logo search
UBD_konspekt

6.1. Суть, форми та види кредитів

Кредит – це позиковий капітал, що передається кредитором позичальнику у тимчасове користування на певних умовах.

Виділяють декілька форм кредиту: комерційний, споживчий, банківський та послуги кредитного характеру.

Комерційні кредити надаються підприємствами своїм клієнтам і полягають у продажі товарів на умовах угоди, що передбачає відтермінування кінцевого розрахунку на визначений термін і під відсоток. Об’єктом комерційного кредиту є реалізована продукція, виконані роботи, надані послуги, щодо яких покупцеві здійснюється відтермінування платежу. Метою цього кредиту є прискорення процесу реалізації та збільшення прибутковості основного виду діяльності. Відсоток за комерційним кредитом звичайно нижчий, ніж за банківським кредитом. Комерційний кредит може надаватися без укладення угоди, тобто у випадку оформлення векселя – зобов’язання боржника сплатити кредитору зазначену суму у визначений термін у певному місці.

Споживчий кредит надається банками, торговельними компаніями і спеціалізованими кредитно-фінансовими установами фізичним особам для придбання споживчих товарів і послуг.

Споживчий кредит може бути:

Обслуговування позичальника здійснюється разом із банком і торговельною організацією шляхом укладання угоди про надання покупцеві товару кредиту з розстрочкою. Клієнт зобов’язаний внести торговельній організації або банку частину вартості товару за рахунок власних коштів. Забезпеченням кредиту є або куплений товар, або початковий внесок.

Другим способом споживчого кредитування є кредитна картка. Кредитна картка – це іменний платіжно-розрахунковий документ, за допомогою якого здійснюється запозичення грошей або оплата при купівлі товарів і послуг. Кредитні картки випускають банки, промислові та торговельні підприємства, які стягують плату з клієнтів у вигляді разових щорічних платежів та комісійних, які нараховуються регулярно (від вартості оплачених рахунків).

До послуг кредитного характеру належать: факторинг, форфейтинг, лізинг, акцепт, аваль.

Факторингом є операція з придбання банком або факторинговою компанією права на стягнення заборгованості. Таким чином підприємство уникає ризику несплати заборгованості за що платить певний відсоток.

Форфейтингом є кредитування експортера шляхом придбання векселів, які акцептовані імпортером.

Лізинг – це вид підприємницької діяльності, який полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодадавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю. Або набувається ним у власність за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Лізингодавцем може виступати банк або лізингова компанія.

Акцепт – це згода на оплату або зобов’язання оплати платіжних документів у встановлений термін. Акцептний кредит використовується, як правило, в зовнішній торгівлі і надається шляхом акцепту банком виставлених на нього експортером трат.

Аваль – це вексельне поручництво, гарантія платежу. Особа, яка здійснила аваль (аваліст), бере на себе відповідальність за виконання зобов’язань однією із зобов’язаних за векселем осіб: акцептантом, векселедавцем, індосатом.

Послуги кредитного характеру надаються спеціалізованими фінансово-кредитними установами та банками, для яких ці послуги є неосновними та нетрадиційними. Більш детально вони будуть розглянуті нижче.

Банківський кредит – це позиковий капітал у грошовій формі, що передається банком позичальнику на умовах повернення, платності та цільового використання. Власне принципами банківського кредитування є: терміновість повернення, забезпеченість, платність, цільове використання. Ці принципи безпосередньо визначають кредитні взаємовідносини між банками і клієнтами шляхом включення у кредитні угоди як істотні умови.

Відповідно кредитні операції банків полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних та фізичних осіб. Кредитні операції є найприбутковішим, але й найризикованішим видом операцій і традиційно займають найбільшу питому вагу у структурі активних операцій банку. Сукупність усіх позик, наданих банком, становлять його кредитний портфель. Постійний аналіз кредитного портфеля в системі управління банком дає змогу вибрати варіант раціонального розміщення ресурсів, напрями кредитної політики , знизити ризик за рахунок диверсифікації кредитних вкладень, прийняти рішення щодо доцільності надання позики клієнтам залежно від їх кредитоспроможності, галузевої належності, форм власності і т.д.

Кредити, які надаються банками, класифікуються за такими ознаками:

  1. За терміном надання (використання)

  1. За ступенем ризику:

  1. За характером визначення процента банківські позички бувають:

  1. За способом сплати процента розрізняються банківські позички:

  1. Зважаючи на порядок погашення, кредити поділяються на ті, що погашаються:

  1. За методами надання кредити поділяються на ті, що надаються:

Контокорентний кредит (овердрафт) передбачає відкриття контокорентного рахунка, а саме – активно-пасивного рахунка, на якому обліковуються всі операції банку з клієнтом. По суті це поточний рахунок, з якого банк оплачує розрахункові документи клієнта за його дорученням і кредитує недостатні для оплати зовнішніх зобов’язань підприємства суми в межах, обумовлених кредитною угодою. При поступленні виручки на цей рахунок банк повертає собі позику і стягує відсотки.

Онкольний кредит за своєю суттю це – контокорентний кредит, але оформляється під заставу товарно-матеріальних цінностей або цінних паперів.

  1. Залежно від кількості кредиторів розрізняють кредити:

  1. За забезпеченням кредити поділяються на:

  1. За видом валюти, в якій надається кредит, є такі види позик:

  1. За цільовим використанням кредити можуть бути такими:

  1. За типами позичальників кредити поділяють на:

Класифікацію можна продовжити і за іншими класифікаційними ознаками, наприклад: видом економічної діяльності, формою власності позичальників, організаційно-правовою формою суб’єктів господарювання та ін.