Інших нормативних документів, облікової політики банку та внутрішньобанківських нормативних документів і процедур.

Комерційні банки здійснюють депозитні операції за ліцензією Національного банку України.

При організації обліку і контролю депозитних операцій банку необхідно забезпечити:

• хронологічну послідовність реєстрації операцій у первинних документах;

• дотримання правил документообороту;

• попередження можливості виникнення нестач, незаконного витрачання грошових коштів;

• своєчасне та достовірне відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку та звітності;

• взаємозв’язок даних синтетичного та аналітичного обліку;

• інформацію про фактичні та можливі результати за депозит­ними операціями банку;

• дієздатність розроблених процедур бухгалтерського контролю;

• збереження опрацьованих документів звітності протягом уста­новленого строку.

Процедура виконання банком операцій за депозитними рахунками має здійснюватися поетапно:

• отримання дозволу на здійснення депозитних операцій;

• оформлення необхідних документів;

• контрольні процедури;

• здійснення розрахунків;

• повнота бухгалтерського обліку;

• контроль/аудит операцій.

Установи банку залучають кошти на депозитні (вкладні) рахунки з метою підвищення заінтересованості населення в накопиченні заощаджень та одержанні відповідного доходу, а також з метою залучення грошових ресурсів для здійснення банківської діяльності.

Суб’єкти депозитних операцій — це установи банку, які є позичальниками та клієнтами-власниками коштів.

Об’єктом депозитних операцій є кошти, передані комерційному банку (або надані банком) на умовах повернення з виплатою процентів (або на безпроцентній основі), визначених двосторонньою угодою.

Депозит (вклад) — це кошти у готівковій та безготівковій фор­мі, що надаються фізичними та юридичними особами у розпорядження банку на певний строк, під проценти та оформляються відповідним договором.

При організації обліку депозитних операцій необхідно враховувати, що за категоріями депонентів депозити поділяються на:

• депозити банків;

• депозити бюджету та позабюджетних фондів України;

• депозити суб’єктів господарської діяльності;

• депозити фізичних осіб.

Депозитні операції банку поділяються на активні й пасивні.

Активними депозитними операціями для банку вважаються операції з розміщення ним коштів на депозит, а пасивними депозитними операціями — операції із залучення банком коштів на депозит.

Облік коштів за депозитними операціями (як активними так і пасивними) здійснюється в розрізі дати їх виникнення та виду валюти.

Активні депозитні операції, які банк здійснює на міжбанківському ринку, в бухгалтерському обліку відображаются згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України за такими групами балансових рахунків:

№ 120 «Кошти до запитання в Національному банку України»;

№ 121 «Строкові депозити в Національному банку України»;

№ 150 «Кошти до запитання в інших банках»;

№ 151 «Строкові депозити, які розміщені в інших банках».

Пасивні депозитні операції банку щодо залучення коштів на депозит у бухгалтерському обліку відображаються за різними класами Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України залежно від категорії депонентів.

У першому класі відображаються депозити банків за такими групами рахунків:

№ 160 «Кошти до запитання інших банків»;

№ 161 «Строкові депозити інших банків».

У другому класі відображаються депозити клієнтів банку за такими групами рахунків:

№ 251 «Кошти Державного бюджету України»;

№ 252 «Бюджетні кошти клієнтів, які утримуються з Державного бюджету України»;

№ 253 «Кошти бюджетних установ та організацій, що включаються до спеціального фонду Державного бюджету України»;

№ 254 «Кошти місцевих бюджетів та бюджетні кошти клієнтів, що утримуються з місцевих бюджетів»;

№ 255 «Кошти місцевих бюджетних установ та організацій, що включаються до спеціального фонду бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя»;

№ 256 «Кошти позабюджетних фондів»;

№ 260 «Кошти до запитання суб’єктів господарської діяльності»;

№ 261 «Строкові кошти суб’єктів господарської діяльності»;

№ 262 «Кошти до запитання фізичних осіб»;

№ 263 «Строкові кошти фізичних осіб».

