Тема 4. Рефінансування банків

Вивчаючи порядок кредитного обслуговування центральним банком комерційних банків, слід насамперед визначити особливий емісійний характер кредитів центрального банку і з’ясувати їх призна­чення. У світовій банківській практиці застосовуються різні способи кредитування (рефінансування) банків. Головним чином цент­ральні банки надають комерційним банкам ломбардні кредити під забезпечення цінними паперами. Доцільно розглянути кредитні відносини центрального банку з комерційними банками у США і ЄС.

В Україні Національний банк поступово опановує способи кредитування банків, що є загальноприйнятими у світовій банківській практиці. Основні етапи кредитних відносин НБУ з комерційними банками:

• –     селективне адресне кредитування комерційних банків під певні цільові програми;

• –     надання кредитів через проведення кредитних аукціонів;

• –     надання прямих ломбардних кредитів під забезпечення державними цінним паперами (ОВДП);

• –     надання стабілізаційних кредитів банкам, що переведені в режим фінансового оздоровлення.

Починаючи з 2001 р. Національний банк для ефективного регулювання грошового ринку та управління ліквідністю банківської системи застосовує механізми кредитування банків, а саме:

• –     надання кредитів через проведення тендерів;

• –     надання кредиту овернайт.

Починаючи з 2002 р. Національний банк з метою забезпечення бан­ків довгостроковими кредитними ресурсами розпочав довгострокове кредитування банків, які приймають до кредитування інноваційно-ін­вестиційні проекти.

Кредити рефінансування центрального банку є для комерційних банків джерелом тимчасових ресурсів, необхідних їм для поповнення ліквідних коштів. Одначе доступ до цих кредитів є обмеженим і залежить від багатьох чинників.

Економічна сутність кредитів рефінансування центрального банку на макроекономічному рівні полягає у тому, що через кредитування банківських установ здійснюється емісія грошей в обіг та збільшуєтьсяобсяг сукупної грошової маси в економіці. Це створює умови для роз­ширення (експансії) кредитної діяльності комерційних банків.

На мікроекономічному рівні кредити центрального банку сприяють:

• –     підтримці необхідного ступеня ліквідності комерційних банків;

• –     зміні структури їхніх активів на користь позичкових операцій;

• –     розширенню обсягу кредитування клієнтів банків.

Кредити рефінансування центрального банку прийнято класифікувати залежно від:

• –     форми забезпечення;

• –     термінів використання;

• –     методів надання;

• –     цільового характеру.

Досить важливим є питання розгляду видів кредиту залежно від вищевказаних ознак.

В Україні кредитором в останній інстанції є Національний банк. Проводячи відповідну грошово-кредитну політику, він може підтримувати ліквідність комерційних банків шляхом здійснення:

• –     операцій з рефінансування банків;

• –     депозитних операцій;

• –     операцій на відкритому ринку;

• –     надання стабілізаційного кредиту.

Вивчаючи порядок кредитування банків, слід звернути увагу на такі питання:

• –     умови, дотримання яких є обов’язковим для банків, що звертаються за кредитом до Національного банку;

• –     забезпечення кредитів;

• –     визначення суми кредиту;

• –     строк користування кредитом;

• –     визначення процентної ставки за кредит;

• –     порядок укладання кредитних договорів і договорів застави за наданими кредитами;

• –     порядок погашення кредитів і відповідальність за їх несвоєчасне погашення.