий результат, навіть при невигідній динаміці процентних ставок, був би більше досягнутого на 24411161 грн. (52693333 грн. – 28282173 грн.).

Отже, ми можемо констатувати, що в результаті невиконання плану по росту активів і пасивів, банк не виконав план і по зростанню прибутку на 59746667 - 28282173 = 31464494 грн. При цьому в зв'язку з несприятливою зміною процентних ставок, даний результат необхідно було б зменшити на 7053333 грн. і встановити на рівні 24411161 грн.

Дані аналізу прибутку ще раз підтверджують або необґрунтованість планових завдань (план виконаний усього на 54% (28282173/52693333*100%), або неефективність роботи банку в періоді, що аналізується.

Незважаючи на очевидність висновків, зроблених у ході трьох попередніх етапів аналізу, звернемося до заключного етапу, а саме, до аналізу діяльності банку за допомогою коефіцієнтів. Слід врахувати, що коефіцієнти являють інформаційну цінність тільки при їхньому розгляді в динаміці, якщо є можливість оцінити позитивні чи негативні зміни розрахункових співвідношень.

Систем оцінних коефіцієнтів, що характеризують різні сторони діяльності банку як у вітчизняної, так і в закордонній практиці існує досить багато.

Так Ширінська Є.Б. пропонує використовувати такі коефіцієнти: ефективності використання активів, використання залучених ресурсів, що характеризують структуру капіталу, фондового, кредитного і депозитного портфелів банку, показники прибутковості і контролю за витратами.

Роуз П.С. приводить різні показники прибутковості банку: прибуток на акціонерний капітал (ROE), прибуток на одиницю активів (ROA), чистий прибуток до проведення спеціальних операцій (NRST), чистий прибуток у розрахунку на одну акцію (EPS), чиста маржа прибутку банку (NPM), коефіцієнт використання активів банку (AU), мультиплікатор капіталу (EM) і т.д. [1].

У національній практиці також застосовуються різні системи нормативних і оцінних коефіцієнтів банківської діяльності. Крім того, багато банків розробляють власні оцінні системи і встановлюють граничні значення основних показників.

Ми не будемо аналізувати коефіцієнти, запропоновані різними авторами, оскільки вони (крім установлених НБУ) можуть варіюватися для кожного банку в залежності від його можливостей і розв'язуваних задач.

Розмір процентних доходів у першу чергу визначається коефіцієнтом використання депозитів, що характеризує агресивність кредитної політики банку.

Він визначається як відношення середньої заборгованості по кредитах до середніх залишків по усіх вкладних рахунках. У нашому прикладі:

Розрахований коефіцієнт використання депозитів відбиває вкрай агресивну кредитну політику банку, причому в плановому періоді передбачалося використовувати на кредитування не тільки залишки на вкладених рахунках, але і ресурси, залучені з інших джерел. Агресивність кредитної політики в аналізованому періоді не змінилася в порівнянні з базисним.

Зростання процентних доходів може відбутися в результаті росту обсягу працюючих активів і збільшення їхньої прибутковості. Розмір впливу кожного з даних факторів на досягнутий результат визначається за наступними формулами:

Вплив росту обсягу активів

(14)

де

V₂ – середні залишки активів в аналізованому періоді;

V₁ – те ж, у попередньому періоді;

R₁ – середній рівень прибутковості активів у попередньому періоді.

Вплив зміни середнього рівня процентних ставок

(15)

де

R₂ – середній розмір процентної ставки по дохідних активах в аналізованому періоді;

R₁ – середній розмір процентної ставки по дохідних активах у попередньому періоді періоду;

V₁ – середні залишки активів у попередньому періоді.

Після кількісного аналізу результатів виконання плану настає третій, заключний етап контрольного процесу – здійснення необхідних дій. На цьому етапі у процесі контролю можуть прийматися три варіанти рішень:

• не починати ніяких дій;

• довести фактичні результати до рівня стандартів;

• коригувати самі стандарти.

У нашому прикладі швидше за все банку варто було б скорегувати стандарти, оскільки їхнє доведення до планового рівня представляється малореальним.