logo search
Лекції Банківська система

23.3. Умови реструктуризації боргу

Реструктуризація боргу - це одна з форм реорганізації умов боргу, під час якої боржники і кредитори домовляються про відстрочення виплат заборгованостей за основною сумою кредиту і за відсотками, термін яких повинен наступити в певний період часу, а також про новий графік таких платежів. Останнім часом реструктуризація зовнішнього боргу стала достатньо популярною практикою. У Паризькому клубі реструктуруються борги урядів і гарантовані ними борги, а в Лондонському - заборгованості перед комерційними банками. У межах Паризького клубу реструктуризація заборгованості застосовується переважно щодо бідних країн, хоча не завжди.

Відносно різних країн державами-кредиторами застосовуються різні методи. У результаті цих підходів сьогодні чітко окреслилися три категорії країн-боржників:

1. Бідні країни: Торонтські, Лондонські умови, умови Трінідаду, Неапольські, Ліонські умови, Ініціатива НГРС.

2. Бідні з країн із середнім рівнем доходу: умови Х'юстона.

3. Багаті з країн із середнім рівнем доходу: стандартні умови Паризького клубу.

Винятки: в окремих випадках сума зовнішнього боргу країни може бути скорочена на особливих умовах через політичні та інші мотиви.

1. Торонтські умови були прийняті у 1988 році.

Дані умови можуть застосовуватися лише відносно країн з доходом на душу населення не вище встановленого Всесвітнім банком рівня, який дає право на отримання кредитів від Міжнародної асоціації розвитку (на сьогодні - 785 доларів на рік).

Кредиторам пропонуються такі варіанти умов, які вони можуть надавати боржникам:

Варіант А (зменшення суми боргу):

- списати третину боргу;

- відносно решти частини боргу переглянути умови погашення за ринковими процентними ставками;

- термін погашення - 14 років, включаючи пільговий період у 8 років.

Варіант В (довгострокові борги):

- відсотки нараховуються за ринковими ставками;

- термін погашення 25 років, включаючи пільговий період у 14 років.

Варіант С (зменшення платежів щодо обслуговування боргу):

- надання пільгових процентних ставок (вибрати одну з двох величин: 3,5 % на рік або половина ринкової ставки);

- термін погашення 14 років, включаючи пільговий період у 8 років.

Країни, що отримали відстрочення щодо погашення боргів відповідно до Торонтських умов: Республіка Малі, Центрально-Африканська Республіка, Мадагаскар, Нігерія, Танзанія та ін. У період 1988-1990 pp. Паризьким клубом було розглянуто 26 угод щодо перегляду боргів на основі Торонтських умов на загальну суму 5,8 млрд дол. США.

Торонтські умови призначені не для всіх країн-боржників. Вони застосовуються лише відносно дуже важких обставин по обслуговуванню боргів і надаються країнам з низьким середнім доходом на душу населення і хронічними проблемами платіжного балансу на період здійснення ними глибокої структурної перебудови.

Умови Тринідаду і Лондонського клубу (суворіші Торонтські умови) прийняті в 1990-1997 pp. відносно найменш розвинених країн та інших бідних держав.

Умови Тринідаду:

1. Анулювання 2/3 боргу країн-боржників, що входять у відповідні категорії.

2. Гнучкий графік платежів відповідно до експортних можливостей країни-боржника:

- реструктуризація частини боргу, що залишилася, на 25 років;

- надання пільгового періоду в 5 років;

- капіталізація відсотків за перші 5 років;

3. Гнучкий графік платежів відповідно до експортних можливостей країни-боржника.

4. Відбір кандидатів на надання пільгових умов за критеріями, аналогічними Торонтським умовам.

Лондонські умови:

1. Анулювання 25 % боргу і реструктуризація суми, що залишилася, на 23 роки з 6-річним пільговим періодом та нарахуванням відсотків за ринковими ставками.

2. Реструктуризація боргу із застосуванням пільгових процентних ставок на 23 роки без пільгового періоду.

3. Реструктуризація боргу за ринковими процентними ставками на 25 років з 16-річним пільговим періодом.

4. Реструктуризація зобов'язань з обслуговування кредитів, наданих в порядку офіційного сприяння розвитку, на 30 років з 20-річним пільговим періодом.

За період 1991-1993 pp. були переглянуті борги 10 країн на загальну суму 4 млрд дол. США (Гвінея, Гондурас, Мавританія, Малі, Мозамбік, Сьєрра-Леоне).

