2.Стратегія та структура страхової компанії
Під структурою компанії розуміються насамперед зв'язки, що існують між різними частинами організації для досягнення її мети. Це поділ роботи на окремі завдання, що виконуються керівництвом, галузевими та функціональними управліннями (департаментами), відділами, секторами й іншими підрозділами центрального офісу та регіональної мережі компанії. Організаційна структура відображується в таких формах, як поділ праці, створення спеціалізованих підрозділів, ієрархія посад, внутріш-ньоорганізаційні процедури. Структура управління компанією може будуватись за такими принципами. Принцип лінійного підпорядкування. Це означає, що вищестоящі керівники наділяються правом давати розпорядження нижчестоящим співробітникам з усіх питань, що випливають з їхньої діяльності. Наприклад, указівки керівника страхової компанії є обов'язковими для всього персоналу. Такий порядок, коли ннжчестоящим структурам доводиться вирішувати справи виключно через "верхи", забезпечує відповідний рівень контролю за діями структурних підрозділів компанії. Проте в разі додержання лише функції лінійного підпорядкування центральний апарат, і особливо керівництво, перевантажується розглядом порівняно дрібних питань. Внаслідок цього управління втрачає оперативність, найкваліфікованіші працівники відволікаються від опрацювання перспективних, глобальних проблем розвитку компанії. Принцип функціонального підпорядкування. Право давати розпорядження надається щодо виконання конкретних функцій, незалежно від того, хто їх виконує. Наприклад, головний бухгалтер може дати вказівки з обліку матеріальних і грошових цінностей, що перебувають у розпорядженні будь-якого підрозділу компанії. Носій функцій може отримувати вказівки від кількох керівників відділів чи інших функціональних підрозділів і має, у свою чергу, звітувати перед ними про виконання тих чи інших видів робіт. Це не поширюється на дисциплінарну відповідальність. Накласти стягнення або матеріально заохотити працівника може керівник компанії або та особа, якій делеговані ці права. Принцип лінійно-штабного підпорядкування. Це здебільшого "мозкові" центри (штаби), які виконують консультаційні функції у процесі стратегічного планування, підготовки рішень з інших найважливіших питань роботи компанії. До них, крім штатних працівників, нерідко залучають учених, консультантів і експертів з вузів, наукових лабораторій та інших установ. Такі фахівці опрацьовують ті чи інші питання та подають керівництву свої висновки і пропозиції. Консультанти не користуються правом давати розпорядження працівникам компанії. Страхові компанії при опрацюванні своїх організаційних структур використовують здебільшого всі три принципи. Важко уявити, наприклад, Національну акціонерну страхову компанію (HACK) "Оранта" без урахування можливостей раціонального поєднання лінійного та функціонального підпорядкування підрозділів, їх співробітників. Що ж до принципу лінійно-штабного підпорядкування, то він у багатьох компаніях довго недооцінювався. Cтруктура HACK "Оранта" доволі складна. Вона охоплює чотири рівні управління: центральний офіс (Правління компанії), обласні (Київську і Севастопольську міські) дирекції, міські та районні відділення й філії. Ця компанія - наступниця колишнього Укрдерж-страху. До 1994 року вона мала свої відділення в усіх районах України. Згодом зі складу HACK "Оранта" виокремилися як самостійні юридичні особи деякі обласні дирекції. Так утворилися відкриті акціонерні товариства "Крим-Оранта", "Оранта-Дніпро", "Оранта-Донбас", "Оранта-Лугань", "Оранта-Січ". У наведених структурах є багато спільного. Це випливає з характеру діяльності страховиків. Водночас є низка істотних відмінностей. Вони зумовлені різними масштабами роботи, наявністю в HACK "Оранта" обласних, міських і районних ланок. Це дає змогу зосередити обслуговування страхувальників безпосередньо за місцем їх розташування. Правління АСК "Оранта" вирішує насамперед питання стратегії розвитку компанії, опрацювання правил страхування, здійснення актуарних розрахунків, проведення інвестиційних заходів тощо. В "Енергополісі" більшість страхових операцій здійснюється безпосередньо центральним офісом. Відділення, філії, представництва на місцях має не лише HACK "Оранта", "Енергополіс", а й багато інших страховиків. Вони створюються і діють згідно із затвердженим Укрстрахнаглядом Положенням про порядок здійснення страхової діяльності відокремленими підрозділами страховиків від 12 березня 1994 року. Філія страховика -- це відокремлений підрозділ, що не є юридичною особою. Він може мати власну назву, яку дозволяється використовувати згідно з Положенням про філію, має відокремлений баланс та здійснює страхову діяльність за видами, на які страховик отримав ліцензії Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю і право на здійснення яких було надано філії загальними зборами учасників страховика. Таке право може бути надане повністю або з обмеженнями. Зі світової практики відомі три системи організації роботи страхових компаній з філіями. Кожна з них має свої переваги і недоліки. Вибір тієї чи іншої системи роботи з філіями залежить від конкретних обставин. Централізована система. Вона передбачає прийняття всіх рішень, що стосуються андеррайтингу та відшкодування збитків центральним офісом (головною конторою)^ Тут підписуються поліси, здійснюються розрахунки, пролонгуються поліси. На філії покладається видача, отримання і перевірка анкет на страхування та покриття збитків. Ці документи пересилаються до центрального офісу для прийняття рішень. Переваги цієї системи полягають у тому, що вона вимагає менше висококваліфікованих фахівців, скорочуються витрати на ведення справи. До недоліків слід віднести те, що працівники філій мають малі перспективи для кар'єри, на прийняття рішень витрачається багато часу, причому рішення не завжди враховують місцеві умови. Децентралізована система. За цієї системи більшість рішень, що стосуються укладення договорів і відшкодування збитків, приймаються у філії. Остання самостійно поновлює договори і веде облік. Звичайно, що рішення філії мають узгоджуватися з політикою, що її проводить компанія в цілому. Перевагою є те, що у філії працює більш кваліфікований персонал, ніж при централізованій системі, клієнти мають можливість оперативно отримати більше послуг. До недоліків можна віднести недостатній обсяг роботи для кваліфікованих працівників, ускладнення в роботі з посередниками, ускладнення щодо перестрахування ризиків.