У третьому класі відображаються депозитні операції банку за ощадними сертифікатами власної емісії, які обліковуються за такими групами рахунків:

№ 332 «Ощадні (депозитні) сертифікати, емітовані банком;

№ 350 «Витрати майбутніх періодів».

Доходи банку від депозитної діяльності обліковуються на рахунках шостого класу за такими групами балансових рахунків:

№ 600 «Процентні доходи за коштами, розміщеними в Національному банку України»;

№ 601 «Процентні доходи за коштами, розміщеними в інших банках»;

№ 609 «Інші процентні доходи»;

№ 610 «Комісійні доходи за операціями з банками»;

№ 611 «Комісійні доходи за операціями з клієнтами».

Витрати банку за депозитними операціями обліковуються на рахунках сьомого класу за такими групами балансових рахунків:

№ 701 «Процентні витрати за коштами, отриманими від інших банків»;

№ 702 «Процентні витрати за коштами суб’єктів господарської діяльності»;

№ 703 «Процентні витрати за коштами бюджету та позабюджетних фондів України»;

№ 704 «Процентні витрати за коштами фізичних осіб»;

№ 705 «Процентні витрати за цінними паперами власного боргу».

При організації роботи за депозитними операціями банком розробляється порядок оформлення таких операцій первинними документами, одним з яких є депозитний договір, що засвідчує право установи банку користуватися коштами, залученими від клієнтів, та право вкладників отримати в чітко визначений строк суму депозиту і проценти за його користування.

Вкладник має право відкрити в установі банку будь-яку кількість депозитних рахунків, які призначені для обліку коштів, унесених на визначений у договорі строк.

За строками використання коштів депозити поділяються на депозити до запитання та депозити на визначений строк (стро­кові).

Депозити до запитання — це кошти, що перебувають на поточ­них і бюджетних рахунках, на кореспондентських рахунках комерційних банків і використовуються власниками залежно від потреби в цих коштах.

Депозити на визначений строк — це кошти, що зберігаються на окремих депозитних рахунках у банку протягом установле­ного строку, який визначається договором при відкритті цих рахунків. Строковими депозитами є також кошти, що отримані від інших комерційних банків як депозит (вклад) на конкрет­ний строк.

Кошти на депозитні рахунки фізичних осіб можуть бути внесені готівкою, перераховані з власного вкладного або поточного рахунків, відкритих в установі банку або в іншому банку.

Установа банку гарантує депоненту таємницю за депозитним рахунком. Без згоди депонента довідки третім особам щодо рахунку можуть бути надані лише у випадках, передбачених чинним законодавством України.

За отриманими коштами на депозитні рахунки залежно від виду депозитної операції та депонентів банку видається підтверд­ний документ, яким може бути:

• для банків — депозитний договір;

• для суб’єктів господарської діяльності — корпоративна пластикова картка і депозитний договір або тільки депозитний договір;

• для фізичних осіб — ощадна книжка, пластикова картка і депозитний договір або тільки депозитний договір.

Ощадна книжка та пластикова картка — бланки суворої звітності, які обліковуються за позабалансовим рахунком 9821 «Блан­ки суворої звітності» на відповідних аналітичних рахунках і при їх видачі списуються з позабалансу.

Розроблені банком операційні процедури документального оформлення і відкриття депозитних рахунків відповідно до їх економічної сутності, схеми документообороту, безпомилкового їх відображення в обліку забезпечують виконання функцій бухгалтерського контролю депозитних операцій банку та отримання достовірної фінансово-статистичної звітності.

При організації обліку депозитних операцій необхідно враховувати, що у разі відкриття (закриття) або зміни номерів депозит­них рахунків клієнтів (суб’єктів господарської діяльності), крім рахунків офіційних представництв, установа банку зобов’язана повідомити про це податковий орган за місцем реєстрації влас­ника рахунку протягом трьох робочих днів з дня відкриття або закриття рахунку (включаючи день відкриття або закриття).