Неапольські умови полягають у наступному:

1. 67-відсоткове списання за чистою приведеною вартістю або реструктуризація боргу з метою його скорочення на 67 % за ставками нижче ринкових (ВВП на душу населення менше 500 дол., або відношення "борг/експорт" більше 350 %).

2. 50-відсоткове списання (для інших категорій).

3. Капіталізація 50 % та їх виплата протягом 33 років із 8-річним пільговим періодом, решта частини - протягом 23 років з 6-річним пільговим періодом з прогресивною шкалою амортизації.

4. Реструктуризація на 40 років з 16-річним або 20-річним пільговим періодом, з відсотками за колишньою ставкою.

У 1995-1998 pp. більше 30 країнам з низьким рівнем доходу (зокрема, 20 африканським країнам на південь від Сахари) Паризький клуб скоротив заборгованість на умовах Неаполю, з них 7 країнам - на 67 %.

З 1997р. діють Ліонські умови, які пропонують 80-відсотко-ве зниження боргових зобов'язань, а також доведення співвідношення "зовнішній борг/експорт" до 200-250 % і "платежі/експорт" до 20-25 %.

Проект під назвою "Ініціатива НІРС" передбачає цілеспрямовані зусилля зі зниження тягаря боргу найбідніших країн, що розвиваються, за умови проведення в цих країнах протягом певного періоду реформ з фінансового оздоровлення, схвалених Світовим банком і МВФ.

2. Умови Х'юстона: для бідних держав з країн із середнім рівнем доходу.

Умови Х'юстона прийняті в 1990 році відносно бідних країн, у яких річний дохід на душу населення перевищує встановлений максимальний рівень (на сьогодні це 785 доларів), що дає право на реструктуризацію боргів на основі Торонтських умов.

Кредиторам пропонується такий варіант Х'юстонських умов, які вони можуть надавати боржникам:

- термін погашення комерційних кредитів збільшений до 15 років, пільговий термін - 8 років;

- термін погашення кредитів, наданих у межах програм офіційного сприяння розвитку, збільшений до 20 років, пільговий період - 10 років;

- положення про переклад боргу. Кредиторам надано право продавати або обмінювати боргові зобов'язання щодо погашення всієї суми кредитів, наданих у межах програм офіційного сприяння розвитку, або 10 % непогашеної суми кредитів (або зобов'язання щодо погашення комерційних кредитів на суму в 10 млн дол. США, якщо дана величина буде більше ніж згадані 10 відсотків).

Щоб стати на перегляд кредиту на основі умов Х'юстона щодо перегляду розміру боргу, країна повинна задовольняти два з трьох критеріїв.

Критерії для перегляду боргів:

1. Річний дохід на душу населення не повинен перевищувати встановлену Всесвітнім банком межу (1-235 доларів США).

2. Співвідношення суми боргу кредиторам Паризького клубу і суми боргу комерційним кредиторам повинно складати 1,5.

3. Встановлені показники масштабів заборгованості:

- сума боргу не менша 50 % обсягу ВВП;

- відношення суми боргу до вартості експорту не менше 275 %;

- коефіцієнт запланованого обслуговування боргу не менше 30 %. Деякі країни, що входять у вказану категорію, проводять реструктуризацію своїх боргів на основі умов Х'юстона, причому

першими були Польща та Єгипет. Інші вирішили провести обмінні операції з державними борговими зобов'язаннями, як цс допускається умовами Х'юстона. Так вчинили Конго, Сальвадор, Гондурас, Марокко і Нігерія. У період з 1990 по 1992 рік на основі умов Х'юстона вирішено 15 угод про перегляд боргів на загальну суму близько 18,4 млрд доларів США.

3. Стандартні умови Паризького клубу.

Стандартні (класичні) умови передбачають:

1. Реструктуризацію до 10 % боргу (у деяких випадках тільки основний борг).

2. Термін погашення 10 років з 5-річним пільговим періодом.

3. Ринкові ставки.

У своїй діяльності Лондонський і Паризький клуби кредиторів відіграють важливу роль у розвитку країн, які в певний момент свого існування зазнали фінансових труднощів. Інколи саме реструктуризація боргів стає єдиним можливим виходом з кризової ситуації (так званої "боргової ями"), після якого починається період стабілізації економіки і розвитку фінансової системи.