12.5. Організація документообігу операцій банку з цінними паперами

При організації документообігу банк має забезпечити, щоб за кожним придбаним цінним папером велася справа про характеристику його ринку, на підставі якої була здійснена його класифікація, де обов’язково має передбачатися така інформація:

• сума та обсяг емісії цінного папера (за номінальною або ринковою вартістю);

• наявність та кількість брокерів, банків або інших установ, що забезпечують постійне або майже постійне котирування;

• оцінка фінансового стану емітента;

• рішення керівництва банку про ліквідність ринку цього цін­ного папера.

Діяльність банку з управління цінними паперами здійснюється від свого імені за винагороду на підставі відповідного договору протягом визначеного терміну щодо управління портфелем цінних паперів, які визначені цим договором та належать на правах власності іншій особі, в інтересах цієї особи або визначених цією особою третіх осіб.

На підставі договору про депозитарне обслуговування сертифікати цінних паперів разом з глобальним сертифікатом, яким оформлений загальний обсяг емісії, передаються емітентом до бан­ку, який виконує функцію депозитарного обліку. Операції щодо депо-обліку здійснюються банками за принципом та за рахунками аналогічно порядку, викладеному в Положенні про порядок бухгалтерського та депозитарного обліку розміщення, обігу, сплати процентів та погашення облігацій внутрішньої державної позики в банківських установах від 26.01.96 р. № 15 зі змінами і доповненнями.

Особливість документообігу окремих операцій банку з цінними паперами полягає в тому, що цінні папери (крім приватизаційних паперів) можуть використовуватися також для здійснення розрахунків як застава та для забезпечення платежів і кредитів.

Операції з цінними паперами, особливо при використанні їх як засобу платежу (наприклад, векселі), мають складні схеми документообігу при реалізації проектів. Тому при організації обліку за такими операціями необхідно враховувати особливості їх технологічного вирішення.

Підставою для оформлення банківського векселя є:

• угода купівлі-продажу векселя;

• документ, що підтверджує факт зарахування на кореспондентський рахунок банку суми, визначеної угодою.

Відповідальність за своєчасне складання первинних документів за операціями з цінними паперами і достовірність інформації, що міститься в них, а також їх передання для подальшого обліку несуть відповідальні особи, які склали і підписали ці документи.

Щоденний оборотно-сальдовий баланс, який є одним з основних регістрів синтетичного обліку, роздруковується, перевіряється і підписується керівником і головним бухгалтером або особами, які ним уповноважені.

Терміни та вимоги до зберігання документів за рахунками щодо виконаних облікових операцій з цінними паперами регламентуються нормативними документами Національного банку України та внутрішніми положеннями щодо групування та брошурування в папки й подальшого зберігання в поточному архіві та здачі в постійний архів.