logo search
Книги Облік у банках / Кузьм_нська_Орган_зац_я обл_ку у банках КНЕУ / 3

10.4. Організація обліку нарахованих, прострочених нарахованих доходів, не сплачених у строк за наданими банком кредитами

При організації обліку нарахованих прострочених доходів, не сплачених у строк за кредитами, необхідно враховувати «Правила бухгалтерського обліку процентних та комісійних доходів і витрат банків», затверджених постановою Правління Національного банку України від 25.09.1997 р. № 316 та зміни, які затверджені постановою Правління НБУ від 07.12.2000 р. № 472.

Посадовою інструкцією на працівника банку покладається від­повідальність за своєчасність нарахування процентних доходів та витрат, відображення їх у бухгалтерському обліку за рахунками нарахованих доходів і витрат, за своєчасність перенесення їх на рахунки прострочених доходів у строки, визначені обліковою по­літикою банку.

При неотриманні платежів за нарахованими доходами протягом семи календарних днів після обумовленого в угоді строку за пові­домленням служби супроводження та контролю кредитних операцій, облік доходів, за якими платіж прострочено, переноситься з рахунків «Нарахованих доходів» на рахунки «Прострочених доходів».

При неотриманні платежів за прострочені нараховані доходи понад 30 днів, сума прострочених нарахованих доходів визнається сумнівною і переноситься на відповідні рахунки «сумнівної заборгованості».

Під прострочену та сумнівну заборгованість банки зобов’язані формувати резерви за рахунок витрат, які обліковуються на відповідних аналітичних рахунках за міжбанківськими операціями, за операціями з клієнтами та іншими нарахованими доходами за такими групами балансових рахунків:

№ 179 — «Резерви під сумнівну заборгованість за нарахованими доходами за міжбанківськими операціями»;

№ 249 — «Резерви під сумнівну заборгованість за нарахованими доходами за операціями з клієнтами»;

№ 359 — «Резерви під можливі втрати за сумнівною дебіторською заборгованістю»;

№ 772 — «Відрахування в резерви під сумнівну заборгованість за нарахованими доходами».

У разі повного (або часткового) погашення клієнтом банку (контрагентом) сумнівної заборгованості за нарахованими доходами відбувається зменшення такої сумнівної заборгованості та одночасно зменшується сформований резерв під сумнівну заборгованість за нарахованими процентними доходами.

Банк самостійно визначає критерії, коли заборгованість за нарахованими доходами слід класифікувати як сумнівну, враховуючи значну ймовірность неотримання економічних вигод та вико­нання боржником (контрагентом банку) своїх зобов’язань за кре­дитними операціями як за основним боргом, так і за процентами.

Аналіз заборгованості за нарахованими доходами може здійснюватися за такими критеріями:

У разі прийняття відповідного рішення кредитного комітету про визнання сумнівної заборгованості за нарахованими доходами безнадійною, яке оформляється протоколом, така заборгованість списується за рахунок сформованого резерву. Одночасно, сума списаної безнадійної заборгованості за рахунок сформованого резерву переноситься на позабалансові рахунки групи 960 «Не сплачені в строк доходи», за якими вона враховується до часу надходження відшкодування або до закінчення строку позовної давності.

Отримання платежу за часткове або повне погашення контр- агентом сумнівної заборгованості за нарахованими процентними доходами та прирівняними до них комісіями, яка списана за рахунок резерву, зменшує суму відрахувань у резерви під сумнівну заборгованість за нарахованими доходами. А в разі часткового або повного погашення контрагентом сумнівної заборгованості за нарахованими процентними доходами минулих років, що обліковуються за рахунками групи 960, вона відноситься в обліку на балансовий рахунок № 6717 «Повернення раніше списаних безнадійних процентних доходів минулих років».

Одночасно, ця сума виключається з позабалансових рахунків групи № 960 «Не сплачені в строк доходи».

Після закінчення строку позовної давності суми за безнадійною заборгованістю за нарахованими доходами аналогічно виключаються з позабалансових рахунків групи № 960 «Не сплачені в строк доходи».