Форфейтингові операції банків

Форфейтування – це купівля зобов’язань, погашення яких припадає на деякий час у майбутньому та які виникають у процесі постачання товарів і послуг без обороту на будь-якого попереднього боржника. Тобто, покупець боргу (форфейтер) бере на себе зобов’язання (форфейтинге) відмовитися від свого права регресної вимоги до кредитора у разі неможливості одержання грошових коштів від боржника. На відміну від факторингу, форфейтинг є одноразовою операцією, пов’язаною із стягненням коштів шляхом перепродажу придбаних прав на товари і послуги.

У результаті форфейтування заборгованість покупця та товарним (комерційним) кредитом трансформується у заборгованість фінансову (на користь банку). За своєю суттю форфейтинг поєднує в собі елементи факторингу й урахування векселів (із їх індосаментом на користь банку).

Переваги форфейтування для експортера пов’язані з повним перенесенням валютних, комерційних, політичних, переказних й інших видів ризику на форфейтера (банк чи спеціалізовану компанію), що робить форфейтування найбільш вигідним для продавця. Форфейтингова заборгованість часто гарантується у формі аваля або безумовної і безвідзивної банківської гарантії.