- Тема 1. Сутність, принципи, класифікація страхування
- 1.Страхування як економічна категорія
- 2.Функції страхування
- 3.Принципи страхування
- 4.Форми страхування, їх характеристика
- Тема 2. Страхові ризики та їх оцінювання
- Тема 3.Страховий ринок
- 2.Структурна будова страхового ринку
- 3.Регулятори та інструменти страхового ринку
- 4.Страхові послуги та страхові продукти
- Тема 4. Страхова організація
- 2.Стратегія та структура страхової компанії
- 3.Органи управління страховою компанією та їх функції
- 4.Обєднання страховиків та їх функції
- Тема 5. Державне регулювання страхової діяльності в Україні. Державне регулювання страхової діяльності в Україні.
- Державне регулювання страхової діяльності в Україні.
- 2. Характеристика функцій страхових посередників.
- Тема 6. Особисте страхування.
- 6.2. Добровільне страхування від нещасних випадків
- 6.3. Обов'язкове страхування від нещасних випадків
- 2. Страхування життя та пенсійне страування.
- 3.1. Суть, класифікація та варіанти страхування життя
- 2.2. Характеристика окремих видів страхування життя
- 2.3. Страхування на дожиття, страхування дітей, весільне страхування
- 2.4. Страхування ренти і пенсій
- 3. Медичне страхування
- 1. Необхідність, суть, особливості та форми медичного страхування
- 2. Обов'язкове медичне страхування
- 3. Добровільне медичне страхування
- Тема 1. Страхові послуги та особливості їх реалізації
- 1.1. Сутність, основні ознаки та принципи надання страхових послуг
- 1.2. Реалізація страхових послуг та її особливості
- 1.3. Страхові агенти та специфіка їх роботи
- 1.4. Особливості функціонування страхових брокерів в Україні
- 1.5. Показники якості страхових продуктів та сервісу при реалізації страхових послуг
- Тема 2. Порядок укладання та ведення страхової угоди
- 2.1. Страхова угода та її основні етапи
- 2.2. Поняття та зміст договору страхування
- 2.3. Права та обов'язки учасників страхового договору
- 2.4. Процедура підготовки, укладання, ведення та припинення дії страхового договору
- Тема 3. Страхування життя та пенсій
- 3.1. Суть, класифікація та варіанти страхування життя
- 3.2. Характеристика окремих видів страхування життя
- 3.3. Страхування на дожиття, страхування дітей, весільне страхування
- 3.4. Страхування ренти і пенсій
- Тема 4. Страхування від нещасних випадків
- 4.1. Необхідність, суть та особливості страхування від нещасних випадків
- 4.2. Добровільне страхування від нещасних випадків
- 4.3. Обов'язкове страхування від нещасних випадків
- Тема 5. Медичне страхування
- 5.1. Необхідність, суть, особливості та форми медичного страхування
- 5.2. Обов'язкове медичне страхування
- 5.3. Добровільне медичне страхування
- Тема 6. Страхування підприємницьких ризиків
- 6.1. Ризик у підприємництві та необхідність страхування
- 6.2. Страхування виробничих ризиків
- 6.3. Страхування відповідальності виробників, та роботодавців
- 6.4. Екологічне страхування та його основні види
- Тема 7. Сільськогосподарське страхування
- 7.1. Специфіка, механізм, об'єкти та форми страхування в сільському господарстві
- 7.2. Страхування продукції рослинництва
- 7.3. Страхування сільськогосподарських тварин
- 7.4. Страхування будівель, споруд та іншого майна в сільському господарстві
- Тема 8. Страхування технічних ризиків
- 8.1. Необхідність, значення та основні види страхування технічних ризиків
- 8.2. Страхування будівельного підприємця від усіх ризиків
- 8.3. Страхування монтажних ризиків
- 8.4. Страхування машин від поломок
- 8.5. Страхування електронних пристроїв
- Тема 9. Страхування фінансово-кредитних ризиків
- 9.1. Сутність та основні види страхування фінансових ризиків
- 9.2. Страхування кредитних ризиків
- 9.3. Страхування депозитів
- Тема 10. Автотранспортне страхування
- 10.1. Страхування наземного транспорту
- 10.2. Страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів
- 10.3. Страхування цивільної відповідальності перевізників
- Тема 11. Морське страхування
- 11.1. Суть, види та особливості страхування морських ризиків
- 11.3. Страхування вантажів, що перевозяться морським транспортом
- 11.4. Страхування відповідальності судновласників
- Тема 12. Авіаційне страхування
- 12.1. Особливості, умови та законодавча база у наданні страхових послуг в авіаційній сфері
- 12.2. Обов'язкові види авіаційного страхування
- 12.3. Добровільні види авіаційного страхування
- 12.4. Правила страхування, перестрахування та врегулювання збитків в авіаційній сфері
- 13. Страхування майна і відповідальності громадян
- 13.1. Особливості, сутність та основні умови страхування майна громадян
- 13.2. Страхування будівель громадян
- 13.3. Страхування домашніх тварин
- 13.4. Страхування домашнього майна
- 13.5. Страхування відповідальності громадян