84.Валютна політика України і лібералізація валютного законодавства.
Валютна політика України і лібералізація валютного законодавства
На національному рівні валютна політики – є сукупністю заходів, які проводяться державами та інхніми центральними банками у сфері валютних відносин з метою врпливу на платіжний баланс, валютні курси і на конкурентоспроможність національного виробництва.
Важливим призначенням національної валютної системи є розроблення і реалізація державної валютної політики як сукупності організаційно-правових та економічних заходів у сфері міжнародних валютних відносин, спрямованих на досягнення визначених державою цілей. Кінцевими цілями валютної політики є стратегічні цілі монетарної політики взагалі - зростання зайнятості та виробництва ВВП, стабілізація цін. Механізм валютної політики пов'язаний також з проміжними та тактичними цілями монетарної політики, оскільки має можливість впливати своїми інструментами на основні монетарні індикатори - масу грошей в обороті та процентну ставку.
Крім загальномонетарних цілей, валютна політика має свої специфічні цілі, що реалізуються переважно у валютній сфері, і теж справляють істотний вплив на розвиток реального сектора економіки. Це, зокрема: - лібералізація валютних відносин у країні; - забезпечення збалансованості платіжного балансу та стабільних джерел надходження іноземної валюти на національний ринок; - забезпечення високого рівня конвертованості національної валюти; - захист іноземних та національних інвестицій у країні; - забезпечення стабільності курсу національної валюти.
В 1992 р., підписавши Статті Угоди МВФ, Україна заявила про прагнення забезпечити конвертованість національної валюти та взяла на себе зобов'язання щодо організації власної валютної системи, передбачені ст. 14 Статуту
Рамковими умовами формування валютної політики України виступають традиційні для перехідної економіки проблеми:
* витіснення національної валюти іноземною (доларизація) внаслідок слабкості та постійної девальвації;
* відплив капіталу на фоні недостатності джерел інвестицій;
* суперечливість використання інструментів грошово-кредитної політики в умовах високої інфляції;
* тривалий спад виробництва;
* хронічний пасивний торговельний баланс на фоні високого рівня імпортозалежності.
Валютна політика спрямовується на:
- попередження відпливу капіталу;
- створення сприятливих умов для міжнародних розрахунків;
- збалансування міжнародних платежів;
- зниження тиску на національну валюту;
- підтримання стабільного рівня валютних резервів.
До основних цілей короткострокової валютної політики України доцільно віднести: удосконалення діючої системи валютного регулювання, забезпечення стабільного функціонування національної грошової одиниці, гармонізація інтересів експортерів та імпортерів.
Метою довгострокової валютної політики України має бути забезпечення макроекономічної стабільності, створення та підтримання умов довіри до національної валюти. Розвиток системи валютного регулювання в Україні в найближчі 4 роки залежить від напряму стратегії економічного розвитку нашої країни та темпів реалізації передбачених нею заходів та завдань.
Декрет передбачає виконання окремих функцій регулювання іншими органами державного управління. При цьому в Декреті не міститься вказівок на наявність єдиної національної системи органів валютного регулювання і не передбачається конкретний порядок визначення їх функцій та повноважень.
Визначення національних органів, на які покладається проведення валютної політики, їхніх прав та обов'язків у цій сфері.
Такими органами в Україні є:
Кабінет Міністрів України;
Національний банк України;
Державна податкова адміністрація;
Державний митний комітет;
Міністерство зв'язку України.
У визначенні цілей та завдань валютної політики на певний період, крім Кабінету Міністрів та НБУ, беруть участь Адміністрація Президента та Верховна Рада України.
Валютне регулювання і валютний контроль у країні здійснює НБУ, який має право делегувати частину цих функцій на вибрані комерційні банки, надавши їм ліцензії на здійснення валютних операцій та статус агентів з валютного контролю (уповноважених банків).
Визначаючи як головний орган валютного регулювання в Україні Національний банк України, Декрет передбачає виконання окремих функцій регулювання іншими органами державного управління. При цьому в Декреті не міститься вказівок на наявність єдиної національної системи органів валютного регулювання і не передбачається конкретний порядок визначення їх функцій та повноважень
- Проблеми сучасного визначення предмета та методу фінансового права.
- Бюджетні відносини:
- 5. Облікові відносини (бух облік та звітність)
- 2. Принципи фінансового права
- 3. Система фінансового права та система фінансового законодавства, їх співвідношення
- 4. Дія норм фінансового права та конкуренція фінансово-правових приписів, співвідношення законності та доцільності у фінансовому праві
- 5.Суб’єкти фінансового права та фінансових правовідносин, проблема представництва у фінансовому праві.
- 7.Співвідношення понять «публічний фонд коштів», «бюджет» та «казна».
- Кошти, що мобілізовані на єдиному казначейському рахунку.
- 6.Поняття фінансової системи, межі правового регулювання фінансовим правом відносин у галузі фінансів.
- 8.Поняття та місце публічних фондів коштів у фінансовій системі України, їх види.(сучасне поняття)
- 9.Фінансово-правовий статус юридичних осіб публічного права та бюджетних установ і режим їх фондів коштів.
- 10.Поняття та склад публічних доходів, динаміка їх змін.
- 14.Сучасні проблеми податкового права (предмет, метод, принципи, система, джерела).
- 29..Бюджетне право як підгалузь фінансового права, його предмет, система та джерела
- 19.Сучасне поняття та проблеми суб’єктивного бюджетного права.
- 20.Проблеми бюджетного устрою та процесу
- 52.Суть і призначення фінансового контролю.
- Фінансовий контроль є однією із завершальних стадій управління фінансами, проте фінансовий контроль супроводжує усі стадії управління публічними і приватними фінансами.
- Зміст фінансового контролю визначається фінансовою діяльністю держави, складовою частиною якої він є
- 54 Тенденції зміни видів і методів фінансового контролю.
- 55 Організація та органи фінансового контролю.
- 62. Місце органів прокуратури України в системі фінансового контролю.
- 64. Проблеми поняття фінансового правопорушення. Фінансово-правовий проступок.
- 49 Види юридичної відповідальності за фінансові правопорушення.
- 65.66. Сучасне поняття фінансово-правової відповідальності, її особливості та види.
- Фінансова відповідальність є об’єднанням різних видів інституціональної фінансово-правової відповідальності (бюджетної, податкової, валютної, розрахункової тощо);
- 69. Банківське право в системі права України.
- 70. Конституційні основи банківської діяльності. Джерела банківського права та міжнародного банківського права, їх співвідношення.
- Конституція України.
- 3. Укази Президента України:
- 4. Постанови Кабінету Міністрів України:
- 71. Банківська система України. Правове становище Національного банку України (нбу).
- Відкритого акціонерного товариства
- Кооперативного банку (центральні та місцеві кооперативні банки)
- 72.Стаття 17. Державна реєстрація банків
- 78.Правовий режим банківської таємниці.
- 73.Проблеми правового регулювання формування грошових фондів банків.
- 74. Правове регулювання поняття та видів банківських операцій.
- 76.Фінансово-правові аспекти інституту банківського рахунку.
- 77. Види банківських рахунків
- 75.Правові основи банківського кредитування.
- 69 Банківський кредит як економічна категорія, принципи банківського кредитування.
- 82. Відповідальність за порушення банківського законодавства.
- 82.Розвиток валютного законодавства України. Характеристика сучасного валютного законодавства.
- 84.Валютна політика України і лібералізація валютного законодавства.
- 85. Рівні валютно-правового регулювання.